Рішення № 21779328, 20.02.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-34/273-201220.02.12 За позовомПублічного акціонерного товариства «Сведбанк»

доТовариства з обмеженою відповідальністю «Елітком»

третя особа ОСОБА_1

простягнення 1621418,36 грн. СуддяСташків Р.Б.

Представники: від позивача ОСОБА_2 (представник за довіреністю); від відповідача не зявився;

від третьої особи не зявився. СУТЬ СПОРУ:

У січні 2012 року Публічне акціонерне товариство «Сведбанк»(правонаступник Закритого акціонерного товариства «Сведбанк Інвест»; далі позивач або Банк) звернулось до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Елітком»(далі відповідач або Товариство) про стягнення 1621418,36 грн. заборгованості за кредитним договором № 622 від 23.04.2008 (далі Кредитний договір), укладеним між Банком, ОСОБА_1 та Товариством, з яких:

- 418873,50 грн. загальна сума заборгованості за частиною кредиту, наданого в гривні;

- 1 202 544,86 грн., що еквівалентно 150776,09 доларам США за курсом Національного банку України, що встановлений на 20.10.2011, загальна сума заборгованості за частиною кредиту, наданого в доларах США.

Позовні вимоги мотивовані невиконанням Товариством та ОСОБА_1 своїх зобовязань за кредитним договором № 622 від 23.04.2008 (далі Кредитний договір), укладеним між Банком та Товариством. Позивач зазначив, що станом на 20.10.2011 заборгованість за Кредитним договором склала:

- 262500 грн. заборгованість за користування кредитом, наданим у гривні, по 09.04.2010;

- 80000 доларів США заборгованість за користування кредитом, наданим у доларах, по 09.04.2010;

- 124662,31 грн. проценти за користування кредитом, надані у гривні, по 09.04.2010;

- 80959,97 доларів США проценти за користування кредитом по 19.04.2010;

- 35112,21 доларів США комісія за Кредитним договором;

- 31711,19 грн. неня, нарахована за прострочення сплати у гривні;

- 8703,21 неня, нарахована за прострочення сплати у доларах США.

При цьому, позивачем було зазначено, що позичальники згідно з умовами договору та закону є солідарними боржниками. Право на дострокове стягнення кредиту передбачено умовами пунктів 8.1, 8.3 Кредитного договору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.01.2012 було порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 01.02.2012, а також залучено до участі у справі ОСОБА_1 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

Ухвалою суду від 01.02.2012, у звязку із неявкою відповідача та третьої особи, розгляд справи було відкладено на 20.20.2012.

13 лютого 2012 року позивачем через канцелярію суду було подано заяву про уточнення (зменшення) розміру позовних вимог. Вказана заява мотивована тим, що позивачем на виконання вимог ухвали суду від 10.01.2012 подано детальний розрахунок суми заборгованості відповідача, із зазначенням періодів відповідних нарахувань і періодів часткового виконання боржниками своїх грошових обовязків, а також із перерахунком пені з дотриманням вимог частини 6 статті 232 Господарського кодексу України (далі ГК України).

Згідно з наданим позивачем розрахунком заборгованість Товариства за Кредитним договором складає:

- заборгованість за кредитом 262500,00 грн. та 80000,00 доларів США;

- заборгованість за процентами 137210,72 грн. та 32977,74 доларів США;

- заборгованість за комісією 35112,91 грн.;

- сума пені по кредиту, процентам та комісією становить 31711,19 грн.;

- сума пені по кредиту та процентам становить 8703,21 доларів США.

Загальна сума заборгованості складає 1438741,27 грн. у гривневому еквіваленті, яка нарахована за курсом Національного банку України станом на 25.10.2011 року, що складав 7,9898 грн. за 1 долар США.

У судове засідання 20.02.2012 представники відповідач та третя особа не з'явилися, хоча були належним чином повідомлені про розгляд справи в засіданні суду, про час і місце його проведення.

Відповідно до статті 64 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Ухвала суду про порушення провадження у справі та призначення судового засідання була надіслана на юридичну адресу Товариства: 04060, м. Київ, вул. Щусєва, 36, що зазначена в позовній заяві та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Про поважні причини неявки в судове засідання представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

За таких обставин, суд не вбачає за необхідне повторно відкладати розгляд справи та відповідно до статті 75 ГПК України здійснює її розгляд за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

23 квітня 2008 року між Закритим акціонерним товариством «Сведбанк Інвест»(Банк), Товариством (Особа 1 на стороні Позичальника) та громадянином України ОСОБА_1 (Особа 2 на стороні Позичальника) було укладено Кредитний договір, відповідно до пунктів 1.1, 1.2 якого Банк надає Позичальнику кредитні кошти у формі відкличної відновлювальної кредитної лінії для поповнення обігових коштів з максимальним лімітом заборгованості в сумі 450000 доларів США (далі кредитні кошти).

Відповідно до пунктів 1.1 та 1.2 статуту Банку (нова редакція, затверджений позачерговими загальними зборами акціонерів АТ «Сведбанк»(публічне), протокол № 49 від 11.08.2011) Публічне акціонерне товариство «Сведбанк»виступає правонаступником по всіх правах та зобовязаннях Закритого акціонерного товариства «Сведбанк Інвест».

Пунктом 1.3 Кредитного договору передбачено, що кредитні кошти надаються строком до 22.04.2015.

Відповідно до пункту 1.4 Кредитного договору за користування кредитними коштами встановлюється плата в розмірі 14 % річних (далі проценти).

Згідно з пунктом 4.2 Кредитного договору позичальник щомісяця сплачує проценти за користування кредитом на рахунок Банку (підпункт 2.1.2 Договору) у валюті кредиту у такі строки: не пізніше 05 числа кожного місяця за період з першого по останню дату попереднього місяця або разом з повним погашенням суми кредиту, якщо таке погашення відбувається раніше 05 числа місяця.

Додатком № 1 до Кредитного договору між сторонами було узгоджено графік встановлення та зменшення загального ліміту заборгованості по кредитній лінії осіб на стороні Позичальника: Товариства та ОСОБА_1

23.04.2008 між Банком, Товариством та громадянином України ОСОБА_1 було укладено додаткові Угоди № 1,2,3,4,5,6,7 до Кредитного договору. Відповідно до пункту 1 і 2 додаткової Угоди № 1 Кредитного договору зазначено, що:

1.2.1. Банк встановлює Позичальнику поточний ліміт заборгованості за кредитною лінією:

- з 23.04.2008 по 07.05.2008 на рівні 264000 доларів США;

- з 08.05.2008 на рівні 450000 доларів США,

що встановлюється та зменшується згідно з Додатком №1 до Кредитного договору та кошти кредиту видаються після укладення договору у забезпечення зобовязань за даним договором, визначеного у пункті 5.1.1.

2. Особа 1 на стороні Позичальника сплачує комісією за управління кредитною лінією у розмірі 0,6 % від суми збільшення поточного ліміту заборгованості. Погоджена Сторонами сума комісії складає 0,6 * 186000 = 1116,00 доларів США, що за курсом Національного банку України складає 5635,80 грн. та сплачується протягом 3-х робочих днів з дати встановлення Банком рахунку на рахунок № 20663115941101, МФО 320650.

Відповідно до укладеної додаткової угоди № 4 до Кредитного договору, встановлюється графік погашення кредиту за листопад 2008 року січень 2009 року на травень серпень 2009 року. Комісія за продовження строку погашення кредиту становить на рівні 0,05% .

23.04.2008 між Банком, Товариством та громадянином України ОСОБА_1 було укладено додаткову Угоду № 6 до Кредитного договору, відповідно до пункту 1.2 якої:

- загальний ліміт заборгованості за кредитною лінією становить 433000 доларів США та 372000 у гривнях,

- поточний ліміт заборгованості за кредитною лінією становить 386000 доларів США та 372000 у гривнях.

У пункті 1.3 вказаної додаткової угоди зазначено, що строк дії кредитної лінії з 23.04.2008 по 22.04.2015 року у доларах США та з 29.12.2008 по 05.07.2009 року у гривнях.

Факт видачі Банком кредиту підтверджується наявними у матеріалах справи меморіальними валютними ордерами № 115_8 від 23.04.2008, № 2 від 08.05.2008 та банківськими виписками по особових рахунках Позичальника за період по 20.02.2012.

Матеріали справи свідчать про те, що відповідач користуючись наданим позивачем кредитом, свої зобовязання за Кредитним договором виконує не належним чином, зокрема, починаючи з 2010 року допускає прострочення з повернення кредиту та сплати процентів за його користування.

Згідно з даними Банку, станом 25.01.2012 заборгованість відповідача за Кредитним договором складає 1438741, 27 грн., з яких:

- заборгованість за кредитом 262500,00 грн. та 80000,00 доларів США,

- заборгованість за процентами 137210,00 грн. та 32977,74 доларів США,

- заборгованість за комісією 35112,91 грн.

- сума пені по кредиту, процентам та комісією 31711,19 грн.

- сума пені по кредиту та процентам 8703, 21 доларів США.

Доказів погашення вказаної суми заборгованості матеріали справи не містять. Зворотного відповідачем та третьою особою не доведено.

За таких обставин справи позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 509 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 536 ЦК України встановлено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобовязаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 1056-1 ЦК України (у редакції статті чинній на момент укладання Кредитного договору та виникнення прострочення сплати боргу) передбачалося, що розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Враховуючи дані норми кредитний договір за своєю правовою природою є відплатним договором.

Відповідно до статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (частина 1). Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу (частина 2). Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань (частина 7).

Аналогічні положення містяться і у статтях 525, 526 ЦК України.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як убачається з матеріалів справи, відповідачем (як і третьою особою) у порушення умов Кредитного договору систематично належним чином не виконуються зобовязання по поверненню належних до сплати частин кредиту згідно із Графіком.

Станом на 03.09.2010 прострочена заборгованість за Кредитним договором становила: 430 776,70 доларів США та 291 892,77 грн., з яких:

заборгованість по процентах 76 729,94 доларів США;

заборгованість по кредиту 323 000 доларів США;

заборгованість по комісії 31 046,76 доларів США.

Відповідно до пункту 8.1 Кредитного договору, Банк вправі призупинити видачу кредитних коштів та вимагати дострокового повернення кредиту, наданого в межах кредитної лінії, разом із сплатою процентів і передбачених Договором неустойок, а також відшкодування збитків, завданих Банку в результаті невиконання чи неналежного виконання Позичальником умов Договору, а Позичальник зобов'язаний повернути Банку одержану суму кредиту, сплатити проценти та неустойки, а також відшкодувати завдані Банку збитки у випадку якщо, Позичальник порушує строки сплати процентів та погашення кредиту, встановлені пунктами 4.1 та 4.2 Договору.

Вимога про дострокове повернення кредиту згідно з пунктом 8.1 Договору направляється Позичальнику у письмовій формі та підлягає виконанню у повному обсязі протягом десяти календарних днів з дати її одержання або у інші строки, визначені Банком у листі-вимозі (пункт 8.2 Кредитного договору).

Пунктом 8.3 Кредитного договору передбачено, що у разі невиконання пункту 8.2 Договору Банк має право ставити питання про дострокове повернення коштів кредиту і пред'явити позов до Позичальника, а також звернути стягнення на заставлене майно.

Керуючись вищезазначеними положеннями Кредитного договору, Банк 07.09.2010 року направив Позичальнику: Товариству та ОСОБА_1 та Майновому поручителю ОСОБА_3, вимогу № 6343, відповідно до якої Банк звертався до зазначених осіб та вимагав у 30-денний строк з дня отримані цієї вимоги усунути порушення по виконанню зобов'язань за Кредитним договором та сплатити заборгованість у поновному обсязі.

Проте, вказана вимога зазначеними особами виконана не була.

Станом на 25.01.2012 заборгованість за Кредитним договором склала:

- 262500 грн. та 80000 доларів США (що за офіційним курсом Національного банку України станом на 25.01.2012 (http://www.bank.gov.ua; 798,98 грн. за 100 доларів США) складало 639184 грн.) за кредитом;

- 137210,72 грн. та 32977,74 доларів США (що за офіційним курсом Національного банку України станом на 25.01.2012 (http://www.bank.gov.ua; 798,98 грн. за 100 доларів США) складало 263485,54 грн.) за процентами;

- 35112,91 грн. за комісією.

Факт наявності у відповідача заборгованості за Кредитним договором, яка виникла станом на 25.01.2012, і яка станом на момент ухвалення рішення не була погашена відповідачем, у вищезазначених сумах, позивачем належним чином доведена, а відповідачем та третьою особою не спростована. Доказів на підтвердження факту сплати вказаної заборгованості матеріали справи не містять.

Таким чином, заборгованість за Кредитним договором за кредитом, відсотками та комісією у гривневому еквіваленті станом на 25.01.2012 становила 1337493,17 грн.

Тому позов у цій частині підлягає задоволенню.

Позивач також просить стягнути з відповідача нараховану пеню за прострочення сплати суми кредиту та нарахованих відсотків, яка станом на 25.01.2012 за розрахунками позивача склала 31711,19 грн. та 8703,21 доларів США, що у гривневому еквіваленті дорівнює 101248,10 грн.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини 2 статті 193 ГК України порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Аналогічне положення міститься й у статті 611 ЦК України, згідно з якою у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до статей 546, 549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, в тому числі неустойкою. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 1 статті 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з пунктами 6.2, 6.3 Кредитного договору в разі порушення строків погашення кредиту Позичальник на вимогу Банку сплачує Банку за кожен день прострочення платежів пеню, яка сплачується у гривнях за курсом НБУ на день здійснення платежу, у розмірі, що розраховується, виходячи із подвійної облікової ставки НБУ, що діє у період, за який сплачується пеня, та суми несвоєчасно повернутих коштів. У разі порушення строки сплати процентів за користування кредитом та комісії Позичальник на вимогу Банку сплачує Банку за кожен день прострочення платежів пеню, яка сплачується у гривнях за курсом НБУ на день здійснення платежу, у розмірі, що розраховується, виходячи із подвійної облікової ставки НБУ, що діє у період, за який сплачується пеня, та суми боргу.

Частиною 6 статті 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача пені підлягає задоволенню у повному обсязі за уточненим розрахунком позивача в сумі 101248,10 грн. (31711,19 грн. + 8703,21 доларів США (що за офіційним курсом Національного банку України станом на 25.01.2012 (http://www.bank.gov.ua; 798,98 грн. за 100 доларів США) складало 69536,91 грн.). Уточнений розрахунок пені відповідає нормам законодавства, матеріалам справи та умовам Кредитного договору.

При розгляді спору по суті судом враховано, що згідно з пунктом 7.7.3 Кредитного договору солідарний обовязок перед Банком осіб, що одночасно виступають з боку Позичальника, виконується відповідно до статті 543 ЦК України. Зокрема, обовязки Позичальника за Договором виконуються за домовленістю цих осіб або одною з них, або у погоджених частинах, а Банк має право вимагати виконання обовязків Позичальника за договором частково або в повному обсязі як від усіх зазначених осіб, так і від будь-кого з них окремо.

Відповідно до статті 543 ЦК України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов'язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі. Солідарний боржник не має права висувати проти вимоги кредитора заперечення, що ґрунтуються на таких відносинах решти солідарних боржників з кредитором, у яких цей боржник не бере участі.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем не спростовано належними засобами доказування обставин на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог.

Суми, які підлягають сплаті за витрати, повязані з розглядом справи, при задоволенні позову покладаються на відповідача (частина 5 статті 49 ГПК України).

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32-34, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Елітком»(04060, м. Київ, вул. Щусєва, будинок 36, ідентифікаційний код 32375292) на користь Публічного акціонерного товариства «Сведбанк»(04080, м. Київ, вул. Новокостянтинівська, будинок 18 (літера В), ідентифікаційний код 19356840) 1438741 (один мільйон чотириста тридцять вісім тисяч сімсот сорок одну) грн. 27 коп. заборгованості за кредитним договором № 622 від 23.04.2008, а також 28774 (двадцять вісім тисяч сімсот сімдесят чотири) грн. 83 коп. судового збору.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

СуддяСташків Р.Б.

Рішення підписано 02.03.2012