Рішення № 21779336, 29.02.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-55/515-201229.02.12 Господарський суд міста Києва у складі судді Ягічевої Н.І.,

за участю секретаря Іванова О.В. розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: Комунального підприємства «Київпастранс»Служба організації збору та обліку виручки, м.Київ

до Відповідача: Приватного підприємства «Компанія «Нова Торг», м.Київ

про: стягнення 34 927,16 грн.

за участю уповноважених представників:

від Позивача ОСОБА_1 - (за довіреністю №06-5/61 від 03.01.2012р.)

від Відповідача не зявився;

СУТЬ СПРАВИ:

Комунальне підприємство «Київпастранс»Служба організації збору та обліку виручки, м.Київ (далі Позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Приватного підприємства «Компанія «Нова Торг», м.Київ (далі Відповідач) про стягнення 34 927,16 грн.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем грошових зобовязань внаслідок чого утворилась стягувана заборгованість.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.01.2012р. порушено провадження у справі за вказаними позовними вимогами, розгляд справи призначено на 02.02.2012р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.02.2012р. розгляд справи було відкладено на 29.02.2012р. у звязку з неявкою в судове засідання представника Відповідача.

29.02.2012р. через канцелярію суду від Позивача надійшло клопотання про залучення до матеріалів справи додаткові документи, а саме: Довідку Головного управління статистики у м.Києві щодо статусу та місцезнаходження Позивача, Довідку Головного управління статистики у м.Києві щодо статусу та місцезнаходження Відповідача, Акт звіряння взаємних розрахунків підписаний з боку Позивача з доказами направлення Відповідачу.

Представник Позивача в судове засідання від 29.02.2012р. зявився, підтримав позовні вимоги, просив суд задовольнити позов.

Відповідач у судові засідання не зявлявся, відзиву та доказів сплати заборгованості не надав, хоча належним чином повідомлявся про судові засідання шляхом своєчасного надсилання ухвал за адресою, визначеною за матеріалами справи, а саме за Довідкою з Головного управління статистики у м.Києві щодо статусу та місцезнаходження Відповідача.

З матеріалів справи вбачається, що вказана судова кореспонденція не отримана Відповідачем, у звязку з відсутністю Відповідача за його юридичною адресою 01021, м.Київ, вул.Грушевського, 28/2.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз'яснення Президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.97 р. N 02-5/289 із змінами "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").

Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007 р. N 01-8/675 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року" (пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).

Згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

У пункті 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 р. N 01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

З матеріалів справи вбачається, що ухвали суду надсилались відповідачу за адресою, зазначеною в позовній заяві, та в Довідці з Головного управління статистики у м.Києві доданої Позивачем до матеріалів справи на вимогу ухвали суду.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Таким чином, судом були вжиті усі належні заходи для повідомлення відповідача про місце, дату та час проведення судового засідання, шляхом надсилання поштової кореспонденції на його юридичну адресу.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позов та витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Представник Позивача в судових засіданнях, клопотання щодо фіксації судового процесу не заявляв, у звязку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, долучивши до матеріалів справи надані Позивачем докази та заслухавши представника Позивач, суд

ВСТАНОВИВ:

18.04.2008 року між Позивачем (Консигнант) та Відповідачем (Консигнатор) було укладено договір консигнації (реалізації товарів) № 272-2008, за умовами якого Консигнант зобов'язується надавати товари, визначені в п. 2 договору, Консигнатору для їх реалізації, а Консигнатор зобов'язується приймати товари на реалізацію та від свого імені і за обумовлену договором винагороду продавати ці товари третім особам.

Відповідно до п. 2.1 Договору предметом цього договору є такі товари (абонементні талони та місячні проїзні квитки).

Згідно до п. 6.1 Договору винагорода консигнатора визначається у розмірі 19% від суми реалізованого товару.

Право на винагороду консигнатор отримує з моменту реалізації переданих на консигнацію за цим договором товарів (п. 6.3 Договору).

Пунктом 7.1 Договору встановлено, що розрахунок за реалізацію товару провадиться щомісячно протягом 5 банківських днів, після підписання акту про кількість реалізованого товару.

Згідно до п.7.2 Договору, Консигнатор зобов'язаний перерахувати виручені від реалізації грошові кошти консигнанту 30, 10, 20 числа кожного місяця.

Відповідно до п. 7.3 Договору передбачено, що консигнатор отримує плату шляхом утримання належних йому сум із коштів, отриманих після продажу товару, поставленого на консигнацію.

Згідно із п. 8.1 Договору кожна наступна поставка товарів на консигнацію за повну вартість здійснюється консигнатом щомісячно не пізніше 23-го числа місяця та уціненого товару не пізніше 15-го числа місяця за відповідним замовленням консигнатора, що має бути подана не пізніше 20-го числа місяця.

На виконання умов Договору Позивач, відповідно до накладних №№ 425, 434, 107, 99, 98, 124 та 118 передав відповідачу проїзні квитки у кількості 30026 штук загальною вартістю 5651257,00грн.

Крім того, Позивач передав Відповідачу для реалізації талони, відповідно до видаткових накладних № РН-0000445 від 03.11.2008 року, № РН-0000481 від 04.11.2008 року , № РН-0000506 від 04.11.2008 року, № РН-0000551 від 05.11.2008 року, № РН-0000562 від 06.11.2008 року, № РН-0000582 від 07.11.2008 року, № РН-0000595 від 10.11.2008 року, № РН-0000651 від 14.11.2008 року, № РН-0000768 від 02.12.2008 року, № РН-0000809 від 09.12.2008 року, № РН-0000851 від 19.12.2008 року, № РН-0000895 від 31.12.2008 року та № РН-00002511 від 13.03.2009 року у кількості 2 576 000 штук на загальну суму 3 864 000, 00 грн.

Відповідач передав позивачеві нереалізовані проїзні квитки, що підтверджується актом від 31.01.2009р. (повернуто 11 217 шт. на суму 3 240 469, 00 грн.), актом № 139 від 05.05.2009 року (повернуто 1 144 шт. на суму 379 685, 00 грн.), актом № 111 від 13.04.2009 року (повернуто 4 172 шт. на суму 460 600, 00 грн.), актом від 21.05.2009 року (повернуто 3 044 шт. на суму 152 987, 00 грн.) та актом № 146 від 13.05.2009 року (повернуто 3 157 шт. на суму 315 365, 00 грн.).

Відповідно до звітів реалізації проїзних квитків з урахуванням винагороди консигнатора у розмірі 19% від суми реалізованого товару, вартість реалізованих проїзних річних квитків становить 562 630, 86 грн., проїзних квитків на другий квартал -27 872, 10 грн., проїзних квитків на квітень 2009 року -169 614, 00 грн., проїзних квитків за травень 50% вартості -3 888, 00 грн. та проїзних квитків на травень 2009 року -128 737, 35 грн.

Таким чином, загальна вартість реалізованих та не оплачених відповідачем проїзних квитків з урахуванням утриманої, на підставі п. 7.3 договору, винагороди консигнатора становить 892 742,31 грн.

Згідно підписаного сторонами акту передачі-приймання виконаних робіт № 141, сторони встановили, що станом на 31.03.2009 року залишок талонів становить 1 165 115 штук, вартістю 1 747 672, 50 грн.

11.12.2009 року актом № 334 Відповідач повернув Позивачу талони у кількості 880 000 штук загальною вартістю 1 320 000, 00 грн.

Крім того, Відповідачем накладними № ПН-0000003 від 13.01.2010 року та № ПН-0000328 від 25.12.2009 року повернуто відповідно 103 000 штук талонів на суму 154 000, 00 грн. та 88 924 штук талонів. Як вбачається із зазначених накладних, загальна вартість переданих позивачеві талонів становить 1 296, 00 грн. та 5 184, 00 грн. відповідно.

Проте, в накладних № ПН-0000003 від 13.01.2010 року та № ПН-0000328 від 25.12.2009 року в графах «ціна вал»не вірно зазначена вартість одного талона, що в свою чергу потягло за собою не правильне зазначення загальної вартості переданих талонів.

Водночас, як вбачається із вказаних накладних, номінальна вартість переданих талонів становить 1,50 грн., а отже загальна вартість переданих талонів згідно накладної № ПН-0000003 від 13.01.2010 року складає 133 386, 00 грн. (88 924 штук * 1, 50 грн.) та згідно накладної № ПН-0000328 від 25.12.2009 року -154 500, 00 грн. (103 000 штук * 1, 50 грн.).

29.07.2009 року Позивач направив на адресу Відповідача претензію № 40/329 від 29.07.2009 року з вимогою погасити суму заборгованості.

Відповідач відповіді на претензію не направив, кошти на рахунок позивача не перерахував, у звязку з чим Відповідач звернувся з позовом до суду.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 30.03.2010 р. по справі № 27/519 стягнуто з Приватного підприємства «Компанія «Нова Торг»заборгованість у розмірі 1 032 528,81 грн.

Означене судове рішення в порядку ст.85 ГПК України набрало законної сили.

У звязку з простроченням Відповідачем оплати товару, Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення пені у розмірі 34927,16 грн.

Враховуючи вищевикладене, Позивач звернувся до суду про стягнення з Відповідача пені у розмірі 34 927,16 грн.

Дослідивши матеріали справи суд вважає вимоги Позивача до Відповідача такими, що підлягають повному задоволенню, враховуючи наступне:

Згідно ч.2. ст.35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Як вбачається з матеріалів справи Рішенням Господарського суду міста Києва від 30.03.2010 р. по справі № 27/519 за позовом Комунального підприємства «Київпастранс» в особі Служби організації збору та обліку виручки до Приватного підприємства «Компанія «Нова Торг», стягнуто з Приватного підприємства «Компанія «Нова Торг»заборгованість у розмірі 1032528,81 грн., витрати по сплаті державного мита у розмірі 10325,28 грн. та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

За змістом ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобовязання настають наслідки, встановлені договором або законом, у тому числі сплата неустойки, що узгоджується із ч. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України.

Аналогічні положення закріплені і в ст.ст. 216, 217 Господарського кодексу України. При цьому, несвоєчасне виконання грошових зобовязань є належною підставою у розумінні ст. 218 Господарського кодексу України для застосування заходів господарсько-правової відповідальності.

Як встановлено ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є вид неустойки, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Враховуючи, що домовленість Позивача та Відповідача про застосування пені у разі невиконання своїх зобовязань сформульована безпосередньо у п. 9.2. Договору № 272-2008 від 18.04.2008р., вимоги ст. 547 Цивільного кодексу України стосовно форми правочину щодо забезпечення виконання зобовязання, видом якого у розумінні ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України є неустойка, у розглядуваному випадку дотримані.

З огляду на встановлений судом факт порушення грошових зобовязань Відповідачем, суд дійшов висновку про обґрунтованість висування Позивачем вимог про застосування наслідків такого порушення у вигляді стягнення пені.

Приймаючи до уваги, що наявність заборгованості Відповідача перед Позивачем у досліджуваний період підтверджується матеріалами справи, розмір заявленої до стягнення пені не перевищує встановленого ст. 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” граничного розміру, а період стягнення визначений із урахуванням меж, передбачених ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України суд, перевіривши арифметичних розрахунок в цій частині позовних вимог за допомогою відповідної системи інформаціно-правового забезпечення „Ліга:ЗАКОН” програми „Калькулятори”, дійшов висновку про задоволення стягнення пені у розмірі 34 927,16грн.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України судової витрати покладаються на Відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33,34,43, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Комунального підприємства «Київпастранс»Служба організації збору та обліку виручки, м.Київ (код ЄДРПОУ 34251770) задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Компанія «Нова Торг», м.Київ (код ЄДРПОУ 35534158), на користь Комунального підприємства «Київпастранс»Служба організації збору та обліку виручки, м.Київ, (код ЄДРПОУ 34251770) пеню у розмірі 34927,16 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. Стягнути з Приватного підприємства «Компанія «Нова Торг», м.Київ (код ЄДРПОУ 35534158), на користь Комунального підприємства «Київпастранс»Служба організації збору та обліку виручки, м.Київ, (код ЄДРПОУ 34251770) судовий збір у розмірі 1609,50 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 29.02.2012р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення підписано 05.03.2012р.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду скарги апеляційним господарським судом.

Суддя Н.І. Ягічева