Рішення № 21779808, 20.02.2012, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" лютого 2012 р. Справа № 5023/10549/11 (н.р. 5023/1459/11)

вх. № 10549/11 (н.р. 1459/11)

Суддя господарського суду Добреля Н.С.

при секретарі судовогозасідання Шевченко А.О.

за участю представників сторін:

позивача - не з`явився;

відповідача - не з`явився;

розглянувши справу за позовом Красноградської МДПІ Харківської обл., м. Красноград

до ДП ДАК "Хліб України" Сахновщинський елеватор" смт. Сахновщина

про зобов'язання визнати грошові вимоги у сумі 3890786,50 грн.

ВСТАНОВИВ:

В провадженні господарського суду Харківської області знаходилась справа за позовом Красноградської міжнародної державної податкової інспекції у Харківській області до Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії "Хліб України" "Сахновщинський елеватор" про зобов'язання визнати грошові вимоги у сумі 3890786,50 грн.

Рішенням суду від 13.07.11р. позовні вимоги задоволено частково, зобов'язано голову ліквідаційної комісії Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії "Хліб України" Сахновщинський елеватор визнати грошові вимоги Красноградської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області в розмірі 45863,50 грн., стягнуто з Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії "Хліб України" Сахновщинський елеватор на користь Державного бюджету України 300,59 грн. державного мита та 2,78 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погодившись з таким рішенням суду, позивачем 20.07.11р. було подано апеляційну скаргу, яку направлено до Харківського апеляційного господарського суду.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 09.08.11р. рішення господарського суду Харківської області від 13.07.11р. залишено без змін.

13.09.11р. позивачем подано касаційну скаргу на рішення господарського суду Харківської області від "13" липня 2011 р. та на постанову Харківського апеляційного господарського суду від "09" серпня 2011 р.

Постановою Вищого господарського суду України від 23.11.11р. касаційну скаргу Красноградської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області задоволено частково, постанову Харківського апеляційного господарського суду від "09" серпня 2011 р. та рішення господарського суду Харківської області від "13" липня 2011 р. скасовано, справу №5023/1459/11 направлено на новий розгляд до господарського суду Харківської області.

На підставі витягу автоматизованої системи документообігу господарського суду Харківської області від 21.12.11р. справі надано новий №5023/10549/11 (н. р. 5023/1459/11) та призначено до розгляду суддю Добрелю Н.С.

Ухвалою суду від 21.12.11р. справу №5023/10549 (н. р. 5023/1459/11) призначено до розгляду у судовому засіданні.

13.02.12р. представник позивача надав клопотання про долучення документів до матеріалів справи, які долучено судом до матеріалів справи.

16.02.12р. суддею Добрелей Н.С було направлено запит судді господарського суду Харківської області Чистяковій І.О. щодо надання інформації стосовно розгляду справи про банкрутство №5023/4678/11 та про стан юридичної особи відповідача - Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії "Хліб України" "Сахновщинський елеватор".

20.02.12р. суддею господарського суду Харківської області Чистяковой І.О. було надано відповідь (вих. №002604 від 20.02.12р.) за запит судді Добрелі Н.С. від 16.02.12р. в якій повідомлялось наступне. Ухвалою господарського суду Харківської області від 14 червня 2011 року було порушено провадження у справі про банкрутство Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії "Хліб України" Сахновщинський елеватор" смт. Сахновщина, у порядку ст.51 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, призначено проведення судового засідання на 29 червня 2011 року. Ухвалою господарського суду Харківської області від 16 серпня 2011 року припинено провадження у справі № 5023/4678/11 про визнання банкрутом Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії "Хліб України" Сахновщинський елеватор", код 00956253, скасовано мораторій, введений ухвалою суду від 14 червня 2011 року. Не погодившись з даною ухвалою, Державна акціонерна компанія "Хліб України" звернулась з апеляційною скаргою, за результатом розгляду якої постановою Харківського апеляційного господарського суду від 24 листопада 2011 року апеляційну скаргу Державної акціонерної компанії "Хліб України" задоволено, ухвалу господарського суду Харківської області від 16.08.2011р. у справі №5023/4678/11 скасовано та справу передано на розгляд до господарського суду Харківської області в іншому складі суду. Ухвалою господарського суду Харківської області від 20 грудня 2011 року припинено провадження у справі № 5023/4678/11 про визнання банкрутом Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії "Хліб України" "Сахновщинський елеватор" (ідентифікаційний код 00956253), скасовано мораторій на задоволення вимог кредиторів, введений ухвалою господарського суду Харківської області від 14.06.2011 р. За результатом апеляційного оскарження Державною акціонерною компанією "Хліб України" ухвали господарського суду Харківської області від 20 грудня 2011 року постановою Харківського апеляційного господарського суду від 02 лютого 2012 року апеляційну скаргу Державної акціонерної компанії "Хліб України" залишено без задоволення, ухвалу господарського суду Харківської області від 20 грудня 2011 року по справі №5023/4678/11 залишено без змін. Станом на 20 лютого 2012 року ухвала господарського суду Харківської області від 20 грудня 2011 року та постанова Харківського апеляційного господарського суду від 02 лютого 2012 року не оскаржені в касаційному порядку.

Представник позивача в судове засідання 20.02.12р. не зявився, документів, витребуваних судом не надав. Про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином про що свідчить поштове повідомлення яке міститься в матеріалах справи.

Представник відповідача в судове засідання 20.02.12р. не зявився, документів, витребуваних судом та відзиву на позовну заяву, не надав.

Відповідно до п. 3.6Розяснення президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 № 02-5/289 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Згідно Інформаційного листа Вищого господарського суду України N 01-8/1228, 02.06.2006 року “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році” до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками “адресат вибув”, “адресат відсутній” і т.п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що відповідач був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи й відсутність представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті.

Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обовязок доказування і подання доказів покладено на сторони, а також те, що ухвалою суду від 14.02.12 року сторони було повідомлено, що у разі неявки їх представників у судове засідання та ненадання витребуваних судом документів, суд має право розглянути справу за наявними в ній матеріалами, суд згідно зі статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними матеріалами без участі представника відповідача.

Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши доводи позовної заяви, повно та всебічно дослідивши обставини справи та докази на їх підтвердження, суд встановив наступне.

Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 11 серпня 2010 року № 764 "Про заходи з утворення державного підприємства "Державна продовольчо-зернова корпорація України", відповідно до п. 2 якої дочірні підприємства ДАК "Хліб України", визначені у додатку до Постанови, припиняються шляхом ліквідації.

Згідно додатку до постанови Кабінету Міністрів України №764 від 11.08.2010 року - Дочірнє підприємство Державна акціонерна компанія "Хліб України" Сахновщинський елеватор" включено до переліку підприємств які припиняються шляхом ліквідації.

На виконання вищезазначеної Постанови Державною акціонерною компанією "Хліб України" було видано наказ за №152 від 25 жовтня 2010 року "Про утворення ліквідаційної комісії та здійснення заходів з ліквідації дочірнього підприємства ДАК "Хліб України" "Сахновщинський елеватор".

За вищезазначеним наказом прийнято рішення припинити діяльність дочірнього підприємства Держнавної акціонерної компанії "Хліб України" "Сахновщинський елеватор" шляхом його ліквідації, утворено комісію з ліквідації у складі голови комісії - Андрійченко Анатолій Олексійович, членів комісії - ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, визначено обов`язки голови комісії, встановлено строк ліквідації до 25.01.2011р.

Згідно наказу Державної акціонерної компанії "Хліб України" за № 36 від 21.01.2011 р. продовжено строк ліквідації дочірнього підприємства до 25.03.2011 року.

02.02.12р. Красноградської МДПІ Харківської області з вернулась з заявою вих. №416/10/10-021 до ДП ДАК "Хліб України" Сахновщинський елеватор" про визнання грошових вимог, в якій вказував, що 18.12.10р. в газеті "Колос" №42 (87) було опубліковано повідомлення про ліквідацію ДП ДАК "Хліб України" Сахновщинський елеватор". Станом на 01.02.11р. за ДП ДАК "Хліб України" Сахновщинський елеватор" рахується податкова заборгованість в сумі 3890786,5 грн., в тому числі основний борг складає 1423997,34 грн., штрафні санкції 2466789,16 грн., пеня 30967,96 грн.

23.02.11р. ДП ДАК "Хліб України" Сахновщинський елеватор" направило Красноградській МДПІ Харківської області лист - відповідь №6 на заяву за вих. №416/10/10-021 від 02.02.11р. про визнання грошових вимог в якій вказало, що ліквідаційна комісія отримала зазначену заяву 22.02.11р. через працівника податкової інспекції Цихмістрова В.М. Після розгляду зазначено заяви комісією було встановлено, що податкова заборгованість, відображена в заяві, рахується за підприємством більше 1095 днів. Ліквідаційна комісія прийняла рішення, у зв`язку з простроченим строком подання кредиторських вимог (строк закінчився 18 лютого 2011 року) відмовити Красноградській МДПІ Харківської області в прийнятті кредиторської вимоги.

Такі дії відповідача на думку позивача свідчать про порушення його прав, що стало підставою для звернення Красноградської МДПІ Харківської області до суду з відповідною позовною заявою.

Надаючи правову кваліфікацію доказам які надані сторонами та викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них суд виходить з наступного.

У відповідності до ст.60 ГК України передбачений загальний порядок ліквідації суб'єкта господарювання, а саме ліквідація суб'єкта господарювання здійснюється ліквідаційною комісією, яка утворюється власником (власниками) майна суб'єкта господарювання чи його (їх) представниками (органами), або іншим органом, визначеним законом, якщо інший порядок її утворення не передбачений цим Кодексом. Ліквідацію суб'єкта господарювання може бути також покладено на орган управління суб'єкта, що ліквідується. Орган (особа), який прийняв рішення про ліквідацію суб'єкта господарювання, встановлює порядок та визначає строки проведення ліквідації, а також строк для заяви претензій кредиторами, що не може бути меншим, ніж два місяці з дня оголошення про ліквідацію. Ліквідаційна комісія або інший орган, який проводить ліквідацію суб'єкта господарювання, вміщує в друкованих органах відповідно до закону повідомлення про його ліквідацію та про порядок і строки заяви кредиторами претензій, а явних (відомих) кредиторів повідомляє персонально у письмовій формі у встановлені цим Кодексом чи спеціальним законом строки. Одночасно ліквідаційна комісія вживає необхідних заходів щодо стягнення дебіторської заборгованості суб'єкта господарювання, який ліквідується, та виявлення вимог кредиторів, з письмовим повідомленням кожного з них про ліквідацію суб'єкта господарювання. Ліквідаційна комісія оцінює наявне майно суб'єкта господарювання, який ліквідується, і розраховується з кредиторами, складає ліквідаційний баланс та подає його власнику або органу, який призначив ліквідаційну комісію. Достовірність та повнота ліквідаційного балансу повинні бути перевірені у встановленому законодавством порядку з обов'язковою перевіркою органом державної податкової служби, у якому перебуває на обліку суб'єкт господарювання.

Відповідно до ст.61 ГК України передбачений, порядок розрахунків з кредиторами у разі ліквідації суб'єкта господарювання, а саме претензії кредиторів до суб'єкта господарювання, що ліквідується, задовольняються з майна цього суб'єкта, якщо інше не передбачено цим Кодексом та іншими законами. У разі ліквідації платоспроможного суб'єкта господарювання вимоги його кредиторів задовольняються в порядку черговості, встановленої Цивільним кодексом України ( 435-15 ).

У разі визнання суб'єкта господарювання банкрутом вимоги його кредиторів задовольняються у порядку черговості, встановленої Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ( 2343-12 ).

Згідно з частиною 1 статті 105 Цивільного кодексу України учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, зобовязані негайно письмово повідомити про це орган, що здійснює державну реєстрацію, який вносить до Єдиного державного реєстру відомості про те, що юридична особа перебуває у процесі припинення.

Відповідно до ч.4 ст. 105 ЦК України комісія з припинення юридичної особи поміщає в друкованих засобах масової інформації, в яких публікуються відомості про державну реєстрацію юридичної особи, що припиняється, повідомлення про припинення юридичної особи та про порядок і строк заявлення кредиторами вимог до неї. Цей строк не може становити менше двох місяців з дня публікації повідомлення про припинення юридичної особи.

Відповідно до ч. 15 ст. 11 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” після опублікування оголошення про порушення справи про банкрутство в офіційному друкованому органі всі кредитори незалежно від настання строку виконання зобов'язань мають право подавати заяви з грошовими вимогами до боржника згідно зі статтею 14 цього Закону.

Звернення з заявою про порушення справи про банкрутство та порушення провадження за спрощеною процедурою, яку регулює ст.51 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, можливе лише після закінчення строку, який передбачений ч.4 ст.105 ЦК України.

Після розміщення комісією з припинення юридичної особи в друкованих засобах інформації повідомлення про припинення юридичної особи, в порядку ч. 4 ст. 105 ЦК України, цей факт стає загальновідомим.

Згідно ч.1 ст. 35 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" повідомлення про внесення запису до Єдиного державного реєстру щодо прийняття рішення засновників (учасників) юридичної особи, суду або уповноваженого ними органу про припинення юридичної особи публікується у спеціалізованому друкованому засобі масової інформації. Відомості про дату публікації повідомлення, яке містить інформацію про строк заявлення вимог кредиторів щодо юридичної особи, що припиняється, надаються органам державної податкової служби, Пенсійного фонду України не пізніше наступного дня з дати публікації такого повідомлення.

З матеріалів справи вбачається, а саме з довідки з Єдиного державного реєсту юридичних та фізичних осіб-підприємців станом на 08.02.2012 року ДП ДАК "Хліб України" Сахновщинський елеватор" знаходиться в стані припинення.

Як вбачається з матеріалів справи позивач Красноградська МДПІ Харківської звернулась до суду з позовом про зобов'язання голови ліквідаційної комісії ДП ДАК "Хліб України" Сахновщинський елеватор" визнати грошові вимоги у розмірі 3890786,5 грн.

Відповідно до ст. 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до ст. 112 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі ліквідації платоспроможної юридичної особи вимоги її кредиторів задовольняються у такій черговості:

1) у першу чергу задовольняються вимоги щодо відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, та вимоги кредиторів, забезпечені заставою чи іншим способом;

2) у другу чергу задовольняються вимоги працівників, пов'язані з трудовими відносинами, вимоги автора про плату за використання результату його інтелектуальної, творчої діяльності;

3) у третю чергу задовольняються вимоги щодо податків, зборів (обов'язкових платежів);

4) у четверту чергу задовольняються всі інші вимоги.

Вимоги однієї черги задовольняються пропорційно сумі вимог, що належать кожному кредитору цієї черги.

2. Черговість задоволення вимог кредиторів за договорами страхування визначається законом.

3. У разі відмови ліквідаційної комісії у задоволенні вимог кредитора або ухилення від їх розгляду кредитор має право протягом місяця з дати, коли він дізнався або мав дізнатися про таку відмову звернутися до суду із позовом до ліквідаційної комісії. За рішенням суду вимоги кредитора можуть бути задоволені за рахунок майна, що залишилося після ліквідації юридичної особи.

4. Вимоги кредитора, заявлені після спливу строку, встановленого ліквідаційною комісією для їх пред'явлення, задовольняються з майна юридичної особи, яку ліквідовують, що залишилося після задоволення вимог кредиторів, заявлених своєчасно.

5. Вимоги кредиторів, які не визнані ліквідаційною комісією, якщо кредитор у місячний строк після одержання повідомлення про повну або часткову відмову у визнанні його вимог не звертався до суду з позовом, вимоги, у задоволенні яких за рішенням суду кредиторові відмовлено, а також вимоги, які не задоволені через відсутність майна юридичної особи, що ліквідується, вважаються погашеними.

Таким чином , оскільки ліквідаційна комісія може відхилити вимоги кредиторів або зволікати з їх розглядом, кредиторам надано право у таких випадках звертатися з позовом до суду про затвердження ліквідаційного балансу.

При цьому слід враховувати, що механізм оскарження грошових вимог кредиторів, які можуть слугувати підставою для ініціювання процедури банкрутства, в процедурі добровільної ліквідації цивільне та господарське законодавство не містить. Цивільний кодекс України лише передбачає право кредитора на захист його грошових вимог, якщо вони повністю або частково відхилені ліквідаційною комісією.

Тобто, така процедура оспорювання грошових вимог кредиторів, як в процедурі банкрутства, в процедурі добровільної ліквідації відсутня. Така позиція викладена у Постанові Вищого господарського суду України від 01.04.2009р. за № Б26/195-08 "Про банкрутство".

Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України передбачено захист цивільних прав та інтересів судом.

1. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

2. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути:

1) визнання права;

2) визнання правочину недійсним;

3) припинення дії, яка порушує право;

4) відновлення становища, яке існувало до порушення;

5) примусове виконання обов'язку в натурі;

6) зміна правовідношення;

7) припинення правовідношення;

8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди;

9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди;

10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

3. Суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин другої - п'ятої статті 13 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 20 Господарського кодексу України передбачено захист прав суб'єктів господарювання та споживачів.

1. Держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів.

2. Кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом:

визнання наявності або відсутності прав;

визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом;

відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання;

припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення;

присудження до виконання обов'язку в натурі;

відшкодування збитків;

застосування штрафних санкцій;

застосування оперативно-господарських санкцій;

застосування адміністративно-господарських санкцій;

установлення, зміни і припинення господарських правовідносин;

іншими способами, передбаченими законом.

3. Порядок захисту прав суб'єктів господарювання та споживачів визначається цим Кодексом, іншими законами.

Згідно статті 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог статті 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність або відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень

Враховуючи вказівки Вищого господарського суду України в постанові від 23.11.2011 року по справі №5023/1459/11, суд вважає за необхідне зазначити, що ст. 112 ЦК України передбачає, що у разі відмови ліквідаційної комісії у задоволені вимог кредитора або ухилення від їх розгляду кредитор має право звернутися до суду, щодо способу захисту порушеного права вищезазначена стаття не передбачає такого способу захисту, як зобов'язання голови ліквідаційної комісії визнати грошові вимоги. Втім спосіб захисту порушеного права визначений ст. 16 ЦК України та ст.20 ГК України та також не найшов свого відображення щодо заявленої вимоги позивачем про зобов'язання голови ліквідаційної комісії визнати грошові вимоги.

Такої правової позиції притримується також Вищий господарський суд України в постанові від 14.06.11.2011 року справа №25-190.

Враховуючи вищевикладене, та приймаючи до уваги те, що вимога позивача щодо зобов'язання голови ліквідаційної комісії ДП ДАК "Хліб України" Сахновщинський елеватор" визнати грошові вимоги у розмірі 3890786,5 грн. не відповідає способам захисту, суд вважає за необхідне в задоволені позову відмовити.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Судові витрати у даній справі покладаються на позивача, а оскільки позивач звільнений від сплати судового збору судовий збір не стягується.

На підставі викладеного та керуючись 35 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", ст. ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст. 15,16,105,111,112, Цивільного кодексу України; ст. 20, 60, 61, Господарського кодексу України; ст.ст. 1, 4, 12, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

В задоволені позову відмовити.

Суддя Добреля Н.С.

Повний текст рішення складено 27.02.12р.

Справа №5023/10549/11.