Рішення № 21781485, 29.02.2012, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.02.12 Справа№ 5015/29/12

За позовом: Приватного акціонерного товариства “Страхова компанія “Граве Україна”, м.Львів

до відповідача-1: Публічного акціонерного товариства “Страхова компанія “Універсальна”, м. Київ

до відповідача-2: Державного підприємства “Дрогобицьке лісове господарство”, м.Дрогобич, Львівської обл.

про: стягнення 26793,13грн.

Суддя Левицька Н.Г.

Секретар судового засідання: Старостенко О.В.

В судовому засіданні взяли участь представники:

позивача: ОСОБА_1. юрисконсульт (дов. №327 від 14.12.2011р.)

відповідача-1: не зявився

відповідача-1: не зявився

Представнику позивача розяснено його права і обов'язки, передбачені ст.ст. 20, 22, 81-1 ГПК України.

Від здійснення технічного запису судового процесу представник позивача відмовився, відводів не заявлено.

Суть спору:

Позовні вимоги заявлено Приватним акціонерним товариством “Страхова компанія “Граве Україна”, м. Львів до відповідача-1: Публічного акціонерного товариства “Страхова компанія “Універсальна”, м. Київ до відповідача-2: Державного підприємства “Дрогобицьке лісове господарство”, м. Дрогобич, Львівської обл. про стягнення 21528,19грн. страхового відшкодування в порядку регресу, 1694,83грн. пені, 2238,93грн. інфляційних втрат, 881,18грн. 3% річних.

Обставини спору:

Ухвалою суду від 05.01.2012р. за даним позовом справу призначено до розгляду на 18.01.2012р.

Ухвалами суду від 18.01.2012р., від 08.02.2012р. розгляд справи відкладався, з підстав викладених в ухвалах.

Представник позивача у судовому засіданні 29.02.2012р. позовні вимоги підтримав з підстав, наведених у позовній заяві та матеріалах справи. Зокрема зазначив, що 11.03.2010р. ОСОБА_2, керуючи автомобілем марки “Урал”, порушив правила дорожнього руху України, внаслідок чого вчинив зіткнення з автомобілем марки “Шкода”, чим заподіяв останньому пошкодження транспортного засобу. Вина ОСОБА_2 підтверджується постановою Бориславського міського суду Львівської області від 09.04.2010р. про притягнення його до адміністративної відповідальності. Так як автомобіль “Шкода” на момент дорожньо-транспортної пригоди був застрахований у ПрАТ “СК “Граве” (позивача), позивач на підставі Страхового акту №СНТ/010873.030-0100.008/1 від 29.04.2010р. за ремонт автомобіля виплатив страхове відшкодування в сумі 21528,19грн. Оскільки на момент ДТП цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 була застрахована у ПАТ СК “Універсальна” (відповідача) за полісом № ВС/7614675, позивач звернувся до відповідача із заявою про отримання страхового відшкодування в порядку регресу, однак жодних дій відповідачем по відшкодуванню шкоди не вчинено.

Крім того керуючись вимогами ч. 2 ст. 37 Закону України “Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” позивач нарахував відповідачу пеню за період з 06.08.2010р. по 06.02.2011 р. в сумі 1694,83грн., відповідно до ст. 625 ЦК України 3% річних в розмірі 881,18грн., інфляційних втрат в розмірі 2238,93грн.

У судове засідання 29.02.2012р. відповідач-1 явки уповноваженого представника не забезпечив, причин неявки та невиконання вимог ухвал суду не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.

Представник відповідача-2 у судове засідання 29.02.2012р. не зявився, оскільки ухвалою від 08.02.2012р. явка була визначена не обовязковою.

Статтею 22 Господарського процесуального кодексу України, зобовязано сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Відповідач-1 не скористався своїм правом подання відзиву на позовну заяву та надання доказів в порядку статті 33 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи те, що норми статті 38 Господарського процесуального кодексу України щодо обовязку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а пункт 4 частини 3 статті 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства - свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом створені належні умови для надання сторонами доказів в обґрунтування своєї правової позиції.

У звязку з тим, що відповідач-1 не використав наданого законом права на участь у судовому засіданні, подання відзиву на позов та доказів, а матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін і неявка відповідача-1 не перешкоджає вирішенню спору, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши наявні в матеріалах справи докази, судом встановлено наступне.

11.03.2010р. по вул. Стрийській у м. Дрогобичі Львівської області, ОСОБА_2, керуючи автомобілем марки “Урал”, державний номерний знак ВС9608ВІ, порушив Правила дорожнього руху України, внаслідок чого вчинив зіткнення з автомобілем марки “Шкода”, державний номерний знак НОМЕР_1, чим заподіяв останньому технічні ушкодження.

Вина ОСОБА_2 у скоєнні зазначеної дорожньо-транспортної пригоди підтверджується постановою Бориславського міського суду Львівської області від 09.04.2010р.

При огляді автомобіля “Шкода” (д.н.з. НОМЕР_1) встановлено, що автомобіль потребує відновлювального ремонту, про що складено акт №138 огляду транспортного засобу від 16.03.2010р. За результатами огляду автомобіля судовим експертом Вербовим В.В. складено Висновок №138 експертного автотоварозначвого дослідження по визначенню відновлювального ремонту від 23.03.2010р., відповідно до якого в результаті дорожньо-транспортної пригоди автомобіль марки “Шкода” (д.н.з. НОМЕР_1) потребує відновлювального ремонту, вартість якого буде становити 21598,19грн.

Автомобіль “Шкода” (д.н.з. НОМЕР_1) на момент дорожньо-транспортної пригоди був застрахований у ПрАТ СК “Граве” за договором добровільного страхування наземного транспорту №101873.030-0100.008 від 13.10.2009р. На підставі виставленого рахунку №ГА-023490 від 12.03.2010р. ПрАТ СК “Граве” складено страховий акт №СНТ/010873.030-0100.008/1 від 29.04.2010р., відповідно до якого сума страхового відшкодування становить 21528,19грн. Таким чином, за ремонт вказаного транспортного засобу на рахунок ПП ОСОБА_3 та ВАТ “Галич-Авто” ПрАТ СК “Граве” було виплачено страхове відшкодування ОСОБА_4 на суму 21978,19грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 0009819 від 29.04.2010р. та № 0009820 від 29.04.2010р.

В порядку досудового врегулювання спору на адресу відповідача-1 позивачем була направлена заява про врегулювання збитків в порядку регресу, яку відповідач-1 отримав 05.07.2010р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, однак відповідач-1 жодних дій по відшкодуванню шкоди не вчинив.

Відповідно до ст. 979 ЦК України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно із ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України “Про страхування” до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Майнова шкода, завдана неправомірним рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної чи юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала (ч. 1 ст. 1166 ЦК України).

Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Згідно з ч. 1 ст. 1191 ЦК України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Тобто, якщо страхувальник або водій, який спричинив ДТП, повідомив страховика у строки і за умов, визначених у цьому законі, до страховика, що виплатив страхове відшкодування потерпілій та застрахованій ним особі, переходить право регресного позову до страховика, який застрахував відповідальність особи, що спричинила дорожньо-транспортну пригоду.

Оскільки позивач виплатив страхове відшкодування Страхувальнику, до позивача переходить право вимоги до особи, відповідальної за завдані Страхувальнику збитки, тобто до відповідача-1, який виступав страховиком цивільно-правової відповідальності, винної у скоєнні ДТП особи, у межах виплаченого і не погашеного страховою компанією страхового відшкодування.

Відповідач-1 в судове засідання не зявився, доказів оплати страхового відшкодування суду не представив. Таким чином вимога позивача про відшкодування шкоди завданої страхувальником Публічного акціонерного товариства “Страхова компанія “Універсальна” в межах спричиненої шкоди в сумі 21528,19грн. та вимога позивача про стягнення з відповідача-2заподіяного збитку в сумі 450,00грн., є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню..

Позивач за період з 06.08.2010 р. по 16.12.2011р. нарахував відповідачу-1 3% річних в сумі 881,18грн. та інфляційні в сумі 2238,93грн. в порядку ст. 625 ЦК України (відповідно до якої боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом), а також пеню за період з 06.08.2010р. по 09.08.2010р. в розмірі 40,11грн. та за період з 10.08.2010р. по 06.02.2011р. з посиланням на ч. 2 ст. 37 Закону України “Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, якою передбачено, що за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування з вини страховика або МТСБУ особі, яка має право на отримання такого відшкодування сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки НБУ, яка діє у період за який нараховується пеня.

Щодо стягнення з відповідача 3% річних, інфляційних втрат та пені, суд зазначає наступне.

Між фізичною особою ОСОБА_4 та страховою компанією ПрАТ СК “Граве Україна” укладено Договір №010873.030-0100.008 страхування наземного транспорту від 13.10.2009р. У звязку з дорожньо-транспортною пригодою ПрАТ СК “Граве Україна” виплатила страхувальнику страхове відшкодування, та звернулась в порядку регресу до особи, відповідальної за завдані страхувальнику збитки, тобто до відповідача Публічного акціонерного товариства “Страхова компанія “Універсальна”, яке виступало страховиком цивільно-правової відповідальності винної у скоєнні ДТП особи, про виплату страхового відшкодування, тобто, відповідно до ч. 1 ст. 1191 ЦК України, якою передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановленим законом.

Статтею 993 ЦК України встановлено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до ст. 27 Закону України “Про страхування”, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Приписами ч. 3 ст. 198 ГК України встановлено, що відсотки за грошовими зобовязаннями учасників господарських відносин застосовуються у випадках, розмірах та в порядку, визначених законом або договором.

З матеріалів справи вбачається, що даний господарський спір виник з правовідносин відшкодування шкоди в порядку регресу, а не з договірних зобовязань.

Виходячи із системного аналізу норм ст. 27 Закону України “Про страхування”, ст. 198 ГК України, ст.ст. 993, 1191 ЦК України, до позивача перейшло право зворотної вимоги до особи (ПАТ “СК “Універсальна”) відповідальної за заподіяні збитки виключно у межах фактичних витрат, тобто без права на розширення вказаних меж шляхом додаткового нарахування інфляційних втрат, 3% річних та пені, оскільки у деліктних правовідносинах чинне цивільне законодавство не передбачає відшкодування шкоди в порядку регресу у більшому розмірі. Також, безпідставним є посилання позивача на ч. 2 ст. 37 Закону України “Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, оскільки зазначена в даній нормі пеня може виплачуватись страховиком або МТСБУ за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування особі, яка має право на отримання такого відшкодування. В даному випадку мова йде не про виплату страхового відшкодування особі, яка має право на отримання такого відшкодування, а про стягнення суми в порядку регресу.

Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача-1 3% річних в сумі 881,18 грн., інфляційних в сумі 2238,93грн. та пені в сумі 1694,83грн. є необґрунтованою.

Судовий збір покладається на відповідача-1 повністю, керуючись вимогами ст. 49 ГПК України.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст. 27 Закону України “Про страхування”, ст. 198 ГК України, ст.ст. 993, 1191 ЦК України, ст.ст. 4-3, 33, 43, 49, ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги задоволити частково.

2.Стягнути з Публічного акціонерного товариства “Страхова компанія “Універсальна” (01030, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 48 “а”, ідентифікаційний код 20113829) на користь Приватного акціонерного товариства “Страхова компанія “Граве Україна” (79044, м. Львів, вул. Метрологічна, 2, ідентифікаційний код 19243047) 21528,19грн. страхового відшкодування, 1411,50грн. судового збору.

3.Стягнути з Державного підприємства “Дрогобицьке лісове господарство” (82100, Львівська область, м. Дрогобич, вул. Стрийська, 29, ідентифікаційний код 00992390) на користь Приватного акціонерного товариства “Страхова компанія “Граве Україна” (79044, м. Львів, вул. Метрологічна, 2, ідентифікаційний код 19243047) 450,00грн. заподіяних збитків.

4.В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Накази видати, згідно із ст.116 ГПК України.

Рішення вступає в законну силу за вимогами ч.3 ст.85 ГПК України.

Рішення може бути оскаржено до Львівського апеляційного господарського суду в порядку, визначеному розділом ХII ГПК України.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 03.03.2012р., керуючись вимогами ст. 85 ГПК України.

Суддя Левицька Н.Г.