Єдиний державний реєстр судових рішень
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
01.03.12 Справа № 5021/249/12. 01 березня 2012 року справа № 5021/249/12
За позовом: Приватного підприємства «Ініціатива Союз - С», м.Дніпропетровськ
до відповідача: Дочірнього підприємства «Завод обважнених бурильних та ведучих труб», м.Суми
про стягнення 465 405 грн. 48 коп.
СУДДЯ СОПЯНЕНКО О.Ю.
при секретарі судового засідання Молодецькій В.О.
Представники:
від позивача: ОСОБА_1., довіреність б/н від 20.01.2012 року
від відповідача: не зявився
Суть спору: позивач просить суд стягнути з відповідача 465405 грн. 48 коп. заборгованості за поставлений відповідачу товар за договором № 79/9-26-11 від 14.03.2011 року, укладеного між сторонами у справі, з яких: 440000 грн. 00 коп. - основного боргу, 20179 грн. 73 коп. пені, 3905 грн. 75 коп. 3% річних, 1320 грн. 00 коп. інфляційних збитків та 9308 грн. 11 коп. витрат по сплаті судового збору.
Відповідач відзив на позовну заяву не подав, повноважного представника в засідання суду не направив, про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення. Ухвала про порушення провадження у справі від 20.02.2012 року отримана відповідачем 22 лютого 2012 року, у відповідача було достатньо часу для подання витребуваних судом документів, проте відповідач своїм правом на участь в судовому засіданні не скористався, витребувані судом документи не подав, про причини неявки представника в судове засідання суд не повідомив. За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.
Представник позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі і наполягав на їх задоволенні.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення повноважного представника позивача, дослідивши та оцінивши надані докази по справі, суд встановив:
14.03.2011 року між Приватним підприємством «Ініціатива-Союз-С» та Дочірнім підприємством «Завод обважнених бурильних та ведучих труб» було укладено договір № 79/9-26-11, відповідно до умов якого позивач зобовязався поставити відповідачу товар (ферроникель ФН-5М в т.ч. Никель 100%), а відповідач зобовязався прийняти та сплатити вартість отриманого товару.
Крім того, сторонами були укладені додатки № 1 від 14.03.2011 року та № 2 від 30.03.2011 року, якими сторони узгодили найменування товару, його вартість, строк і умови оплати.
Договір № 79/9-26-11 від 14.03.2011 року, який за своєю правовою природою є договором поставки, підписаний повноважними представниками сторін, відповідає вимогам, передбаченим ст. ст. 628, 639, 837 Цивільного кодексу України щодо змісту та форми договору, не розірваний сторонами та не визнаний недійсним в судовому порядку.
За договором поставки відповідно до ст. 712 ЦК України продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобовязується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, а покупець зобовязується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обовязковим до виконання сторонами.
Як досліджено судом, за заявкою відповідача, на виконання п.3.5. договору, позивач виставив відповідачу рахунки-фактури № СФ-00003003 від 30.03.2011 року та № СФ-0000311 від 14.04.2011 року для оплати замовлено ним товару та поставив відповідачу товар, що підтверджується видатковими накладними № 300 від 01.04.2011 року та № 311 від 14.04.2011 року, підписаними повноважними представниками сторін.
Частиною 1 ст. 692 ЦК України визначено, що покупець зобовязаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Згідно додатку № 1 до договору строк поставки товару (Ферроникель ФН-5М в т.ч. никель 100%) на загальну суму 450000 грн. 00 коп. до 16 березня 2011 року; 70% оплата до 15.03.2011 року; 30% - оплата по факту поставки товара до 25.03.2011 року.
В додатку № 2 до договору передбачено строк поставки товару (Ферроникель ФН-5М в т.ч. никель 100%) на суму 1740000 грн. 00 коп. до 6 квітня 2011 року. Умови оплати: 800000 грн. 00 коп. передоплата 30.03.2011 року, залишок суми відповідач зобовязаний був сплатити на протязі 10 банківських днів з моменту поставки.
Згідно видаткової накладної № 300 від 01.04.2011 року відповідачу поставлено товар на суму 940252 грн. 50 коп., а за видатковою накладною № 311 від 14.04.2011 року на суму 745372 грн. 50 коп. Таким чином, відповідачу поставлено товар на загальну суму 2170725 грн. 00 коп.
Відповідно до ст. 509 ЦК України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку. Зобовязання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, тобто із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обовязки, зокрема, з договорів та інших правочинів.
Відповідно до пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що в певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Аналогічні положення встановлені ст. 526 ЦК України.
Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Факт поставки товару відповідачу підтверджується первинним бухгалтерськими документами, зокрема, і податковими накладними № 49 від 31.03.2011 року, № 1 від 01.04.2011 року та № 22 від 14.04.2011 року.
Позивачем на адресу відповідача направлялась претензія з вимогою сплатити заборгованість в повному обсязі.
Відповідач свої зобовязання за договором виконав частково і на час розгляду справи має заборгованість в сумі 450000 грн. 00 коп.
Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно наданого позивачем розрахунку відповідачу нараховано 3905 грн. 75 коп. 3% річних, 1320 грн. 00 коп. інфляційних збитків та
Отже, передбачене законом право кредитора вимагати спати боргу з урахуванням процентів річних та процентів за користування чужими грошовими коштами є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утриманими ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Крім того, відповідачу за неналежне виконання умов договору нарахована позивачем пеня в розмірі 20179 грн. 73 коп.
Вимога позивача про стягнення з відповідача пені в розмірі 20179 грн. 73 коп. не підлягає задоволенню, оскільки відповідно до вимог ст. 547 Цивільного кодексу України правочин щодо забезпечення виконання зобовязання вчиняється у письмовій формі, а договором, на який посилається позивач, не обумовлено стягнення пені.
Суд відмовляє позивачу в частині стягнення з відповідача 20 179 грн. 73 коп. пені, оскільки нарахування пені не передбачено умовами договору № 79/9-26-11, а тому є безпідставним.
Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Позивач з урахуванням всіх обставин справи надав суду докази в підтвердження заборгованості відповідача в сумі 445225 грн. 75 коп.
Таким чином, суд приходить до висновку, що заборгованість відповідача, яка підлягає стягненню на користь позивача становить 445 225грн. 75 коп., з яких: 440 000 грн. 00 коп. основного боргу, 3905 грн. 75 коп. 3% річних, 1320 грн. 00 коп. - інфляційних збитків. Відповідач доказів сплати боргу не надав, не подав і обґрунтованих заперечень вимогам позивача.
За таких обставин, вимоги позивача в частині стягнення з відповідача 442225 грн. 75 коп. визнаються судом правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Згідно Закону України «Про судовий збір» та ст. 49 Господарського процесуального кодексу України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору в розмірі 8904 грн. 53 коп. пропорційно задоволеним позовним вимогам.
На підставі вкладеного, керуючись ст.ст. 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
В И Р І Ш И В:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Дочірнього підприємства «Завод обважнених бурильних та ведучих труб» (40020, м. Суми, вул. Комарова, 2; код 30991664) на користь Приватного підприємства «Ініціатива Союз С» (49024, м.Дніпропетровськ, Жовтневий район, вул. Мандриківська, буд. 139, кв. 16; код 36990865) 440 000 грн. 00 коп. основного боргу, 3905 грн. 75 коп. 3% річних, 1320 грн. 00 коп. - інфляційних збитків.
3. В частині стягнення 20 179 грн. 73 коп. пені відмовити.
4. Стягнути з Дочірнього підприємства «Завод обважнених бурильних та ведучих труб» (40020, м. Суми, вул. Комарова, 2; код 30991664) на користь Приватного підприємства «Ініціатива Союз С» (49024, м.Дніпропетровськ, Жовтневий район, вул. Мандриківська, буд. 139, кв. 16; код 36990865) 8904 грн. 53 коп. витрат по сплаті судового збору.
5. Видати накази після набрання рішенням законної сили.
СУДДЯ О.Ю. СОПЯНЕНКО
У судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повний текст рішення підписано 05.03.2012 року.
Судове рішення № 21779632, Господарський суд Сумської області було прийнято 01.03.2012. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 5021/249/12. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: