Рішення № 21779401, 29.02.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-55/648-201229.02.12 Господарський суд міста Києва у складі судді Ягічевої Н.І.,

за участю секретаря Іванова О.В. розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: Приватного багатопрофільного підприємства «Спецтехніка груп», м.Хмельницький

до Відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «МДМ-СТ», м.Київ

про: стягнення збитків у розмірі 81 094,45 грн.

за участю уповноважених представників:

від Позивача ОСОБА_1 - (за довіреністю №2 від 09.01.2012р.); ОСОБА_2 (за довіреністю № 3 від 09.01.2012р.)

від Відповідача не зявився;

СУТЬ СПРАВИ:

Приватне багатопрофільне підприємство «Спецтехніка груп», м.Хмельницький (далі Позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «МДМ-СТ», м.Київ (далі Відповідач) про стягнення збитків у розмірі 81 094,45 грн.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем грошових зобовязань внаслідок чого утворилась стягувана заборгованість.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.01.2012р. порушено провадження у справі за вказаними позовними вимогами, розгляд справи призначено на 09.02.2012р.

07.02.2012р. від Позивача надійшла телеграма про відкладення розгляду справи.

В судовому засіданні 09.02.2012р. представник Позивача надав клопотання про продовження строку розгляду справи на 15 днів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.02.2012р. продовжено строк розгляду справи на 15 днів та відкладено розгляд справи на 29.02.2012р. у звязку з неявкою в судове засідання представника Відповідача.

Представники Позивача в судове засідання 29.02.2012р. зявились, підтримали позовні вимоги, просили суд задовольнити позов.

Відповідач у судові засідання не зявлявся, відзиву та доказів сплати заборгованості не надав, хоча належним чином повідомлявся про судові засідання шляхом своєчасного надсилання ухвал за адресою, визначеною за матеріалами справи.

З матеріалів справи вбачається, що вказана судова кореспонденція не отримана Відповідачем, у звязку з відсутністю Відповідача за його адресами 03058, м.Київ, вул. Борщагівська, 195 та 01000 м.Київ, вул. М.Рибалка, 11-б.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз'яснення Президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.97 р. N 02-5/289 із змінами "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").

Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007 р. N 01-8/675 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року" (пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).

Згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

У пункті 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 р. N 01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

З матеріалів справи вбачається, що ухвали суду надсилались відповідачу за адресами зазначеними в позовній заяві.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Таким чином, судом були вжиті усі належні заходи для повідомлення відповідача про місце, дату та час проведення судового засідання, шляхом надсилання поштової кореспонденції на його адреси.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позов та витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Представник Позивача в судових засіданнях, клопотання щодо фіксації судового процесу не заявляв, у звязку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, долучивши до матеріалів справи надані Позивачем докази та заслухавши представника Позивач, суд

ВСТАНОВИВ:

05.01.2011 р. між Приватним багатопрофільним підприємством «Спецтехніка груп»(Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «МДМ-СТ»(Відповідач) було укладено договір купівлі - продажу №05/01/11.

Згідно з умовами зазначеного договору Відповідач зобовязувався поставити та передати у власність Позивача Систему Вимірювальну «Струна»на протязі 60 (шестидесяти) календарних днів з моменту виконання Позивачем розрахунку в розмірі 100% попередньої сплати за товар (п.п. 1.1., 4.2. Договору) згідно виставленого відповідачем рахунку - фактури №483 від 28.12.2010 р.

29.12.2010р. на виконання умов п.4.2 Договору Позивач сплатив Відповідачу 73020,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №186 від 29.12.2010 р., проте Відповідач поставку товару не здійснив.

У звязку з цим, Позивач 22.08.2011р. надіслав Відповідачеві претензію, в якій вимагав виконати умови договору і поставити Позивачеві товар та сплатити штрафні санкції за невиконання умов договору.

Зазначену претензію відповідач отримав 26.08.2011 р., що підтверджується поштовим повідомленням, проте Відповідачем не було виконано умови договору.

Крім того, Позивач зазначає, що внаслідок невиконання Відповідачем своїх зобов'язань, за укладеним Договором №05/01/11 від 05.01.2011р., Позивач в свою чергу не міг виконати свої зобов'язання перед ВАТ «Шепетівкагаз» по поставці придбаного у Відповідача обладнання.

Внаслідок цього, ВАТ «Шепетівкагаз»звернулось у господарський суд Хмельницької області, в наслідок чого рішенням господарського суду Хмельницької області у справі №3/5025/1420/11 від 14.09.2011р. було стягнуто з Позивача основну заборгованость у розмірі 77880,00грн. та 8074,45 грн. - пені, інфляційних витрат, річних та судових витрат.

Гарантійним листом від 22.03.2011р. Відповідач повідомив Позивача про відшкодування Позивачу всіх штрафних санкцій, пов'язаних із затримкою поставки обладнання у найближчий час, проте оплати так і не здійснив.

Враховуючи вищевикладене, Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з Відповідача загальної суми збитків у розмірі 81094,45 грн., які складаються з попередньої оплати Відповідачу за обладнання в сумі 73020,00 грн. та 8074,45 грн. додаткових витрат, підтверджених рішенням господарського суду Хмельницької області у справі №3/5025/1420/11 від 14.09.2011р. і становить 81094,45 грн.

Дослідивши матеріали справи суд вважає вимоги Позивача до Відповідача такими, що підлягають частковому задоволенню, враховуючи наступне:

Як вбачається із матеріалів справи, сутність розглядуваного позову полягає у примусовому спонуканні Відповідача до виконання грошових зобовязань за договором поставки.

Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобовязання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.

Беручи до уваги правову природу укладеного договору, кореспондуючі права та обовязки його сторін, оцінка правомірності заявлених вимог має здійснюватися судом з урахуванням приписів законодавства, які регламентують правовідносини з поставки.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобовязання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне зобовязання).

Згідно до ч.1 ст.613 Цивільного кодексу України кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором.

Відповідно до п.3.2 Договору, поставка обладнання здійснюється на протязі 60 (шестидесяти) календарних днів з моменту виконання умов п.4.2 даного Договору.

Як вбачається з п.4.2 Договору, Покупець здійснює розрахунки з Продавцем у формі 100% передплати, протягом 3-х банківських днів з моменту виставлення рахунку-фактури.

Судом встановлено, а матеріалами справи підтверджено, що на виконання умов Договору 29.12.2010р. на виконання умов п.4.2 Договору Позивач сплатив Відповідачу 73020,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №186 від 29.12.2010 р., проте Відповідач поставку товару не здійснив.

У звязку з цим, Позивач 22.08.2011р. надіслав Відповідачеві претензію, в якій вимагав виконати умови договору і поставити Позивачеві товар та сплатити штрафні санкції за невиконання умов договору.

Гарантійним листом від 22.03.2011р. Відповідач повідомив Позивача про відшкодування Позивачу всіх штрафних санкцій, пов'язаних із затримкою поставки обладнання у найближчий час, проте оплати так і не здійснив.

Таким чином, суд прийшов до висновку про наявність у Позивача права на повернення попередньої оплати у розмірі 73020,00грн.

За змістом ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання. Та на вимогу кредитора має сплатити суму боргу, що узгоджується із правами підрядника, передбаченими ст.879 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 202 Господа?рського кодексу України? та ст.599 Цивільного кодексу України зобовязання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Приймаючи до уваги, що наявність заборгованості перед підтверджується матеріалами справи, Відповідачем в порядку ст.ст.4-3,33 Господарського процесуального кодексу не спростована (наявність)/недоведене припинення зобовязання будь-яким передбаченим законом способом в частині суми боргу, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі в частині стягнення попередньої оплати у розмірі 73 020,00грн.

Проте, суд відмовляє у задоволенні вимог Позивача про стягнення з Відповідача збитків у розмірі 8074,45 грн. з огляду на таке:

За приписами ст.224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобовязання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки субєкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміють витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобовязання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до частини першої і другої статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування; збитками є: - втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); - доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Водночас, обов'язковою передумовою задоволення позовних вимог щодо відшкодування збитків є встановлення в діях відповідача складу цивільного правопорушення, складовими частинами якого є: наявність збитків; причинний зв'язок між діями відповідача та заподіянням збитків позивачеві; протиправність поведінки відповідача як заподіювача збитків; вина відповідача. Відсутність будь-якої з зазначених ознак виключає настання цивільно-правової відповідальності відповідача у вигляді покладення на нього обов'язку з відшкодування збитків.

Згідно зі ст. 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобовязання, несе відповідальність за наявності її вини, якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобовязань.

Згідно з частиною першою статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивач вважає, що в результаті порушення свого зобовязання Відповідачем за договором купівлі-продажу №05/01/11 від 05.01.2011р. останній завдав збитки Позивачу, Позивач не міг виконати свої зобов'язання перед ВАТ «Шепетівкагаз»по поставці придбаного у Відповідача обладнання.

Внаслідок цього, ВАТ «Шепетівкагаз»звернулось у господарський суд Хмельницької області, в наслідок чого рішенням господарського суду Хмельницької області у справі №3/5025/1420/11 від 14.09.2011р. було стягнуто з Позивача основну заборгованость у розмірі 77880,00грн. та 8074,45 грн. - пені, інфляційних витрат, річних та судових витрат, звязку з чим Позивач просить стягнути з Відповідача збитки у розмірі 8074,45 грн. понесені Позивачем у звязку із вказаним Рішенням суду.

Проте, суд зазначає, що віднесення Позивачем до складу збитків сплачену останнім пеню, інфляційні нарахування та річних у розмірі 8074,45 грн. суперечить вимогам закону, з огляду на те, що зі змісту Рішення господарського суду Хмельницької області у справі №3/5025/1420/11 від 14.09.2011р. не можливо встановити, що Позивач мав поставити ВАТ «Шепетівкагаз»саме те обладнання, яке не було поставлено Позивачу Відповідачем.

Отже, враховуючи всі матеріали справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про відсутність в діях Відповідача складу цивільного правопорушення, а саме не доведено причинного звязку між діями Відповідача та заподіяними збитками у розмірі 8074,45 грн., у звязку з чим суд вважає, що вимога позивача в цій частині задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України судової витрати розподіляються пропорційно задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33,34,43, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Приватного багатопрофільного підприємства «Спецтехніка груп»(код ЄДРПОУ 31617550) задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «МДМ-СТ», м.Київ (код ЄДРПОУ 30218513), на користь Приватного багатопрофільного підприємства «Спецтехніка груп»(код ЄДРПОУ 31617550) попередню оплату у розмірі 73020,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. В решті позовних вимог відмовити.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «МДМ-СТ», м.Київ (код ЄДРПОУ 30218513), на користь Приватного багатопрофільного підприємства «Спецтехніка груп»(код ЄДРПОУ 31617550) судовий збір у розмірі 1460,40 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 29.02.2012р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення підписано 05.03.2012р.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду скарги апеляційним господарським судом.

Суддя Н.І. Ягічева