Постанова № 21782632, 16.02.2012, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

<Текст >

16 лютого 2012 р. <Текст >Справа №2а-16038/11/0170/13 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Ольшанської Т.С., при секретарі Ківа А.С.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Прокурора Залізничного району м. Сімферополя АР Крим в інтересах держави в особі Управління у справах захисту прав споживачів в АР Крим

до суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 <Список ><Відповідач в особі ><Текст >

про стягнення заборгованості у сумі 1700,00 грн.,

за участю:

від прокуратури - Березовиченко Ю.Ю., на підставі посвідчення №НОМЕР_1,

від представника позивача ОСОБА_4, довіреність №92 від 14.02.12,

від відповідача ОСОБА_2, паспорт серії НОМЕР_2.

Обставини справи: Прокурор Залізничного району м. Сімферополя АР Крим в інтересах держави в особі Управління у справах захисту прав споживачів в АР Крим звернувся до Окружного адміністративного суду АР Крим з позовом про стягнення заборгованості у сумі 1700,00 грн. з суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2.

Ухвалами Окружного адміністративного суду АРКрим від 16.12.2011 було відкрите провадження в адміністративні справі, закінчено підготовче провадження в адміністративний справі та призначено справу до судового розгляду.

Представник прокуратури та позивача у судовому засіданні, яке відбулось 16.02.2012, наполягали на задоволенні адміністративного позову у повному обсязі.

Відповідач заперечував проти задоволення позовних вимог.

Вислухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори за зверненнями субєкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.

Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України дано визначення субєктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший субєкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Регулювання відносин між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлення прав споживачів, а також визначення механізму їх захисту та основ реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів передбачено Законом України “Про захист прав споживачів” (далі Закон).

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону держава забезпечує споживачам захист їх прав, надає можливість вільного вибору продукції, здобуття знань і кваліфікації, необхідних для прийняття самостійних рішень під час придбання та використання продукції відповідно до їх потреб, і гарантує придбання або одержання продукції іншими законними способами в обсязі, що забезпечує рівень споживання, достатній для підтримання здоров'я і життєдіяльності.

Частиною 3 ст. 5 Закону передбачено, що захист прав споживачів здійснюють спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальні органи, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, органи і установи, що здійснюють державний санітарно-епідеміологічний нагляд, інші органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування згідно із законодавством, а також суди.

Статтею 26 Закону визначено, що Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальні органи в областях, містах Києві та Севастополі, а на території Автономної Республіки Крим - орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим у сфері захисту прав споживачів здійснюють державний контроль за додержанням законодавства про захист прав споживачів, забезпечують реалізацію державної політики щодо захисту прав споживачів і мають право:1) давати суб'єктам господарювання обов'язкові для виконання приписи про припинення порушень прав споживачів; 2) перевіряти у суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, якість продукції, додержання обов'язкових вимог щодо безпеки продукції, а також додержання правил торгівлі та надання послуг; безперешкодно відвідувати та обстежувати відповідно до законодавства будь-які виробничі, складські, торговельні та інші приміщення цих суб'єктів.

Результати перевірок суб'єктів господарювання службовими особами спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальних органів оформлюються відповідними актами.

В ході здійснення контролю за виконанням вимог законодавства про рекламу Управлінням у справах захисту прав споживачів в АР Крим, було виявлено порушення вимог законодавства про рекламу за адресою м. Сімферополь, вул.60 лет Октября, б. 3/64 у вигляді рекламного носія з інформацією, яка направлена на формування або/та підтримання зацікавленості споживачів реклами до товару та зафіксовано у протоколі про порушення законодавства про рекламу від 12.04.2011.

Рекламний сюжет містить зображення дівчини, що є порушенням вимог п.8 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про рекламу», в якій зазначено, що розміщення зображення фізичної особи без письмового дозволу цієї особи-заборонено.

07.06.11 на адресу СПД ОСОБА_2 було направлено вимогу №929 від 12.04.11 про надання необхідної інформації до 22.04.11 по встановленим ознакам порушення законодавства про рекламу, яке було отримано 14.04.2011, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

На вказані вимоги до Управління у справах захисту прав споживачів ніякої інформації не надійшло, у з в'язку з чим було порушено вимоги ч.2 ст.26, ч.6 ст.27 Закону України «Про рекламу». Направлено повторну вимогу №1360 від 23.05.11 з повідомленням про дату розгляду матеріалів справи про порушення вимог законодавства про рекламу на комісії Управління 07.06.11 (інформації на адресу Управління у справах захисту прав споживачів ніякої відповіді не надійшло).

На комісії Управління у справах захисту прав споживачів в АР Крим 07.06.11 прийнято рішення №1404-р про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу, згідно з Постановою КМУ від 26.05.2004 р. № 693 «Про затвердження порядку накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу» на СПД ОСОБА_2 за порушення вимог Закону України «Про рекламу», а саме ч. 6 ст.27, ч.2 ст.22 у зв'язку з ненаданням інформації відносно вартості розповсюдженої реклами спеціально уповноваженому територіальному органу виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів, необхідної для здійснення передбачених Законом України «Про рекламу» повноважень у розмірі 1700,00 грн..

Крім того, відповідач повідомлений про те, що у разі невиконання рішення сума штрафу стягується у судовому порядку.

Засади рекламної діяльності в Україні, регулювання відносини, що виникають у процесі виробництва, розповсюдження та споживання реклами визначає Закон України “Про рекламу” від 03.07.1996, № 270/96-ВР (далі Закон № 270).

Контроль за дотриманням законодавства України про рекламу здійснюють у межах своїх повноважень відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону № 270:спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів - щодо захисту прав споживачів реклами; Антимонопольний комітет України - щодо дотримання законодавства про захист економічної конкуренції; Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення - щодо телерадіоорганізацій усіх форм власності; Міністерство фінансів України - щодо реклами державних цінних паперів; Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку - щодо реклами на фондовому ринку; спеціально уповноважений орган виконавчої влади з питань містобудування та архітектури - щодо спорудження житлового будинку.

Органи державної влади зобов'язані повідомляти рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами про розгляд справ про порушення ними законодавства про рекламу не пізніш як за три дні до такого розгляду, а у невідкладних випадках - не пізніш як за один день.

Відповідно до ч. 3 ст. 26 Закону № 270 рекламодавці, виробники та розповсюджувачі реклами під час розгляду питання про порушення цього Закону мають право: бути присутніми на засіданні органу державної влади під час розгляду питання про порушення ними цього Закону; подавати необхідні документи, давати пояснення; отримувати копію протоколу засідання та рішення органу державної влади, прийнятого щодо них; оскаржувати дії чи бездіяльність зазначеного органу державної влади та його посадових осіб до суду.

Особи, винні у порушенні законодавства про рекламу, несуть дисциплінарну, цивільно-правову, адміністративну та кримінальну відповідальність відповідно до закону.

Частиною 6 ст. 27 Закону передбачено, що за неподання або подання завідомо недостовірної інформації щодо вартості розповсюдженої реклами та/або виготовлення реклами та/або вартості розповсюдження реклами спеціально уповноваженому центральному органу виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальним органам, необхідної для здійснення ними передбачених цим Законом повноважень, на рекламодавців, виробників реклами та розповсюджувачів реклами накладається штраф у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Рішення у справах про порушення законодавства про рекламу можуть бути оскаржені до суду.

Враховуючи зазначене вище, суд дійшов висновку про правомірність та обґрунтованість вимог позивача щодо стягнення з відповідача 1700,00 грн. фінансових санкцій на підставі рішення від 07.06.2011 № 1404-р.

Враховуючи викладене вище, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Під час судового засідання, яке відбулось 16.02.2012 були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАСУ постанову складено та підписано 23.02.2012.

Керуючись ст. ст. 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2.Стягнути з суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 (АДРЕСА_1) на користь державного бюджету м. Сімферополя АР Крим штрафні санкції на загальну суму 1700,00 грн. (код платежу 21081100, ЄДРПОУ 34740405 р/р 31112106700002, МФО 824026 ГУ ДК України в м. Сімферополь).

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя <підпис >Ольшанська Т.С.

<Текст >