Постанова № 21783180, 15.08.2011, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 серпня 2011 р. справа № 2а/0570/9627/2011

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Зінченка О.В.

при секретаріПаращевіній О.О.

з участю:

представника позивача - Гавриленкова Д.Ю.,

відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Маріупольського міського центру зайнятості робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття до ОСОБА_2 про стягнення коштів, виплачених як матеріальне забезпечення на випадок безробіття, у розмірі 2569,52 грн.,

ВСТАНОВИВ:

У червні 2011 року Маріупольський міський центр зайнятості робочий орган виконавчої дирекції Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (далі позивач або Маріупольський міський центр зайнятості) звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 (далі відповідач або ОСОБА_2) про стягнення коштів, виплачених як матеріальне забезпечення на випадок безробіття, у розмірі 2569,52грн.

В обґрунтування позову зазначив, що відповідач ОСОБА_2 перебував на обліку в центрі зайнятості як безробітний та отримував допомогу по безробіттю з 11.12.2008 року, але як встановлено при перевірці страхового випадку, що відповідач в період перебування на обліку у центрі зайнятості працював на Приватному підприємстві «Металург-буд» з 27.09.2009 року по 05.12.2009 року. Просив стягнути з ОСОБА_2 кошти, виплачені як матеріальне забезпечення на випадок безробіття за період з 24.09.2009 року по 05.12.2009 року, у розмірі 2569,52 грн.

В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги та просив суд їх задовольнити.

Відповідач у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував у повному обсязі.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 28 Закону України «Про зайнятість населення» від 1 березня 1991 року №803-XII та відповідно до п.п. 1, 3, 4 ст. 22, п.1 ст. 23 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», п.2.1 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженого Наказом Міністерства праці та соціальної політики України №307 від 20.11.2000 року, ОСОБА_2 перебував на обліку в центрі зайнятості як безробітний та отримував допомогу по безробіттю з 11.12.2008 року.

Згідно наказу Орджонікідзевської районної філії Маріупольського міського центру зайнятості №НТ081211 від 11.12.2008 року ОСОБА_2, надано статус безробітного та призначено допомогу по безробіттю (а.с. 9).

14.09.2010 року Орджонікідзевською районною філію Маріупольського міського центру зайнятості при перевірці обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до вимог Закону України “Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” встановлено, що ОСОБА_2 з 24.09.2009 року отримував дохід (заробітну плату) від Приватного підприємства «Металург-Буд».

Факт отримання доходу відповідачем підтверджується довідкою №77 від 09.09.2010 року, згідно якої вбачається, що Приватним підприємством «Металург-Буд» ОСОБА_2 виплачена заробітна плата з 24.09.2009 року.

При цьому суд зазначає, що відповідно до корінця-направлення на громадські роботи від 27.10.2009 року №54409100103005 ОСОБА_2 прийнятий на роботу з 28.10.2009 року на посаду посібного робітника (а.с. 44).

За період з 24.09.2009 року по 05.12.2009 року ОСОБА_2 отримав допомогу по безробіттю у розмірі 2569,52 грн. (а.с. 19).

Відповідно до статті 2 Закону України «Про зайнятість населення» від 1 березня 1991 року №803-XII (далі Закон) безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи.

Частина 2 статті 36 Закону покладає на застрахованих осіб, зареєстрованих в установленому порядку як безробітні, обовязок своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Підпунктом 5 п. 5.5 “Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності”, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України №307 від 20.11.2000 року передбачено, що виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі працевлаштування безробітного, зайняття підприємницькою діяльністю або іншою діяльністю, повязаною з одержанням доходу безпосередньо від цієї діяльності, виконання робіт (послуг) за цивільно-правовими угодами (з дня працевлаштування, державної реєстрації як субєкта підприємницької або іншої діяльності, виконання робіт за цивільно-правовими угодами).

Відповідач протягом перебування на обліку як безробітний Маріупольський міський центр зайнятості про те, що отримував дохід від Приватного підприємства «Металург-Буд», не повідомив.

Частиною 3 ст. 36 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» передбачено, що сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обовязків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання послуг.

Статтею 39 вказаного Закону визначено, що спори, що виникають із правовідносин за цим Законом, вирішуються в судовому порядку.

Приймаючи до уваги, що відповідач не подав відомості про обставини, що впливають на умови виплати матеріального забезпечення, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Маріупольського міського центру зайнятості робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття до ОСОБА_2 про стягнення коштів, виплачених як матеріальне забезпечення на випадок безробіття за період з 24.09.2009 року по 05.12.2009 року, у розмірі 2569,52 грн., підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч.4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

З огляду на наведене, керуючись статтями 2, 7-12, 69-72, 87-98, 122-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Маріупольського міського центру зайнятості робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття до ОСОБА_2 про стягнення коштів, виплачених як матеріальне забезпечення на випадок безробіття, у розмірі 2569,52 грн., - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2 (АДРЕСА_1) на користь Маріупольського міського центру зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (р/р 37170300901052 в ГУДКУ в Донецькій області, МФО 834016, ОКПО 24815706) кошти, виплачені як матеріальне забезпечення на випадок безробіття, у розмірі 2569 (дві тисячі пятсот шістдесят девять) грн. 52 коп.

Постанова прийнята у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частини 15 серпня 2011 року в присутності сторін.

Повний текст постанови складений 17 серпня 2011 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Зінченко О.В.