Ухвала суду № 21779918, 28.02.2012, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ УХВАЛА

28 лютого 2012 року Справа № 04/5026/1519/2011

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого - судді Гури І.І., при секретарі - Мирошниченко Б.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Черкаси заяву сторін про затвердження мирової угоди в процесі виконання рішення у справі за позовом Спільного українсько-естонського підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Оптіма-Фарм, ЛТД", м. Київ до приватного підприємства "Аптека ВВ", м. Золотоноша Черкаської області про стягнення 149853,08 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Черкаської області від 19 вересня 2011 року позов задоволено повністю, стягнуто з приватного підприємства "Аптека ВВ" на користь спільного українсько-естонського підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Оптіма-Фарм, ЛТД" - 122560,90 грн. основного боргу, 27292,18 грн. процентів за користування чужими грошовими коштами та 1873,53 грн. судових витрат, повернуто спільному українсько-естонському підприємству у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Оптіма-Фарм, ЛТД" з Державного бюджету України 158,17 грн. надміру сплаченого державного мита згідно платіжного доручення № 14469 від 08 липня 2011 року.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 21 грудня 2011 року апеляційну скаргу приватного підприємства "Аптека ВВ" залишено без задоволення, а рішення господарського суду Черкаської області від 19.09.2011 без змін.

12 січня 2012 року на виконання рішення господаського суду Черкаської області від 19.09.2011 року господарським судом Черкаської області видано наказ.

20 лютого 2012 року сторони звернулися до суду із заявою від 17 лютого 2012 року про затвердження мирової угоди в процесі виконання рішення.

Ухвалою від 21 лютого 2012 року розгляд заяви сторін про затвердження мирової угоди призначено у судове засідання на 28 лютого 2012 року; явку представників сторін у судове засідання визнано обов’язковою; до дня судового засідання зобов'язано сторони подати до суду: текст мирової угоди викладений окремо від заяви про затвердження мирової угоди в процесі виконання рішення, яка вже подана до суду; наявні у сторін документи виконавчого провадження по даній справі.

У судове засідання сторони представників не направили, не повідомивши про причини, хоча були належним чином повідомлені про дату та час судового засідання. Ухвала суду, направлена відповідачу, повернулася до суду з довідкою пошти: "за відмовою адресата від одержання". Поштове повідомлення про вручення чи про неврученння ухвали суду позивачу до суду на день судового засідання не надійшло.

Розглянувши заяву сторін про затвердження мирової угоди, дослідивши зміст мирової угоди та матеріали справи, суд вважає, що мирова угода, укладена в процесі виконання судового рішення, не може бути затверджена судом, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 4 ст. 121 Господарського процесуального кодексу України мирова угода, укладена сторонами у процесі виконання судового рішення, подається на затвердження господарського суду, який прийняв відповідне судове рішення і який згідно частини першої даної статті розглядає вказану заяву у десятиденний термін у судовому засіданні з викликом сторін. Про затвердження мирової угоди господарський суд виносить ухвалу.

Відповідно до п.2 мирової угоди "позивач відмовляється від стягнення з відповідача 27292, 18 грн. процентів за користування чужими грошовими коштами, а згідно пункту 8 мирової угоди сторін, текст якої викладений у заяві про затвердження мирової угоди в процесі виконання рішення, містить таке положення: "У випадку порушення відповідачем умов даної мирової угоди в частині строків погашення заборгованості позивач поновлює виконавче провадження та залишає за собою право до стягнення 27 292,18 грн. процентів за користуванння чужими грошовими коштами".

Згідно ст. 49 Закону України "Про виконавче провадження" від 21 квітня 1999 року N 606-XIV виконавче провадження підлягає закінченню у разі, зокрема: визнання судом мирової угоди між стягувачем і боржником у процесі виконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 50 даного Закону завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.

У Стаття 51 "Відновлення виконавчого провадження" вище вказаного Закону встановлено: 1. У разі якщо постанова державного виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною чи скасована начальником відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або керівником відповідного органу державної виконавчої служби або якщо до державного виконавця надійшло рішення суду про скасування заходів до забезпечення позову, а також у разі повернення виконавчого документа з іншого відділу державної виконавчої служби, виконавче провадження підлягає відновленню протягом трьох робочих днів з дня надходження рішення суду, виконавчого документа чи постанови керівника відповідного органу державної виконавчої служби. 2. За наявності обставин, передбачених частиною шостою статті 79 цього Закону, виконавче провадження підлягає відновленню у триденний строк з дня надходження до державного виконавця відповідної заяви стягувача.

Інших підстав для поновлення виконавчого провадження не встановлено.

З огляду на викладене, суд вважає, що мирова угода сторін суперечить чинному законодавству, а тому не може бути затверджена судом.

Керуючись ст. ст., 86, 121 ГПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Відмовити у задовленні спільної заяви сторін про затвердження мирової угоди , укладеної сторонами в процесі виконання судового рішення.

СУДДЯ І.І. Гура