Постанова № 21780293, 20.02.2012, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.02.12 Справа № 5015/7169/11

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого-судді Процика Т.С.

суддівДанко Л.С.

Дубник О.П.

при секретарі судового засіданняЮрчук О.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Продмаг-ЛВ»б/н від 26.12.2011р.

на рішенняГосподарського суду Львівської області від 14.12.2011р.

у справі № 5015/7169/11

за позовом Фермерського господарстваОСОБА_1, Львівська область, м. Сокаль

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Продмаг-ЛВ», м. Львів

про стягнення 237098,00 грн. заборгованості

за участю представників:

від позивача - ОСОБА_2 керівник;

від відповідача не зявився.

Повна постанова складена 27.02.2012р.

Представнику позивача права і обовязки, передбачені ст.ст.20, 22, 28, Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України), розяснено, заяв про відвід суддів не поступало, клопотань про здійснення технічної фіксації судового процесу не надходило.

Учасники судового процесу належним чином повідомлялися про час, дату і місце судового засідання, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення (рекомендованої кореспонденції листів, якими надіслано копії ухвал апеляційного господарського суду про прийняття апеляційної скарги до провадження та призначення справи до розгляду у судовому засіданні), які є в матеріалах справи.

Враховуючи ті обставини, що учасники судового процесу про розгляд справи у судовому засіданні були повідомлені належним чином, явка учасників судового процесу у засідання апеляційного господарського суду обовязковою не визнавалась; клопотань (заяв) про відкладення розгляду справи від відповідача суду апеляційної інстанції не поступало, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності представника відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Продмаг-ЛВ».

Рішенням Господарського суду Львівської області від 14.12.2011 року у цій справі, суддя Артимович В.М., позов Фермерського господарства ОСОБА_1 задоволено частково; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю „Продмаг-ЛВ” на користь Фермерського господарства ОСОБА_1 235 098, 00 грн. основного боргу та 4742, 00 грн. судового збору; провадження у справі в частині стягнення заборгованості в сумі 2000,00 грн. припинено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю „Продмаг-ЛВ” подало апеляційну скаргу, в якій зазначає, що рішення не відповідає нормам чинного законодавства у звязку з неповним зясуванням судом обставин, що мають значення для розгляду справи.

В обгрунтування апеляційної скарги відповідач посилається на те, що судом було зобовязано сторони провести звірку взаємних розрахунків та акт звірки подати суду, однак такий виготовлений не був і суду не поданий.

Також скаржник вказує, що суд зобовязував сторони вжити заходи для врегулювання спору у добровільному порядку та надати докази суду. Як зазначає далі скаржник, сторонами проводилися переговори щодо врегулювання спору в добровільному порядку, але на день засідання суду деякі питання були не врегульовані, проте суд не надав можливості вирішити спір в добровільному порядку.

Позивач, Фермерське господарство ОСОБА_1, в порядку ст. 96 ГПК України, подало суду відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу ТзОВ „Продмаг ЛВ” залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Львівської області від 14.12.2011 року у справі № 5015/7169/11 без змін. Зокрема, позивач у спростування посилань про те, що місцевим судом спір вирішено за відсутності акту звірки розрахунків вказує, що це не може бути підставою для скасування рішення, оскільки скаржник не вчинив жодних дій для складання такого акту звірки та не надав доказів у спростування розрахунків, наведених у позовній заяві. Крім того, відсутність акту звірки розрахунків не може бути підставою для відмови у позові за наявності інших доказів, що підтверджують заборгованість.

Також позивач вважає безпідставним твердження скаржника про те, що місцевим судом не було надано можливості для добровільного врегулювання спору, оскільки скаржник протягом тривалого часу на усні вимоги позивача відмовлявся вчиняти дії щодо погашення боргу, та після подання позову до суду не вжив заходів до повного погашення заборгованості, жодних пропозицій позивачу щодо врегулювання спору не надсилав.

У судовому засіданні 20.02.2012р. представник позивача проти доводів апеляційної скарги заперечив, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, а також підтримав свої вимоги, доводи та заперечення, викладені у відзиві на апеляційну скаргу, а також у поясненнях, наданих у судовому засіданні.

Скаржник не скористався правом участі в судовому засіданні, передбаченому ст.ст.22, 28 ГПК України, хоча був належним чином повідомлений про час та місце судового засідання.

Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу та заслухавши пояснення представника позивача у судовому засіданні, суд встановив наступне.

11 серпня 2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю „Продмаг-ЛВ” (Покупець) та Фермерським господарством ОСОБА_1 (Постачальник) був укладений договір купівлі - продажу гуртової партії товарів № 27 (далі Договір).

Відповідно до п. 1.1. Договору Продавець зобовязується поставити та передати у власність Покупця товар, а Покупець зобовязується прийняти товар і оплатити його на умовах цього Договору.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов Договору та відповідно до накладної від 11.08.2011 року № 187 на суму 37 120,00 грн. (а.с. 9); накладної від 15.08.2011 року № 189 на суму 37 904,00 грн. (а.с. 12); накладної від 15.08.2011 року № 190 на суму 35 392,00 грн. (а.с. 14) та накладної від 31.08.2011 року № 195 на суму 141 882,00 грн. (а.с. 16) позивач поставив відповідачу пшеницю на загальну суму 252 298 грн.

Відповідно до п. 4.1. Договору розрахунок за цим Договором між Постачальником та Покупцем проводиться у національній валюті гривні безготівково, за домовленістю згідно специфікації, шляхом перерахування коштів Покупцем на розрахунковий рахунок Постачальника (на реквізити, вказані в цьому договорі).

Як випливає з матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом, відповідачем частково здійснено проплату за товар в сумі 15200, 00 грн., що підтверджується прибутковими касовими ордерами № 369 від 17.11.2011 року на суму 8000, 00 грн. та № 370 від 21.11.2011 року на суму 7200, 00 грн. (а.с. 19).

11.11.2011 року Фермерське господарство ОСОБА_1 надіслало Товариству з обмеженою відповідальністю „Продмаг-ЛВ” лист вимогу за № 12, яка залишена останнім без відповіді та задоволення (а.с. 20-22).

Таким чином, відповідно до матеріалів справи заборгованість ТзОВ «Продмаг ЛВ» становить 235 098,00 грн.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України договір є підставою для виникнення цивільних прав та обовязків (господарських зобовязань).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України господарські зобовязання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів і договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

У відповідності до ст. 530 ЦК України, якщо строк виконання боржником обовязку не встановлений або визначений моментом предявлення вимоги , кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обовязок у семиденний строк від дня предявлення вимоги, якщо обовязок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (ч. 2 ст. 530 ЦК України).

Норма ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України визначає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його в строк, встановлений договором або законом.

Відтак, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції, про те, що у звязку з тим, що відповідач у семиденний термін від дня предявлення вимоги, свого обовязку по оплаті товару не виконав, існують всі правові підстави для стягнення з відповідача заборгованості в сумі 235098 грн. 00 коп.

До матеріалів справи було долучено докази часткової сплати боргу відповідачем в сумі 2000, 00 грн. (платіжне доручення № 2 від 06.12.2011р.) (а.с. 32). Враховуючи вищенаведене, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції, про те, що провадження у справі в частині стягнення заборгованості в сумі 2000,00 грн. слід припинити.

Відповідно до ст.4і ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст.32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

В силу вимог ст.ст. 33,34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно з ч.2 ст.101 ГПК України апеляційний господарський суд не звязаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Скаржник не подав у встановленому законом порядку належних та допустимих доказів, які б з достовірністю підтверджували доводи, викладені в апеляційній скарзі, та обґрунтували неправомірність рішення місцевого господарського суду.

Таким чином, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає, що Господарським судом Львівської області належним чином досліджені обставини справи та оцінені докази, що мають значення для справи, при прийнятті рішення правильно застосовані норми матеріального та процесуального права, відтак, немає підстав для скасування рішення.

Враховуючи все вищенаведене в сукупності, апеляційний господарський суд не вбачає підстав для скасування рішення суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 33, 43, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, -

Львівський апеляційний господарський суд ПОСТАНОВИВ:

1.Залишити рішення Господарського суду Львівської області від 14.12.2011р. у справі № 5015/7169/11 без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

2.Витрати по сплаті судового збору за перегляд судового рішення в апеляційному порядку покласти на скаржника.

Постанова може бути оскаржена у касаційному порядку.

Головуючий суддя Процик Т.С.

Суддя Данко Л.С.

Суддя Дубник О.П.