Постанова № 21783356, 09.02.2012, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 лютого 2012 р. справа № 2а/0570/730/2012

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Івченко В.Б

при секретаріОчкасової К.С.

за участю представника позивача Юнакова С.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засідання адміністративну справу за позовом Донецьке обласне відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності до Приватного підприємства «Диск» про стягнення заборгованості по сплаті страхових внесків у сумі 1032,66 грн., -

В С Т А Н О В И В:

Донецьке обласне відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності звернулось до Приватного підприємства «Диск» про стягнення заборгованості по сплаті страхових внесків у сумі 1032,66 грн. У позовній заяві Позивач зазначив, що Фонд є некомерційною самоврядною організацією, яка провадить збір та акумулювання страхових внесків і фінансується за рахунок страхових внесків страхувальників - роботодавців. Фінансування Фонду здійснюється, зокрема, за рахунок внесків роботодавців. Кошти Фонду не включаються до складу Державного бюджету України і використовуються виключно за їх призначенням, тобто, на страхові виплати потерпілим від нещасного випадку на виробництві. Ненадходження коштів до Фонду перешкоджає своєчасному фінансуванню витрат по відшкодуванню матеріальної і моральної шкоди потерпілим, а також реалізації державної політики у сфері страхування від нещасних випадків на виробництві, чим прямо порушуються інтереси Фонду, застрахованих осіб і держави взагалі.

Приватне підприємство «Диск» зареєстровано у Фонді як страхувальник та зобовязане дотримуватися вимог Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності”. За 1 квартал 2010 року підприємство не перерахувало страхові внески в розмірі 1032,66 грн. Позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за несвоєчасне перерахування страхових внесків в розмірі 1032,66 грн.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просив позов задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не зявився. Про дату та час розгляду справи був повідомлений належним чином.

Суд вважає за можливе розглянути справу за його відсутності на підставі наявних у справі доказів.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Приватне підприємство «Диск» зареєстроване як платник страхових внесків у Відділенні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Калінінському районі м. Донецька та є страхувальником (а. с. 6).

Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення.

Згідно ст. 3 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” держава гарантує усім застрахованим громадянам забезпечення прав у страхуванні від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 5 вказаного Закону одним із принципів страхування від нещасних випадків є обов'язковість страхування від нещасного випадку осіб, які працюють на умовах трудового договору (контракту) та інших підставах, передбачених законодавством про працю, а також добровільність такого страхування для осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, та громадян - суб'єктів підприємницької діяльності.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 46 цього ж Закону фінансування Фонду соціального страхування від нещасних випадків здійснюється за рахунок, зокрема, внесків роботодавців: для підприємств - з віднесенням на валові витрати виробництва, для бюджетних установ та організацій - з асигнувань, виділених на їх утримання та забезпечення.

Фонд є некомерційною самоврядною організацією. Держава є гарантом надання матеріального забезпечення та соціальних послуг застрахованим особам Фондом, стабільної діяльності Фонду.

Виконавча дирекція Фонду забезпечує збір та акумуляцію внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків.

Розміри страхових внесків до Фонду обчислюються у відсотках до сум фактичних витрат на оплату праці найманих працівників відповідно до класу професійного ризику, до якого віднесено підприємство (ст. 47 того ж Закону).

Відповідно до ст. 47 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” страхувальник здійснює страховий внесок у Фонд соціального страхування від нещасних випадків у порядку і строки, які визначаються страховиком.

Порядок і строки сплати страхових внесків передбачено Інструкцією про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, затвердженої постановою Правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 20.04.2001 року N 12, п. 4.12 якої вказано, що страхові внески сплачуються страхувальниками - роботодавцями в день одержання коштів на оплату праці в установах банків. Підприємства, які здійснюють виплату заробітної плати на поточні рахунки фізичних осіб в установах банків, сплачують страхові внески до Фонду в день перерахування коштів на особові рахунки. У разі виплати заробітної плати за першу половину місяця страхувальник одночасно з одержанням зазначених сум сплачує страхові внески, нараховані на суму цих виплат.

При проведенні оплати праці з готівкової виручки чи натуроплатою платники страхових внесків не пізніше наступного дня після здійснення виплат подають до установи банку платіжне доручення на перерахування страхових внесків до Фонду.

Пунктом 2 ч. 2 ст. 45 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” передбачено обовязок роботодавця своєчасно та повністю нараховувати і сплачувати в встановленому порядку страхові внески до Фонду соціального страхування від нещасних випадків.

Виходячи з положень ст. 52 зазначеного Закону та п.5.1. ст. 5 «Інструкції про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України», затвердженої постановою Правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 12.07.2007 року № 36, за не внесені страхувальниками у встановлений строк страхових внесків до Фонду, нараховується пеня із суми недоїмки за кожний прострочений день і обчислюється, виходячи із 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати.

Сума заборгованості Приватного підприємства «Диск» до Фонду підтверджується звітом про нараховані внески, перерахування та витрати, повязані з загальнообовязковим державним соціальним страхуванням у звязку з тимчасовою втратою працездатності за 1 квартал 2010 року від 15.04.2010 року, та вважається узгодженою (а. с. 13).

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалено на користь сторони субєкта владних повноважень, судовий збір з відповідача, який не є субєктом владних повноважень, не стягується.

На підставі викладено, керуючись ст.ст. 11, 86, 94, 98, 158, 159, 160, 161, 162, 163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Позов Донецького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності до Приватного підприємства «Диск» про стягнення заборгованості по сплаті страхових внесків у сумі 1032,66 грн.,- задовольнити.

Стягнути з Приватного підприємства «Диск» (83017, Донецька область, м. Донецьк, вул. Узбецька, 21, ЄДРПОУ 3143012) на користь Донецьке обласне відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (т/р 25601006216001 в ПАТ КБ «Надра» Донецьке регіональне управління, МФО 334862, ЄДРПОУ 26081332) заборгованість у розмірі 1032 (одна тисяча тридцять дві) грн. 66 коп.

Постанову ухвалено у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частини у судовому засіданні 09 лютого 2012 року.

Повний текст постанови складений та підписаний 10 лютого 2012 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Івченко В.Б