Рішення № 21781587, 29.02.2012, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.02.12 Справа№ 5015/460/12

Господарський суд Львівської області у складі судді Сухович Ю.О., при секретарі судових засідань Олійник Ю.О., розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОФІТ-ТОРГ», м.Київ

до Відкритого акціонерного товариства Львівського меблевого комбінату, м.Львів

про стягнення 1234972,11 грн.

За участю представників сторін:

від позивача ОСОБА_1 представник (довіреність б/н від 27.02.2012р.);

від відповідача: ОСОБА_2 представник (довіреність б/н від 29.02.2012р.).

Права та обовязки сторін передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України розяснено, заяви про відвід судді не поступали, клопотання про технічну фіксацію судового процесу не надходили. В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «ПРОФІТ-ТОРГ»звернулося з позовом до Відкритого акціонерного товариства Львівського меблевого комбінату про стягнення 1234972,11 грн. заборгованості, з яких 1133 464,00 грн. заборгованість за орендну плату, 82198,36 грн. пеня, 15909,36 грн. 3% річних, 3400,39 грн. втрати від інфляції.

Ухвалою суду від 10.02.2012р. прийнято позовну заяву, порушено провадження у справі та призначено її до судового розгляду на 29.02.2012р.

Представниками позивача та відповідача в судовому засіданні подано спільно підписане клопотання, яким вони просять суд не здійснювати технічну фіксацію судового процесу у справі.

Представник позивача на виконання вимог ухвали суду від 10.02.2012р. надав витяг з ЄДРПОУ станом на час розгляду справи; довідку про відсутність обставин, передбачених п.2 ч.1 ст.62 ГПК України; докази перебування майна, переданого в оренду, у власності позивача, а саме завірені копії витягів про державну реєстрацію прав, виданих обласним комунальним підприємством Львівської обласної ради «БТІ та ЕО»від 28.04.2011р. №29813886, №29814177, №29813988, №29812922, №29813191, №29813779, №29813063, №29813669, №29812751, №29814084; оригінал довіреності представника від 27.02.2012р.

Представник відповідача подав відзив на позовну заяву (від 29.02.2012р. вх.№4294/12), в якому зазначив, що на момент розгляду даної справи у ВАТ Львівського меблевого комбінату дійсно існує заборгованість перед позивачем за договором оренди нерухомого майна (будівель) №О-2/04/11 від 28.04.2011р. в сумі 1133464,00 грн., позовні вимоги визнав повністю.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши в сукупності наявні у справі докази, заслухавши представників сторін, господарський суд встановив:

28.04.2011р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «ПРОФІТ-ТОРГ»(орендодавець) та Відкритим акціонерним товариством Львівського меблевого комбінату (орендар) було укладено договір оренди нерухомого майна (будівель), згідно умов якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове та платне користування будівлі (надалі за текстом «майно») складом та вартістю згідно переліку наведеному в додатку №1 до цього договору, який є його невідємною частиною.

Відповідно до п.3.1. договору майно повинно бути передано орендодавцем та прийнято орендарем протягом 10 (десяти) днів з моменту укладення цього договору за актом приймання-передачі.

Згідно з п.5.1. договору загальний розмір орендної плати за перший місяць визначений по кожній будівлі окремо та встановлено в додатку №1 до цього договору, який є його невідмною частиною.

В додатку №1 до договору оренди нерухомого майна (будівель) сторони встановили розмір щомісячної орендної плати складає 289616,00 грн.

Відповідно до п.5.4. орендна плата сплачується орендарем на поточний рахунок орендодавця не пізніше 10 (десятого) числа кожного місяця за поточний місяць, крім випадку передбаченого п.5.4.1. цього договору.

Згідно з п.5.4.1. договору орендна плата за травень, червень та липень 2011р. сплачується не пізніше 10 серпня 2011р.

Відповідно до п.5.5. договору нарахування орендної плати проводиться починаючи з моменту передачі орендодавцем орендарю майна за актом приймання-передачі відповідно до умов п.3.1. договору.

На виконання договору оренди нерухомого майна (будівель), відповідно до акта приймання-передачі майна від 28.04.2011р. орендодавець передав, а орендар прийняв майно зазначене в даному акті.

31.08.2011р. між сторонами підписано додаткову угоду до договору оренди нерухомого майна (будівель) згідно якої сторони дійшли згоди про розірвання договору. Цього ж числа між сторонами було підписано акт приймання-передачі майна згідно якого орендар повернув орендодавцю орендоване майно у звязку з розірванням договору оренди нерухомого майна (будівель).

В порушення вимог п.5.4. та п.5.4.1. договору оренди нерухомого майна (будівель) орендар здійснив лише часткову оплату за користування орендованим майном, сплативши 25000,00 грн. Решта бору в розмірі 1133464,00 грн. залишилась неоплаченою.

Отже, основна сума боргу ВАТ Львівського меблевого комбінату перед ТзОВ «ПРОФІТ-ТОРГ»за договором оренди становить 1133464,00 грн., яку позивач просить стягнути з відповідача.

Позивач на підставі п.10.1. договору оренди майна нарахував відповідачу пеню, яка згідно поданого ним розрахунку становить 82198,36 грн.

Крім того, на підставі ст.625 ЦК України позивач нарахував втрати від інфляції, що згідно поданого ним розрахунку становлять 3400,39 грн. та 3% річних в сумі 15909,36 грн.

Відтак, загальна сума заборгованості, яку позивач просить стягнути з відповідача становить 1234972,11 грн., з яких 1133464,00 грн. борг по орендній платі, 82198,36 грн. пеня, 3400,39 грн. інфляційні нарахування, 15909,36 грн. 3% річних.

При прийнятті рішення суд виходить із наступного.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконану роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання обовязку.

Зобовязання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно до ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема, є: договори та інші правочини; створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; інші юридичні факти.

Зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, але при укладенні договору сторони повинні керуватися вимогами Цивільного кодексу України, іншими актами цивільного законодавства.

До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно ст.759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобовязується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За умовами ст.283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Між сторонами було укладено договір оренди нерухомого майна (будівель), згідно якого по акту прийому-передачі відповідачу передано: склад готової продукції літ «И-2», площею 642,2 кв.м., автогараж 2-х машин літ.«І-1»площею 100,2 кв.м., цех театральних крісел літ.«Е-2»площею 1497,0 кв.м., фанерний цех літ.«Є-3», прохідна літ.«Й-1» площею 42,6 кв.м., склад техматеріалів діт. «Л-1»площею 563,3 кв.м., котельня літ. «Ж-3»площею 924,1 кв.м., цех ширвжитку літ. «Е-1»площею 864,2 кв.м., головний виробничий корпус літ. «З-2»площею 5165,00 кв.м., сушильні камери, охолоджуючі приміщення площею 1955,6 кв.м., всього площею 14480,8 кв.м.

Договір оренди був розірваний 31.08.2011р. в добровільному порядку шляхом укладення додаткової угоди до договору оренди нерухомого майна (будівель), а майно передане відповідачем та прийняте позивачем по акту прийому-передачі підписаному між сторонами 31.08.2011р.

Згідно ст.530 ЦК України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В додатку №1 до договору оренди нерухомого майна (будівель) сторони встановили розмір щомісячної орендної плати, який становить 289616,00 грн.

Відповідно до п.5.4. орендна плата сплачується орендарем на поточний рахунок орендодавця не пізніше 10 (десятого) числа кожного місяця за поточний місяць, крім випадку передбаченого п.5.4.1. цього договору.

Згідно з п.5.4.1. договору орендна плата за травень, червень та липень 2011р. сплачується не пізніше 10 серпня 2011р.

Відповідач здійснив лише часткову оплату за користування нерухомим майном в розмірі 25000,00 грн., що підтверджується випискою банку (оригінал оглянутий в судовому засіданні, копії знаходяться в матеріалах справи).

Решта сума боргу в сумі 1133464,00 грн. залишилась неоплаченою, ця сума відображена сторонами в підписаному між ними акті звірки взаєморозрахунків.

Крім того, у відзиві на позовну заяву відповідач визнав факт існування даної заборгованості.

У відповідності із ст.193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічно відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За умовами ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України, ст.202 Господарського кодексу України зобов'язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином.

Відтак, враховуючи вищенаведене, з відповідача правомірно підлягає до стягнення сума основного боргу за користування нерухомим майном в розмірі 1133464,00 грн.

Відповідно до ст.611 ЦК України, у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. При цьому пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Зазначені норми Цивільного кодексу України кореспондуються із приписами, встановленими Господарським кодексом України.

Так у відповідності із ст.230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно п.6 ст.231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, які визначаються обліковою ставкою НБУ за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ч.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

Пунктом 10.1. договору передбачено, що орендар несе відповідальність у випадку прострочення по сплаті орендних та комунальних платежів за цим договором. Орендар сплачує орендодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день прострочення.

Відтак, до стягнення правомірно підлягає нарахована позивачем пеня, яка згідно поданого ним розрахунку за період з 11.08.2011р. по 27.01.2012р. становить 82198,36 грн.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Інфляційні та річні є окремим видом цивільних зобов'язань, які існують в силу прострочення боржником терміну виконання грошового зобов'язання та є за своєю правовою природою відшкодуванням матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Відтак з відповідача правомірно підлягає до стягнення згідно поданого ним розрахунку позовних вимог 15909,36 грн. 3% річних та втрат від інфляції в сумі 3400,39 грн.

Станом на дату прийняття рішення відповідач заборгованість не сплатив, позовні вимоги ТзОВ «ПРОФІТ-ТОРГ»визнав повністю, а відтак враховуючи вищенаведені норми Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог повністю.

В порядку ст. 43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

В порядку ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до абзацу 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Сплата судового збору підтверджується квитанцією №75/1 від 01.02.2012р. на суму 24699,45 грн., які відповідно до ст.49 ГПК України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст.11, 525, 526, 549, 599, 610, 611, 612, 759 ЦК України, ст.ст.174, 193, 230-232, 283 ГК України, ст.ст. 22, 33, 34, 43, 49, 82-85, 115, 116 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Львівського меблевого комбінату (79035, м.Львів, вул.Зелена, буд.204; п/р 26003060631552 в ЗГРУ КБ «Приват Банк»; МФО 325321; код ЄДРПОУ 00274849) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОФІТ-ТОРГ»(03049, м.Київ, вул.Брюллова, буд.7, офіс 28; п/р 26005011001915; МФО 321723; код ЄДРПОУ 37416406) 1133 464,00 грн. основного боргу, 82198,36 грн. пені, 15909,36 грн. 3% річних, 3400,39 грн. інфляційних нарахувань та 24699,45 грн. судового збору.

3. Наказ видати після набрання судовим рішення в законної сили, в порядку ст.116 ГПК України.

4. Рішення набирає законної сили відповідно до ст.85 ГПК України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст.91-93 ГПК України.

Суддя Сухович Ю.О.

Повний текст рішення

підписано 05.03.2012р.