Постанова № 21782844, 09.06.2011, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

копія

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 травня 2011 р. Справа № 2а-16000/10/0470

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Шлай А. В. при секретаріГрищенко І.В., за участю: представників позивача відповідача Ларіної І.О., Бондаревої О.А., Малова Р.О., Товстої Н.А., Гриценко Г.Б., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Лінде Газ Україна" до Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення - рішення, - ВСТАНОВИВ: Публічне акціонерне товариство «Лінде Газ Україна» звернулось до суду з адміністративним позовом про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000382307/3, прийнятого 23 листопада 2010 року Лівобережною міжрайонною державною податковою інспекцією м. Дніпропетровська. В обґрунтування позову зазначено про те, що оскаржене рішення прийняте відповідачем за наслідками проведеної перевірки, з висновками якої позивач не погоджується у звязку з відсутністю порушень податкового законодавства. Так, відповідачем в Акті перевірки зазначено про те, що ВАТ «Лінде Газ Україна» під час виплати нерезиденту доходу з джерелом його походження з України не утримано та не сплачено до бюджету податок з таких доходів від їх суми та за їх рахунок за ставкою 15 відсотків. Позивач вважає, що послуги, які він отримував від нерезидента компанії «Linde Gas Romanis SRL» згідно укладених контрактів, не підпадають до переліку послуг, що підлягають оподаткуванню податком на репатріацію відповідно до норм Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», оскільки предметом цих контрактів є консультаційні послуги з фінансових питань і впровадженню корпоративних політик міжнародної групи Linde Group, членом якої є позивач. На підставі Акту перевірки відповідачем 09.06.2010 року було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000212307/0 на суму 310765,82 грн. Скориставшись правом на адміністративне оскарження рішення, позивач звернувся до відповідача, Державної податкової адміністрації у Дніпропетровській області та Державної податкової адміністрації України, яка за наслідками розгляду скарги дійшла висновку про те, що послуги, отримані позивачем від «Linde Gas Romanis SRL» є роялті і дохід від їх отримання має оподатковуватись за ставкою 10 %. На підставі висновків Державної податкової адміністрації України відповідачем 23.11.2010 року було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000382307/3 на суму 207177,21 грн., з яким позивач також не погоджується.

У судовому засіданні представники позивача підтримали позов, просили його задовольнити та пояснили суду, що оплата ПАТ «Лінде Газ Україна» за послуги компанії «Linde Gas Romanis SRL» на підставі укладених контрактів не є роялті, оскільки остання не надавала позивачу ніяких прав на використання інформації промислового, комерційного або наукового досвіду (ноу-хау) і відносно цієї інформації компанія «Linde Gas Romanis SRL» не володіє ніякими авторськими правами. Отримані послуги носять виключно інформаційний характер, які є відкритими для загального доступу і не є комерційною таємницею. Крім того, однією з характерних ознак роялті є періодичність таких платежів та залежність їхнього розміру від показників діяльності підприємства (обєму продаж, кількості використання та інше), як це зазначено в постанові Кабінету міністрів Україні «Про затвердження Національного стандарту № 4 «Оцінка майнових прав інтелектуальної власності від 03.10.2007 року № 1187».

Державна міжрайонна державна податкова інспекція м. Дніпропетровська позовні вимоги не визнала, виклавши свої заперечення письмово, в яких зазначено про те, що за наслідками планової виїзної перевірки з питань дотримання позивачем вимог податкового, валютного та іншого законодавства виявлені порушення вимог п.13.1-13.2 ст. 13, п.16.13 ст. 16 та п. 18.1 ст. 18 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» і п. 1 ст. 22 Конвенції між Урядом України і Урядом Румунії про уникнення подвійного оподаткування та попередження ухилень від сплати податків стосовно доходу і капіталу, а саме: позивачем під час виплати нерезиденту доходу з джерелом його походження з України не утримано та не сплачено до бюджету податок з таких доходів від їх суми та за їх рахунок за ставкою у розмірі 15 % у сумі 103588,61 грн., що стало підставою для винесення податкових повідомлень-рішень.

У судовому засіданні представники відповідача пояснили суду, що за матеріалами перевірки встановлено що ПАТ «Лінде Газ Україна» укладені контракти з компанією „Linde Gas Romania SRI," - №29 R від 01.04.08 року та №73626 від 03.11.07 року. За даними договорами нерезиденту нараховано та виплачено доходи від здійснення нерезидентом господарської діяльності на території України з джерелом їх походження з України на загальну суму 62820,20 Євро (690590,72 грн.). ПАТ «Лінде Газ Україна» не надано документів підтверджуючих що дані види доходів не є доходами типу «роялті» в розумінні ст. 12 Конвенції. За наданими до перевірки документами, поясненнями ПАТ „Лінде Газ Україна" від 11.05.2010р. №376 на запит Лівобережної МДП1 від 06.05.2010р. підприємство підтверджує, що доходи компанії Linde Gas Romania SRL мають джерело походження з України, тобто отримані від будь якої діяльності нерезидента на території України, та завдяки надання яких ПАТ «Лінде Газ Україна» покращило та збільшило обсяги реалізації продукції, в одному випадку, та впровадило інші, більш ефективні стандарти ведення бізнес - процесів з отримання економічного (комерційного) ефекту. При цьому, процес надання послуг складався з навчання працівників ПАТ, контролю отриманих знань та контроль за впровадженням даних процесів безпосередньо представниками нерезидента на території України. Надані нерезидентом послуги є таким, що містять інформацію стосовно промислово, комерційного досвіду завдяки якому ПАТ отримано позитивний економічний ефект у своїй господарській (комерційній діяльності).

Отримання послуг від нерезидента пов'язано з веденням ним діяльності на території України, про яке свідчать матеріали справи (акт перевірки, контракти, пояснення) та ця діяльність направлена на отримання доходу. Втім, така діяльність не створює постійного представництва в розумінні ст.5 Конвенції, отриманні нерезидентом доходи підлягають оподаткування за правилами встановленими в інших статтях Конвенції. Крім того, поняття «Роялті» в Конвенції більш ширше ніж поняття роялті в національному законодавстві України, до якого крім загальноприйнятих в Україні видам платежів, Урядами України та Урядом Румунії включено такі платежі (доходи) за використання, або за надання права використання будь-якого промислового, комерційного або наукового обладнання (орендна плата), та також платежі за інформацію стосовно промислового, комерційного або наукового досвіду, якими є платежі від здійснення господарської діяльності на території України з надання послуг компанією Linde Gas Romania SRL.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази по справі, встановив, що 31 травня 2010 року працівниками Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська проведена планова виїзна перевірка Відкритого акціонерного товариства «Лінде Газ Україна» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2008 року по 31.12.2009 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2008 року по 31.12.2009 року, на результатами якої складений Акт ША-003557 № 4183/23/05761850 від 31.05.2010 року. Під час перевірки виявлені порушення п.13.1 ст. 13, п.13.2 ст. 13, п.16.3 ст. 16 та п.18.1 ст. 18 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» і п. 1 ст. 22 Конвенції між Урядом України і Урядом Румунії «Про уникнення подвійного оподаткування та попередження ухилень від сплати податків стосовно доходу і капіталу», а саме: під час виплати нерезиденту доходу з джерелом його походження з України не утримано та не сплачено до бюджету податок з таких доходів від їх суми та за їх рахунок за ставкою у розмірі 15 % у сумі 103588,61 грн., у тому числі за ІУ квартал 2008 року в сумі 45928,26 грн., за ІІІ квартал 2009 року в сумі 57660,35 грн. Податковим повідомленням-рішенням № 0000212307/0 від 09 червня 2010 року, прийнятим Лівобережною МДПІ м. Дніпропетровська до ВАТ «Лінде Газ Україна» визначена сума податкового зобовязання (податок на прибуток іноземних юридичних осіб) за основним платежем 103588,61 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 207177,21 грн. Не погодившись з винесеними податковими повідомленнями - рішеннями позивач оскаржив їх до Державної податкової адміністрації у Дніпропетровській області, рішенням від 09.09.2010 № 24391/10/25-1008 якої скасовано податкове повідомлення - рішення від 09.06.2010 № 0009712301/0 в частині визначення податкового зобов'язання ПАТ „Лінде Газ Україна" з податку на прибуток в сумі 10 521 грн. В іншій частині залишило вказане податкове повідомлення - рішення без змін. Крім того, залишено без змін податкове повідомлення - рішення від 09.06.2010р. № 0000212307/0 про визначення податкового зобов'язання ПАТ „Лінде Газ Україна" з податку на прибуток іноземних юридичних осіб в сумі 310 765, 82 грн. та донараховано суму штрафних (фінансових) санкцій з податку на прибуток в сумі 2811 грн. Позивач оскаржив рішення до Державної податкової адміністрації України, яка рішенням від 19.11.2010 № 25270/7/25-0115 скасувала податкове повідомлення - рішення Лівобережної МДПІ М.Дніпропетровська від 09.06.2010р. № 0000212307/0 (від 02.07.2010р. № 0000212307/1 і від 13.09.2010 № 0000212307/2) в частині визначення товариству податку на прибуток іноземних юридичних осіб з посиланням на ст. 22 „Інші доходи" Конвенції між Урядом України і Урядом Румунії про уникнення подвійного оподаткування та попередження ухилень від сплати податків стосовно доходу і капіталу та у відповідній частині штрафну санкцію і в зазначеній частині рішення ДПА у Дніпропетровській області від 09.09.10р. № 24391/10/25-008 прийняте за розглядом повторних скарг та зобов'язала визначити суму податку на прибуток іноземних юридичних осіб відповідно до статті 12 Конвенції між Урядом України і Урядом Румунії про уникнення подвійного оподаткування та попередження ухилень від сплати податків стосовно доходу і капіталу та застосувати відповідну суму штрафної санкції; залишило без змін податкове повідомлення - рішення Лівобережної МДПІ М.Дніпропетровська від 09.06.10р. № 0009712301/0 (від 02.07.10р. № 0009712301/10) з урахуванням рішення ДПА у Дніпропетровській області від 09.09.10р. № 24391/10/25-0080, прийнятого за розглядом повторних скарг.

Вирішуючи позовні вимоги по суті, суд виходить за наступного.

Як вбачається з оскарженого податкового повідомлення-рішення, підставою для його прийняття стали порушення позивачем положень Закону України «Про оприбуткування прибутку підприємств» (Закон № 334/94-ВР), передбачених п.13.1 ст. 13, п.13.2 ст. 13, ст..16 п.16.13 та п. 18.1 ст. 18, а також ст. 12 п.п. b, п.2 ст. 24 Конвенції між Урядом України і Урядом Румунії «Про уникнення подвійного оподаткування та попередження ухилень від сплати податків стосовно доходу і капіталу».

Пунктом 13.1 статті Закону № 334/94-ВР передбачено, що будь-які доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в гривнях) оподатковуються у порядку і за ставками, визначеними цією статтею. Резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в гривнях), крім доходів, зазначених у пунктах 13.3-13.6, зобов'язані утримувати податок з таких доходів, зазначених у пункті 13.1 цієї статті, за ставкою у розмірі 15 відсотків від їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачене нормами міжнародних угод, які набрали чинності. (п.13.2). Згідно з пунктом 18.1 статті 18 Закону якщо міжнародним договором, ратифікованим Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Законом, застосовуються норми міжнародного договору. Законом України № 586/97-ВР від 21.10.1997 року тарифіковано Конвенцію між Урядом України і Урядом Румунії про уникнення подвійного оподаткування та попередження ухилень від сплати податків стосовно доходу і капіталу, підписану 29.03.1996 року. Статтею 12 Конвенції передбачено, що роялті, які виникають в одній Договірній державі і сплачуються резиденту другої Договірної Держави, оподатковуються тільки в цій другій державі, якщо цей резидент є фактичним власником цих роялті (пункт 1). Однак такі роялті можуть також оподатковуватись у Договірній Державі, в якій вони виникають і відповідно до законодавства ї Держави, але, якщо одержувачем є фактичний власник роялті, то податок, що визначається таким чином, не може перевищувати: а) 10 процентів загальної суми роялті за використання або право використання будь-яких патентів, торгових марок, винаходів або моделей, секретних формул або процесів, або за інформацію стосовно промислового, комерційного або наукового досвіду; б) 15 центів загальної суми роялті у всіх інших випадках (пункт 2). Відповідно до підпункту Ь) пункту 2 статті 24 Конвенції якщо резидент Румунії отримує статті доходу, які згідно з положеннями статей 10, 11 і 12 можуть оподатковуватись в Україні, Румунія дозволяє вирахування з податку на доход такого резидента суми, що дорівнює податку, який сплачується на Україні. Відповідно до пункту 16.13 пункту 16 Закону № 334/94-ВР відповідальність за утримання та перерахування до бюджету податку на доходи громадян, сум внесків на соціальні заходи, податків, зазначених у пункті 7.8, пункті 10.2 та статті 13 цього Закону, несуть платники податку, які провадять відповідні виплати.

Як встановлено у судовому засіданні, спір між сторонами виник з приводу визначення характеру платежу за контрактами, укладеними між позивачем та компанією Linde Gas Romania SRL. Лівобережна МДПІ м. Дніпропетровська вважає цей платіж роялті, посилаючись та статтю 12 Конвенції, позивач, у свою чергу, визначив його як прибуток від комерційної діяльності (стаття 7 Конвенції).

Термін „роялті" при використанні в статті 12 Конвенції означає платежі будь-якого виду, що одержуються як компенсація за використання або за право використання будь-яких авторських прав на літературні твори, твори мистецтва і науки, включаючи кінофільми або фільми і плівки, які використовуються для радіомовлення або телебачення, на будь-який патент, торгову марку, винахід або модель, схему, секретну формулу або процес, або за використання, або за надання права використання будь-якого промислового, комерційного або наукового обладнання, або за інформацію стосовно промислового, комерційного або нового досвіду (пункт 3).

За умовами контрактів № 73626 від 03.11.2007 року та № 29 R від 01.04.2008 року, укладених позивачем з компанією Linde Gas Romania SRL, остання прийняла на себе зобовязання надати консультаційні послуги з фінансових питань та впровадженню корпоративних політик силами компанії Linde Gas Romania SRL. Згідно листа позивача № 326 від 11.05.2010 року, направленого на адресу начальника Лівобережної МДПІ м. Дніпропетровська, в межах укладених контрактів було проведене навчання спеціалістом Linde Gas Romania SRL Finotello Flavio працівників відділу збуту га відділу обслуговування клієнтів ВАТ «Лінде Газ Україна». За результатами навчання була проведення перевірка знань корпоративних стандартів збуту зварювальною обладнання та супутніх технологій зварювання Linde Group працівників вище згаданих відділів ВА1 «Лінде І аз Україна». Завдяки впровадженню вище згаданих стандартів підприємству вдалося у період економічної кризи зберегти обсяги реалізації зварювального обладнання в 2009 році та нарощувати їх швидкими темпами в 2010 року.

Таким чином, позивач отримав від компанії Linde Gas Romania SRL інформацію промислового та комерційного досвіду, використання якої при здійсненні господарської діяльності дозволило отримати комерційний ефект.

На підтвердження обставини належності позивача до групи Linde, судом було запропоновано подати відповідні докази, що позивачем зроблено не було.

Підпунктом 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" встановлено, що у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті „б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати заниження суми податкового зобов'язання за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така доплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк :доплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули. Згідно з підпунктом 17.1.9 пункту 17.1. статті 17 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" у разі коли платник податків здійснює грошові виплати без попереднього нарахування та сплати податку, збору обов'язкового платежу, якщо відповідно до законодавства таке нарахування та сплата є обов'язковою передумовою виплати, такий платник податків сплачує штраф у подвійному розмірі від зобов'язання з такого податку, збору (обов'язкового платежу).

За допущені порушення податкового законодавства Лівобережною МДПІ м. Дніпропетровська 23.11.2010 року було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000382307/3, яким позивачу визначено податкове зобовязання з податку на прибуток іноземних юридичних осіб в сумі 69059,07 грн. та штрафні (фінансові) санкцій на суму 138118,14 грн., а всього на суму 207177,21 грн.

Зазначене рішення прийнято з дотриманням приписів, визначених статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України, є законним, обґрунтованим та таким, що не підлягає скасуванню.

Оскільки доводи позивача не знайшли свого підтвердження у судовому засіданні, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову.

Керуючись ст.ст. 2, 8-12, 69, 71, 158-163, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Публічного акціонерного товариства «Лінде Газ Україна» до Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова суду набирає законної сили в порядку та у строки, визначені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя (підпис)

З оригіналом згідно

Суддя А.В. Шлай

А.В. Шлай