Рішення № 21778314, 28.02.2012, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 лютого 2012 р. Справа № 5010/51/2012-П-8/2

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Шіляк М. А.,

при секретарі судового засідання Атаманчук І. С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Військового прокурора Івано-Франківського гарнізону в інтересах держави,

уповноваженим органом, якої здійснювати відповідні функції

в спірних відносинах є Міністерство оборони України

в особі Івано-Франківської КЕЧ району

вул. Чорновола, 9, м. Івано-Франківськ, 76018

вул. Національної гвардії, 14-г, м. Івано-Франківськ, 76018

до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2

АДРЕСА_1

про стягнення заборгованості в сумі 6 476 грн. 07 коп. за орендну плату та звільнення незаконно займаного нежитлового приміщення загальною площею 41,22 кв.м.

За участю представників сторін:

від прокуратури: ОСОБА_3 - помічник військового прокурора Івано-Франківського гарнізону, лейтенант юстиції, (довіреність № 32-3436 вих.11 від 24.10.11);

від позивача: ОСОБА_4 - юрисконсульт Івано-Франківської квартирно-експлуатаційної частини району, (довіреність № 28/30 від 10.01.12);

від відповідача: ОСОБА_2 - фізична особа-підприємець.

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Івано-Франківської області подано позов Військовим прокурором Івано-Франківського гарнізону в інтересах держави, уповноваженим органом, якої здійснювати відповідні функції в спірних відносинах є Міністерство оборони України в особі Івано-Франківської КЕЧ району до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості в сумі 6 476 грн. 07 коп. за орендну плату та звільнення незаконно займаного нежитлового приміщення загальною площею 41,22 кв.м.

Ухвалою суду від 16.01.12 порушено провадження у справі та призначено розгляд справи у судовому засіданні на 31.01.12.

Ухвалою суду від 31.01.12 розгляд справи відкладено на 28.02.12.

В судовому засіданні 28.02.12 представник прокуратури позовні вимоги викладені в позовній заяві підтримав в повному обсязі та просив суд їх задовольнити. В обгрунтування заявлених позовних вимог представник прокуратури зазначив, що між сторонами у справі укладено Договір оренди нерухомого військового майна № 55/2010 від 29.11.10, відповідно до умов якого в оренду передано нерухоме військове майно - нежитлові приміщення площею 170,2 кв.м. в будівлі АДРЕСА_2. Під час проведення контрольних обмірів інспектором-ревізором вказаного орендованого приміщення встановлено, що фактична площа, яка використовується становить 213,3 кв.м., що на 41.22 кв.м. більше ніж передбачено укладеним договором. На незаконного займану площу нежитлового приміщення донараховано орендну плату в сумі 6 476 грн. 07 коп.

Представник позивача в судовому засіданні 28.02.12 позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, зазначених прокуратурою та просив суд їх задовольнити.

В судовому засіданні 28.02.12 відповідач проти позову не заперечив. Письмового відзиву на позовну заяву суду не подав.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази у відповідності до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України), суд встановив, що між Івано-Франківською квартирно-експлуатаційною частиною району (надалі - Орендодавець) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (надалі - Орендар) укладено Договір оренди нерухомого військового майна № 55/2010 від 29.11.10 розташованого в Івано-Франківському гарнізоні за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 10-13).

Відповідно до п. 1.1. Договору оренди Орендодавець (Позивач) передає, а Орендар (Відповідач) приймає в строкове платне користування нерухоме військове майно - нежитлові приміщення площею 170,2 кв.м. в будівлі АДРЕСА_2, вартість якого визначена на 30.06.10 за незалежною оцінкою та становить згідно з актом оцінки 276 476 грн. 00 коп.

Предмет оренди, на підставі Акту приймання-передачі нерухомого військового майна, був переданий Орендарю (Відповідачу) і прийнятий останнім 29.11.10 - в день укладення Договору оренди (а.с. 15).

30.12.10 між Орендодавцем (Позивачем) та Орендарем (Відповідачем) укладено Додатковий договір оренди № 55/28/2010 до Договору оренди, а саме внесли зміни в п. 10.1. Договору оренди Договір укладено строком на 1 рік 11 місяців 29 днів що діє з 30.12.10 до 29.12.12. Всі інші умови Договору оренди залишилися незмінними.

Однак під час проведення контрольних обмірів приміщення інспектором-ревізором групи контролю за діяльністю у сфері будівництва та послуг Територіального Західного контрольно-ревізійного управління вищезазначеного орендованого приміщення, яке займав Орендар (Відповідач) станом на 07.09.11 встановлено, що площа даного приміщення складала 213,3 кв.м., а не 170,2 кв.м., як обумовлено в Договорі оренди, що на 41.22 кв.м. більше ніж передбачено укладеним Договором оренди, про що складено акт ревізії окремих питань фінансової та господарської діяльності Івано-Франківської квартирно-експлуатаційної частини району, в період з 06.09.11 по 09.09.11 № 234/5 від 09.09.11 (а.с. 16-18).

На незаконного займану площу донараховано орендну плату в сумі 6 476 грн. 07 коп., що підтверджується розрахунком (донарахуванням) орендної плати, який наявний у матеріалах справи (а.с. 22). Наявність заборгованості щодо донарахування орендної плати не заперечив також і Відповідач.

06.02.12 складено акт комісійного обстеження нерухомого, про те що станом на 03.02.12 частина нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_2 площею 41,22 кв.м. фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 використовується. На момент обстеження там знаходились столярні вироби, плита ДВП (а.с. 30).

27.02.12 складено акт комісійної перевірки цільового використання орендованих приміщень нерухомого військового майна, яким встановлено, що на момент перевірки нежитлові приміщення будівлі № 36 площею 41,22 кв.м. Відповідачем не використовуються (а.с. 29).

З метою досудового врегулювання спору, Позивач направив Відповідачу претензії № 27/826 від 12.09.11 та № 27 від 14.11.11 про заборгованість (донарахування орендної плати) та звільнення незаконно займаного нежитлового приміщення. Однак вказані претензії Відповідачем не виконані (а.с. 19-20).

Суд вважає позовні вимоги частково обгрунтованими виходячи з наступного.

Згідно приписів Господарського кодексу України (надалі - ГК України) відшкодування збитків здійснюється особою, яка допустила господарські правопорушення.

Відповідно до ст. 22 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України), особа якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

За змістом норм ст. 611, 623 ЦК України, встановлені договором або законом такі правові наслідки, як відшкодування збитків, настають за порушення зобов'язання і є мірами цивільно-правової відповідальності.

У відповідності до ст. 175 ГК України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин регулюються Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Аналогічно до вищенаведених норм ЦК України, нормами ГК України передбачено настання відповідальності у вигляді відшкодування збитків за порушення господарського зобов'язання ( ст. ст. 216, 217, 218, 224, 226 ГК України.)

Системний аналіз норм Цивільного кодексу України, нормами Господарського кодексу України, що регламентують умови та порядок відшкодування збитків за порушення зобов'язань, показує, що для застосування такої міри відповідальності необхідно наявність всіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою та понесеними збитками, вина боржника.

Відсутність хоча б одного елемента складу правопорушення виключає настання відповідальності, передбаченої ст. ст. 611, 623 ЦК України, ст. ст. 216, 217, 224 ГК України.

Особа, яка вимагає відшкодування збитків, повинна довести факт заподіяння шкоди, розмір понесених збитків, безпосередній причинно-наслідковий звязок між заподіянням шкоди і збитками та вину особи, яка заподіяла шкоду.

Представником позивача доведено належними засобами доказування наявність вини та протиправної поведінки відповідача та причинно наслідкового зв'язку між протиправною поведінкою відповідача та збитками позивача у розмірі, заявленому до стягнення.

Отже, беручи до уваги матеріали справи, керуючись вищезазначеними нормами законодавства та враховуючи те, що Відповідач у судовому засіданні проти позову не заперечив, суд приходить до висновку про обгрунтованість вимог Позивача щодо стягнення заборгованості у сумі 6 476 грн. 07 коп. за орендну плату.

Щодо вимоги про звільнення незаконно займаного нежитлового приміщення загальною площею 41,22 кв.м., то слід зазначити наступне.

Відповідно до пункту 1-1 частини 1 статті 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Враховуючи те, що представником позивача подано акт комісійної перевірки і станом на 27.02.12 встановлено, що нежитлові приміщення будівлі № 36 площею 41,22 кв.м. не використовуються суд вважає, що предмет спору у цій частині відсутній. За таких обставин провадження в цій частині підлягає припиненню.

За правилами, встановленими ст. 49 ГПК України, судовий збір по справі слід стягнути з відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог в доход Державного бюджету України.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 22, 611, 623 Цивільного кодексу України, ст. ст. 175, 216-218, 224, 226 Господарського кодексу України, ст. ст. 43, 49, п. 1-1 ч. 1 ст. 80, 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Військового прокурору Івано-Франківського гарнізону в інтересах держави, уповноваженим органом, якої здійснювати відповідні функції в спірних відносинах є Міністерство оборони України в особі Івано-Франківської КЕЧ району до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості в сумі 6 476 грн. 07 коп. за орендну плату та звільнення незаконно займаного нежитлового приміщення загальною площею 41,22 кв.м. задовольнити частково.

Стягнути з відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1) на користь Івано-Франківського КЕЧ району (вул. Національної Гвардії, 14-г, м. Івано-Франківськ, 76018) на р/р 31255274210130 УДК у Івано-Франківській області, МФО 836014, 6 476 грн. 07 коп. (шість тисяч чотириста сімдесят шість гривень 07 коп.) - заборгованості за орендну плату.

Наказ видати позивачу після набрання рішенням законної сили.

В частині позовної вимоги про звільнення незаконно займаного нежитлового приміщення загальною площею 41,22 кв.м. провадження припинити.

Стягнути з відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1) в доход Державного бюджету України 1 609 грн. 50 коп. (одна тисяча шістсот дев'ять гривень 50 коп.) - судового збору.

Судовий збір зарахувати в доход Державного бюджету України (одержувач: УДКСУ у м. Івано-Франківську Івано-Франківської області, банк - ГУДКСУ в Івано-Франківській області, МФО 836014, р/р 31219206783002, код ЄДРПОУ - 37952250, код класифікації доходів бюджету 22030001).

Наказ видати ДПІ у м. Івано-Франківську, вул. Незалежності, 20, м. Івано-Франківськ, 76018 після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Шіляк М. А.

Повне рішення складено 05.03.12

Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду"

______ Каркузаєва Н. Ш. 05.03.12