Ухвала суду № 21780064, 06.03.2012, Господарський суд Чернігівської області

06.03.12

УКРАЇНА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Чернігівської області

14000, м. Чернігів, пр. Миру, 20 тел 672-847, 698-166

У Х В А Л А

“06”березня 2012р. справа № 16/46 (11/196/31(2/164))

Скаржник (позивач): Суб`єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1

(АДРЕСА_1)

Боржник (відповідач 1): Деснянський відділ Державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції (вул. Шевченка, 118, м. Чернігів, 14030)

Орган, дії якого оскаржуються: Підрозділ примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області

(пр-т. Миру, 43, м. Чернігів, 14000)

Відповідач 2: Головне управління Казначейства у Чернігівській області

(вул. Комсомольська, 27, м. Чернігів, 14000)

Про участь у справі на боці відповідача 2 подав заяву:

Заступник прокурора Чернігівської області (м. Чернігів вул. Князя Чорного,9)

Треті особи на стороні відповідача-1:

1.ОСОБА_2(АДРЕСА_2)

2.ОСОБА_3(АДРЕСА_3)

3.ОСОБА_4(АДРЕСА_4)

скарга на дії органу державної виконавчої служби

суддя Фесюра М.В.

Представники сторін: від скаржника: ОСОБА_1, від органу , дії якого оскаржують ся: ОСОБА_5, від відповідача-2: Устименко І.Г., прокурор Єреп В.В., від відповідача-1 та третіх осіб - не зявились.

Ухвала винесена після перерви, оголошеної в засіданні на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України.

Від стягувача надійшла скарга на дії органу ДВС, в якій він просить визнати незаконною бездіяльність цього органу по поверненню наказів господарського суду Чернігівської області № 16/46 (11/196/31(2/164)) від 10.02.2010р., визнати незаконними постанови органу ДВС про повернення виконавчих документів стягувачеві від 03.08.2011р.ВП № 17391997, від 03.08.2011р. ВП № 17391956, зобовязати орган ДВС здійснити необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення , зазначеного в наказах господарського суду, зобовязати відповідача-2 забезпечити належне виконання наказів .

До початку судового засідання від скаржника надійшла заява про уточнення вимог скарги шляхом зменшення їх кількості, в якій скаржник просить суд визнати незаконними та скасувати постанови органу ДВС про повернення виконавчих документів стягувачеві від 03.08.2011р.ВП № 17391997, від 03.08.2011р. ВП № 17391956, замінити відповідача-2 на Головне управління державної казначейської служби України в Чернігівській області, а також зобовязати відповідача-2 забезпечити належне виконання наказів.

Орган, дії якого оскаржуються, проти скарги заперечив, надав копії документів виконавчого провадження та положення про відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області, повідомивши , що підрозділу примусового виконання рішень на цей час не існує.

Боржник , прокурор та відповідач 2 підтримали дані заперечення.

Відповідач-2 надав виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців та копію постанови Кабінету Міністрів України від 15.06.2011р.№ 651 «Про утворення територіальних органів Державної казначейської служби».

Треті особи в судове засідання не зявились, заперечень не надали.

До початку судового засідання від скаржника надійшло додаткове пояснення, в якому він підтримав свої вимоги і вважає, що орган ДВС повинен був виставити органу державного казначейства платіжну вимогу.

Судом встановлено , що відповідно до наданої відповідачем-2 постанови Головне управління Казначейства у Чернігівській області є правонаступником Головного управління державного казначейства у Чернігівській області.

За приписом статті 25 ГПК у разі, зокрема,в разі реорганізації суб'єкта господарювання у відносинах, щодо яких виник спір, господарський суд залучає до участі у справі його правонаступника. Процесуальне правонаступництво в розумінні цієї норми ГПК допускається на будь-якій стадії судового процесу, отже і під час розгляду скарги на дії органу ДВС, участь в якому мають право приймати всі сторони справи.

За таких обставин клопотання скаржника підлягає задоволенню, а відповідача 2 має бути замінено правонаступником.

Орган, дії якого оскаржуються, повідомив , що зараз виконанням наказів в даній справі займається не підрозділ , а відділ, надавши положення останнього. Відповідно до наказу Міністерства юстиції України від 21.06.2011р. № 1642/5 «Про структурні підрозділи головних управлінь юстиції, що забезпечують реалізацію повноважень Державної виконавчої служби України»на базі відділів державної виконавчої служби головних управлінь юстиції в областях утворені відповідні управління державної виконавчої служби, які є правонаступниками відділів ДВС, а на базі підрозділу примусового виконання рішень відділу ДВС утворений відділ примусового виконання рішень управління ДВС.

За таких обставин відділ ДВС в особі підрозділу має бути замінений правонаступником управлінням ДВС в особі відділу.

Заслухавши пояснення представників сторін щодо суті скарги та дослідивши надані докази, суд встановив наступне.

Рішенням господарського суду Чернігівської області у даній справі від 02.11.2009р. постановлено стягнути з рахунку Деснянського відділу Державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції (14030, м. Чернігів, вул. Шевченка, 118, р/р 37314001003635 в ГУ у Чернігівській області, МФО 853592, код 35029719) на користь субєкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 (14000, АДРЕСА_1, р/р НОМЕР_2 в КФ АБ „Тавріка” м. Київ, МФО 300788, код НОМЕР_1) 114220,45 грн. збитків.

Крім того, вирішено стягнути з Деснянського відділу Державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції (14030, м. Чернігів, вул. Шевченка, 118, р/р 37314001003635 в ГУ у Чернігівській області, МФО 853592, код 35029719) на користь субєкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 (1400, АДРЕСА_1, р/рНОМЕР_2 в КФ АБ „Тавріка” м. Київ, МФО 300788, код НОМЕР_1) 1713,30 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 21.01.2010р. рішення в частині стягнення державного мита змінено та постановлено стягнути з Деснянського відділу Державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції (14030, м. Чернігів, вул. Шевченка, 118, р/р 37314001003635 в ГУ у Чернігівській області, МФО 853592, код 35029719) на користь субєкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 (1400, АДРЕСА_1, р/рНОМЕР_2 в КФ АБ „Тавріка” м. Київ, МФО 300788, код НОМЕР_1) 1142,20 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

На виконання вказаної постанови 10.02.2010р. були видані відповідні накази.

Постановою Вищого господарського суду України від 20.04.2010р. вищенаведена постанова суду апеляційної інстанції залишена без змін.

15.02.2010р. було відкрито виконавче провадження.

При розгляді попередньої скарги відповідно до ухвали від 11.01.2011р. судом було встановлено, що на імя боржника на час виконання судового рішення відкрито в управлінні Дежказначейства у м. Чернігові лише один рахунок № 37314001003635, який відповідно до Плану рахунків бухгалтерського обліку виконання державного та місцевого бюджетів, затвердженого наказом Державного казначейства України від 28.11.2000р. № 119 призначений для обліку руху депозитних сум.

Під час виконавчого провадження орган ДВС звертався до суду із заявами щодо зміни порядку та способу виконання судового рішення, пропонуючи стягувати кошти не з відповідача-1 , а з Державного бюджету в особі Головного управління юстиції у Чернігівській області.

У задоволенні заяв було відмовлено.

17.03.2011р. державним виконавцем були складені акти про відсутність у боржника майна, за рахунок якого можливо погасити борг стягувачу.

В подальшому орган ДВС виніс оскаржувані постанови про повернення виконавчих документів стягувачеві від 03.08.2011р.ВП № 17391997, від 03.08.2011р. ВП № 17391956.

Спірні постанови мотивовані тим, що у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернене стягнення, а вжиті виконавцем заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Однак, як підтверджується матеріалами справи виконавцем вжиті не всі заходи , направлені на виконання судових наказів.

Так, Вищий господарський суд України у постанові від 11.10.2011р. , винесеній за результатами розгляду касаційної скарги у цій справі, вказав, що на спірні правовідносини сторін поширюється дія п.16 "Порядку виконання рішень про стягнення коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти державного та місцевих бюджетів, або бюджетних установ", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.07.2008 р. за №609. Примусове виконання рішень державних органів про стягнення коштів з рахунків розпорядників та одержувачів бюджетних коштів, відкритих в органах Державного казначейства, здійснює державний виконавець у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Відповідно до п.17 Порядку платіжну вимогу та супровідні документи, оригінали виконавчих документів, визначених ЗУ "Про виконавче провадження", та за наявності копії рішення державного органу стягувач подає органу Державного казначейства, який обслуговує боржника.

Стягувачем, який звертається до органів Державного казначейства з платіжною вимогою є відповідний державний виконавець, а не фізична або юридична особа, на користь чи в інтересах якої видано виконавчий документ, як це встановлено в ст.11 ЗУ "Про виконавче провадження".

Виконання рішень про стягнення коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти Державного бюджету України та місцевих бюджетів або з бюджетних установ, здійснюється органами Державного казначейства України в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (п.21, 23 Порядку).

Статтею 53 Закону України "Про виконавче провадження" державному виконавцю надано право за пропозицією стягувача звернути стягнення на кошти, належні боржникові від інших осіб. На належні боржникові від інших осіб кошти, що знаходяться на рахунках в установах банків та інших фінансових установах, стягнення звертається державним виконавцем на підставі ухвали суди у встановленому цим Законом порядку.

Відповідно до ст.5 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець, зокрема, здійснює необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб і порядок, визначені виконавчим документом.

Вказаною постановою суд касаційної інстанції направив скаргу стягувача на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, за результатами якого Київський апеляційний господарський суд постановою від 23.11.2011р. , зокрема, визнав незаконною бездіяльність підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області, зобовязавши останнього здійснити дії по виконанню рішення господарського суду Чернігівської області в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Зі змісту норм п.2 ч.1 ст.47, ст..50 Закону України «Про виконавче провадження», на підставі яких прийняті спірні постанови, випливає, що виконавчий документ повертається стягувачеві за умови вжиття виконавцем всіх можливих виконавчих дій .

До таких дій в даному випадку слід віднести й ті дії, на які звертали увагу суди касаційної та апеляційної інстанцій у вищенаведених постановах , а саме :чи направив держвиконавець необхідні для виконання наказу документи в органи Держказначейства; чи отримав від останніх виконавчий документ не виконаним і з яких підстав

Орган ДВС, дії якого оскаржуються, не надав доказів, які б підтверджували направлення ним документів до Відповідача-2 до винесення спірних постанов.

За таких обставин оскаржувані постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві не відповідають п.2 ч.1 ст.47 Закону України «Про виконавче провадження»і підлягають скасуванню, а скарга в цій частині задоволенню.

В решті вимог скарги в частині зобовязання Відповідача-2 вчинити певні дії має бути відмовлено, оскільки такі дії не можуть бути предметом розгляду скарги на дії чи бездіяльність органу ДВС.

Керуючись ст.ст.25,86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України суд,

УХВАЛИВ:

1.Здійснити заміну відповідача-2 Головного управління державного казначейства у Чернігівській області його правонаступником - Головним управлінням Казначейства у Чернігівській області.

2.Здійснити заміну органу ДВС - відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області в особі підрозділу примусового виконання рішень його правонаступником управлінням державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області в особі відділу примусового виконання рішень.

3.Скаргу задовольнити частково.

4.Скасувати повністю постанови підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області про повернення виконавчих документів стягувачеві від 03.08.2011р.ВП № 17391997, від 03.08.2011р. ВП № 17391956.

5.В решті скарги відмовити.

Суддя М.В.Фесюра