Рішення № 21782350, 06.03.2012, Господарський суд Чернівецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" березня 2012 р. Справа № 5027/30/2012.

За позовом Публічного акціонерного товариства “Банк “Демарк”, м. Чернігів

до приватного підприємця ОСОБА_1, м. Сторожинець Чернівецької області

про стягнення заборгованості в сумі 17091,67 грн.

Суддя Т.І. Ковальчук

Представники:

Позивача не зявився

Відповідача ОСОБА_2, дов. від 21.02.2012 р.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором № 35-070 від 28.03.2008 р. у сумі 17091,67 грн., у тому числі 12853,00 грн. коштів кредиту, 602,79 грн. відсотків, 3516,28 грн. пені за несвоєчасне повернення кредиту та 119,60 грн. пені за несплату відсотків.

Провадження у справі порушено ухвалою від 18.01.2012 р., справу до розгляду в судовому засіданні призначено на 31.01.2012 р., ухвалою від 31.01.2012 р. розгляд справи в судовому засіданні відкладено на 21.02.2012 р., ухвалою від 21.02.2012 р. на 06.03.2012 р.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що згідно з кредитним договором № 35-070 від 28.03.2008 р. позивач надав відповідачеві кредит в розмірі 50000 грн. зі сплатою 24 процентів річних з кінцевим строком повернення 30.03.2010 р., проте відповідач не повернув кредит у розмірі 12853,00 грн. та не сплатив проценти за користування кредитом у сумі 602,79 грн., у звязку з чим згідно умов кредитного договору відповідачеві також нарахована пеня.

Відповідач надав відзив, у якому позов не визнав з тих підстав, що в звязку з важкою фінансовою ситуацією звертався до банку для пролонгації договору або розстрочення платежів, проте відповіді від позивача не отримав, що розцінює як порушення його прав кредитною установою, оскільки він погодився на збільшення процентів, а банк в свою чергу не збільшив строк користування кредитом. Окрім того, зазначено у відзиві, частину боргу в сумі 500 грн. відповідач погасив, тому задоволення позову в заявленій позивачем сумі не може мати місця.

У судове засідання 06.03.2012 р. представник позивача не зявився, що не перешкоджає вирішенню спору з огляду на наявність заяв позивача про розгляд справи без участі його представника (а.с. 19, 30).

Представник відповідача у судовому засіданні пояснив, що відповідач не визнає позов з підстав, викладених у відзиві на позов, окрім того, частково погасив заборгованість за кредитом на 500 грн., зазначив, що позивач допустив борг, оскільки не мав обсягів робіт узимку, але навесні буде мати доходи, що враховано Сторожинецьким відділенням банку-позивача і досягнуто домовленості про розстрочення сплати заборгованості за кредитом, задоволення ж позову і видача судового наказу зупинить діяльність підприємця ОСОБА_1

Заслухавши пояснення представника відповідача, розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини справи, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини між сторонами, суд встановив наступне.

28 березня 2008 року між відкритим акціонерним товариством “Банк Демарк” (нинішня назва публічне акціонерне товариство “Банк “Демарк”, а.с. 15,16) і фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 35-070 (далі Кредитний договір), за умовами якого банк надав відповідачеві (Позичальникові) по меморіальному ордеру № 35-070 від 28.03.2008 р. кредит у сумі 50000,00 грн. строком по 30 березня 2010 р. з дотриманням погодженого графіку погашення часткових сум (додаток № 1) для придбання сировини для виробничої діяльності під 24 проценти річних (а.с. 7-9, 10).

У подальшому сторони уклали договір від 03.11.2008 р. “Про внесення змін до кредитного договору № 35-070 від 28.03.2008 р.”, у п. 1 якого збільшили відсотки за користування кредитом по п. 3.5.1 , встановивши їх у розмірі 26% річних та визначивши, що такі відсотки нараховуються на фактичну суму заборгованості за Кредитом із розрахунку фактичної кількості днів Періоду нарахування відсотків на основі Банківського року (360 днів у році) і підлягають сплаті в строк по останній робочий день звітного місяця. У випадку несплати процентів сума боргу за відсотками відноситься на рахунок несплачених в строк відсотків. Відсотки, нараховані в кінцевий розрахунок, підлягають сплаті одночасно з поверненням боргу (а.с. 11).

Відповідно до п. 3.4.1 Кредитного договору відповідач (Позичальник) зобовязаний погасити кредит у строк по 30 березня 2010 р. з дотриманням графіку погашення сум згідно додатку № 1 від 28.03.2008 р. шляхом перерахування коштів на рахунок, вказаний у п. 3.8 цього Договору.

Як стверджує позивач у позові і це вбачається з його розрахунків та узгоджується з матеріалами справи, відповідач не повернув увесь кредит у строки та в порядку, передбачені Кредитним договором, у рахунок погашення кредиту сплатив лише 37147,00 грн., отже, станом на день звернення позивача з позовом до господарського суду залишок боргу відповідача за кредитом складав 12853,00 грн. (50000 грн. - 37147,00 грн., а.с. 12,22-23).

Відповідно до п. 3.5.1 Кредитного договору зі змінами, внесеними договором від 03.11.2008 р., відповідач також зобовязаний сплачувати відсотки за користування кредитом з розрахунку 26% річних, а у випадку порушення кінцевого строку погашення кредиту сплатити проценти за підвищеною ставкою: 27% річних.

Згідно з розрахунком позивача станом 01.01.2012 р. борг відповідача по нарахованих з 01 листопада по 31 грудня 2011 року відсотках складав 602,79 грн. (а.с. 12).

Як видно з квитанції № N13D434760 від 20.02.2012 р. (а.с. 34), відповідач під час провадження в даній справі сплатив позивачеві 500 грн. у рахунок погашення кредиту.

Пунктом 3.7.3 Кредитного договору передбачено, якщо сума, що вноситься у рахунок погашення кредиту та сплати відсотків, недостатня для погашення кредиту разом з відсотками, то платежі за договором здійснюються в такому порядку: в першу чергу сплаті підлягають відсотки, після їх погашення сплаті підлягає сума кредиту.

Відтак слід вважати, що зі сплатою відповідачем 22.02.2012 р. 500 грн. у рахунок погашення боргу дані кошти згідно з п. 3.7.3 Кредитного договору мають бути зараховані в оплату відсотків, отже, заборгованість за відсотками станом на день вирішення справи становить 102,79 грн. (602,79 грн. 500 грн.).

У відповідності до ст. 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 1054 Цивільного кодексу України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України, які регулюють відносини позики (ст.ст. 1046-1052).

Відповідно до ч. 1 ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобовязується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості, а згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Частиною 1 ст. 1049 ЦК України встановлено обовязок позичальника повернути позику в строк та в порядку, що встановлені договором.

Судовим розглядом справи встановлено неналежне виконання відповідачем своїх зобовязань по поверненню кредиту і сплаті відсотків згідно з умовами Кредитного договору, його борг по кредиту станом на день вирішення справи судом складає 12353,00 грн., а по відсотках за користування кредитом - 102,79 грн., доказів у спростування наведених обставин відповідач не надав, відтак, у зазначеній частині вимог позов підлягає задоволенню, в частині решти вимог про стягнення відсотків у розмірі 500 грн. провадження у справі підлягає припиненню за відсутністю предмета спору в звязку з добровільною сплатою відповідачем зазначеної суми коштів.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Пунктами 7.4 і 7.5 Кредитного договору передбачено право банку стягнути з позичальника у разі порушення строків погашення кредиту і сплати відсотків пеню за кожний день прострочки, включаючи день проплати. Пеня нараховується на суму прострочених платежів із розрахунку фактичної кількості прострочених днів, починаючи з дати виникнення простроченої заборгованості до дати здійснення платежу за кредитом у повному обсязі або до дати повного погашення заборгованості по відсотках, у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Перевіривши розрахунки пені (а.с. 12), суд встановив, що пеня за несвоєчасне повернення кредиту та за несвоєчасну сплату процентів нараховані правильно, з урахуванням діючої ставки НБУ та здійснених відповідачем часткових оплат боргу, відтак, у даній частині позов підлягає задоволенню:

1) щодо пені за несвоєчасне повернення коштів кредиту за період з 01.07.2010 р. по 31.12.2011 р. у сумі 3516,28 грн.,

2) щодо пені за несвоєчасну сплату процентів за той же період у сумі 119,60 грн.

При цьому суд звертає увагу, що в даному випадку частина 6 статті 232 Господарського кодексу України щодо обмеження періоду нарахування пені шістьма місяцями з дня, коли зобовязання мало бути виконане, не застосовується, оскільки інше передбачено Кредитним договором, а саме пунктами 7.4 і 7.5, згідно яких пеня нараховується із розрахунку фактичної кількості прострочених днів, починаючи з дати виникнення простроченої заборгованості до дати здійснення платежу за кредитом у повному обсязі або до дати повного погашення заборгованості по відсотках. Заяви про застосування строку позовної давності до вимог про стягнення пені відповідач не подавав.

Суд відхиляє висловлені в судовому засіданні доводи представника відповідача щодо причин виникнення заборгованості відповідача за кредитом, оскільки в силу ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання. Також відповідачем не надано доказів укладення з позивачем угоди про реструктуризацію заборгованості, або доказів у підтвердження існування інших обставин, які мають значення для правильного вирішення спору.

З огляду на часткове задоволення позову та припинення провадження у справі в частині вимог за відсутністю предмета спору в звязку з частковим погашенням заборгованості відповідачем під час судового провадження, судовий збір належить стягнути з відповідача на користь позивача в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1, 12, 49, п. 11 ст. 80, ст.ст. 82, 84, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В :

1.Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з приватного підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь публічного акціонерного товариства “Банк “Демарк” (м. Чернігів, вул. Комсомольська, 28, код ЄДРПОУ 19357516) 12853,00 грн. коштів кредиту, 102,79 грн. відсотків, 3516,28 грн. пені за несвоєчасне повернення кредиту,119,60 грн. пені за несплату відсотків та 1609,50 грн. судового збору.

3. У частині вимог про стягнення 500 грн. відсотків провадження у справі припинити за відсутністю предмета спору.

З набранням судовим рішенням законної сили видати наказ.

У судовому засіданні 06.03.2012 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Оформлене у відповідності до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України рішення підписане 06 березня 2012 року.

Суддя Т.І. Ковальчук