Постанова № 21782417, 06.03.2012, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01601, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.03.2012                                                                                           № 41/434

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Баранця О.М.

суддів:           Пашкіної С.А.

          Калатай Н.Ф.

за участю представників сторін:

від позивача – не з’явився.

від відповідача – Король О.В.

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Книгарня «Сяйво» на рішення господарського суду м. Києва від 05.12.2011 року.

у справі № 41/434 (суддя Спичак О.М.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Джерела М»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Книгарня «Сяйво»

про стягнення 3915,95 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 05.12.2011 року позовні вимоги задоволено частково.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Книгарня «Сяйво» (місцезнаходження : 01004, м. Київ, Шевченківський р – н., вул. Червоноармійська, буд. 6, код ЄДРПОУ 21616627) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Джерела М» (місцезнаходження: 04071, м. Київ, вул. Почайнинська, 28, код ЄДРПОУ 25388672) 3 414 (три тисячі чотириста чотирнадцять) грн. 73 коп. - основного боргу, 479 (чотириста сімдесят дев’ять) грн. 87 коп. – інфляційних втрат, 101 (сто одну) грн. 44 коп. - державного мита та 234 (двісті тридцять чотири) грн. 71 коп. – витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із вищевказаним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «Книгарня «Сяйво» звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення місцевого господарського суду та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволені позовних вимог.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 10.01.2011 року справу № 41/434 прийнято до свого провадження. Розгляд справи № 41/434 призначено на 07.02.2012 року.

У судовому засіданні виникла необхідність у витребуванні додаткових документів у зв’язку з чим розгляд справи було відкладено на 28.02.2012 року та зобов’язано позивача надати суду обґрунтований розрахунок заборгованості з моменту укладення договору № 381 від 12.01.2009 року з всіма накладними, платіжними документами на погашення та зобов’язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Джерела М» провести звірку з Товариством з обмеженою відповідальністю «Книгарня «Сяйво».

В судовому засіданні 28.02.2012 року оголошувалась перерва до 06.03.2012 року.

В судове засідання 06.03.2012 року представник позивача не з’явився, про місце та час судового засідання повідомлений належним чином.

Колегія суддів вважає за можливе здійснювати розгляд справи без участі представника позивача враховуючи, що останній належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 12 січня 2009 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Джерела М» (далі –постачальник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Книгарня «Сяйво» (далі – реалізатор, відповідач) був укладений договір № 381 (далі –Договір), пунктом 1 якого сторони узгодили, що постачальник доставляє партію друкованої продукції, найменування та обсяг якої заздалегідь взаємопогоджується і передається реалізатору за накладними.

Відповідно до пункту 2 Договору переданий реалізатору товар залишається власністю постачальника до моменту його реалізації і приймається реалізатором на відповідальне збереження з правом продажу.

Згідно з пунктом 4 Договору реалізатор розраховується за проданий товар шляхом перерахування на рахунок постачальника відповідної суми по мірі реалізації товару 1 (один) раз на місяць і гарантує його якісне збереження до моменту реалізації, або повернення. Довідки про реалізацію товару надаються бухгалтерією з 5 по 10 число наступного за звітним місяця, довідки про оплату за проданий товар з 20 по 25 число за телефоном 289-53-52. Остаточний розрахунок, в разі необхідності, гарантується протягом 90 днів з правом повернення нереалізованого товару.

На виконання умов Договору позивач поставив, а відповідач прийняв товар, що засвідчується видатковими накладними № КК-ВН-000601 від 26 січня 2009 року на суму 754,69 грн., № ККР-ВН-000633 від 05 травня 2009 року на суму 945,67 грн., № ККР-ВН-000656 від 13 липня 2009 року на суму 133,00 грн., № ККР-ВН-000662 від 06 серпня 2009 року на суму 549,50 грн., № ККР-ВН-000688 від 19 жовтня 2009 року на суму 653,01 грн., № ККР-ВН-000695 від 19 листопада 2009 року на суму 399,00 грн., № ККР-ВН-000711 від 18 лютого 2010 року на суму 648,00 грн.

В свою чергу, відповідач за поставлений товар в повному обсязі не розрахувався, у зв’язку з чим в останнього виникла перед позивачем заборгованість в сумі.

29 вересня 2010 року позивач направив на адресу відповідача претензію № 210, згідно якої просив відповідача погасити існуючу заборгованість, дана претензія була надіслана відповідачу 07.10.2011 року, на доказ чого надано фіскальний чек № 1824 та опис вкладення у цінний лист, однак відповідач залишив вимогу без задоволення та належного реагування.

Згідно з ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Згідно до статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі статтею 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

У відповідності до статті 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі –продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 527 Цивільного кодексу України визначено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до статті 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

За умовами ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин в їх сукупності.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приписами статті 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

На виконання вимог ухвали Київського апеляційного господарського суду від 07.02.2011 року позивач надав суду обґрунтований розрахунок заборгованості з моменту укладення договору № 381 від 12.01.2009 року з всіма накладними, платіжними документами на погашення, з якого вбачається, що сума основного боргу становить 2733,54 грн.

Таким чином, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив та належних доказів на заперечення обставин повідомлених позивачем не надав, колегія суддів приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 2733,54 грн., нормативно до документально доведені, а тому останні підлягають задоволенню.

Момент виникнення обов’язку з належного виконання договірного зобов’язання по частині видаткових накладних виникає задовго до тих обставин на які апелянт посилається як на причину невиконання ним обов’язку по оплаті товару. Крім того, не дивлячись на протиправні дії до Товариства з обмеженою відповідальністю «Книгарня «Сяйво» зі сторони людей, які здійснювали захоплення приміщення, ним 18.02.2010 року було прийнято товар від позивача.

Колегія суддів не вважає обставини щодо неправомірного захоплення приміщення відповідача підставами для звільнення його від відповідальності (п. 10 договору № 381 від 12.01.2009 року).

За твердженням апелянта кримінальна справа щодо неправомірного захоплення приміщення знаходилась в процесі розслідування.

Додаткові докази прийняті колегією суддів надані позивачем не за власною ініціативою, а на виконання вимог ухвали від 07.02.2012 року.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши перерахунок інфляційних втрат з урахуванням умов Договору, прострочення по сплаті грошового зобов’язання, дат поставок товару та порядку розрахунків погодженого сторонами, колегія суддів вважає, що позовні вимоги в частині стягнення інфляційних втрат підлягають задоволенню в сумі 390,33 грн.

Статтею 4-3 ГПК України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

За наведених у даній постанові обставин, колегія суддів дійшла висновку, що наявні підстави для зміни рішення господарського суду м. Києва від 05.12.2011 року у справі № 41/434.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

          1. Рішення господарського суду м. Києва від 05.12.2011 року у справі № 41/434 змінити та викласти в наступній редакції.

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Книгарня «Сяйво» (місцезнаходження : 01004, м. Київ, Шевченківський р – н., вул. Червоноармійська, буд. 6, код ЄДРПОУ 21616627) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Джерела М» (місцезнаходження: 04071, м. Київ, вул. Почайнинська, 28, код ЄДРПОУ 25388672) 2733,54 грн. - основного боргу, 390,33 грн. – інфляційних втрат, 81,37 грн. – судового збору та 188,26 грн. – витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В іншій частині позовних вимог відмовити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Джерела М» (місцезнаходження: 04071, м. Київ, вул. Почайнинська, 28, код ЄДРПОУ 25388672) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Книгарня «Сяйво» (місцезнаходження : 01004, м. Київ, Шевченківський р – н., вул. Червоноармійська, буд. 6, код ЄДРПОУ 21616627) 139,67 грн. судовий збір за подання апеляційної скарги.

3. Видачу наказів доручити господарському суду м. Києва.

4. Справу № 41/434 повернути до господарського суду міста Києва.

5. Копію постанови направити сторонам.

Головуючий суддя                                                                      Баранець О.М.

Судді                                                                                          Пашкіна С.А.

                                                                                          Калатай Н.Ф.

07.03.12 (відправлено)