ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 лютого 2012 рокуСправа № 09/5026/199/2012
Господарський суд Черкаської області в складі головуючого - судді Курченко Н.М., при секретарі - Лавріненко С.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Петруцалек" м.Одеса до товариства з обмеженою відповідальністю "Агропром-В" м.Ватутіне Черкаської області про стягнення 29932,74 грн., -
В С Т А Н О В И В :
Подано позовну заяву, у якій позивач просить стягнути з відповідача 29932,74 грн., у тому числі: 23318,32 грн. основного боргу з оплати за поставлений товар, 1974,07 грн. три проценти річних та 4640,35 грн. інфляційних втрат.
Позовні вимоги мотивовані тим, що на підставі договору №17/05/07-1 від 17.05.2007 року позивач поставляв відповідачу товар, який відповідач прийняв без зауважень, однак його вартість оплатив частково, внаслідок чого станом на 31.12.2009 року утворився борг з оплати за товар в сумі 23318,32 грн., який, незважаючи на претензію-вимогу, до цього часу не сплачений, тому згідно зі ст.625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) відповідач повинен сплатити борг з урахуванням встановленого індексу інфляції за період з травня 2009 року по грудень 2011 року та три проценти річних за весь період прострочення з 07.04.2009 року по 31.01.2012 року.
Відповідач письмовий відзив на позовну заяву не подав, представника у судове засідання не направив, не повідомивши про причини, хоча був належним чином повідомлений про дату та час судового засідання, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення 09.02.2012 року уповноваженій особі відповідача ухвали суду про порушення провадження у справі та призначення її до розгляду.
Неподання відповідачем письмового відзиву на позовну заяву та неявка представників сторін у судове засідання не перешкоджають вирішенню спору по суті. На підставі ст.75 ГПК України справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.
Згідно ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини рішення.
Дослідивши докази, наявні у матеріалах справи, судом встановлені наступні обставини.
17 травня 2007 року між сторонами укладено Договір №17/05/07-1 (далі - Договір), відповідно до якого постачальник (позивач у справі) зобов'язався поставити, а покупець (відповідач у справі) прийняти та оплатити засоби для пакування та обгортки продуктів харчування (далі - товар), у відповідності з умовами даного Договору (п.1.1 Договору).
Відповідно до п.2.1 Договору поставка товару здійснюється партіями. Поставка кожної партії товару здійснюється на підставі письмової заявки покупця, у якій зазначається асортимент товарів для даної партії і дата подання заявки постачальнику.
Згідно п.3.5 Договору покупець зобов'язаний оплатити вартість поставленої партії товару, визначену згідно п.3.1 Договору, шляхом перерахування відповідної суми грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника протягом 14 календарних днів з моменту приймання товару.
Пунктом 4.1 Договору встановлено, що кількість товару, який поставляється, зазначається у відповідних накладних на партію товару.
У період дії договору позивач здійснював поставку відповідачу товару (стреч-плівки), у тому числі: по видатковій накладній №РН-0024591 від 26.12.2008 року на суму 38144,16 грн., товар отриманий представником відповідача ОСОБА_1 по довіреності №55 від 25.12.2008 року, видатковій накладній №РН-0001112 від 17.02.2009 року на суму 9536,04 грн., товар отриманий представником відповідача ОСОБА_1 по довіреності №149 від 16.02.2009 року, та видатковій накладній №РН-0002248 від 23.03.2009 року, товар отриманий представником відповідача ОСОБА_1 по довіреності №246 від 20.03.2009 року).
Згідно акту звірки, який підписаний представниками обох сторін та скріплений печатками підприємств, станом на 31.12.2009 року заборгованість відповідача перед позивачем становить 23318,32 грн. При цьому акті звірки вказано, що початкове сальдо на користь позивача становить 47655,26 грн., поставлено товару на загальну суму 19072,08 грн. (17.02.2009 року на суму 9536,04 грн. та 23.03.2009 року на суму 9536,04 грн.), сплачено відповідачем 43409,02 грн. у період з 11.02.2009 року по 21.09.2009 року, кінцеве сальдо на користь позивача 23318,32 грн.
06 грудня 2011 року позивач за вих.№10 направив відповідачу претензію-вимогу про сплату боргу, у якій вказав, що в порушення умов Договору №17/05/07-1 відповідач протягом двох років затримує сплату товару в сумі 23318,32 грн., тому просив терміново сплатити борг в сумі 23318,32 грн.
Відповідач отримав претензію-вимогу 07.12.2011 року, що підтверджується повідомленням кур'єрської доставки, однак залишив її без відповіді та належного реагування.
Оцінюючи докази у справі в їх сукупності, суд вважає позовні вимоги підлягаючими задоволенню, з огляду на наступне.
Сторони спірних правовідносин є субєктами господарювання, зобовязання, що виникли між ними, суд вважає господарськими договірними у сфері господарсько-торговельної діяльності.
Господарсько-торговельна діяльність опосередковується господарськими договорами поставки, купівлі-продажу, міни (бартеру) та іншими.
Договір, підставі якого виникли зобов'язання сторін та подано позов, за правовою природою є господарським договором поставки.
Господарські договори між суб'єктами господарювання укладаються за правилами встановленими Цивільним кодексом України (далі - ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України (далі - ГК України), іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів (ст.ст.173, 179, 263 ГК України).
Загальні положення поставки врегульовані параграфом 1 глави 30 Господарського кодексу України.
Відповідно до ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Загальні умови виконання господарських зобовязань визначені главою 22 ГК України. Статтею 193 ГК України передбачено, що до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
Стаття 712 ЦК України регулює відносини, що виникають із договору поставки.
Так, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Статтею 664 ЦК України встановлено, що обовязок продавця передати товар вважається виконаним в момент вручення товару покупцеві.
З матеріалів справи вбачається, що зобовязання позивача щодо передачі товару є виконаними з дати вручення товару відповідачу, строк оплати по договору визначений 14 календарних днів з моменту приймання товару.
Згідно зі статтями 193, 202 ГК України та статтями 525, 526, 530 ЦК України зобовязання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства; одностороння відмова від зобовязання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.
З вищенаведених доказів у справі вбачається, що на виконання умов Договору, позивач поставляв відповідачу товар, який відповідач отримав без зауважень, однак в порушення умов Договору оплату вартості товару здійснював з порушенням строків та не в повному обсязі, внаслідок чого утворився борг з оплати за товар в сумі 23318,32 грн.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Сторони у Договорі не визначили інший розмір процентів річних, тому позивач обґрунтовано нарахував відповідачу 1974,07 грн. трьох процентів річних за період з 07.04.2009 року (п'ятнадцятий день від дати поставки останньої партії товару) по 31.01.2012 року (день складення позовної заяви) від суми заборгованості 23318,32 грн. Розрахунок процентів річних перевірено судом, він зроблений вірно.
Також позивачем заявлено до стягнення з відповідача 4640,35 грн. інфляційних втрат за період з травня 2009 року по грудень 2011 року від суми заборгованості 23318,32 грн. Розрахунок інфляційних витрат перевірено судом, він зроблений вірно.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідач не скористався своїм правом подати письмовий відзив на позовну заяву та не спростував доводів позивача щодо наявності заборгованості.
З огляду на викладені норми законодавства та встановлені фактичні обставини справи, суд вважає доведеним право позивача на стягнення з відповідача 23318,32 грн. основного боргу, 1974,07 грн. три проценти річних, 4640,35 грн. інфляційних втрат.
Відповідно до ст. 49 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати, понесені останнім при поданні позову, а саме: 1609,50 грн. судового збору.
Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -
В И Р І Ш И В :
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Агропром-В" (Черкаська область, м.Ватутіне, вул.Кірова, буд.26-А, ідентифікаційний код 31563501) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Петруцалек" (м.Одеса, вул.Ланжеронівська, буд.9, оф.16, ідентифікаційний код 30646815) - 23318,32 грн. основного боргу, 1974,07 грн. три проценти річних, 4640,35 грн. інфляційних втрат та 1609,50 грн. судових витрат.
Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області протягом 10 днів з дня складення повного рішення.
СУДДЯН.М. Курченко
Повне рішення складено 29 лютого 2012 року.
Судове рішення № 21779947, Господарський суд Черкаської області було прийнято 28.02.2012. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 5026/199/2012. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: