Рішення № 21777571, 28.02.2012, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 лютого 2012 р. Справа № 5010/78/2012-28/4

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Кавлак І.П.

При секретарі судового засідання: Манів-Головецькій О.С.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Штерн Агро"

с.Хотимир, Тлумацького району, Івано-Франківської області, 78050

поштова адреса: с. Грушка, Тлумацького району, 78043

до відповідача: Приватного підприємства "Шляхводбуд"

с. Хомяківка, Тисменицького району, 77408

вул. Незалежності, 80, с.Чорнолізці, Тисменецького району, 77471

про стягнення заборгованості в сумі 33330 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 - представник, (довіреність № 26 від 06.02.12);

від відповідача представники не з'явились

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Штерн Агро" звернулось до господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Приватного підприємства "Шляхводбуд" про стягнення заборгованості в сумі 33330 грн.

Обгрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на неналежне виконання зобов»язань з оплати отриманої відповідачем зерносуміші, згідно доданої до матеріалів справи накладної та довіреності на отримання зерносуміші, у зв»язку з чим у ПП "Шляхводбуд" перед ТзОВ "Штерн Агро" утворилася заборгованість в сумі 33330 грн.

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 24.01.12 порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду на 07.02.12.

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 07.02.12, в зв»язку з неявкою представника відповідача, розгляд справи відкладено на 28.02.12.

28.02.12 відповідач в судове засідання повторно не з"явився, відзиву на позов не надав, своїм правом на участь у судовому розгляді не скористався, хоча належним чином повідомлений про місце і час розгляду справи ухвалами суду від 24.01.12 (вих.№№ 679-680) та від 07.02.12 (вих. №№ 411-412); отримання відповідачем зазначених вище ухвал підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення (а.с. 2, 29).

Особи, які беруть участь у розгляді справи, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві (див. Розяснення Президії ВАСУ від 18.09.1997 року № 02-5/289 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

Відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 № 75 (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.

Дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до наведених вимог названої Інструкції, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

Письмових заяв, повідомлень суду щодо поважності причин відсутності відповідача в судовому засіданні 28.02.12 не надходило.

Вищезазначені обставини свідчать про належне виконання господарським судом обов»язку щодо повідомлення відповідача про вчинення судом певних процесуальних дій по даній справі та про те, що відповідачеві відомо про порушення провадження у даній справі.

Отже, відповідач мав можливість скористатися правами, передбаченими ст. 22 ГПК України, що ним зроблено не було. Вищезазначене свідчить про ігнорування відповідачем вимог суду щодо забезпечення явки свого уповноваженого представника в судові засідання по розгляду даної справи та подання письмового відзиву на позов.

Частиною 3 ст. 22 ГПК України встановлено, що сторони зобовязані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходи до всебічного, повного та обєктивного дослідження всіх обставин справи.

Відповідно до п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 року № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7 та 11 до Конвенції»визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов»язків цивільного характеру.

За таких обставин, суд, дослідивши матеріали справи, враховуючи те, що відповідач належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, зважаючи на обмеженість строками розгляду справи, встановленими ст. 69 ГПК України, вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача за наявними в ній матеріалами, відповідно до ст. 75 ГПК України.

Представник позивача в судовому засіданні заявлені вимоги підтримує з підстав викладених у позовній заяві та просить суд позов задовольнити.

Згідно вимог ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення прийнято господарським судом у нарадчій кімнаті за результатами оцінки поданих доказів.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, у судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши доводи представника позивача, всебічно і повно дослідивши фактичні обставини справи, об»єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, позивач - ТзОВ «Штерн Агро»передав у власність відповідачу - ПП «Шляхводбуд»товар (зерносуміш) на загальну суму 33330 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи накладною №774 від 14 вересня 2011 року та довіреністю серія ЯОБ - № 546498 від 14.09.11 (а.с.10,11).

Відповідач за отриманий товар не розрахувався.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України, що визначено ст.175 ГК України. Згідно до п.1 ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ч.2 ст.530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

11.01.12 позивач направив відповідачеві претензію №1 про оплату поставленої продукції (а.с. 23), в якій вимагає сплатити до 20 січня 2012 року борг у розмірі 33330 грн. Направлення вищезазначеної претензіїї підтверджується фіскальним чеком № 6704 (а.с. 22). Проте, вимога щодо сплати заборгованості залишена без відповіді та задоволення.

Відповідно до ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Приписами ст. 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Положеннями ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Заборгованість відповідача перед позивачем в сумі 33330 грн. за отриманий відповідачем на підставі накладної товар, на час прийняття рішення не сплачена, розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи. За наведених обставин та правових норм, у суду достатньо підстав вважати, що вимога про стягнення з відповідача 33330 грн. заборгованості за отриману зерносуміш обгрунтована та підлягає задоволенню.

Судові витрати за правилами ст. 49 ГПК України слід покласти на відповідача.

На підставі вищевикладеного, у відповідності до ст. 124 Конституції України, ст.ст. 175, 193 ГК України, ст.ст. 526, 530 ЦК України, керуючись ст.ст.4-3, 33, 49, 75, ст. 82, ст.ст. 83-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Штерн Агро" до Приватного підприємства "Шляхводбуд" про стягнення заборгованості в сумі 33330 грн. задовольнити.

Стягнути з Приватного підприємства "Шляхводбуд" (с. Хом"яківка, Тисменицького району, Івано-Франківської області, 77408; код 36083778) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Штерн Агро" (с. Хотимир, Тлумацького району, Івано-Франківської області, 78050; код 34023392) - 33330 (тридцять три тисячі триста тридцять)грн. заборгованості та 1609(одна тисяча шістсот дев»ять) грн. 50 коп. судового збору.

Наказ видати позивачу після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя І.П. Кавлак

Повне рішення складено 02.03.12

Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду"

______ Кавлак І. П. 02.03.12