Рішення № 21779395, 16.02.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-5/982-201216.02.12 За позовом Публічного акціонерного товариства «Укртелеком»в особі філії «Дирекція

розвитку інфраструктури»

до Військової частини А0351

про стягнення 3346,22 грн.

Суддя Ломака В.С.

Представники сторін:

від позивача:ОСОБА_1 за довіреністю № 1222 від 30.12.2011 р.;

від відповідача:ОСОБА_2 за довіреністю б/н від 26.12.2011 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство «Укртелеком»в особі філії «Дирекція розвитку інфраструктури»(далі позивач) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Військової частини А0351 (далі відповідач) про стягнення 3346,22 грн., а саме: 3269,02 грн. основного боргу, 7,87 грн. збитків від інфляції, 19,35 грн. 3% річних, 49,98 грн. - пені. Також позивач просить витрати по сплаті судового збору покласти на відповідача.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилався на порушення відповідачем умов Договору та невиконання ним своїх грошових зобовязань по оплаті за спожиті телекомунікаційні послуги, внаслідок чого у Військової частини А0351 виникла заборгованість перед позивачем, що зумовило нарахування пені, 3% річних та збитків від інфляції.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 01.02.2012 р. порушено провадження у справі № 5011-5/982-2012, розгляд справи призначено на 16.02.2012 р.

В судовому засіданні представником позивача підтримано свої позовні вимоги.

Представник відповідача в судовому засіданні 16.02.2012 р. проти позову заперечив, проте не надав ні письмового відзиву на позов, ні доказів в обґрунтування своїх заперечень.

В судовому засіданні 16.02.2012 р. судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

11.06.2010 р. між Відкритим акціонерним товариством «Укртелеком»(яке відповідно до рішення загальних зборів акціонерів Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком»(протокол № 8 від 14.06.2011 р.), змінило свою організаційно-правову форму на Публічне акціонерне товариство «Укртелеком»та є правонаступником Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком») в особі директора Філії інформаційно-комунікаційних систем ВАТ «Укртелеком»(яку перейменовано у філію «Дирекція розвитку інфраструктури») Тарасенка Ігоря Володимировича (далі Укртелеком) та Військовою частиною А0351 (далі Абонент) укладено Договір № 131614 про надання телекомунікаційних послуг (далі Договір), відповідно до умов якого Укртелеком зобовязується надавати Абоненту телекомунікаційні послуги, супутні (додаткові) послуги), згідно додатку 1 (наявний в матеріалах справи), а Абонент зобовязується своєчасно оплачувати отримані послуги відповідно до умов Договору (п. 1.1 Договору).

Згідно з п. 3.4.2 Договору, Абонент зобовязаний своєчасно оплачувати отримані послуги в повному обсязі.

Відповідно до п. 4.3 Договору, системою розрахунків, що застосовується Укртелекомом є надсилання рахунків.

Оплата рахунку за отримані послуги проводиться Абонентом в термін не пізніше 20 числа місяця, що настає після повного розрахункового періоду (при кредитному порядку оплати) та до 20 числа поточного місяця у разі застосування попередньої (авансової) оплати (п. 4.14 Договору).

Пунктом 4.5 Договору сторонами погоджено, що порядком оплати наданих послуг є внесення авансу (з переходом автоматично на систему кредитування при вичерпанні авансового платежу).

При цьому, у разі застосування попередньої (авансової) оплати Абонент зобовязаний до 20 числа поточного місяця здійснити оплату послуг в розмірі не менше суми послуг, наданих у попередньому розрахунковому періоді (п. 4.15 Договору).

У відповідності до п. 7.1 Договору, він набирає чинності з дня підписання (11.06.2010 р.) і діє до 31.12.2010 р. Якщо за 30 днів до закінчення строку дії Договору жодна зі сторін не повідомила письмово про його припинення, то Договір вважається продовженим на тих самих умовах на кожний наступний рік.

Доказів припинення строку дії Договору позивачем не поданого, відповідачем вказане не спростовано.

Позивачем, на виконання умов Договору на адресу відповідача направлялися рахунки за телекомунікаційні послуги (належним чином завірені копії яких містяться в матеріалах справи).

Крім того, позивачем на адресу Військової частини А0351 направлялась претензія № 818102/6-5564 від 15.11.2011 р. та телеграма зі зворотнім повідомленням, з вимогою сплатити існуючу заборгованість.

Проте, відповідач в порушення покладеного на нього Договором та чинним законодавством України обовязку по оплаті наданих послуг не виконав, внаслідок чого у Військової частини А0351 виникла заборгованість перед позивачем.

Враховуючи зазначені обставини, зокрема відмову відповідача в добровільному порядку виконати взяті на себе договірні зобовязання з оплати послуг, позивач вирішив звернутись за захистом свої прав та охоронюваних законом інтересів до суду.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ст. ст. 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією із підстав виникнення зобовязань та обовязковим для виконання сторонами.

В силу ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України, зобовязання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За своє правовою природою даний договір є договором про надання послуг.

Згідно з ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Як встановлено з ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

До спірних правовідносин сторін судом застосовуються положення Закону України «Про телекомунікації».

Відповідно до ст. 63 Закону України «Про телекомунікації», телекомунікаційні послуги надаються відповідно до законодавства. Умовами надання телекомунікаційних послуг є: укладення договору між оператором, провайдером телекомунікацій і споживачем телекомунікаційних послуг відповідно до основних вимог до договору про надання телекомунікаційних послуг, установлених національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації; оплата замовленої споживачем телекомунікаційної послуги.

Відповідно до п. 5. ч. 1 ст. 33 Закону України «Про телекомунікації», споживачі телекомунікаційних послуг зобов'язані дотримуватися Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, що затверджує Кабінет Міністрів України, зокрема: виконувати умови договору про надання телекомунікаційних послуг у разі його укладення, у тому числі своєчасно оплачувати отримані ними телекомунікаційні послуги.

Відповідно до ст. 68 Закону України «Про телекомунікації», розрахунки за телекомунікаційні послуги здійснюються на умовах договору про надання телекомунікаційних послуг між оператором, провайдером телекомунікацій та споживачем або без договору за готівкову оплату чи за допомогою карток тощо в разі одержання споживачем замовленої за передоплатою (авансованої) послуги за тарифами, затвердженими згідно із законодавством.

Як визначено пунктом 32 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, що затверджені Постановою Кабінету Міністрів України № 720 від 09.08.2005 р., споживач зобов'язаний своєчасно оплачувати отримані телекомунікаційні послуги.

Абонентна плата за користування телефоном, почасова оплата місцевих телефонних розмов, плата за міжміські та міжнародні телефонні розмови, надіслані в кредит телеграми та за інші послуги, надані по телефону, вноситься абонентом у десятиденний строк після отримання рахунка, але не пізніше 20 числа місяця, що настає після розрахункового періоду. Розрахунковим періодом вважається, як правило, календарний місяць, у межах якого надавалися послуги. У разі неотримання рахунка до 10 числа місяця, що настає після розрахункового періоду, або здійснення розрахунків без застосування квитанцій (без надсилання рахунків) абонент повинен звернутися до служби розрахунків оператора для отримання інформації про належну до сплати суму. У разі застосування попередньої оплати абонент для отримання послуг проводить щомісяця до 20 числа оплату їх вартості в розмірі не менше суми послуг, наданих у попередньому розрахунковому періоді, з наступним перерахунком суми (до 10 числа місяця, що настає після розрахункового періоду) виходячи з фактично наданих послуг у розрахунковий період. (п. п. 108, 109 зазначених Правил).

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем виставлялися відповідачу рахунки за телекомунікаційні послуги за липень 2011 р. грудень 2011 р.

Таким чином, судом встановлено, що станом на день винесення рішення заборгованість відповідача перед позивачем за надані телекомунікаційні послуги становить 3269,02 грн.

Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, господарський суд дійшов висновку, що позов в частині стягнення основного боргу в розмірі 3269,02 грн. нормативно та документально доведений, та підлягає задоволенню, внаслідок чого з відповідача на користь позивача підлягає стягненню зазначена сума.

В звязку з тим, що відповідач припустився прострочення по платежах, позивач на підставі п. 5.2 Договору просить суд стягнути з відповідача 49,98 грн. пені.

Відповідно до п. 5.2 Договору, у разі несвоєчасної оплати наданих Укртелекомом послуг Абонент сплачує пеню, яка обчислюється залежно від вартості неоплачених послуг в розмірі облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня, за кожний день прострочення оплати.

Згідно зі ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Одним із різновидів господарських санкцій, які застосовуються до правопорушника у сфері господарювання, є штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойки, штрафу, пені), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання (ст. 230 ГК України).

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України, яка визначає, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

В силу приписів п. 18 Інформаційного листа Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2004 році" № 01-8/344 від 11.04.2005 р. з огляду на вимоги частини 1 статті 47 ГПК України щодо прийняття судового рішення за результатами обговорення усіх обставин справи та частини 1 статті 43 ГПК України стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд повинен перевірити обґрунтованість і правильність здійсненого нарахування сум штрафних санкцій, річних, збитків від інфляції, і в разі, якщо їх обчислення помилкове зобов'язати позивача здійснити перерахунок відповідно до закону чи договору або зробити це самостійно.

Судом здійснено перерахунок пені та встановлено, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 49,98 грн. пені.

Крім того, позивач просить суд на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України стягнути з відповідача на свою користь збитків від інфляції в сумі 7,87 грн. та 19,35 грн. 3 % річних.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Розмір процентів річних визначається сторонами в договорі. Якщо сторони в договорі не передбачили сплату процентів річних та їх розмір, підлягають сплаті три проценти річних від простроченої суми за весь час прострочення.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові; отже, інфляційні нарахування на суму боргу та проценти річних входять до складу грошового зобов'язання.

Суд відзначає, що нарахування позивачем збитків від інфляції та 3% річних у заявлений період є правомірним, оскільки судом встановлено прострочення виконання грошового зобовязання по оплаті наданих послуг за Договором у визначений період.

При цьому, судом здійснено перерахунок збитків від інфляції та 3% річних та встановлено, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню збитки від інфляції в сумі 7,87 грн. та 19,35 грн. 3 % річних.

Згідно зі ст. 44 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

При цьому, на підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, стороні на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує судовий збір за рахунок другої сторони.

Приймаючи до уваги вищевикладене, судовий збір у відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладається на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Військової частини А0351 (03168, м. Київ, проспект Повітрофлотський, 6; ідентифікаційний код 09965650) на користь Публічного акціонерного товариства «Укртелеком»(01601, м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, б. 18; ідентифікаційний код 21560766; р/р 260062606 в ПАТ «Райффайзен банк Аваль»м. Києва, МФО 300335) в особі філії Дирекція розвитку інфраструктури 3269 (три тисячі двісті шістдесят девять) грн. 02 коп. основного боргу, 7 (сім) грн. 87 коп. збитків від інфляції, 19 (девятнадцять) грн. 35 коп. 3% річних, 49 (сорок девять) грн. 98 коп. пені та 1609 (одну тисячу шістсот девять) грн. 50 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя В.С. Ломака

Повне рішення складено 17.02.2012 р.