Постанова № 21780515, 01.03.2012, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.03.12 Справа № 5008/1809/2011

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого судді Орищин Г.В.

суддів Галушко Н.А.

Краєвської М.В.

при секретарі судового засідання Петрик К.О.

розглянув апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства “Ужгородський турбогаз” від 23.01.2012р.

на рішення господарського суду Закарпатської області

від 12.01.2012р. у справі № 5008/1809/2011

за позовом відкритого акціонерного товариства “Ужгородський турбогаз”, м.Ужгород

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю “Закарпатські делікатеси плюс”, м.Ужгород

про стягнення 95 861,97 грн.

за участю представників:

від позивача Васильєв А.А.

від відповідача Мондик С.А., Гафіянич І.І.

Права та обов’язки, передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України, роз’яснено.

Рішенням господарського суду Закарпатської області від 12.01.2012р. у справі №5008/1809/2011 (суддя С.Швед) в позові відкритого акціонерного товариства (далі-ВАТ) “Ужгородський турбогаз” до товариства з обмеженою відповідальністю (далі-ТзОВ) “Закарпатські делікатеси плюс” про стягнення 95 861,97 грн. –відмовлено.

Рішення суду мотивоване тим, що відповідно до вимог ч.ч.2,3 ст.653 ЦК України та п.3.4. договору оренди від 31.12.2010р., між сторонами досягнуто домовленість про призупинення договірних відносин з березня 2011р., відтак, з даної дати та на майбутнє зобов’язання відповідача (орендаря) по сплаті орендної плати припинились, а тому позовні вимоги про стягнення з відповідача орендної плати за період з березня по листопад 2011р. судом визнані безпідставними.

Дане рішення оскаржується позивачем, оскільки, на його думку, прийнято з порушенням норм матеріального права, з неповним з?ясуванням обставин справи та за невідповідністю висновків суду дійсним обставинам справи; просить таке скасувати і прийняти нове рішення, яким позов задоволити. Зокрема, як зазначає скаржник, судом не взято до уваги, що договір оренди між сторонами у встановленому умовами договору та ст.188 ГК України порядку достроково не розірваний та не припинений; приміщення та майно, які передані в оренду відповідачу не повернуті, акт приймання-передачі не підписано. Також зазначає про відсутність між сторонами погодження щодо припинення договірних відносин, а також про те, що ні умовами договору, ні чинним законодавством не передбачено такого поняття як «призупинення договору». Окрім того, вказує на ту обставину, що умовами договору не визначено порядок виставлення позивачем відповідачу рахунків на оплату орендної плати, відтак, зазначає, що за умови дії договору оренди, відповідач зобов’язаний був своєчасно проводити оплату орендних платежів.

Представники скаржника, які брали участь в судових засіданнях, підтримали доводи апеляційної скарги.

Відповідач заперечив доводи скаржника з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу (а.с.94-95) та усними поясненнями представників в судовому засіданні. Зокрема, зазначив про відсутність заборгованості по орендній платі у зв’язку з припиненням дії договору оренди та фактичного невикористання приміщення та майна, переданого йому в оренду , з березня 2011 року.

З матеріалів справи та апеляційної скарги вбачається наступне:

01.06.2010р. між ВАТ „Ужгородський турбогаз” (орендодавець по договору, позивач у справі) та ТзОВ „Закарпатські делікатеси плюс” (орендар по договору, відповідач у справі) було укладено договір оренди нежитлових приміщень, відповідно до умов якого орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове платне користування частину виробничих приміщень площею 540 кв.м. («дільниця для переробки м’яса»), що знаходиться за адресою: м.Ужгород, вул.Болгарська, 3, з виробничим обладнанням згідно з додатком №1 до договору; п.10.1. договору, дію договору визначено до 31.12.2010р. включно (а.с.14-19).

Факт передачі приміщень та обладнання по договору від 01.06.2010р. підтверджується актом від 01.06.2010р. (а.с.20).

31.12.2010р. між сторонами було укладено договір оренди виробничих приміщень з додатком №1 до нього (а.с.22-27), який містить аналогічний предмет договору, що й попередній договір від 01.06.2010р.

Відповідно до п.п. 3.1.-3.2. договору від 31.12.2010р., базовий розмір орендної плати за використання об’єкта оренди за один місяць становить 8 900,00грн. без ПДВ, яка за кожний наступний місяць визначається з урахуванням індексу інфляції за поточний місяць.

Згідно п.3.3., п.9.7. договору, орендна плата нараховується орендодавцем до моменту передачі об’єкта оренди орендодавцеві; момент передачі об’єкта оренди рахується дата, вказана в акті прийому-передачі; об’єкт оренди вважається фактично переданим орендодавцю з дати підписання акта приймання-передачі.

Пунктом 3.4. договору передбачено, що орендна плата сплачується орендарем на підставі виставлених рахунків орендодавцем в безготівковому чи готівковому порядку щомісячно, не пізніше 15 числа місяця наступного за звітним.

Пунктами 5.1.5., 5.1.9. договору, відповідач прийняв на себе зобов?язання своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату відповідно до умов цього договору, а також після припинення дії договору або його розірвання –повернути об’єкт оренди та обладнання (згідно додатку №1) орендодавцю за відповідним актом.

Договір набрав чинності з 01.01.2011р. та діє до 31.12.2011р. включно, без права подальшої пролонгації договору, а в частині обов’язків по розрахунках –до повного їх проведення (п.10.1. договору)

Матеріалами справи підтверджується факт часткового виконання відповідачем договірних відносин щодо здійснення орендних платежів, які позивачем зараховані як сплата оренди за період з червня 2010 р. по березень 2011р. (а.с.28-42).

Листом від 09.03.2011р. за № 9/03 відповідач просив позивача призупинити дію договору від 31.12.2010р. у зв’язку з важким матеріальним становищем (а.с.47-48), у відповідь на який позивач листом від 18.03.2011р. за №008/278 відмовив у задоволенні клопотання про призупинення дії договору (а.с.49). Доказів направлення листа від 18.03.2011р. за №008/278 відповідачу матеріали справи не містять.

Порушення відповідачем умов договору в частині строків та повноти проведення орендної плати стало підставою для звернення з позовом про примусове стягнення 90638,61грн., визначених позивачем як заборгованість по орендній платі станом на листопад 2011р. включно. Окрім того, позивачем заявлено до стягнення 1064,81грн. 3% річних, обчислених на підставі ст.625 ЦК України за період з 16.11.2010р. по 15.11.2011р. (а.с.12), 4158,55грн. пені, обчисленої на підставі п.7.2. договору, за період з 16.05.2011р. по 15.11.2011р. (а.с.13).

Судова колегія, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши подані сторонами докази на відповідність їх фактичним обставинам і матеріалам справи, вважає, що оскаржуване рішення слід частково скасувати, з огляду на наступне:

Спірні правовідносини, що виникли між сторонами у даній справі, регулюються главою 16 «Правочини», 48 «Виконання зобов?язання», 50 «Припинення зобов?язання», 58 «Найм (оренда)»Цивільного кодексу України, Господарським кодексом України та договором.

За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов?язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк, встановлений договором (ч.1 ст.759, ч.1 ст.763 ЦК України). Отже, однією з ознак договору оренди є оплатність.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, 193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач з червня 2010р. орендував виробничі приміщення, площею 540 кв.м. за адресою: м.Ужгород, вул.Болгарська, 3, з виробничим обладнанням до договору. Факт передачі приміщень та обладнання по договору від 01.06.2010р. підтверджується актом від 01.06.2010р. (а.с.20). Дія договору від 01.06.2010р. припинена 31.12.2010р. (а.с.14-19).

31.12.2010р. між сторонами було укладено договір оренди виробничих приміщень з додатком №1 до нього (а.с.22-27), який містить аналогічний предмет договору, що й попередній договір від 01.06.2010р. Даний договір набрав чинності з 01.01.2011р. та діє до 31.12.2011р. включно, без права подальшої пролонгації договору, а в частині обов’язків по розрахунках – до повного їх проведення (п.10.1. договору). Згідно п.3.3., п.9.7. договору, орендна плата нараховується орендодавцем до моменту передачі об’єкта оренди орендодавцеві; момент передачі об’єкта оренди рахується дата, вказана в акті прийому-передачі; об’єкт оренди вважається фактично переданим орендодавцю з дати підписання акта приймання-передачі.

Відповідно до п.10.5. договору оренди, чинність договору припиняється внаслідок: зокрема, домовленості (взаємної згоди) сторін (достроково).

Матеріали справи не містять доказів розірвання чи припинення дії договору оренди від 31.12.2010р. у встановленому законом чи договором порядку. Також в матеріалах справи відсутній акт приймання-передачі орендованого приміщення та майна від відповідача -позивачу.

Судова колегія вважає безпідставним посилання відповідача на факт призупинення дії договору оренди від 31.12.2010р. з посиланням на лист №9/03 від 09.03.2011р., оскільки даний правочин вчинений в односторонньому порядку. Окрім того, в даному листі не викладено ні причин такого призупинення, ні періоду, на який дія договору могла б бути призупинена.

Одностороння відмова від зобов?язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено законом (ст.525 ЦК України).

Пунктом 3.4. договору від 31.12.2010р. передбачено, що орендна плата сплачується орендарем на підставі виставлених рахунків орендодавцем в безготівковому чи готівковому порядку щомісячно, не пізніше 15 числа місяця наступного за звітним. Пунктами 5.1.5., 5.1.9. договору, відповідач прийняв на себе зобов?язання своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату відповідно до умов цього договору; а також після припинення дії договору або його розірвання –повернути об’єкт оренди та обладнання (згідно додатку №1) орендодавцю за відповідним актом.

Оскільки умовами договору не передбачено в якому саме порядку орендодавець повинен виставляти рахунок відповідачу на сплату орендної плати, судова колегія вважає безпідставним висновок суду першої інстанції, що за відсутності доказів направлення позивачем рахунків на оплату орендної плати відповідачу, позивачем погоджено призупинення дії договору оренди, що, як вбачається з висновку суду першої інстанції, виключає можливість проведення орендної плати відповідачем в майбутньому.

З огляду на викладене, судова колегія зазначає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про погодження сторонами припинення дії договору.

Натомість, матеріали справи містять копії платіжних доручень, прибуткових касових ордерів та рахунків на сплату орендної плати, з яких вбачається, що станом на листопад 2011р. позивачем нараховано відповідачу 163 619,04грн. орендних платежів за період з червня 2010р. по листопад 2011р., а відповідачем, станом на листопад 2011р. оплачено 95537,47грн. за оренду приміщення та майна (а.с.101-138), відтак, заборгованість відповідача по орендній платі перед позивачем станом на 01.12.2011р. становить 68081,57грн.

Оскільки предметом позовних вимог у даній справі є стягнення орендної плати, відтак, включення позивачем в розрахунок позовних вимог вартості нарахованої та сплаченої електроенергії, вважається судовою колегією безпідставним і такий розрахунок не приймається судом до уваги, оскільки на вимогу, викладену судом в ухвалі від 09.02.2012р. (а.с.97), позивачем не виділено в поданому розрахунку конкретні суми оплати відповідачем саме орендної плати.

Що стосується нарахованих позивачем 3 % річних та пені, то у зв’язку з відсутністю в матеріалах справи конкретизованого розрахунку пені та річних, апеляційний господарський суд ухвалою від 09.02.2012р. зобов’язав позивача подати помісячний розрахунок орендної плати із зазначенням дати та суми оплати орендної плати згідно рахунків-фактур та відповідний помісячний розрахунок річних та пені з врахуваннях вищезазначених оплат орендної плати.

Позивач, зазначаючи про неможливість проведення такого розрахунку, оскільки оплата орендної плати проводилась відповідачем як платіжними дорученнями, так і прибутковими касовими ордерами, частинами, в деяких випадках без вказівки на номер рахунку чи період оплати, відтак, позивач в клопотанні за №008/167 від 29.02.2012р. відмовився від позовних вимог щодо стягнення нарахованих згідно позовної заяви пені та 3% річних (а.с.99-100).

Однак, норми ГПК України щодо вчинення господарським судом першої інстанції певних процесуальних дій не застосовуються судом апеляційної інстанції у випадках, коли відповідною нормою ГПК України прямо передбачено, що процесуальна дія вчиняється лише до прийняття рішення судом першої інстанції, до яких відноситься, зокрема, відмова позивача від апеляційної скарги (ст.22 ГПК України), відтак, така відмова від позовних вимог в частині стягнення пені та річних не приймається судовою колегією до уваги.

Разом з цим, за відсутності в матеріалах справи конкретизованого розрахунку заявлених до стягнення пені та 3% річних, судова колегія вважає вказані суми позовних вимог недоведеними позивачем, що є підставою для відмови в позові в цій частині.

Відповідно до ч.1 ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

З огляду на викладене, матеріалами справи вважається підтвердженою сума боргу за орендними платежами у розмірі 43 340,47грн., яка підлягає до стягнення.

Судові витрати, відповідно до ст.49 ГПК України, покладаються на відповідача пропорційно сумі задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищенаведене та керуючись ст.ст. 99, 101, 103-105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства “Ужгородський турбогаз” задоволити частково.

Рішення господарського суду Закарпатської області від 12.01.2012р. у справі №5008/1809/2011 скасувати. Позов задоволити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Закарпатські делікатеси плюс” на користь відкритого акціонерного товариства “Ужгородський турбогаз” 68 081,57грн. основного боргу, 1 361,64грн. витрат по сплаті судового збору за подання позовної заяви та 680,82грн. витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

В решті - в позові відмовити.

Місцевому господарському суду видати наказ на виконання даної постанови.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Справу повернути в місцевий господарський суд.

Головуючий суддя Орищин Г.В.

суддя Галушко Н.А.

суддя Краєвська М.В.