Постанова № 21782362, 05.03.2012, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.03.2012 року Справа № 25/5005/16306/2011

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Тищик І.В. (доповідач)

суддів Павловський П.П., Білецька Л.М.

при секретарі Шевченко Ю.В.

за участю прокурора не зявився

представників сторін

позивача: ОСОБА_1

відповідача: не зявився

розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу прокурора Баглійського району м. Дніпродзержинська в інтересах держави в особі Дніпродзержинської міської ради на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 22.12.2011р. у справі № 25/5005/16306/2011

за позовом Прокурора Баглійського району м. Дніпродзержинська в інтересах держави в особі Дніпродзержинської міської ради, м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області

до фізичної особи підприємця ОСОБА_2, м. Дніпродзержинськ

про внесення змін до договору оренди земельної ділянки,

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2011 року Прокурор Баглійського району м. Дніпродзержинська звернувся до господарського суду в інтересах держави в особі Дніпродзержинської міської ради з позовом про внесення змін до договору, укладеного між Дніпродзержинською міською радою та ФОП ОСОБА_2 в наступній редакції: „п. 4.1. Річна орендна плата вноситься „Орендарем” виключно у грошовій формі на рахунок місцевого бюджету. Орендна плата за користування земельною ділянкою встановлюється на рівні чотирикратного розміру земельного податку, що встановлюється Податковим кодексом України”.

Господарський суд Дніпропетровської області рішенням від 22.12.2011р. у справі № 25/5005/16306/ 2011 (суддя Чередко А.Є.), у задоволенні позову відмовив. Вмотивовуючи рішення, господарський суд послався на те, що запропоновані редакція договору не містить визначення розміру та місячної орендної плати, що призведе до не визначення строків та порядку внесення орендної плати.

Не погоджуючись з рішенням суду, позивач звернувся з апеляційною скаргою, у якій просить рішення господарського суду скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги. При цьому скаржник посилається на неповне зясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального та процесуального права. Прокурор вказує на те, що вносячи плату за користування земельною ділянкою у розмірах менших, ніж передбачено чинним законодавством, відповідач порушує майнові права орендодавця.

Відповідачем відзив на апеляційну скаргу наданий не був.

Про час та місце розгляду справи сторони повідомлені належним чином, однак, наданим процесуальним правом на участь в засіданні суду апеляційної інстанції прокурор та відповідач не скористалися.

Враховуючи те, що наявні в справі документи дозволяють визначитися відносно законності оскаржуваного рішення, судова колегія дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутності представників сторін.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного:

Як вбачається з матеріалів справи, 04.08.2005р. між Дніпродзержинською міською радою (Орендодавець) та ФОП ОСОБА_2 (Орендар) був укладений договір оренди земельної ділянки несільськогосподарського призначення, згідно з умовами якого орендодавець на підставі відповідного рішення міської ради від 27.05.2005р. № 541-18/ІУ надав, а орендар прийняв в оренду строком до 27.05.2015р. земельну ділянку для фактичного розміщення обєкту торгівлі (магазин) загальною площею 0,0061 га, що знаходиться за адресою: м. Дніпродзержинськ, пр. Леніна, 81.

Умовами договору сторони узгодили строк дії договору (3.1), розмір орендної плати та порядок її сплати (п.4.1); визначилися, що розмір орендної плати щорічно переглядається у випадках зміни умов господарювання, передбачених договором, підвищення цін, тарифів тощо, збільшення розміру ставки земельного податку, інших випадках, передбачених законодавчими актами України (4.4); передбачили, що зміна умов договору оренди можлива за взаємною згодою між сторонами, у разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розвязується в судовому порядку (п. 12.1 договору).

За договором розмір орендної плати за оренду земельної ділянки становив 999,24 грн. на рік (без ПДВ), відповідно, щомісячний платіж становив 83,27 грн.

З 01.01.2011 року набрав чинності Податковий кодекс України, відповідно до ст. 288 якого підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Відповідно до вказаної норми розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою:

- для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом;

- для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом

та не може перевищувати

- для земельних ділянок, які перебувають у державній або комунальній власності та надані для будівництва та/або експлуатації аеродромів - чотирикратний розмір земельного податку, що встановлюється цим розділом;

- для інших земельних ділянок, наданих в оренду, - 12 відсотків нормативної грошової оцінки.

Згідно статті 290 Податкового кодексу України, плата за землю зараховується до відповідних місцевих бюджетів у порядку, визначеному Бюджетним кодексом України для плати за землю.

Спірна земельна ділянка (як убачається з договору оренди) перебуває у комунальній власності, відтак річна орендна плата за користування нею не може бути меншою трикратного розміру земельного податку та не може перевищувати його чотирикратний розмір.

З метою приведення діючих договорів оренди землі у відповідність до вимог чинного законодавства, Дніпродзержинською міською радою рішенням за № 116-08/VI від 27.05.2011 року було затверджено коефіцієнти для розрахунку річної орендної плати за земельні ділянки, розпорядниками яких є Дніпродзержинська міська рада. Згідно додатку до вказаного рішення для розрахунку річної орендної плати для земель житлової та громадської забудови встановлений коефіцієнт 4 (чотири) .

Вказане рішення органу місцевого самоврядування в установленому законом порядку не змінено, не скасовано і є чинним на момент розгляду справи.

На підставі вказаного рішення Дніпродзержинська міська рада вимагає внесення змін до укладеного сторонами договору оренди земельної ділянки, відповідач з внесенням відповідних змін не погоджується, відтак сторони не дійшли згоди щодо зміни умов договору в частині розміру орендної плати.

Згідно ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічне положення закріплено в ч. 1 ст. 188 ГК України.

Відповідно до ст.ст. 651, 652 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Зокрема, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом; а також у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору.

Цивільний кодекс України у ч.ч. 1, 2 ст. 632 передбачає застосування у встановлених законом випадках цін (тарифів, ставок тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. При цьому зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

Орендна плата за землю визначена у ч. 1 ст. 21 Закон України "Про оренду землі" як платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Відповідно ст. 13 Конституції України, земля є об'єктом права власності українського народу, від імені якого права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією.

В силу п.12 розділу Х Перехідних положень Земельного кодексу України до розмежування земель державної і комунальної власності, повноваженнями з розпорядження ними в межах населених пунктів, тобто функціями виконавчої влади, наділені міські ради.

Згідно приписів ст. 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території, а тому законодавча зміна граничного розміру цієї плати є підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору (постанова Пленуму Вищого господарського суду України, від 17.05.2011, № 6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин").

Умови спірного договору оренди в частині визначення розміру орендної плати перестали відповідати положенням п.288.5 ст. 288 Податкового Кодексу України.

Статтею 30 Закону України “Про оренду землі” передбачено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Отже нормами чинного законодавства передбачена можливість зміни умов договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у випадках встановлених договором або законом. Оскільки сторонами в договорі оренди передбачена можливість зміни розміру орендної плати, а орендна плата на земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, тому законодавча зміна граничного розміру цієї плати є підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору.

Зважаючи на положення вищевказаних правових норм, умов договору, положень Закону України "Про оцінку земель" та Податкового кодексу України вимоги прокурора щодо встановлення розміру орендної плати за користування земельною ділянкою на рівні чотирикратного земельного податку є правомірними і підлягають задоволенню.

Даний висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду України, викладеній у постанові від 27.12.2010 року по справі № 27/15-10, яка прийнята за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.

У відповідності до норм ст.111-28 Господарського процесуального кодексу України, рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України.

З огляду на невідповідність висновків, викладених в рішенні господарського суду, обставинам справи та чинному законодавству, вимоги скаржника про скасування рішення являються обґрунтованими і підлягають задоволенню. Судовий збір, в тому числі за розгляд апеляційної скарги, та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу стягнути з відповідача.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 99, 101, 103-105 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Прокурора Баглійського району м. Дніпродзержинська в інтересах держави в особі Дніпродзержинської міської ради задовольнити.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 22.12.2011 року у справі № 25/ 5005/16306/2011 скасувати.

Позов задовольнити.

Внести зміни до п.4.1. договору оренди земельної ділянки від 04.08.2005 року (державна реєстрація від 09.08.2005 року № 02542), укладеного між Дніпродзержинською міською радою (код ЄДРПОУ 24604168) та фізичною особою підприємцем ОСОБА_2 (ІДН НОМЕР_1), виклавши його в наступній редакції:

«п.4.1. Орендна плата вноситься «Орендарем»виключно у грошовій формі на рахунок місцевого бюджету. Річна орендна плата за користування земельною ділянкою встановлюється на рівні чотирикратного розміру земельного податку, що встановлюється Податковим кодексом України».

Стягнути з фізичної особи підприємця ОСОБА_2 (51900, АДРЕСА_1, ІДН НОМЕР_1) в доход Державного бюджету України в особі управління Державного казначейства у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління державного казначейства України у Дніпропетровській області 1411,50 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видачу наказів доручити господарському суду Дніпропетровської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий І.В. Тищик

Судді: П.П. Павловський

Л.М.Білецька