Рішення № 21778631, 20.02.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-7/198-201220.02.12 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВіЕйБі Лізинг"

до Публічного акціонерного товариства "УІФК-АГРО"

Публічного акціонерного товариства "Українська інноваційно-фінансова компанія"

про стягнення 7 204 313,00 грн. боргу

Суддя Якименко М.М.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1 довіреність б/н від 29.11.2011;

від відповідача-1: не зявилися;

від відповідача-1: не зявилися;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ВіЕйБі ЛІЗИНГ" звернулося в Господарський суд м. Києва з позовом доПублічного акціонерного товариства "УІФК-АГРО", Відкритого акціонерного товариства "Українська інноваційно-фінансова компанія"про стягнення 7 204 313,00 грн. боргу за договором № 080708-34/ФЛ-Ю-С від 08.07.2008 р.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не виконав своїх договірних зобовязань щодо сплати лізингових платежів згідно умов Договору фінансового лізингу № 080708-34/ФЛ-Ю-С від 08.07.2008 р., заборгувавши позивачеві 7 204 313,00 грн.

З цих підстав позивач просив задовольнити позов, стягнувши з відповідача-1, відповідача-2 солідарно на свою користь 6 156 760,44 грн. заборгованості за лізинговими платежами, 267 396,22 грн. 3 % річних, 613 622,89 грн. інфляційних втрат та стягнення з відповідача-1 на свою користь 236, 00 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 25 500,00 грн. - державного мита.

Ухвалою від 06.01.2012 порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 06.02.2012.

06.02.2011 представник позивача у судовому засіданні подав клопотання про відкладення розгляду справи, судом задоволено подане клопотання, оголошено ухвалу про відкладення розгляду справи до 20.02.2012.

06.02.2012 представники відповідача-1, відповідача-2 у судове засідання не зявилися, про причини неявки суд не повідомили, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином. Враховуючи те, що незявлення представників відповідача-1 відповідача-2 у судове засідання перешкоджає вирішенню спору по суті, а також враховуючи клопотання представника позивача, суд вважає за доцільне відкласти розгляд справи.

20.02.2012 представник позивача надав документи на вимогу ухвали суду про порушення та додаткові документи.

Представники відповідача-1, відповідача-2 у судове засідання повторно не зявилися, відзив на позов не надали, про причини неявки суд не повідомили, про день та час розгляду справи повідомлені належним чином.

Ухвали суду, позовна заява надсилались відповідачеві на всі відомі адреси, в тому числі на юридичну адресу підприємства згідно відомостей єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (довідка станом на 29.08.2011 наявна у матеріалах справи).

У відповідності з положеннями п. 3.6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" від 18.09.97р. N 02-5/289 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Провадження у справі порушено ухвалою від 06.01.2012, що свідчить про достатність часу для підготовки до судового розгляду справи, подання суду відзиву на позов, доказів в обґрунтування своєї позиції, в разі їх наявності.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги повністю та просив їх задовольнити.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 20.02.2012 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

08.07.2008 року між Товариства з обмеженою відповідальністю "ВіЕйБі Лізинг" (позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "УІФК-АГРО" (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "УІФК-АГРО", надалі лізингоодержувач, відповідач-1) було укладено договір фінансового лізингу № 080708-34/ФЛ-Ю-С (надалі - Договір)

Згідно п. 1.1. ст.1 Договору предметом даного договору є надання лізингодавцем в платне володіння та користування на умовах фінансового лізингу Лізингоодержувачу предмету лізингу, найменування, модель, ціна одиниці, кількість і загальна вартість на момент укладання договору якого наведена в Специфікації (Додаток № 2 до договору) далі за тексом Договору "Майно" або "предмет лізингу", для підприємницьких цілей у власній господарській діяльності Лізингоодержувача на визначений строк, за умовами сплати останнім періодичних лізингових платежів.

Відповідно до п. 2.1. ч. 2 Договору строк користування лізингоодержувачем майном становить 61 (шістдесят один) місяць з моменту підписання сторонами акту приймання- передачі Майна.

Сторони дійшли згоди про розмір лізингових платежів і строк їх оплати і зазначили це в Додатку № 1 від 08 липня 2008 р. до Договору фінансового лізингу № 080708-34/ФЛ-Ю-С від 08 липня 2008 р., також відповідні положення про порядок сплати лізингових платежів були зазначені в п 3.4. ст. 3 Договору.

Згідно п. 3.9. ст.3 Договору датою виконання будь -якого платежу вважається дата фактичного надходження грошових коштів на банківський рахунок Лізинодавця.

Відповідно до п. 11.2.1. ст. 11 Договору за порушення обовязку з своєчасної сплати лізингових платежів, передбачених п. 3.1. даного Договору та Графіком сплати лізингових платежів (Додаток № 1 до Договору), та інших платежів передбачених Договором пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, яка діяла в період прострочки, від непогашеної заборгованості за лізинговими платежами за кожен день прострочки та відшкодувати всі збитки, завдані цим Лізингодавцеві, понад вказану пеню. Якщо у разі несвоєчасної сплати Лізингоодержувачем лізингових платежів Лізингодавець буде змушений нести збитки (в тому числі повязані з збільшенням процентної ставки за використання кредитних коштів, або інші), Лвзингоодержувач у термін 5 (пяти) банківських днів відшкодовує ці збитки після отримання відповідної вимоги від Лізингодавця.

Відповідно до п.14.8 ст. 14 Договору в разі якщо, Лвзингоодержувач прострочить сплату будь-якого чергового лізингового платежу за цим Договором на строк понад 30 (тридцяти) днів, Лізингодавець має право вимагати від Лізингоодержувача дострокової сплати усієї несплаченої на момент направлення відповідної письмової вимоги частини загальної вартості Майна, а Лвзингоодержувач зобовязаний сплатити її Лізингодавцю протягом 10 (десяти) днів з моменту направлення йому Лізингодавцем відповідної письмової вимоги. Сторони прийшли до згоди про те, що з моменту направлення Лізингодавцем вищевказаної вимоги, строк погашення усієї несплаченої Лізингоодержувачем частини загальної вартості Майна вважається таким що настав.

Згідно з п. 18.1. ст. 18 Договору даний Договір набирає чинності (вважається укладеним) з моменту його підписання Сторонами і стає обовязковим для Сторін. Дія Договору продовжується до моменту повного та належного виконання Сторонами своїх зобовязань.

09 липня 2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "ВіЕйБі Лізинг" (позивач, лізингодавець, кредитор) та Відкритим акціонерним товариством "Українська інноваційна-фінансова компанія" (Правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство "Українська інноваційна-фінансова компанія", відповідач-2, поручитель) було укладено договір поруки № 080709-64/П (далі Договір Поруки) за умовами якого Поручитель зобовязується відповідати перед Кредитором за виконання Боржником (Публічне акціонерне товариство "УІФК АГРО", боржник, відповідач-1) усіх грошових зобовязань за Контрактом в повному обсязі, а саме: сплату Кредитору Лізингових платежів у встановлені Контрактом строки. Вказаний розмір Лізингових платежів відповідно до умов Контракту; сплату Кредитору пені за затримку сплати Лізингових платежів, яка передбачена Контрактом; сплати Кредитору штрафних санкцій, збитків та усіх інших виплат, сплата яких покладається на Боржника у відповідності до положень Контракту.

Відповідно до п. 3 Договору Поруки при невиконанні або неналежному виконанні Боржником зобовязань за Контрактом, виконання яких забезпечується цим Договором, Поручитель і Боржник будуть відповідати перед Кредитором солідарно, тобто кредитор має право на власний розсуд зажадати виконання зобовязань за Контрактом як від Боржника, так і від Поручителя, як в повному обсязі так і в частині боргу.

Згідно п. 6 Договору Поруки поручитель за цим договором буде залишатися зобовязаним нарівні з Боржником до моменту виконання всіх зобовязань Боржника за Контрактом в повному обсязі.

На виконання умов Договору позивач передав у тимчасове володіння та користування відповідачеві предмет лізингу, у звязку з чим з метою сплати лізингових між сторонами було укладено Додаток № 1 від 08 липня 2008 року до Договору № 080708-34/ФЛ-Ю-С фінансового лізингу від 08 липня 2008 р. Графік сплати лізингових платежів.

Однак, як слідує з матеріалів справи, відповідач в обумовлений Договором та Додатком № 1 строк належним чином не виконав свої зобов'язання щодо сплати лізингових платежів, внаслідок чого у останнього перед позивачем виникла заборгованість у розмірі 6 156760, 89 грн. за період з січня 2009 р. по червень 2011 р., на підтвердження іншого суду не надано жодних доказів.

07.07.2010 Позивачем було направлено відповідачу-1 вимогу про сплату заборгованості яка виникла по сплаті лізингових платежів, однак відповідач відповіді не надав і заборгованість не сплатив.

Листами 04.03.2009 р.,07.08.2009 р., та 15.12.2010 р. позивач звертався з вимогою до відповідача-2 про сплату заборгованості з лізингових платежів, однак відповіді від відповідача-2 не отримав і заборгованість залишалася не сплаченою.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Договір укладений між позивачем та відповідачем за своєю правовою природою є договором фінансового лізингу. Правовідносини сторін щодо фінансового лізингу регулюються нормами Закону України "Про фінансовий лізинг" та Господарського кодексу України.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 292 Господарського кодексу України лізинг це господарська діяльність, спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів, яка полягає в наданні за договором лізингу однією стороною (лізингодавцем) у виключне користування другій стороні (лізингоодержувачу) на визначений строк майна, що належить лізингодавцю або набувається ним у власність (господарське відання) за дорученням чи погодженням лізингоодержувача у відповідного постачальника (продавця) майна, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів. Об'єктом лізингу може бути нерухоме і рухоме майно, призначене для використання як основні фонди, не заборонене законом до вільного обігу на ринку і щодо якого немає обмежень про передачу його в лізинг.

Згідно ч. 2 ст. 1 Закону України "Про фінансовий лізинг" за договором фінансового лізингу (надалі - договір лізингу) лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

Статтею 16 Закону України "Про фінансовий лізинг" передбачено, що до складу лізингових платежів можуть включатися сума, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу; платіж як винагорода лізингодавцю за отримане у лізинг майно; компенсація відсотків за кредитом; інші витрати лізингодавця, безпосередньо пов'язані з виконанням договору лізингу.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України "Про фінансовий лізинг" сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором. Лізингоодержувач зобов'язаний своєчасно сплачувати лізингові платежі. (п. 3 ч. 2 ст. 11 Закону України "Про фінансовий лізинг").

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 527 Цивільного кодексу України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор-прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Згідно з частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України (ЦК України), якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

З наданих позивачем доказів вбачається, що позивач взяті на себе зобовязання виконав належним чином, надав в тимчасове користування предмет лізингу, однак відповідач у строк, встановлений Додатком № 1, зобовязання щодо сплати лізингових платежів не виконав.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача, а відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив, за таких обставин, позов щодо стягнення заборгованості за лізинговими платежами в розмірі 6 156760, 89 грн. визнається судом таким, що підлягає задоволенню.

В звязку з несплатою відповідачем-1, відповідачем-2 заборгованості за лізинговими платежами позивачем було нарахована пеня в розмірі 77 571,10 грн., 3% річних в розмірі 267 396,22 грн. інфляційні втрати в розмірі 613 622,89 грн.

Згідно статті 610 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч.1 статті 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно ч. 6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача в частині стягнення пені за несвоєчасну сплату лізингових платежів в розмірі 77 571,10 грн. є обґрунтованими, нараховані відповідно до законодавства, тому підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача в частині стягнення за несвоєчасну сплату лізингових платежів з відповідача-1, відповідача-2 трьох процентів річних від простроченої суми в розмірі 267 396,22 грн., інфляційних втрат в розмірі 613 622,89 грн. є обґрунтованими, нараховані відповідно до законодавства, тому підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "УІФК-АГРО" (07544, Київська обл., Барашівський р-н, с. Коржі, вул. Промислова, 40/1, код ЄДРПОУ: 34821667) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВіЕйБі Лізинг" (04119, м. Київ. вул. Дегтярівська, 21-Г, код ЄДРПОУ: 33880354) 3 078 380 (три мільйони сімдесят вісім тисяч триста вісімдесят) грн. 22 коп. - заборгованості за лізинговими платежами, 38 785 (тридцять вісім тисяч сімсот вісімдесят пять) грн. 55 коп. пені за несвоєчасну сплату лізингових платежів, 133 698 (сто тридцять три тисячі шістсот девяносто вісім) грн. 11 коп. 3 % річних за несвоєчасну сплату лізингових платежів, 306 811(триста шість тисяч вісімсот одинадцять) грн. 45 коп. інфляційних втрат за несвоєчасну сплату лізингових платежів, 25 500 (двадцять пять тисяч пятсот) грн. 00 коп. державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Українська інноваційно-фінансова компанія" (04212, м. Київ, вул. Маршала Малиновського, буд. 12-А, код ЄДРПОУ: 25198262) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВіЕйБі Лізинг" (04119, м. Київ. вул. Дегтярівська, 21-Г, код ЄДРПОУ: 33880354) 3 078 380 (три мільйони сімдесят вісім тисяч триста вісімдесят) грн. 22 коп. - заборгованості за лізинговими платежами, 38 785 (тридцять вісім тисяч сімсот вісімдесят пять) грн. 55 коп. пені за несвоєчасну сплату лізингових платежів, 133 698 (сто тридцять три тисячі шістсот девяносто вісім) грн. 11 коп. 3 % річних за несвоєчасну сплату лізингових платежів, 306 811(триста шість тисяч вісімсот одинадцять) грн. 45 коп. інфляційних втрат за несвоєчасну сплату лізингових платежів.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя М.М. Якименко

Дата підписання рішення: 24.02.2012р.