Рішення № 21782236, 29.02.2012, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" лютого 2012 р. Справа № 5023/321/12

вх. № 321/12

Суддя господарського суду Калініченко Н.В.

при секретарі судовогозасідання Шилов С.Ю.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1., дов. №1 від 23.01.2012 р.;

відповідача - Ольшанський В.В., керівник

розглянувши справу за позовом ПП "Агросервіс", смт. Пісочин

до ТОВ "Центрум-ЛТД", м. Харків

про стягнення 46605,90 грн.

ВСТАНОВИВ:

ПП "Агросервіс", смт. Пісочин (позивач) звернулося до господарського суду Харківської області з позовом до відповідача - ТОВ "Центрум-ЛТД", м. Харків про стягнення 30000,00 грн. боргу, 245,90 грн. 3% річних, 90,00 грн. інфляційних збитків, 1270 грн. пені, 15000,00 грн. штрафу. В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на неналежне виконання з боку відповідача покладених на нього обовязків за договором поставки на умовах товарного кредиту № 120401 від 12.04.2011 року. Також до стягнення заявлені судові витрати.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 25 січня 2012 року було прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі № 5023/321/12 та призначено її розгляд у відкритому судовому засіданні на 08 лютого 2012 року об 11:30 год.

06 лютого 2012 року від позивача до суду надійшов супровідний лист з додатковими документами по справі: довіреність, витяг з ЄДР позивача, витяг з ЄДР відповідача, розрахунок заборгованості та клопотання про забезпечення позову.

В призначене судове засідання 08 лютого 2012 року сторони з'явилися.

Представник позивача надав довідку про відкритий банківський рахунок, підтримав клопотання про забезпечення позову та просив накласти арешт на кошти відповідача у межах суми позовних вимог та судових витрат.

Відповідач проти задоволення клопотання позивача щодо накладення арешту заперечував, а також усно клопотав перед судом про відкладення розгляду справи.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 08 лютого 2012 року було відмовлено позивачу в задоволенні клопотання про забезпечення позову, задоволено усне клопотання відповідача про відкладення розгляду справи та відкладено розгляд справи на 29 лютого 2012 року.

27 лютого 2012 року від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву та копії платіжних доручень, які суд долучив до матеріалів справи.

В призначене судове засідання 29 лютого 2012 року сторони з'явилися.

Представник позивача в судовому засіданні пояснив, що відповідачем було сплачено суму основного боргу та просив стягнути з відповідача суму штрафних санкцій, річні та інфляційні.

Відповідач в засіданні суду підтримав відзив на позовну заяву, пояснив, що ним була здійснена оплата суми основного боргу, вказав на обставини непереборної сили, що завадили вчасно виконати зобов'язання та просив відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог та покласти судові витрати на позивача. Усно відповідач також клопотав перед судом про зменшення суми пені та штрафу.

Згідно ч. 3 ст. 22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Враховуючи достатність часу, наданого позивачеві та відповідачеві для підготовки до судового засідання та підготовки витребуваних судом документів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, закріплені п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, ст. 4-3 та ст. 33 ГПК України, суд вважає, що господарським судом в межах наданих йому повноважень сторонам створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи за наявними у справі матеріалами у відповідності до ст. 75 ГПК України.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, всебічно та повно зясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, обєктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

12 квітня 2011 року між позивачем та відповідачем було укладено договір поставки на умовах товарного кредиту № 120401. Відповідно до п. 1.1 договору позивач зобовязався передати у власність відповідача товар, на умовах відстрочки його кінцевої оплати до 15.10.2011 р., а відповідач зобовязався прийняти товар та оплатити його вартість, та вартість послуг по наданню товарного кредиту на умовах даного договору.

Згідно п. п. 3.1, 3.2 договору ціна товару фіксується сторонами в специфікаціях до даного договору та вказується у товарних накладних та/або актах прийому-передачі товару. Вартість послуг по наданню товарного кредиту включена в ціну товару, що поставляється за даним договором та є його невід'ємною складовою.

Як свідчать матеріали справи, позивач свої зобовязання по договору виконав в повному обсязі та відповідно до специфікацій № 1 та № 2 поставив відповідачу товар на загальну суму 51482,88 грн. Відповідач товар прийняв, проте, оплату провів частково, чим порушив взяті на себе зобовязання по договору, несплаченим залишився товар на суму 30000,00 грн. Отже, невиконання відповідачем умов укладеного між сторонами договору й стало підставою для звернення позивача з відповідним позовом.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ст. 526 ЦК України та ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 ЦК України).

Сума боргу в розмірі 30000,00 грн. сплачена відповідачем, про що свідчать платіжні доручення № 109 від 21.02.2012 р. на суму 5000 грн. та № 119 від 24.02.2012 р. на суму 25000 грн., надані відповідачем до матеріалів справи. Таким чином, провадження в цій частині підлягає припиненню відповідно до п.1.1 ст. 80 ГПК України (відсутній предмет спору), оскільки сума боргу сплачена після подання позовної заяви до суду.

Крім того, позивачем до стягнення заявлено 245,90 грн. 3% річних, 90,00 грн. інфляційних збитків, 1270 грн. пені та 15000,00 грн. штрафу нарахованих останнім по п. п. 5.3, 5.4 договору поставки на умовах товарного кредиту № 120401 від 12.04.2011 року та ст. 625 ЦК України.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та 3% річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктами 5.3, п. 5.4 зазначеного договору передбачено, що у випадку несплати отриманого товару в строк, вказаний у п. 1.1. договору, відповідач сплачує позивачу штраф в розмірі 50 % від вартості отриманого відповідачем, але не оплаченого товару, а також пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості отриманого відповідачем, але не оплаченого товару за кожен день прострочки його оплати.

На підставі наведеного, суд вважає позовні вимоги позивача в сумі 245,90 грн. 3% річних, 90,00 грн. інфляційних збитків, 1270 грн. пені та 15000,00 грн. штрафу обґрунтованими, підтвердженими наданими суду доказами та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Усне клопотання відповідача про зменшення сум пені та штрафу задоволенню не підлягає, оскільки останнім не доведено наявність підстав для такого зменшення.

Відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору в сумі 1609,50 грн. підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Виходячи з викладеного та керуючись ст. ст. 1, 4, 12, 22, 33, 34, 43, 44, 49, п. 1.1 ст. 80, ст.ст. 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ТОВ "Центрум-ЛТД", 61099, м. Харків, вул. М. Рибалко, буд. 40 (в тому числі з р/р 26008201329067 в ВАТ "ОТП БАНК", м. Київ, МФО 300528, код ЗКПО 36371490) на користь ПП "Агросервіс", 62416, Харківська область, Харківський район, смт. Пісочин, вул. Підлісна, буд. 1-А, кв. 14 (п/р 26007000103921 в Благовіщенському відділенні ПуАТ "СЕБ Банк", МФО 300175, код ЗКПО 32367889) - 245,90 грн. 3% річних, 90,00 грн. інфляційних збитків, 1270 грн. пені, 15000,00 грн. штрафу та 1609,50 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В частині стягнення основного боргу в сумі 30000,00 грн. провадження у справі припинити.

Відмовити відповідачу у задоволенні усного клопотання про зменшення сум штрафу та пені.

Суддя Калініченко Н.В.

Повний текст рішення по справі № 5023/321/12 виготовлений та підписаний 01 березня 2012 року.