Рішення № 21779790, 20.02.2012, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" лютого 2012 р. Справа № 5023/096/12

вх. № 096/12

Суддя господарського суду Доленчук Д. О.

при секретарі судовогозасідання Івахненко І.Г.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1 за довіреністю № 66-01-16/11 від 10.01.2012 р.

ОСОБА_2 за довіреністю № 66-01-16/15 від 17.02.2012 р.

ОСОБА_3 за довіреністю № 66-01-16/14 від 17.02.2012 р.

відповідача - Чекарьов С.П. - директор

ОСОБА_4 за довіреністю № б/н від 19.01.2012 р.

розглянувши справу за позовом НТУ "Харківський Політехнічний інститут", м. Харків

до ТОВ "Спецбудтехніка", м. Харків

про стягнення 24000,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут" (позивач) звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецбудтехніка" (відповідач) про стягнення з відповідача на свою користь суми заборгованості за договором № 01.01-08 від 02.01.2008 р. у сумі 24000,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що між Міжгалузевим інститутом післядипломної освіти при Національному технічному університеті "Харківський політехнічний інститут", правонаступником якого є Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут" відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України № 708 від 30.07.2009 р., та Товариством з обмеженою відповідальністю "Спецбудтехніка" було укладено договір № 01.01-08 від 02.01.2008 р. про "Діагностування технічного стану під'ємно-транспортного устаткування". Згідно договору позивач зобов'язався провести технічний огляд під'ємно-транспортного обладнання, експлуатуємого відповідачем в об'ємі технічного освідчення не менше одного разу на квартал згідно до графіку, а відповідач зобов'язується оплатити виконані роботи згідно протоколу договірної ціни та актів прийому-здачі виконаних робіт. На виконання договору позивачем було виконано роботи, що підтверджується актами виконаних робіт: № 6 від 23.06.2008 р.; № 7 від 23.07.2008 р.; № 8 від 26.08.2008 р.; № 9 від 29.09.2008 р. на загальну суму 24000,00 грн. та актом звірки взаєморозрахунків від 18.04.2011 р. Однак заборгованість за договором № 01.01-08 від 02.01.2008 р. та відповідними актами виконаних робіт до договору, відповідачем так сплачена і не була, таким чином у відповідача перед позивачем виникла заборгованість у розмірі 24000,00 грн.

У відзиві до позовної заяви представник відповідача заперечує проти позовних вимог та просить суд відмовити у задоволенні позову у зв'язку зі спливом строку позовної давності.

В обґрунтування відзиву до позовної заяви, представник відповідача посилається на те, що відповідно до п.2.2 договору, укладеного між сторонами, оплата виконується передоплатою кожного етапу - 100 % на протязі 15 календарних днів згідно рахунку виконавця. Представник відповідача зазначає, що згідно актів виконаних робіт позивачем до відповідача були виставлені такі рахунки:

- на оплату акту № 6 від 23.06.2008 р., був виставлений рахунок № 25 від 25.01.2008 р., одержаний відповідачем 20.08.2008 р.;

- на оплату акту № 7 від 23.07.2008 р., був виставлений рахунок № 36 від 28.02.2008 р., одержаний відповідачем 20.08.2008 р.;

- на оплату акту № 8 від 26.08.2008 р., був виставлений рахунок № 61 від 24.03.2008 р., одержаний відповідачем 20.08.2008 р.;

- на оплату акту № 9 від 29.09.2008 р., був виставлений рахунок № 140 від 27.10.2008 р., одержаний відповідачем 28.10.2008 р.

Таким чином представник відповідача вказує, що термін оплати у 15 днів настав: 04.09.2008 р. - по першим трьом актам та 12.11.2008 р. - по останньому акту, таким чином строк позовної давності строком у три роки сплинув 04.09.2011 р. по першим трьом актам та 12.11.2011 р. по останньому акту. Також представник відповідача вказує, що на його думку не мали місця події, наслідком яких є переривання перебігу строку позовної давності та наполягає на тому, що директор ТОВ "Спецбудтехніка" Чекарьов С.П. не підписував акт звірки взаєморозрахунків від 18.04.2011р., наданий позивачем, та цей акт також не містить посилання на договір, сума заборгованості по акту не співпадає з сумою зазначеної в позовній заяві, на акті число проставлено рукою, таким чином не зрозуміло на яку дату підписано акт та такого документу не має на підприємстві відповідача.

Враховуючи вищезазначене представник відповідача просить суд відмовити у позові та припинити провадження по справі.

Представник позивача, через канцелярію господарського суду 09.02.2012 р. за вх. № 2880, надав письмові пояснення по справі, які господарським судом залучені до матеріалів справи.

Представники сторін до початку судового засідання призначеного на 14.02.2012 р., через канцелярію господарського суду 14.02.2012 р. за вх. № Д197/12, надали заяву про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу, яка судом була задоволена.

На підставі ст. 30 ГПК України в судове засідання були викликані директор та головний бухгалтер відповідача з приводу надання пояснень щодо підписання посадовими особами відповідача акту звірки у звязку з чим у судовому засіданні призначеному на 14.02.2012 року була оголошена перерва до 20.02.2012 року о 12:00.

Представники сторін до початку судового засідання, через канцелярію господарського суду 20.02.2012 р. за вх. № Д217/12, надали заяву про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу. Дана заява не суперечить чинному законодавству, інтересам сторін, тому приймається судом та підлягає задоволенню.

Директор відповідача, через канцелярію господарського суду 20.02.2012 р. за вх. № 3513, надав письмові пояснення, які господарським судом залучені до матеріалів справи. В наданих поясненнях директор відповідача вказував, що станом на дату підписання акту звірки він був директором підприємства та даний акт він не підписував.

Також, у судовому засіданні директор ТОВ "Спецбудтехніка" Чекарьов С.П. зазначив, що акт звірки взаєморозрахунків від 18.04.2011 р. складений між сторонами він не підписував, однак підпис, який стоїть на акті з боку підприємства відповідача належить заст. директора ТОВ "Спецбудтехніка" Житкову та він скріплений печаткою підприємства відповідача.

Представники позивача в судовому засіданні підтримали позовні вимоги у повному обсязі, представники відповідача заперечували проти позовних вимог.

Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обовязок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно за статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними матеріалами.

Суд, дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, встановив наступне.

Між Міжгалузевим інститутом післядипломної освіти при Національному технічному університеті "Харківський політехнічний інститут", правонаступником якого є Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут" відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України № 708 від 30.07.2009 р., та Товариством з обмеженою відповідальністю "Спецбудтехніка" було укладено договір № 01.01-08 від 02.01.2008 р. про "Діагностування технічного стану під'ємно-транспортного устаткування" (надалі договір).

Відповідно до п.1.1. договору, відповідач (замовник) замовляє, а позивач (виконавець) бере на себе проведення технічного огляду під'ємно-транспортного обладнання, експлуатуємого відповідачем в об'ємі технічного освідчення не менше одного разу на квартал згідно до графіку.

Згідно п. 2.1 договору, за виконану роботу відповідач перераховує позивачу згідно протоколу договірної ціни (додаток № 1) суму у розмірі: 60000,00 грн.; НДС 20% - 12000,00 грн. Загальна вартість виконаних робіт - 72000,00 грн.

Відповідно до п.2.2 договору, оплата виконується предоплатою кожного етапу - 100 % на протязі 15 календарних днів згідно рахунку виконавця.

Згідно п. 3.3 договору, відповідач на протязі трьох днів з дня отримання Акту прийому-здачі виконаних робіт зобов'язаний направити позивачу цей акт підписаним або направити позивачу мотивовану відмову від прийому робіт.

Відповідно до протоколу договірної ціни (додаток № 1 до договору), сторонами була встановлена ціна договору в сумі 72000,00 грн.

На виконання договору позивачем було виконано роботи на загальну суму 24000,00 грн., що підтверджується актами прийому здачі виконаних робіт: № 6 від 23.06.2008 р.; № 7 від 23.07.2008 р.; № 8 від 26.08.2008 р.; № 9 від 29.09.2008 р.

Також, позивач надав акт звірки взаєморозрахунків від 18.04.2011 р. підписаний представниками сторін та закріплений печатками сторін, у якому зазначена сума заборгованості відповідача перед позивачем у розмірі 28500,00 грн.

Представник позивача у своїх письмових поясненнях зазначив, що окрім договору № 01.01-08 від 02.01.2008 р. між сторонами було укладено договір № 21.06.08 про "Експертне обстеження баштового крану", відповідно до якого виникла заборгованість на суму 2400,00 грн. та договір № 25.06-08 про "Розробку ТУ на ремонт пошкоджених елементів баштового крана" відповідно до якого виникла заборгованість на суму 2100,00 грн. Оскільки предметом позову є саме заборгованість за договором № 01.01-08 від 02.01.2008 р., тому у позовних вимогах заявлена сума боргу 24000,00 грн., а акт виявляє загальну суму заборгованості між сторонами.

Також позивачем на адресу відповідача була направлена претензія № 291-1/41 від 18.04.2011 р., яка залишилася без відповіді.

У судовому засіданні директор ТОВ "Спецбудтехніка" Чекарьов С.П. зазначив, що акт звірки взаєморозрахунків від 18.04.2011 р. складений між сторонами він не підписував, однак підпис, який стоїть на акті з боку підприємства відповідача належить заст. директора ТОВ "Спецбудтехніка" Житкову та він скріплений печаткою підприємства відповідача.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

У відповідності до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковими.

Згідно ст. 223 Господарського кодексу України при реалізації в судовому порядку відповідальності за правопорушення у сфері господарювання застосовуються загальний та скорочені строки позовної давності, передбачені Цивільним кодексом України, якщо інші строки не встановлено цим Кодексом.

Відповідно до ст. 257 Цивільного кодексу України загальний строк позовної давності встановлюється у три роки.

Частиною 1 ст. 261 Цивільного кодексу України передбачено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Згідно ст. 264 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново.

З огляду на вищевикладене господарський суд приходить до висновку, що підписання акту звірки взаєморозрахунків від 18.04.2011 р. представниками сторін та скріплення його печатками підприємств свідчить про визнання відповідачем свого боргу, а таким чином строк позовної давності перервався та почав свій перебіг спочатку з 18.04.2011 р.. Таким чином строк позовної давності на час подання позивачем відповідного позову до суду не сплинув, а посилання відповідача щодо пропущення позивачем строку позовної давності є безпідставними у зв'язку з чим вони не можуть бути прийняти судом до уваги.

Згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частина 1 ст. 628 Цивільного кодексу України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Враховуючи вищевикладене господарський суд приходить до висновку, що сума у розмірі 24000,00 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

За таких обставин господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі.

Враховуючи те, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі, господарський суд відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача сплачену позивачем суму судового збору у розмірі 1411,50 грн.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 223 Господарського кодексу України, ст.ст. 257, 261, 264, 509, 525, 526, 530, 628, 629 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 4, 12, 32, 33, 34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецбудтехніка" (61020, м. Харків, Жовтневий район, вул. Постишева, 93, код ЄДРПОУ 33478487; р/р 26005012199000 в АТ "УкрСиббанк" ХРУ МФО 351005) на користь Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" (61002, м. Харків, вул. Фрунзе, 21, код ЄДРПОУ 02071180) заборгованість за договором № 01.01-08 від 02.01.2008 р. у сумі 24000,00 грн. та суму судового збору у розмірі 1411,50 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Доленчук Д. О.

Рішення підписано 24.02.2012 р.