Рішення № 21779352, 02.03.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-22/1312-201202.03.12 За позовом          Товариства з додатковою відповідальністю «Альянс Україна»

до           Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС»

про стягнення шкоди в порядку регресу

Суддя Самсін Р.І.

Представники сторін:

від позивача:           ОСОБА_1 (довіреність № 670-12 від 20.12.2011р.);

від відповідача:           не з’явились;

В судовому засіданні 02.03.2012р. у відповідності до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з додатковою відповідальністю «Альянс Україна»(надалі ТДВ «Альянс Україна», позивач) звернулось до суду з позовом про стягнення з Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС»(надалі ПАТ «Страхова група «ТАС», відповідач) в порядку регресу збитку в розмірі 7706 грн..

Позовні вимоги мотивовані тим, що ТДВ «Альянс Україна»на підставі договору оформленого полісом добровільного комплексного страхування ризиків, пов’язаних з експлуатацією наземного транспорту № 0197737 від 26.03.2010р. внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди виплачено страхове відшкодування власнику пошкодженого автомобіля марки Honda, державний номер НОМЕР_1, а тому позивачем відповідно до положень статті 27 Закону України «Про страхування»та статей 993, 1191 Цивільного кодексу України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Оскільки цивільна відповідальність власника транспортного засобу –автомобіля автобуса Богдан, державний номер НОМЕР_2, водій якого визнаний винним у скоєнні ДТП була застрахована ПАТ «Страхова група «ТАС»позивачем було направлено останньому заяву на виплату страхового відшкодування в порядку регресу. Враховуючи, що відповідачем не відшкодовано заявлену суму збитку, позивач просить стягнути з відповідача суму в розмірі 7706 грн. в судовому порядку.

Відповідач відзив на позов не надав, явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином.

Ухвала суду, позовна заява надсилались відповідачу на юридичну адресу товариства згідно відомостей єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (витяг станом на 11.02.2012р. наявний у матеріалах справи).

Ухвалу суду про порушення провадження у справі відповідачем отримано завчасно до судового засідання призначеного у справі - 13.02.2012р., що підтверджується поштовим повідомленням про вручення рекомендованого відправлення.

Клопотання про відкладення розгляду справи отримане судом 01.03.2012р. відхилене, оскільки матеріали справи є достатніми для розгляду справи по суті виходячи з предмету та підстав заявленого позову, при вирішенні спору суд обмежений процесуальними строками а зазначені причини неявки в судове засідання не є поважними, відповідачем у справі є ПАТ СК «ТАС», а не конкретний представник, ГПК України передбачає ведення справи через представника, що надає можливість направити в судове засідання іншу уповноважену особу.

Провадження у справі порушено ухвалою від 07.02.2012р., що свідчить про достатність часу для підготовки до судового розгляду справи, подання суду відзиву на позов, доказів в обґрунтування своєї позиції, в разі їх наявності.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані документи, дослідивши наявні у справі докази, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

За договором, що оформлений полісом добровільного комплексного страхування ризиків, пов’язаних з експлуатацією наземного транспорту № 0197737 від 26.03.2010р. у ТДВ «Альянс Україна», застраховано автомобіль Honda, державний номер НОМЕР_1, страхувальником по договору є ОСОБА_2.

Згідно довідки УДАІ ГУ МВС України в м. Києві, 25.05.2010р. в м. Києві по бул. Шевченка 28-30 сталась дорожньо-транспортна пригода –зіткнення за участю автомобіля Honda, державний номер НОМЕР_1, яким керував ОСОБА_3 та автобуса Богдан, державний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_4.

ДТП сталася в результаті порушення водієм ОСОБА_4 вимог пункту 13.1 Правил дорожнього руху України якого визнано винним у вчиненні правопорушення постановою Шевченківського районного суду міста Києва від 01.07.2010р., справа № 3-7412/2010.

Загальний розмір матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу Honda, державний номер НОМЕР_1 в результаті його пошкодження при ДТП, відповідно до звіту № 3241 про оцінку КТЗ, що складений 03.06.2010р. суб’єктом оціночної діяльності ОСОБА_5 (свідоцтво про реєстрацію в державному реєстрі оцінювачів № 5919 від 23.10.2007р.) становить 9069, 98 грн..

За страховим випадком –ДТП що сталась 25.05.2010р. за участю застрахованого автомобіля, згідно складеного страхового акту № 200-9320-10 від 24.06.2010р. по договору страхування що оформлений полісом № 0197737 від 26.03.2010р. визначено суму страхового відшкодування в розмірі 8 216 грн., виплата якого за договором страхування підтверджується платіжним дорученням № 7945 від 25.06.2010р..

Статтею 27 Закону України «Про страхування»та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до позивача перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Представленим до матеріалів справи витягом з централізованої бази даних Моторного транспортного страхового бюро України транспортний засіб - автобус Богдан, державний номер НОМЕР_2, яким спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди застрахованому у позивача автомобілю Honda, державний номер НОМЕР_1, взято на страхування ПАТ «Страхова група «ТАС»про що укладено договір (поліс) обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ВЕ/0091864.

Частиною другою статті 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Вина водія який керував автобусом Богдан, державний номер НОМЕР_2 підтверджується постановою Шевченківського районного суду міста Києва від 01.07.2010р..

Пунктом 37.4 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів»(в редакції закону на час врегулювання страхового випадку) передбачено право страховика за договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу в разі настання страхового випадку здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

В редакції закону, яка є чинною з 19.09.2011р. та відповідно застосовується до врегулювання страхових випадків, які стались після вказаної дати, у п. 36.4 закону, також передбачено, що виплата страхового відшкодування здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування, лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Відповідачем на вимоги суду (ухвала від 07.02.2012р.) не представлено договору (полісу ВЕ/0091864) обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів що укладений з власником автобуса Богдан, державний номер НОМЕР_2 за участю якого сталась ДТП 25.05.2010р., а факт укладення зазначеного договору підтверджено матеріалами справи (витягом з централізованої бази МТСБУ).

Жодних належних доказів, що за вказаним договором застраховано цивільну відповідальність іншої особи, що вказаний договір укладений не у відношенні відповідальності водія визнаного винним у ДТП 25.05.2010р. відповідачем суду не надано, про наявність таких - у спростування вимог позивача протягом досить тривалого часу розгляду справи (з 07.02.2012р.) суд не повідомлено.

Положення ГПК України не передбачають вчинення з боку суду дій спрямованих на примусове вилучення документів, які не надаються сторонами, а всі можливі дії, спрямовані на встановлення зазначених обставин саме при безпосередньому дослідженні доказів необхідних для вирішення спору, судом були вчинені.

Таким чином відповідач є відповідальною особою за завдані збитки власнику автомобіля Honda, державний номер НОМЕР_1 відповідно до положень Закону України «Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів»в межах, передбачених договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності (поліс ВЕ/0091864), а до ТДВ «Альянс Україна»як страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором страхування що оформлений полісом № 0197737 від 26.03.2010р., перейшло право вимоги, яке потерпіла особа мала до ПАТ «Страхова група «ТАС»як особи, відповідальної за завдані збитки.

Аналогічні висновки по застосуванню положень закону містяться у постанові Верховного Суду України судової палати у господарських справах від 25 листопада 2008 року (справа 11/406-07), а також і у постанові Верховного Суду України 11/104 від 07.11.2011р. (справа № 48/562), висновки якої про застосування правової норми у спірних правовідносинах при прийнятті рішення у справі, є обов’язкові до врахування судом згідно положень ч. 2 ст. 82 ГПК України.

За чинним законодавством України окрім особи, винної у завданні шкоди, потерпілий у ДТП має також право одержати майнове відшкодування або за рахунок страхової організації, якою застраховане його майно, за правилами і в порядку, встановленому Цивільним кодексом України та Законом України «Про страхування», або за рахунок страховика, яким застраховано відповідальність особи, що володіє транспортним засобом, водія якого визнано винним у ДТП, за правилами та у порядку, встановленому ЦК України та Законом України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Право потерпілого обрати той чи інший спосіб захисту чинним законодавством не обмежене.

В даному випадку потерпілий звернувся за відшкодуванням майнової шкоди до позивача, який застрахував його майно - автомобіль Honda, державний номер НОМЕР_1.

Правовідносини сторін у такому випадку регулюються нормами ЦК України та ЗУ «Про страхування».

Так, відповідно до ч. 1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Статтею 993 ЦК України передбачено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Сума заявлена до стягнення з відповідача є сумою страхового відшкодування виплаченого позивачем на умовах договору страхування, що укладений між позивачем та страхувальником у відношенні транспортного засобу, який було пошкоджено в ДТП, натомість право регресу до страховика винної особи переходить саме по розміру збитків завданих пошкодженому автомобілю в межах фактичних витрат страховика.

Фактичні витрати страхової компанії по виплаті страхового відшкодування підтверджені по розміру збитків, завданому транспортному засобу –автомобілю Honda, державний номер НОМЕР_1 у ДТП 25.05.2010р., що визначений звітом № 3241 про оцінку КТЗ, що складений 03.06.2010р. суб’єктом оціночної діяльності, та заявляються до стягнення з відповідача в межах ліміту відповідальності страховика згідно полісу ВЕ/0091864.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Згідно даним бази МТСБУ, за договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності (поліс ВЕ/91864) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну становить 25 500 грн., франшиза –510 грн..

Доводи позивача відповідачем не спростовані що є підставою для стягнення з відповідача суми збитку в розмірі 7706 грн. (8 216 грн. –510 грн. франшиза) виходячи із загальної суми понесених позивачем витрат на виплату страхового відшкодування потерпілому.

Відповідальність страховика винної особи регламентована положеннями Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»та обмежується укладеним договором страхування, в свою чергу зазначеним законом випадки, коли шкода не відшкодовується страховиком (або МТСБУ) визначені у ст. 32 (в редакції закону на час врегулювання страхового випадку) і доказів наявності таких суду не представлено.

Згідно з положеннями Закону «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів»(п. 37.1) виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів або в строки та в обсягах, визначених рішенням суду.

Таким чином, підстави вважати порушеними права позивача відповідачем при невиплаті суми страхового відшкодування на користь позивача є саме неотримання коштів від відповідача протягом місяця від дня отримання страховою компанією регресної вимоги. Невиконання вказаних вимог є підставою для звернення до суду та стягнення зазначеної суми коштів згідно судового рішення.

Регресна вимога на виплату страхового відшкодування за вих. № Н-1284/08 від 09.08.2010р. міститься в матеріалах справи, та отримана відповідачем 11.08.2010р., що підтверджено квитанцією кур’єрської служби доставки.

Враховуючи відсутність здійснення виплати на користь позивача згідно вказаної регресної вимоги, заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню.

Судові витрати позивача про сплату судового збору в розмірі 1609, 50 грн. відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС»(03062, м. Київ, пр-т. Перемоги 65, ідент. код 30115243) на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Альянс Україна»(юрид. адреса: 04107, м. Київ, вул. Багговутівська 8/10, ідент. код 32253696) 7706 грн. (сім тисяч сімсот шість гривень) страхової виплати в порядку регресу, 1609, 50 грн. (одну тисячу шістсот дев’ять гривень 50 копійок) судових витрат.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Р.І. Самсін

дата підписання рішення 05.03.2012