Постанова № 21783651, 09.02.2012, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" лютого 2012 р. Справа № 2a-12/12/0970

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі

судді Могили А.Б.

за участі:

секретаря судового засідання Кобринської Л.М.,

представників позивача Паньківа С.С., Сухарника Т.І.,

представника відповідачаГавадзина М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергопромбудмонтаж-1" до Державної податкової інспекції в Тисменицькому районі про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень №0001492330 та №0001502330 від 25.10.2011 року,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергопромбудмонтаж-1" звернулося в суд із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в Тисменицькому районі про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень №0001492330 та №0001502330 від 25.10.2011 року.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач протиправно, в порушення положень Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та Податкового кодексу України, необґрунтовано та безпідставно провів перевірку, за наслідками якої, на підставі помилкового висновку щодо нікчемності договорів укладених між ним та приватним підприємством "Промтехсервіс", спірним податковим повідомленням-рішенням за №0001492330 збільшив зобовязання зі сплати податку на прибуток в розмірі 707621 грн. та податковим повідомленням-рішенням за №0001502330 збільшив зобовязання зі сплати податку на додану вартість в розмірі 566097 грн.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали з мотивів зазначених в позовній заяві. Додатково суду вказали на те, що протягом періоду, який перевірявся, ТОВ "Енергопромбудмонтаж-1" здійснювало господарські операції із ПП "Промтехсервіс" згідно укладеного договору підряду, за умовами якого останній зобовязувався виконати роботи по берегоукріпленню лівого берега р.Черемош. Дані роботи виконувалися в рамках укладеного договору про виконання робіт за №110105553 від 17.01.2011 року, укладеного між ТОВ "Енергопромбудмонтаж-1" (Підрядник) та Філією УМГ "Прикарпаттрансгаз" ДК "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України" (Замовник). Зобовязання згідно договору підряду ПП "Промтехсервіс" виконано добросовісно, про що свідчать акти приймання виконаних фактичних робіт. Крім того, проведеною контрольно-ревізійним відділом в Тисменицькому районі зустрічною звіркою щодо документального підтвердження виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ТОВ "Енергопромбудмонтаж-1" та Філією УМГ "Прикарпаттрансгаз" ДК "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України", жодних порушень не виявлено. Вважають податкові повідомлення-рішення протиправними та такими, що прийняті на припущеннях, а тому вони підлягають до скасування. Просили позовні вимоги задовольнити повністю.

Представник відповідача проти заявленого позову заперечив з мотивів викладених в письмовому запереченні відповідача, крім того суду пояснив, що ТОВ "Енергопромбудмонтаж-1" в період який перевірявся, здійснювало господарські операції з ПП "Промтехсервіс". Проведеною перевіркою позивача, податковим органом було встановлено, що укладений договір підряду із вищевказаним контрагентом по берегоукріпленню лівого берега р.Черемош не спрямований на настання реальних наслідків, а отже є нікчемним. Такому висновку слугували матеріали зустрічної звірки контрагента позивача ПП "Промтехсервіс", а саме акт перевірки Державної податкової інспекції в Косівському районі, відповідно до якого встановлено відсутність необхідних умов для досягнення результатів підприємницької та економічної діяльності в силу відсутності персоналу, виробничих активів, транспортних засобів тощо. Крім того, відповідачем встановлено, що ПП "Промтехсервіс" є посередником, а субпідрядником (виконавцем робіт) в даному випадку виступало ТОВ "Інсатбуд", місцезнаходження якого не встановлено, а згідно проведеної Державною податковою інспекцією в Печерському районі м.Києва перевіркою, встановлено нікчемність договорів укладених ТОВ "Інсатбуд" в період лютий-квітень 2011 року, який власне співпадає із періодом господарської діяльності позивача. Враховуючи дані факти, на думку відповідача, позивачем протиправно було включено до складу валових витрат кошти за результатами вищевказаних господарських операцій в розмірі 2830481 грн., внаслідок чого занижено податок на прибуток в сумі 707620 грн., що в свою чергу призвело до безпідставного включення до складу податкового кредиту податку на додану вартість в розмірі 566096 грн. Просив в задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення представників позивача, заперечення представника відповідача, дослідивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та заперечення на позов, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергопромбудмонтаж-1" 16.08.2005 року зареєстроване, як юридична особа Калуською районною державною адміністрацією та включене до ЄДРПОУ, що підтверджується копією свідоцтва про Державну реєстрацію юридичної особи серії А00 №535386 та копією довідки з ЄДРПОУ серії АБ №082994 від 28.01.2010 року (а.с.227-228).

Крім того, позивач Державною податковою інспекцією в Тисменицькому районі 26.08.2005 року взятий на податковий облік. Дана інформація підтверджується копією довідки відповідача від 30.06.2010 року №46 (а.с.229).

Внаслідок зміни позивачем адреси було змінено всі правовстановлюючі документи, про що свідчать відповідні копії документів у матеріалах справи (а.с.150-156).

Державною податковою інспекцією в Тисменицькому районі проведено позапланову невиїзну перевірку ТОВ "Енергопромбудмонтаж-1" з питань правильності визначення повноти нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість по взаємовідносинах із ПП "Промтехресурс" за період з 01.03.2011 року по 31.03.2011 року, за результатами якої відповідачем 13.10.2011 року складено акт за №1927/2330/33616998 (а.с.14-30).

За наслідками розгляду вказаного акту перевірки, відповідачем 25.10.2011 року податковим повідомленням-рішенням №0001492330 року збільшено податкове зобовязання ТОВ "Енергопромбудмонтаж-1" зі сплати податку на прибуток в розмірі 707621, в тому числі 707620 грн. за основним платежем та 1 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями; податковим повідомленням-рішенням за №0001502330 збільшено податкові зобовязання ТОВ "Енергопромбудмонтаж-1" зі сплати податку на додану вартість в розмірі 566097, в тому числі 566096 грн. за основним платежем та 1 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с.12-13).

Товариством з обмеженою відповідальністю "Енергопромбудмонтаж-1" порушено апеляційне провадження шляхом подання скарги щодо даних податкових повідомлень-рішень, за результатами якого 30.12.2011 року ДПА в Івано-Франківській області прийнято рішення №3015/10/25-019/333/877, яким оскаржені податкові повідомлення-рішення залишені без змін, а скарга позивача без задоволення (а.с.191-192).

Висновки відповідача за результатами проведеної перевірки мотивовано тим, що за період, який перевірявся встановлено завищення задекларованих субєктом господарювання ТОВ "Енергопромбудмонтаж-1" показників за І квартал 2011 року на суму 707620 грн. На думку податкового органу, у позивача відсутні обєкти, які підпадають під визначення Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та Податкового кодексу України щодо проведення фінансово-господарських операцій із ПП "Промтехсервіс". Так, на підставі договору №01 від 04.01.2011 року про надання послуг та податкової накладної №11 від 24.03.2011 року, ТОВ "Енергопромбудмонтаж-1" отримало послуги від ПП "Промтехсервіс" по берегоукріпленню лівого берега р.Черемош на загальну суму 3396577,03 грн., в тому числі 566096,17 грн. податок на додану вартість. Вартість наданих послуг оплачена в повному обсязі. В ході перевірки позивача встановлено відсутність здійснення між даними контрагентами господарських операцій, а сам договір нікчемним та таким, що укладений без мети настання реальних наслідків. Таким висновкам слугував акт перевірки ПП "Промтехсервіс", проведеної Державною податковою інспекцією в Косовському районі, в ході якої встановлено відсутність у підприємства трудових ресурсів для виконання робіт по берегоукріпленню. Як наслідок, на думку Державної податкової інспекції в Тисменицькому районі, договір укладений між позивачем та вказаним Підприємством є нікчемним. Крім того, за результатами опрацювання первинних документів, відповідачем було встановлено, що ПП "Промтехсервіс" в ході здійснення господарських операцій із позивачем, виступав, як посередник, а субпідрядником і виконавцем зазначених робіт являлося ТОВ "Інсатбуд", зареєстроване платником податків у Державній податковій інспекції в Печерському районі м.Києва, однак фактичне місцезнаходження якого не встановлено, а саму його діяльність по укладенні договорів за квітень 2011 року, визнано такою, що не спрямована на настання реальних наслідків. На думку відповідача, ТОВ "Енергопромбудмонтаж-1" відображено в податковій звітності правові взаємовідносини з вказаними субєктами господарювання без мети реального настання правових наслідків та з метою заниження обєкту оподаткування, що тягне за собою несплату податків. В свою чергу, вищевказані порушення вплинули на формування позивачем податкового кредиту по податку на додану вартість. Зокрема, за період з 01.03.2011 року по 31.03.2011 року встановлено завищення зобовязань по даному податку на суму 566096 грн.

Вирішуючи правомірність винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, суд дійшов до висновку, що їх прийнято необґрунтовано та без урахування усіх обставин, що мають значення для їх прийняття, виходячи з наступного.

До спірних правовідносин з приводу визначення валових витрат позивача та обрахунку податку на прибуток підлягає застосуванню Закон України “Про оподаткування прибутку підприємств”(що був чинним на момент виникнення спірних правовідносин), а з приводу правильності формування податкового кредиту за господарськими операціями в цей період підлягає застосуванню Податковий кодексу України.

Пункт 5.1 статті 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” визначає валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) як суму будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 вказаного Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у звязку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.8 цієї статті.

Частинами 4, 5 та 6 підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 зазначеного Закону встановлено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обовязковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Як встановлено підпунктом 11.2.1 пункту 11.2 статті 11 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, що припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів із банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Актом перевірки, за результатами якого прийняті спірні податкові повідомлення-рішення, визнано нікчемність господарських операцій між позивачем та ПП "Промтехсервіс" згідно договору підряду №01 від 04.01.2011 року. При цьому Державна податкова інспекція в Тисменицькому районі посилається на акт перевірки Державної податкової інспекції в Косівському районі від 30.08.2011 року №1048/23-0/32567861 «Про результати позапланової виїзної перевірки приватного підприємства "Промтехсервіс" з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.01.2011 року по 30.06.2011 року та валютного законодавства з 01.01.2011 року по 30.06.2011 року», як на основну підставу нікчемності правочину.

Судом встановлено, що згідно розміщеного на офіційному загальнодержавному веб-порталі «Вісник державних закупівель» 45/5 (433/5) від 08.11.2010 року, оголошення №43120, замовником якого являвся Філія УМГ "Прикарпаттрансгаз" ДК "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України" було оголошено про проведення процедури закупівлі, предметом якої - будівництво водних шляхів, пристаней, гребель та інших водних споруд (берегоукріплення лівого берега р.Черемош для захисту від розмиву надземного переходу газопроводу до ГРС Брусниця в районі с.Завалля, Богородчанського ЛВУМГ) (а.с.232).

За результатами торгів на закупівлю, переможцем визнано ТОВ "Енергопромбудмонтаж-1", що підтверджується наявною в матеріалах справи копією повідомлення про результати торгів на закупівлю від 22.12.2010 року №3512/37-05 (а.с.233).

Як наслідок, 17.01.2011 року між УМГ "Прикарпаттрансгаз" ДК "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України" (Замовник) та ТОВ "Енергопромбудмонтаж-1" (Підрядник) укладено договір підряду № 110105553, за предметом якого Підрядник зобовязується виконати за завданням Замовника, а Замовник зобовязується прийняти і оплатити роботу, яка полягає у будівництві водних шляхів, пристаней, гребель та інших водних споруд (берегоукріплення лівого берега р.Черемош для захисту від розмиву надземного переходу газопроводу до ГРС Брусниця в районі с.Завалля, Богородчанського ЛВУМГ). Загальна суму Договору становить 4889052,88 грн., в тому числі податок на додану вартість 814842,15 грн. (а.с.95-96).

Попередньо, позивач отримавши погодження УМГ "Прикарпаттрансгаз" ДК "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України" від 31.12.2010 року №15-04-887 на залучення субпідрядної організації ПП "Промтехсервіс", 04.01.2011 року уклав договір підряду №01, предметом якого було те, що ПП "Промтехсервіс" (Підрядник) зобовязується виконати за завданням ТОВ "Енергопромбудмонтаж-1" (Замовника), а Замовник зобовязується прийняти і оплатити роботу, яка полягає у будівництві водних шляхів, пристаней, гребель та інших водних споруд (берегоукріплення лівого берега р.Черемош для захисту від розмиву надземного переходу газопроводу до ГРС Брусниця в районі с.Завалля, Богородчанського ЛВУМГ). Загальна сума договору становить 3396577,03 грн., в тому числі податок на додану вартість 566096,17 грн.(а.с.157-159).

Відповідно до вказаного договору, між позивачем та ПП "Промтехсервіс" було визначено договірну ціну на будівництво берегоукріплення лівого берега р.Черемош для захисту від розмиву надземного переходу газопроводу відводу до ГРС Брусниця в районі с.Завалля, що здійснюється у 2011 році, були сформовані кошторис №2-1-1, підсумкову відомість ресурсів, рахунки №№1-4 «Прямі витрати і загальновиробничі витрати: будівельні роботи/монтажні роботи», розрахунок загальновиробничих витрат до локального кошторису №2-1-1 (а.с.160-172).

Суд зазначає, що факт виконання робіт ПП "Промтехсервіс" (Підрядник) підтверджується наявними в матеріалах справи копією довідки про вартість виконаних будівельних робіт /та витрат/ за березень 2011 року та копією акту приймання виконаних будівельних робіт за березень 2011 року згідно якого вартість виконаних робіт становить 3396577,03 грн. в тому числі податок на додану вартість 566096,17 грн. (а.с.173-178).

На суму вартості виконаних робіт контрагентом позивача було сформовано податкову накладну №11 від 24.03.2011 року (а.с.184). Позивач в свою чергу провів розрахунок на надані йому послуги, що підтверджується копією платіжного доручення №84 від 30.03.2011 року на суму 3396577,03 грн. (а.с.146).

Крім того, 11.02.2011 року між ЗАТ "Науково-виробниче підприємство "Укрзахіденерго" (Постачальник) та ТОВ "Енергопромбудмонтаж-1" (Покупець) укладено договір поставки №21/11, згідно якого Постачальник протягом терміну дії цього договору зобовязується поставити, а покупець зобовязується прийняти та оплатити товар, а саме Дріт сталевий, Ящик габіонний. Загальна сума договору становить 1394523 грн., в тому числі податок на додану вартість 232420,58 грн. (а.с.125-126).

ЗАТ "Науково-виробниче підприємство "Укрзахіденерго" було сформовано рахунок-фактуру №0303/1 від 03.03.2011 року, а також видано податкову та видаткову накладну відповідно №3030006 від 03.03.2011 року та №РН-3-03002 від 03.03.2011 року на загальну суму 1394523 грн. (а.с.127-128). Позивачем здійснено розрахунок по даному договору поставки, що підтверджується копією платіжного доручення №83 від 30.03.2011 року на суму 1394523,50 грн. (а.с.129).

Щодо виконання умов договору підряду №110105553 від 17.01.2011 року, суд зазначає наступне.

Фактичність виконання позивачем своїх зобовязань перед Замовником УМГ "Прикарпаттрансгаз" ДК "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України" підтверджується узгодженням договірної ціни на будівництво берегоукріплення лівого берега р.Черемош. Крім того сторонами було підведено підсумкову відомість ресурсів, розрахунок загальновиробничих витрат до локального кошторису №2-1-1, кошторисний розрахунок №П-929, локальний кошторис №2-1-1, рахунки №№1-4 «Прямі витрати і загальновиробничі витрати: будівельні роботи/монтажні роботи» (а.с.97-111).

Виконання зобовязань згідно укладено договору підряду № 110105553 від 17.01.2011 року підтверджується копією довідки про вартість виконаних будівельних робіт /та витрат/ за березень 2011 року, копією акту приймання виконаних будівельних робіт за березень 2011 року, згідно якого загальна вартість виконаних робіт становить 4074210,73 грн., в тому числі податок на додану вартість 814842,15 грн. та копією підсумкової відомості ресурсів (а.с.114-121).

ТОВ "Енергопромбудмонтаж-1" на суму вартості виконаних ним робіт для УМГ "Прикарпаттрансгаз" ДК "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України" було сформовано податкову накладну №2 від 25.03.2011 року (а.с.123). Крім того, в матеріалах справи наявний витяг із Реєстру виданих та отриманих податкових накладних, який підтверджує реальність формування як вказаної податкової накладної так і за №11 від 24.03.2011 року (а.с.189-190).

Згідно копії платіжного доручення №1092 від 29.03.2011 року вбачається, що УМГ "Прикарпаттрансгаз" ДК "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України" було в повному обсязі здійснено розрахунок із позивачем за надані останнім послуги, а саме на суму 4889052,88 грн., в тому числі податок на додану вартість 814842,15 грн. (а.с.124).

Також, між позивачем та УМГ "Прикарпаттрансгаз" ДК "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України" проведено звірку взаємних розрахунків за період з 01.03.2011 року по 31.03.2011 року, що зафіксовано відповідним актом (а.с.122).

Доказів на підтвердження проведення перевірки взаємовідносин УМГ"Прикарпаттрансгаз" з позивачем щодо виконаних робіт по берегоукріпленню лівого берега р.Черемош, а також визнання господарських операцій за результатами таких відносин нікчемними, відповідачем суду не надано. Даний факт підтверджується листом відповідача №556/10/10-012 від 08.02.2012 року (а.с.211).

Щодо посилання відповідача на акт Державної податкової інспекції в Косівському районі від 30.08.2011 року №1048/23-0/32567861, суд зазначає наступне.

Дійсно, за результатами перевірки ПП "Промтехсервіс", встановлено,що останній в ході здійснення господарських операцій із позивачем, виступав, як посередник, а субпідрядником і виконавцем робіт по берегоукріпленню являлося ТОВ "Інсатбуд".

Державна податкова інспекція в Косівському районі прийшла до переконання, що у вищевказаних господарських операціях наявний фіктивний характер. Такий висновок мотивовано тим, що місцезнаходження ТОВ "Інсатбуд" та його посадових осіб станом на 30.06.2011 року не встановлено, натомість наявна відсутність майна, виробничо-складських приміщень, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів тощо, які економічно необхідні для здійснення господарських операцій у зазначених обсягах. Податкова інспекція дійшла до переконання, що усі операції купівлі ПП "Промтехсервіс" від ТОВ "Інсатбуд" не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже мають ознаки нікчемності по ланцюгу до «вигодонабувача» (а.с.64-91).

Враховуючи обставини викладені в даному акті, відповідач дійшов до переконання, що позивач не здійснював фінансово-господарських операцій із ПП "Промтехсервіс", а отже безпідставно включив на підставі податкової накладної від 24.03.2011 року №11 суму ПДВ в розмірі 566096 грн. до складу податкового кредиту.

Однак вказаний акт не може слугувати беззаперечним доказом фіктивності господарських операцій між цими юридичними особами, так як згідно матеріалів зустрічної звірки між ПП "Промтехсервіс" щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків ТОВ "Енергопромбудмонтаж-1", їх реальність та повноти відображення в обліку за березень 2011 року, вбачається, що звіркою ПП "Промтехсервіс" документально підтверджено реальність здійснення господарських відносин із ТОВ "Енергопромбудмонтаж-1", їх вид, обсяг, якість та розрахунки, як і встановлено відображення в податковому обліку господарських операцій та розрахунків із позивачем (а.с.224-226).

Крім того, проведеною контрольно-ревізійним відділом в Тисменицькому районі зустрічної звірки щодо документального підтвердження виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ТОВ "Енергопромбудмонтаж-1" та Філією УМГ "Прикарпаттрансгаз" ДК "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України", порушень щодо оформлення актів приймання виконаних підрядних робіт та порушень щодо проведення розрахунків не встановлено, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією довідки від 14.09.2011 року №410/083(а.с.31-35).

Суд приходить до висновку, що податковим органом не доведено наявності протиправного умислу та мети при укладенні договорів між позивачем та ПП "Промтехсервіс". Доказів на підтвердження факту порушення позивачем встановленого порядку здійснення підприємницької діяльності, наявності шкоди заподіяної державі, суду не надано.

Як уже зазначалося вище, позивачем було здійснено розрахунок ПП "Промтехсервіс" у безготівковій формі, тому, суд приходить до висновку про існування руху активів у процесі здійснення господарських операцій між позивачем та вказаним контрагентом, що підтверджується представленими первинними фінансово-бухгалтерськими документами і встановленою наявністю у цих юридичних осіб фізичних, технічних, технологічних можливостей до вчинення дій, які становили зміст здійснених господарських операцій.

До спірних правовідносин з приводу правильності формування податкового кредиту за господарськими операціями підлягають застосуванню норми Податкового кодексу України, який вступив в дію із 01.01.2011 року.

Для цілей оподаткування платники податків зобовязані вести облік доходів, витрат та інших показників, повязаних з визначенням обєктів оподаткування та/або податкових зобовязань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, повязаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобовязань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

У відповідності до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Тобто, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, податковий кредит для цілей визначення обєкта оподаткування податком на додану вартість має бути фактично підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Досліджуючи фактичність проведених господарських операцій та їх звязок з господарською діяльністю позивача, формування податкового кредиту з податку на додану вартість судом встановлено наступне.

Так, 17.01.2011 року між УМГ "Прикарпаттрансгаз" ДК "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України" (Замовник) та ТОВ "Енергопромбудмонтаж-1" (Підрядник) укладено договір підряду № 110105553 предметом якого являлося будівництво берегоукріплення лівого берега р.Черемош для захисту від розмиву надземного переходу газопроводу відводу до ГРС Брусниця в районі с.Завалля.

Передувало цьому, укладення договору підряду №01 від 04.01.2011 року між позивачем та ПП "Промтехсервіс" з тим же предметом.

Попередньо судом зазначено, хронологію, умови, предмет та обставини укладення вказаних договорів між позивачем та його контрагентами.

На виконання вказаних договорів були сформовані податкові та видаткові накладні на суму вартості наданих послуг, оформлені акти приймання виконаних-будівельних робіт. Крім того, здійснення розрахунків згідно податкових накладних підтверджується сформованою ТОВ "Енергопромбудмонтаж-1" карткою рахунку 316, банківською випискою №БВ-0000035 за 29.03.2011 року, карткою рахунку 631 та банківською випискою БВ-0000036 за 30.03.2011 року (а.с.185-188).

Позивачем, з дотриманням вимог Податкового кодексу України до податкового кредиту з цього податку включено податкові накладні за вищевказаними господарськими операціями.

Органами Державної податкової служби України документи, які підтверджують виконання робіт позивачем по берегоукріпленню р.Черемош і розрахунок з ним з боку замовника таких робіт УМГ "Прикарпаттрансгаз" фіктивними не визнані. Тому не можуть визнаватися такими й анальгічні документи, складені між позивачем та ПП "Промтехсервіс"

У Податковому кодексі України платника податку визначено як особу, яка згідно із цим Законом зобовязана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особу, яка імпортує товари на митну територію України.

Платники податку відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту і своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону.

Із наведеного випливає, що сама по собі несплата податку продавцем (у тому числі внаслідок ухилення від сплати) в разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування валових витрат, податкового кредиту покупцем та суму бюджетного відшкодування.

За цих же обставин не може впливати на формування валових витрат, податкового кредиту покупцем та суму бюджетного відшкодування вчинення дій від імені керівника юридичної особи контрагента, відомості про якого містяться у вказаному Єдиному державному реєстрі, іншою особою.

Зазначеної вище позиції притримується й Верховний Суд України, який у постанові від 11 грудня 2007 року (справа № 21-1376во06) Верховний Суд України дійшов висновку, що у разі невиконання контрагентом зобовязання зі сплати податку до бюджету, відповідальність та негативні наслідки настають саме щодо цієї особи. Ця обставина не є підставою для позбавлення платника ПДВ права на його відшкодування у разі, коли цей платник виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

На час здійснення господарських операцій з позивачем, його контрагент ПП "Промтехсервіс" було включене до ЄДРПОУ, а також мало в наявності свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість.

Крім того, правосубєктність ПП "Промтехсервіс" в період здійснення господарських операцій з позивачем підтверджується наявністю ліцензії серії АВ №359618, виданої Державною архітектурно-будівельною інспекцією 12.12.2007 року (а.с. 135-137).

Також суду зазначає, що наявна в матеріалах справи копія дозволу на початок виконання робіт підвищеної небезпеки виданий ПП "Промтехсервіс" управлінням Держгірпронагляду по Івано-Франківській області №117.12.26-54.11.2 від 16.07.2011 року, копія довідки про виконання ПП "Промтехсервіс" договорів, аналогічному укладеному із позивачем, копія довідки щодо наявності виробничих приміщень, виробничої бази, автотранспорту, копія довідки про кваліфікацію та досвід спеціалістів, які будуть виконувати замовлення, підтверджує можливості здійснення цим підприємством господарської діяльності, а в даному випадку не ставить під сумнів виконання робіт по берегоукріпленню р.Черемош.

Суд приходить до висновку, що господарські операції ТОВ "Енергопромбудмонтаж-1" та ПП "Промтехсервіс" мали реальний характер, понесені витрати за надані послуги в наступному призвели до отримання підприємством прибутку, як наслідок валові витрати та податковий кредит повязані із господарською діяльністю позивача, а предявлені акти виконаних робіт, податкові накладні та платіжні доручення є первинними документами у розумінні ст.9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”.

Таким чином судом встановлено: рух активів у процесі здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами; спеціальну податкову правосубєктність учасників господарської операції та звязок між фактом надання позивачу послуг, понесенням витрат і господарською діяльністю цього платника податку; добросовісність дій платника податку, яка полягає у відповідності вчинених ним дій господарській меті, а також реальність усіх даних, наведених у документах первинного бухгалтерського та податкового обліку.

Щодо висновків відповідача про нікчемність угод укладених між позивачем і ПП "Промтехсервіс" суд зазначає наступне.

Згідно з положеннями частини 1 статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

Частиною 1 статті 204 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Із змісту акту перевірки, на підставі якого були прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення вбачається, що документальне оформлення господарських операцій позивача із його контрагентом не є достатнім доказом того, що дані господарські операції були реальними, з огляду на неспроможність ПП "Промтехсервіс" - виконувати господарські операції, що доводиться фактом відсутності в останнього відповідних можливостей.

Суд не погоджується із такою позицією податкового органу, оскільки законодавством обмеження щодо використання у господарській діяльності лише власних основних та транспортних засобів, як і найманої праці шляхом укладення відповідних угод відсутнє, тому дані обставини не можуть слугувати висновком про порушення податкового законодавства саме позивачем, оскільки не залежать від волі останнього.

Цивільний кодекс України (стаття 215) визначає підстави для визнання правочину недійсним. Серед іншого, вказаною нормою передбачено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Як вбачається із матеріалів справи, підстав, з якими закон повязує визнання договору недійсним, контролюючим органом зазначено не було, а отже твердження податкового органу про нікчемність правочину є безпідставними. Крім того, відповідачем не надано доказів, що правочин визнаний недійсним в судовому порядку, натомість, як судом зазначалося вище, між позивачем ПП "Промтехсервіс" була проведена зустрічна звірка, якою підтверджено реальність здійснення господарських операцій між вказаними контрагентами.

Згідно статті 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок якщо він спрямований на порушення конституційних прав людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Цивільним і господарським кодексами передбачено, що для визнання договору недійним є наявність умислу в обох сторін або однієї із них.

В ході проведення відповідачем перевірки позивача, податковим органом було взято до уваги акт перевірки від 30.08.2011 року №1048/23-0/32567861 про результати позапланової виїзної перевірки ПП "Промтехсервіс" з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.01.2011 року по 30.01.2011 року та валютного законодавства з 01.01.2011 року по 30.06.2011 року,

Крім того, відповідачем було взято до уваги листи-відповіді, зокрема Головного відділу податкової міліції Державної податкової інспекції у Печерському районі м.Києва, щодо відсутності ТОВ "Інсатбуд" за місцем реєстрації, лист Територіального управління Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду по Київській області та місту Києву, Центру безпеки дорожнього руху та автоматизованих систем, Інспекції Державного технічного нагляду, щодо відсутності реєстрації за даним Товариством будь-якого транспорту (а.с.196-205).

Також, відповідачем представлено копію відповіді Державної податкової інспекції у Печерському районі м.Києва, яка містить інформацію про неможливість проведення зустрічної звірки між ТОВ "Інсатбуд" з приводу взаємовідносин ПП "Промтехсервіс".

В акті перевірки відповідача, за результатами якого були прийняті спірні податкові повідомлення-рішення, перевіряючими як одну із основних обставин, яка ставить під сумнів взаємовідносини між позивачем та ПП "Промтехсервіс" і їх реальність, зроблено посилання на висновки вищевказаних органів.

Відповідач дійшов висновку, що вказані обставини свідчать про неможливість фактичного здійснення господарської діяльності між позивачем та ПП "Промтехсервіс", а отже договори укладені з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, водночас є таким, що порушує публічний порядок, а тому згідно частини 1 статті 203, частини 2 статті 215 Цивільного кодексу Українийого слід вважати нікчемним.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що оцінюватися при дослідженні факту господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку. В даному випадку це правочин між позивачем та ПП "Промтехсервіс".

Суд приходить до висновку, що податковим органом не доведено наявності протиправного умислу та мети при укладенні договору між позивачем з його контрагентом. Доказів на підтвердження факту порушення позивачем встановленого порядку здійснення підприємницької діяльності, наявності шкоди заподіяної державі, суду не надано.

Таким чином, відсутність наявності в діях хоча б однієї зі сторін угоди умислу на її укладання з метою, завідомо суперечною інтересам держави та суспільства, зумовлює відсутність підстав для висновку відповідача щодо нікчемності договору укладеного між позивачем і його контрагентом, та як наслідок, відсутність встановлених перевіркою порушень податкового законодавства позивачем.

Суд вважає, що позивач не несе відповідальності за можливу недостовірність інформації про контрагентів, а саме щодо наявності чи відсутності основних фондів і виробничих потужностей, трудових ресурсів, транспортних засобів.

Відповідно до пункту 14.1.181. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит визначений як сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобовязання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.2. статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно пункту 198.6. статті 198 вказаного Кодексу не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Як зазначалося вище, в матеріалах справи наявні копії відповідних документів, які підтверджують факт правомірності формування позивачем податкового кредиту по податку на додану вартість.

Згідно пункту 1 частини 1 статті 78 Податкового кодексу України вбачається, що документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

З акту перевірки відповідача від 13.10.2011 року №1927/2330/33616998 вбачається, що перевірка позивача здійснювалася на підставі саме зазначеної вище норми Податкового кодексу України.

Як встановлено судом, в порушення вищевказаних норм Податкового кодексу України, Державною податковою інспекцією в Тисменицькому районі, за результатами проведеної перевірки ПП "Промтехсервіс" Державною податковою інспекцією в Косівському районі, не було надіслано позивачу письмового запиту, щодо надання пояснень та підтвердження, з приводу його господарської діяльності із контрагентом ПП "Промтехсервіс", що на думку суду є порушення порядку здійснення перевірки.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 1 частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.

Суд вважає, що відповідачем інших доводів правомірності прийняття оспорюваних рішень не наведено, а тому дії Державної податкової інспекції в Тисменицькому районі, щодо збільшення позивачу податкового зобовязання зі сплати податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 707621 грн. та зобовязання зі сплати податку на додану вартість в розмірі 566097 грн. є протиправними.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення, а податкові повідомлення-рішення за №0001492330 та №0001502330 від 25.10.2011 року - скасуванню.

На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Тисменицькому районі № 0001492330 від 25.10.2011 року про визначення Товариству з обмеженою відповідальністю "Енергопромбудмонтаж-1" податкового зобовязання за платежем податок на прибуток приватних підприємств у сумі 707 621 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Тисменицькому районі № 0001502330 від 25.10.2011 року про визначення Товариству з обмеженою відповідальністю "Енергопромбудмонтаж-1" податкового зобовязання за платежем податок на додану вартість вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у сумі 566097 грн.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на постанову подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга на постанову подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя /підпис/ Могила А.Б.

Постанова складена в повному обсязі 14.02.2012 року.