Рішення № 21781616, 25.01.2012, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.01.12 Справа № 5015/7495/11

Господарський суд Львівської області у складі судді Мазовіти А.Б. при секретарі Волошин О.Я. за участю представника позивача ОСОБА_1, розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Ринок сільськогосподарської продукції “Шувар”, м. Львів до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, с. Зимна Вода про стягнення 5848 грн. 51 коп.

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Ринок сільськогосподарської продукції “Шувар”, м. Львів звернулося до господарського суду Львівської області з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, с. Зимна Вода про стягнення 5848 грн. 51 коп.

Розглянувши матеріали справи, суд визнав представлені матеріали достатніми для прийняття позовної заяви до розгляду і ухвалою від 26.12.2011 р. призначив розгляд справи на 10.01.2012 р. Ухвалою суду розгляду справи відкладався на 25.01.2012 р.

В судових засіданнях представник позивача позовні вимоги підтримав, просив задоволити з врахуванням поданих уточнень. З приводу заявленого позову пояснив, що між позивачем та відповідачем було укладено договір найму, по якому у відповідача виникла заборгованість з орендної плати та комунальних платежів в розмірі 5604 грн. 23 коп. У звязку з порушенням строків сплати плати відповідачу нараховано пеню в сумі 204 грн. 67 коп. Також відповідачу нараховано 3% в сумі 39 грн. 61 коп. Таким чином, просив стягнути з відповідача 5848 грн. 51 коп.

Відповідач явку представника в судове засідання не забезпечив, проти позову не заперечив, доказів погашення заборгованості не надав, вимог ухвали суду від 26.12.2011 р. не виконав, причин неявки не повідомив, хоча належним чином про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений, тому, у відповідності до ст. 75 ГПК України, суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

Представнику сторони розяснено права та обовязки, передбачені ст. 22 ГПК України, заяв про відвід суду не поступало.

В судовому засіданні 25.01.2012 р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повний текст рішення складено та підписано 30.01.2012 р.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

1 січня 2011 р. між ТзОВ “Ринок сільськогосподарської продукції “Шувар” (ОРСП) та ФОП ОСОБА_2 (оператор) було укладено договір №Хп066.

За цим договором ОРСП (позивач) зобовязувався передати оператору (відповідачу) в строкове оплатне володіння і користування пристосовану площу площею 18 кв.м., яка вказана на схемі розміщення ОРСП (м. Львів, вул. Хуторівка, 4-Б) під позначкою Хп066 для розміщення нестаціонарного обєкта торгівлі, а оператор зобовязувався прийняти її та своєчасно здійснювати плату за використання пристосованої площі та сплачувати ринковий збір.

На виконання умов договору між сторонами складено акт приймання-передачі пристосованої площі в користування від 01.01.2011 р. Вказаним актом підтверджено факт вступу відповідача у користування пристосованою площею.

Пунктом 4.1. договору №Хп066 від 01.01.2011 р. передбачено, що плата за користування торговою площею це щомісячний платіж, яку оператор сплачує на користь ОРСП, незалежно від результатів своєї господарської діяльності.

Плата за повний календарний місяць користування пристосованою площею складається з винагороди ОРСП (фіксованого платежу), розмір якого встановлений за домовленістю сторін і становить 3034 грн. 00 коп. за один місяць.

Винагорода ОРСП за використання пристосованої площі сплачується оператором шляхом внесення належної до сплати суми на банківський рахунок ОРСП або за згодою ОРСП іншим способом, не забороненим законодавством до 15 числа поточного місяця, за який вона сплачується.

Згідно п. 4.2. договору №Хп066 від 01.01.2011 р. у випадку збільшення витрат ОРСП, повязаних з утриманням та експлуатацією пристосованої площі, підвищення цін і тарифів на комунальні та інші послуги щодо утримання та обслуговування пристосованої площі, обслуговування та забезпечення діяльності оператора чи оператора чи ОРСП, ОРСП може вимагати збільшення плати відповідно до цих змін. Незгода оператора з новим розміром плати за користування пристосованою площею, запропонованим ОРСП, є підставою для розірвання даного договору з ініціативи.

У звязку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобовязань по договору щодо сплати плати за користування пристосованою площею за період з січня 2011 р. по серпень 2011 р. включно, у нього, станом на дату судового розгляду, існує заборгованість перед позивачем на загальну суму 4799 грн. 64 коп.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку. Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобовязань, є зокрема договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобовязується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк (ч. 1 ст. 759 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 762 ЦК України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Частиною 5 цієї статті встановлено, що плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 599 ЦК України вказує на те, що зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні вимоги встановлені ст. 193 ГК України.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання.

За таких обставин, суд дійшов висновку про прострочення виконання зобовязання боржником, що в свою чергу є підставою для стягнення суми боргу, оскільки, відповідно до ч. 7 ст. 193 ГК України, одностороння відмова від виконання договору не допускається.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Частиною 4 ст. 231 ГК України встановлено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Відповідно до пункту 7.1. договору №Хп066 від 01.01.2011 р., у випадку несвоєчасної сплати грошових сум за цим договором оператор зобовязаний на вимогу ОРСП відшкодувати останньому завдані збитки, а також сплатити за кожен день прострочення платежу пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, від суми простроченого платежу.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З врахуванням цих положень, позивачем правомірно нараховано пеню в розмірі 204 грн. 67 коп., а також 3% в сумі 39 грн. 61 коп.

Суд відмовляє в стягненні вартості комунальних послуг в розмірі 804 грн. 59 коп., оскільки умовами договору №Хп066 від 01.01.2011 р. не передбачено обовязку відповідача сплачувати вартість комунальних послуг окремо від плати за користування. Як вбачається з матеріалів справи, пояснень представника позивача, позивач всупереч п. 4.2. договору №Хп066 від 01.01.2011 р. не надсилав відповідачу вимог про сплату плати за користування пристосованою площею в підвищеному розмірі, яка збільшилась на суму комунальних послуг.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані поданими доказами, а загальна сума заборгованості, яка підтверджена матеріалами справи та підлягає до задоволення, складає 4799 грн. 64 коп. основного боргу, 204 грн. 67 коп. пені, 39 грн. 61 коп. 3% річних. В задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.

Оскільки спір виник з вини відповідача, судові витрати по розгляду справи відповідно до ст. 49 ГПК України необхідно покласти на відповідача пропорційно до задоволених вимог.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 11, 509, 526, 530, 599, 610, 612, 625, 626, 759, 762 ЦК України, ст. 193, 230, 231 ГК України та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 75, 80, 82, 83, 84, 85, 115, 116 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1.Позов задоволити частково.

2.Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, АДРЕСА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Ринок сільськогосподарської продукції “Шувар”, м. Львів, вул. Хуторівка, 4б (ідентифікаційний код 33711331) 4799 грн. 64 коп. основного боргу, 204 грн. 67 коп. пені, 39 грн. 61 коп. 3% річних, 1217 грн. 27 коп. судового збору.

3.В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4.Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

Суддя Мазовіта А.Б.