Рішення № 21781911, 20.02.2012, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"20" лютого 2012 р.Справа № 5017/15/2012 Господарський суд Одеської області у складі судді Невінгловської Ю.М.

при секретарі судового засідання: Холіній Ю.О.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1. (представник діючий на підставі довіреності);

від відповідача: не зявився.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Державного підприємства "Іллічівський морський торговельний порт";

до відповідача: Державної установи "Державна інспекція з карантину рослин по Одеській області"

про стягнення 2107,19 грн.

ВСТАНОВИВ:

СУТЬ СПОРУ: Позивач Державне підприємство "Іллічівський морський торговельний порт" звернувся до господарського суду Одеської області із позовною заявою до відповідача Державної установи "Державна інспекція з карантину рослин по Одеській області", в якій просить суд стягнути з відповідача грошові кошти у розмірі 2107,19 грн., з яких 1431,63 грн. - основний борг та 675,56 грн. пеня та покласти на відповідача судові витрати.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що згідно з укладеним між сторонами договором № 585-0 від 22.07.2011р. про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю, укладеного на підставі договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №5/46 від 02.03.2011р., позивачем було виконано вчасно та в повному обсязі свої зобовязання, між тим, відповідач за фактично надані послуги за період з серпня по листопад 2011р. не розрахувався, в звязку з чим у нього утворилась визначена у позовних вимогах заборгованість та нарахована пеня за порушення строків оплати наданих послуг.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 03.01.2012р. було порушено провадження у справі №5017/15/2012, прийнято позовну заяву до розгляду та призначено розгляд справи на 18.01.2012р.

У судових засіданнях 18.01.2012р. та 20.02.2012р. представники позивача позовні вимоги підтримали у повному обсязі.

Відповідач 20.02.2012р. у судове засідання не зявився, про поважність причин відсутності не повідомив, письмового відзиву на позовну заяву до суду не надав, право на захист не використав, хоч і повідомлявся про час та місце проведення судового засідання належним чином, шляхом надсилання ухвал суду на адресу реєстрації, що підтверджується поштовими повідомленнями про вручення судових ухвал, які наявні у матеріалах справи. Враховуючи викладене, суд вважає за можливе розглядати справу без участі відповідача за наявними в ній матеріалами, відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:

22 липня 2011 року між Державним підприємством "Іллічівський морський торговельний порт" (надалі-балансоутримувач) та Державною установою "Державна інспекція з карантину рослин по Одеській області" (надалі-орендар) укладено договір про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю № 585-0, згідно з п.1.1 якого балансоутримувач „Іллічівський морський торговельний порт” забезпечує обслуговування, експлуатацію та ремонт будівлі, що знаходиться за адресою: Одеська обл., м. Іллічівськ, вул. Північна, 4 (надалі-будівля), загальною площею 1542,7 кв. м, а також утримання прибудинкової території, а орендар бере участь у витратах балансоутримувача на виконання вказаних робіт пропорційно до займаної ним площі в цій будівлі, якщо інше не випливає з характеру послуг, наданих балансоутримувачем за цим договором. Орендар користується нежитловим приміщенням 2-х поверхової будівлі, загальною площею 14,2 кв. м, експертною вартістю 48347,80 грн. (надалі орендоване приміщення) згідно до договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №5/46, укладеного між сторонами 02.03.2011р., орендоване приміщення використовується для розміщення офісу.

Відповідно до п. 2.1 договору, балансоутримувач будівлі зобовязаний забезпечити: виконання всього комплексу робіт, повязаних з обслуговуванням та утриманням будівлі і при будинкової території, та створити необхідні умови для здійснення господарської діяльності, у тому числі орендарю і його співробітникам згідно з вимогами чинного законодавства про користування будівлями; надання орендарю комунальних послуг за діючими розцінками і тарифами; інформування орендаря про зміни витрат на утримання будівлі і тарифу на послуги; здійснення контрольно-наглядових функцій в сфері пожежної безпеки згідно з діючим законодавством України.

Згідно з п.п.2.2.1-2.2.3 договору орендар зобовязаний: дотримуватись вимог установлених правил користування будівлею та приміщенням за договором; своєчасно інформувати балансоутримувача про виявлені неполадки елементів будівлі, приміщення; не пізніше 12 числа місяця, наступного за звітним, вносити плату у розмірі, визначеному розрахунком з урахуванням ПДВ на рахунок балансоутримувача будівлі за санітарне обслуговування при будинкової території та допоміжних приміщень будівлі, технічне обслуговування будівлі відповідно до загальної площі приміщення, на ремонт відповідно до відповідної вартості приміщення, а також за комунальні послуги згідно з додатком (розрахунком). Розмір вищенаведених витрат та послуг може бути переглянуто балансоутримувачем в однобічному порядку у випадку зміни державних цін і тарифів та в інших випадках, передбачених чинним законодавством України.

Умовами п.3.1.2 договору передбачено право балансоутримувача будівлі стягнути в установленому порядку прострочену заборгованість по платежах, що наведені в п.2.2.3 договору.

Відповідно до п.п.4.1-4.2 договору, за невиконання або неналежне виконання зобовязань за договором, сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України, а за несвоєчасні розрахунки за спожиті комунальні послуги орендар сплачує пеню у розмірі одного відсотка від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

Згідно з п.6.1 договору, договір набуває чинності від дня його укладання сторонами, але сторони досягли угоди, що умови договору відповідно до ст.631 Цивільного кодексу України застосовується до відносин між сторонами, які виникли з 02 березня 2011р., тобто з дати укладання договору оренди нерухомого майна №5/46 від 02 березня 2011р. та передачі майна згідно Акту від 02 березня 2011р.

Відповідно до п.7.1 договору визначено, що до договору додається розрахунок щомісячних платежів за обслуговування та ремонт будівлі, комунальні та інші послуги балансоутримувача.

Як встановлено матеріалами справи, рахунки №Пр/35 089 від 31.08.2011р., №Пр/39 830 від 30.09.2011р., №Пр/44 038 від 31.10.2011р. та № Пр/50 178 від 30.11.2011р., що виставлялись відповідачу до сплати, були направлені та вручені останньому під розпис 06.09.2011р., 10.10.2011р., 08.11.2011р. та 12.12.2011р. відповідно, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.17-20).

Отже, на момент розгляду спору за Державною установою "Державна інспекція з карантину рослин по Одеській області", відповідно до наданого позивачем розрахунку (а.с.21), рахується заборгованість перед позивачем за спожиті комунальні послуги та витрати на утримання будинку і прибудинкової території за період з серпня по листопад місяці за договором № 585-0 від 22.07.2011р. у розмірі 1431,63 грн. та нарахована пеня за несвоєчасні розрахунки у розмірі 675,56 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням договірних зобовязань відповідачем та направлено на стягнення з відповідача наявної заборгованості за договором № 585-0 від 22.07.2011р. та пені.

Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, проаналізувавши норми чинного законодавства, дійшов наступних висновків:

Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобовязання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобовязана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

Згідно з п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України, однією із підстав виникнення цивільних прав та обовязків є договір, а в силу вимог ч.1 ст.629 Цивільного кодексу України, договір є обовязковим для виконання сторонами.

У відповідності до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

Положеннями ст. 901 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобовязується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобовязується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до вимог ч.1 ст.526 Цивільного кодексу України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. В силу вимог ч.1 ст.525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні вимоги щодо виконання зобовязань містяться і у ч.ч.1, 7 ст.193 Господарського кодексу України.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

У відповідності до ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобовязаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

За результатами розгляду справи судом встановлено, що відповідач порушив виконання своїх зобовязань за договором № 585-0 від 22.07.2011р. про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю, а саме прострочив строки сплати за фактично надані послуги протягом періоду з серпня по листопад місяці 2011р.

Приймаючи до уваги те, що позовні вимоги Державного підприємства "Іллічівський морський торговельний порт" в частині стягнення суми основного боргу у розмірі 1431,63грн. підтверджуються наявними в матеріалах справи документами, суд вважає їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно з ч.2 ст. 218 Господарського Кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, субєкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ч.1 ст.230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями в цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання зобовязання. Водночас вимогами п.3 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України передбачено, що одним із наслідків порушення зобовязання є сплата неустойки (штрафу, пені), а відповідно до вимог ч.2 ст.551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюються договором або актом цивільного законодавства.

Частиною 6 ст. 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до п.4.2 договору, за несвоєчасні розрахунки за спожиті комунальні послуги орендар сплачує пеню у розмірі одного відсотка від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

Частиною 2 ст. 343 Господарського кодексу України встановлено, що платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Положення ст.1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачають, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Статтею 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Таким чином, договірні правовідносини між платниками і одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовано Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".

Отже, яким би способом не визначався в договорі розмір пені, він не може перевищувати той розмір, який установлено законом як граничний, тобто за прострочення платежу за договором може бути стягнуто лише пеню, сума якої не перевищує ту, що обчислено на підставі подвійної облікової ставки Національного банку України.

Аналогічної позиції дотримується Верховний Суд України в постанові від 07.11.2011р. по справі №5002-2/5109-2010, висновки якого є обовязковими для суду, згідно положень ст. ст. 82, 111-28 Господарського процесуального кодексу України.

Між тим, як вбачається із змісту позовної заяви, позивач, згідно до п.4.2 договору №585-0 від 22.07.2011р. про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю, здійснив розрахунок пені у розмірі 1% від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, що в сумі складає 675,56 грн.

Враховуючи, що даний розмір пені перевищує розмір, встановлений чинним законодавством, суд здійснив власний розрахунок пені згідно формули розрахунку пені, наведеної в листі Національного банку України №25-011/388-1707 від 12.03.1997р. на виконання Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань”, сума простроченого платежу помножена на розмір пені за кожен день прострочення у відсотках, розділена на сто та помножена на кількість днів прострочення платежу буде дорівнювати сумі пені за прострочення платежу.

За результатом проведеного розрахунку пені, суд встановив, що загальна сума пені становить 28,69 грн.

Розрахунок суми пені

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення

649.813.12.2011 - 28.12.2011167.7500 %0.042 %*4.42

321.0713.11.2011 - 28.12.2011467.7500 %0.042 %*6.27

230.3813.10.2011 - 28.12.2011777.7500 %0.042 %*7.53

230.3813.09.2011 - 28.12.20111077.7500 %0.042 %*10.47 З урахуванням встановлених обставин, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для часткового задоволення позовних вимог Державного підприємства "Іллічівський морський торговельний порт" та стягнення з відповідача за договором №585-0 від 22.07.2011р. суми основного боргу у розмірі 1431,63 грн. та пені у розмірі 28,69 грн.

На підставі ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача та відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд-

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Державної установи "Державна інспекція з карантину рослин по Одеській області" (65089, м. Одеса, вул. Академіка Вільямса, буд. 76/1, код ЄДРПОУ 00485227) на користь Державного підприємства "Іллічівський морський торговельний порт" (68001, Одеська область, м. Іллічівськ, вул. Праці, 6, код ЄДРПОУ 01125672) суму основної заборгованості у розмірі 1431/одна тисяча чотириста тридцять одна/грн. 63 коп., пеню у розмірі 28/двадцять вісім/грн. 69 коп. та суму судового збору у розмірі 978/девятсот сімдесят вісім/грн. 20 коп.

Рішення суду може бути оскаржено протягом 10-денного строку з моменту складання повного тексту.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи Одеським апеляційним господарським судом.

Суддя Невінгловська Ю.М.

Приймаючи до уваги перебування судді Невінгловської Ю.М. з 27.02.2012р. по 02.03.2012р. на лікарняному, повний текст рішення підписано 03.03.2012р.