Рішення № 21778606, 24.02.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 19/28824.02.12 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Таврида Моторс"

до Приватного акціонерного товариства "Луч АО"

про стягнення 2 823,86 грн.

Суддя Шаптала Є.Ю.

Представники :

від позивача:ОСОБА_1 за дов. № 230 від 15.12.2011 р.

від відповідача:не з"явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Таврида Моторс" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Луч АО" про стягнення 2 823,86 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 16.12.11 року порушено провадження у справі № 19/288, розгляд справи призначено на 11.01.12 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 11.01.12 р. розгляд справи відкладено на 06.02.2012 року на підставі ст. 77 ГПК України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.02.2012 року розгляд спору продовжено відповідно до ст. 69 ГПК України, розгляд справи відкладено на підставі ст. 77 ГПК України на 24.02.2012 р.

Представник відповідача в судове засідання 24.02.12 року повторно не з»явився, про причини неявки суд не повідомлено.

Приписами ст. 77 Господарського процесуального кодексу України визначений перелік обставин, за яких суд відкладає розгляд справи. Зокрема, відповідно до п. 1 ч. 1 названої статті, у разі нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу та, відповідно до п. 2 ч. 1 названої статті, у разі неподання витребуваних доказів. Однак стаття 77 ГПК України встановлює не обов'язок суду відкласти розгляд справи, а визначає лише право суду при наявності зазначених випадків.

За таких обставин суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи по суті в судовому засіданні 24.02.2012 р. та за відсутністю представника відповідача, запобігаючи одночасно безпідставному затягуванню розгляду спору.

Представник позивача в судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримав та просив задовольнити в повному обсязі.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 24.02.2012 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

25.05.2011 року між ТОВ «Таврида Моторс»«Виконавець»та ПАТ «ЛУЧ АО»«Замовник»було укладено Договір на технічне обслуговування та ремонт автомобіля № 97.

Відповідно до п. 1.1 Договору Замовник доручає, а Виконавець приймає на технічне обслуговування та ремонт автомобілі, що належать Замовнику.

Згідно п. 2.1.1 Договору виконавець зобовязаний виконувати роботи з технічного обслуговування належних Замовнику автомобілів, включаючи ремонтно-відновлювальні роботи, роботи з діагностики вузлів та агрегатів, виявленню та усуненню несправностей. Замовник зобовязаний прийняти належним чином виконані роботи та оплатити роботи у відповідності до договору (п. 3.1.1, 3.1.2 Договору).

На підставі наряду-замовлення № ЗН-0010976 від 20.06.2011 року відповідачем було передано на ремонт позивачу автомобіль Ауді ALLRouad державний номер НОМЕР_1.

На виконання умов договору, позивачем було виконано відповідно роботи, про що свідчить складений та підписаний сторонами акт виконаних робіт № ЗН-0010976 від 22.06.2011 року.

Відповідно до п. 4.2 Договору Замовник проводить розрахунки з виконавцем не пізніше 3 (трьох) робочих днів з моменту підписання Акту виконаних робіт на суму 2603,00 грн. та виставленням рахунку виконавцем.

20.06.2011 року позивачем відповідачу було виставлено рахунок № ЗН-0010976 на суму 2603,00 грн.

Станом на день розгляду справи заборгованість відповідача становить 2603,00 грн., в добровільному порядку відповідач відмовляється від оплати заборгованості за виконані позивачем роботи.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представника позивача, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з огляду на наступне.

Внаслідок укладення договору № 97 на технічне обслуговування та ремонт автомобіля від 25.05.2011 року між сторонами згідно п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обовязки.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України один субєкт господарського зобовязання повинен вчинити певну дію на користь іншого субєкта, а інший субєкт має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

Відповідно до ст.. 526 ЦК України один субєкт господарського зобовязання повинен вчинити певну дію на користь іншого субєкта, а інший субєкт має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Відповідно до частини сьомої зазначеної статті не допускаються одностороння відмова від виконання зобовязань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобовязання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобовязаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором ( ст.. 903 ЦК України.

Відповідно до п. 4.2 Договору Замовник проводить розрахунки з виконавцем не пізніше 3 (трьох) робочих днів з моменту підписання Акту виконаних робіт та виставленням рахунку виконавцем на виконані роботи.

20.06.2011 року позивачем виставлено відповідачу рахунок на виконані роботи на суму 2603,00 грн., та Акт виконаних робіт між сторонами підписаний 22.06.2011 року, отже відповідач зобовязався провести розрахунок з позивачем до 25.06.2011 року.

Як встановлено судом, позивачем взяті на себе зобовязання за договором виконанні належним чином, однак в порушення умов договору замовником виконані роботи не оплачені, тобто відповідач не виконав зобовязання.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно статті 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 ЦК України).

Отже, факт порушення відповідачем зобовязань судом встановлено.

Щодо стягнення суми пені суд зазначає наступне.

Згідно ст. 599 ЦК України зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином

У відповідності ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобовязанням є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Статтею 224 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобовязання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки субєкту, права або законні інтереси якого порушено.

Порушення зобовязань за договором тягне за собою застосування встановлених законом мір відповідальності

Відповідно до ст. ч.1,3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 5.2 Договору у випадку прострочки замовника у виконанні його зобовязання по оплаті послуг виконавця він зобовязаний додатково оплатити останню неустойку в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми, але не більше 10% від цієї суми.

Як встановлено судом останнім днем оплати замовником наданих виконавцем послуг є 25.06.2011 року, отже позивач вірно нараховує розмір пені. Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача суми пені за період з 26.06.2011 року по 07.11.2011 р. в розмірі 29,10 грн. є обґрунтованою, законною та такою, що підлягає до задоволення.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували доводи позивача.

За таких обставин, позов визнається судом доведеним, обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Враховуючи, що відповідно до ст. 44 ГПК України позивачем понесені судові витрати, повязані з розглядом справи, зокрема витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу та сплати державного мита, то зазначені витрати відшкодовуються за рахунок відповідача (ст. 49 ГПК України).

Керуючись ст. 525,526,901 ЦК України, ст. 173,193 ГК України, ст. ст. 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, Договором сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «ЛУЧ АО»(юридична адреса: 01103, м. Київ, вул.. Кіквідзе, 18-а, код ЄДРПОУ 23495961) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Таврида Моторс»(95047, м. Сімферополь, провулок Задорожний\вул. Вузлова, 3/4, код ЄДРПОУ 32468114), - з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, суму в розмірі 2 603 (дві тисячі шістсот три) грн.. 00 коп., пеню в сумі 29 (двадцять девять) грн.. 10 коп., судовий збір у розмірі 736 (сімсот тридцять шість) грн. 00 коп..

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

СуддяЄ.Ю. Шаптала

Дата складання повного рішення: 28.02.12 р.