Рішення № 21780038, 28.02.2012, Господарський суд Чернівецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" лютого 2012 р. Справа № 5027/06/2012. За позовом Українського державного підприємства поштового звязку “Укрпошта” в особі Чернівецької дирекції УДППЗ “Укрпошта”, м.Чернівці

до відповідачів 1.Управління праці та соціального захисту населення Новоселицької районної державної адміністрації, м.Новоселиця Чернівецької області

2.Управління Державного казначейства України у Новоселицькому районі Чернівецькій області

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Головне управління праці та соціального захисту населення Чернівецької обласної державної адміністрації

про стягнення заборгованості в сумі 64577,61 грн.

Суддя Дутка В.В.

Представники

від позивача ОСОБА_1, довіреність від 30.12.2011р.

від відповідачів 1.ОСОБА_2, доручення від 24.01.2012р.

2.ОСОБА_3, довіреність від 20.12.2011р.

від третьої особи не зявилися

СУТЬ СПОРУ: Українське державне підприємство поштового звязку “Укрпошта” в особі Чернівецької дирекції УДППЗ “Укрпошта” звернулося з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Новоселицької районної державної адміністрації про стягнення заборгованості в сумі 64577,61 грн.

Позов мотивований невиконанням відповідачем зобовязань по оплаті послуг з виплати та доставки соціальних виплат, згідно договору №33 від 01.02.2007р.

Відповідач у відзиві позов не визнає, оскільки згідно укладеного Договору здійснює оплату послуг з виплати та доставки соціальних послуг по мірі надходження коштів з субвенції державного бюджету. Заборгованість утворилась внаслідок недофінансування з державного бюджету.

Ухвалою від 24.01.2012р. залучено до участі в справі відповідачем Головне управління Державного казначейства України у Чернівецькій області, розгляд справи відкладено на 07.02.2012р.

Ухвалою від 07.02.2012р. замінено відповідача 2 на управління Державної казначейської служби України у Новоселицькому районі Чернівецької області, залучено до участі в справі Головне управління праці та соціального захисту населення Чернівецької обласної державної адміністрації в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, розгляд справи відкладено на 28.02.2012р.

20.02.2012р. відповідач 2 подав письмові пояснення про те, що кошторисом на 2010 рік. управлінню праці та соціального захисту населення Новоселицької районної державної адміністрації були відкриті асигнування на проведення виплат матеріальної грошової допомоги громадянам, які постраждали внаслідок стихійного лиха (КЕКВ 1343) згідно розпоряджень Кабінету Міністрів України від 29.06.10. №1274-р, від 28.07.10. №1584-р та оплати поштових послуг (КЕКВ 1134). Видатки на вищезазначені цілі управлінням Держказначейства були проведені у повному обсязі на підставі платіжних доручень управління праці та соціального захисту населення Новоселицької районної державної адміністрації за наявними в обліку відповідними бюджетними та фінансовими зобов'язаннями у межах залишків коштів на рахунку та за відповідними кодами економічної класифікації видатків. По завершенню бюджетного року управлінням праці та соціального захисту населення Новоселицької районної державної адміністрації був наданий управлінню Держказначейства звіт на 1 січня 2011 року про заборгованість за бюджетними коштами (форма 7д), в якому відсутні дані про наявну кредиторську заборгованість та зареєстровані фінансові зобов'язання на кінець звітного періоду.

У судовому засіданні представник позивача просив задовольнити позов, представники відповідачів позов не визнають.

Представник третьої особи в засідання не зявився, що не перешкоджає розгляду справи, оскільки учасники судового процесу належним чином повідомлені про час і місце слухання справи.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, оцінивши докази, суд встановив таке.

01 лютого 2007 року між управлінням праці та соціального захисту населення Новоселицької районної державної адміністрації (Замовник) та Чернівецькою дирекцією Українського державного підприємства поштового звязку “Укрпошта” (Виконавець) укладений договір №33, за яким Замовник доручає Виконавцю здійснювати виплату та доставку соціальних виплат, а Виконавець на підставі виплатних документів, наданих Замовником, за відповідну плату проводить виплату та доставку соціальних виплат протягом виплатного періоду.

Згідно п.2.1.3. спірного Договору, Виконавець зобовязувався надавати Замовнику звітні та виплатні документи щодо виплачених соціальних виплат та звіт про надані послуги (два примірники) не пізніше 3-го дня після закінчення виплатного періоду.

Порядок розрахунків сторони передбачили у пункті 3 Договору. Так, за п.3.1. Замовник здійснює перерахування коштів за надані послуги з виплати та доставки соціальних виплат в залежності від суми профінансованих коштів для цих виплат, за затвердженими Тарифами на виплату державних пенсій та допомог від 22.07.04р. № 166, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 05.08.04р. №976/9575: у місті - 0,79 %, у селі та смт. - 1,56 %, окремими платіжними дорученнями на рахунок Виконавця одночасно з фінансуванням виплати.

Здавання послуг Виконавцем та приймання їх результатів Замовником оформляється Звітом про надані послуги з доставки та виплати соціальних виплат, форма якого наведена в Інструкції. Кінцеві розрахунки між замовником та виконавцем проводяться після затвердження Звіту про надані послуги обома Сторонами не пізніше 7-го дня після закінчення виплатного періоду. Якщо кінець строку припадає на день неробочий, то за останній день строку вважається перший після нього робочий день (пункти 3.2., 3.3. Договору).

Сторони також домовились у п.6.1 Договору про його пролонгацію, якщо за 3 місяці до закінчення терміну його дії, жодна з Сторін письмово не повідомили про намір розірвання договору.

На час вирішення спору Договір є діючим.

Судом встановлено, що в силу ст. 11, 202, 509 ЦК України, між сторонами на підставі Договору виникли зобов'язальні відносини.

Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до звітів №№ 36, 37 за грудень 2010р. про виплату пенсій, соціальних допомог за відомостями, Виконавцем проведено виплат на загальну суму 3346845 грн., а Замовник згідно п.3.1. Договору, зобовязаний перерахувати кошти за надані послуги в сумі (3346845 грн. х 1,56 %) 52210,78 грн. Однак, Замовник розрахунку за надані послуги не провів.

Виконавець звернувся до Замовника з претензією від 09.09.2011р. про відшкодування витрат на виплату послуг в розмірі 52210, 78 грн. до 15 жовтня 2011р.

Поряд з цим, сторони підписали акт звірки станом на 01.05.2011р. про визначення боргу в сумі 52210,78 грн.

Замовник 20.09.2011р. звернувся до Головного управління праці та соціального населення Чернівецької обласної державної адміністрації з проханням профінансувати заборгованість за поштові послуги в сумі 52210,78 грн.

Однак, станом на день розгляду справи вказаний борг залишається не погашеним.

Відповідно до вимог ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Згідно ст. 902 ЦК України виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.

Статтею 903 ЦК України визначено, що, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Таким чином, за умовами спірного Договору Виконавець виконав звої зобовязання про надання послуг, натомість Замовник не провів розрахунку, згідно пункту 3 Договору.

Відповідно до вимог ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Судом встановлено, що належним доказом виконання робіт та підставою проведення остаточних розрахунків між Виконавцем та Замовником є Звіти №№ 36, 37 за грудень 2010р. про надані послуги з доставки та виплати соціальних виплат. Однак, Замовник в порушення пункту 3.3. Договору не сплатив кошти за надані послуги до 08.01.2011р.

Таким чином, позов в частині стягнення основного боргу в сумі 52210,78 грн. є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

З огляду на фактичні обставини справи, з урахуванням норми частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України, що встановлює обовязок боржника, який прострочив виконання грошового зобовязання, сплатити на вимогу кредитора три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, обґрунтованими є позовні вимоги в частині стягнення трьох процентів річних з грудня 2010р. по листопад 2011р. в сумі 1566,33 грн.

Інфляційні втрати нараховані за період з грудня 2010р. по листопад 2011р. заявлені до стягнення в розмірі 2707,83 грн. підлягають задоволенню, хоча за розрахунком суду розмір інфляційних втрат за цей період складає 2714,96 грн., проте суд не може виходити за межі позовних вимог.

Позовні вимоги в частині стягнення пені задоволенню не підлягають з урахуванням такого.

В силу ст. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання (неустойка є видом забезпечення згідно ст. 546 ЦК України) вчиняється у письмовій формі; при цьому, правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Відповідно до ст. 548 ЦК України, виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Норми Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" не встановлюють відповідальність у вигляді сплати неустойки за порушення відповідного зобовязання, наявністю якого мотивовані вимоги позивача, а визначають, що така відповідальність встановлюється за згодою сторін (ст. 1 Закону).

Спірним договором сторони не передбачили відповідальність у вигляді пені, а тому позовні вимоги в цій частині є безпідставними.

З урахуванням вищевикладеного позов підлягає частковому задоволенню, а саме в частині стягнення боргу 52210,78 грн., трьох процентів річних 1566,33 грн., інфляційних втрат 2707,83 грн., в решті позовних вимог суд відмовляє за безпідставністю.

Згідно з ст. 4 Закону України «Про судовий збір»судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

При цьому, згідно з п. п. 2 п. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір»за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат, а із позовних заяв немайнового характеру - 1 розмір мінімальної заробітної плати.

Розмір судового збору з урахуванням визначеної ціни даного позову 64577,61 грн. становить 1411,50 грн. (941,00 грн. х 1,5%). Позивач сплатив платіжним дорученням №19506 від 29.12.2011р. судовий збір у сумі 1500,00 грн. Таким чином, розмір зайво сплаченого судового збору складає (1500,00 -1411,50) 88,50 грн.

Отже, згідно згідно п.1 част. ст.7 Закону України “Про судовий збір” підлягає поверненню позивачеві з державного бюджету 88,50 грн. судового збору.

У звязку з частковим задоволенням позову судовий збір в сумі 1411,50 грн. покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 49, 82, 84 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Новоселицької районної державної адміністрації, вул.Чкалова,7, м.Новоселиця Чернівецької області, код 03196297, на користь Українського державного підприємства поштового звязку “Укрпошта” в особі Чернівецької дирекції УДППЗ “Укрпошта”, вул.Худякова, 6, м.Чернівці, код 01189689, борг 52210,78 грн., три проценти річних 1566,33 грн., інфляційні втрати 2707,83 грн., судовий збір 1234,61 грн.

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4.Повернути Українському державному підприємству поштового звязку “Укрпошта” в особі Чернівецької дирекції УДППЗ “Укрпошта”, вул.Худякова, 6, м.Чернівці, код 01189689 з державного бюджету 88,50 грн. судового збору.

СуддяВ.В. Дутка

Повне рішення складено 02.03.2012р.