Рішення № 21777553, 02.03.2012, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 березня 2012 р. Справа № 5010/8/2012-27/1

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Михайлишин В. В. , при секретарі судового засідання Федорук О. М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Приватного акціонерного товариства "Натурфарм" (вул. Лісна, 30-А,

Оболонський район, м. Київ, 04075)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Арніка-Люкс" (вул. Сахарова,

21/2, м. Івано-Франківськ, Івано-Франківська область, 76018; Поштова

адреса: вул. Дністровська, 53, м. Івано-Франківськ, Івано-Франківська

область, 76015)

про стягнення заборгованості за договором поставки в сумі 43 540, 27 гривень.

За участю представників сторін:

Від позивача: ОСОБА_1 - представник, (паспорт серія НОМЕР_1 від 26.06.1998 року виданий Галицьким РВ ЛМУ УМВС України у Львівській області, довіреність від 12.01.2012 року).

ОСОБА_2 - адвокат (посвідчення № 560 від 27.01.2009 року, договір про надання правової допомоги від 01.11.2011 року).

Від відповідача: представник не з'явився.

в с т а н о в и в :

Приватне акціонерне товариство "Натурфарм" (надалі позивач) звернулася до господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Арніка-Люкс" (надалі відповідач) про стягнення заборгованості за договором поставки № 41Л від 07.10.2008 року в сумі 43 540, 27 гривень.

Крім того, позивач просив суд покласти судові витрати на відповідача, а саме 1 411, 50 гривень.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язання за договором поставки № 41Л від 07.10.2008 року.

Ухвалою від 05.01.2012 року господарський суд Івано-Франківської області порушив провадження у справі № 5010/8/2012-27/1 та призначив до розгляду в судовому засіданні на 17.01.2012 року.

Ухвалами господарського суду Івано-Франківської області від 17.01.2012 року, 31.01.2012 року, 14.02.2012 року розгляд справи відкладався на 31.01.2012 року, 14.02.2012 року та 28.02.2012 року відповідно, у зв'язку з не з'явленням представників сторін, неподанням витребуваних доказів та необхідністю подання нових доказів.

28.02.2012 року розгляд справи в судовому засіданні не відбувся, у зв'язку з перебуванням судді Михайлишина В.В. на лікарняному, у зв'язку із чим дату слухання справи було перенесено на 02.03.2012 року.

Відповідач в судові засідання жодного разу не з'являвся, проте до господарського суду Івано-Франківської області повернулись повідомлення про вручення поштового відправлення з відмітками Укрпошти "за зазначеною адресою не числиться" (а. с. 2, 82, 98, 176).

Ухвали суду направлялись відповідачу рекомендованою кореспонденцією, на адресу зазначену у позовній заяві.

Господарський суд Івано-Франківської області, у зв'язку із розглядом справи № 5010/8/2012-27/1, за електронним запитом від 13.02.2012 року отримав Спеціалізований витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців щодо відповідача по справі Товариства з обмеженою відповідальністю "Арніка-Люкс". А також позивач по справі подав суду клопотання (Вх. № 1073/2012 - свх. від 14.02.2012 року) про долучення до матеріалів справи довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців серії АЖ № 12970467 щодо Товариства з обмеженою відповідальністю "Арніка-Люкс". Таким чином, відповідно до спеціалізованого витягу та Довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, зареєстрована юридична особа Товариство з обмеженою відповідальністю "Арніка-Люкс", реєстраційний номер юридичної особи ЄДР - 10001855534, ідентифікаційний код - 32077823, де зазначене місце знаходження відповідача: вул. Академіка Сахарова, будинок 21/2, місто Івано-Франківськ, Івано-Франківська область, 76018, тобто це адреса, яка вказана в ухвалах суду які надсилались відповідачу.

Отже, як встановлено судом, ухвали по справі направлялись відповідачу за адресою місцезнаходження, яка зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, а також за адресою зазначеною у позовній заяві.

Особи, які беруть участь у розгляді справи, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (Роз'яснення Президії ВАСУ від 18.09.1997 року № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").

Відповідно до ст. 64 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) у разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Відповідно до ч. 3 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобовязані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходи до всебічного, повного та обєктивного дослідження всіх обставин справи.

За таких обставин, згідно ст. 75 Господарського процесуального кодексу України та ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод стосовно розгляду справи упродовж розумного строку, суд вважає за можливе розглянути справу без участі повноважних представників відповідача за наявними в ній матеріалами, запобігаючи, одночасно, безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.

Розглянувши матеріали справи, із врахуванням вимог Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод стосовно розгляду справи упродовж розумного строку, заслухавши пояснення представників позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються вимоги, відповідно до приписів ст. 43 ГПК України, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, суд вважає за правильне взяти до уваги наступне.

07.10.2008 року між Приватним акціонерним товариством "Натурфарм" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Арніка-Люкс" було укладено договір поставки № 41Л , згідно п. 1.1. якого постачальник зобов'язувався передати покупцю товари народного споживання, а покупець зобов'язувався прийняти та оплатити поставлений товар на умовах договору.

У відповідності до п. 1.2. договору продавець здійснює поставку товару окремими партіями в асортименті, кількості та за цінами, зазначених у видаткових накладних -специфікаціях, що складають невід'ємну частину договору.

Пунктом 2.1. договору встановлено, що покупець зобов'язується оплатити вартість товару кожні 30 (тридцять) днів після його реалізації, шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника, зазначений у цьому договорі, або окремо погоджений сторонами.

Доказами передачі товару у власність покупця є належним чином оформлені видаткова накладна - специфікація (з розшифрованим підписом уповноваженої покупцем особи), та довіреність на отримання товару (з посиланням на номер та дату видаткової накладної-специфікації) - п. 3.1. договору.

Сторони у п. 4.1. договору погодили, що продукція вважається переданою постачальником та прийнятою покупцем за кількістю - з моменту підписання сторонами видаткової накладної - специфікації, за якістю - відповідно до сертифікатів якості, наданих постачальником.

Згідно п. 5.1. договору кількість та асортимент товару зазначається у видаткових накладних - специфікаціях.

У відповідності до п. 9.2. договору - усі спори за даним договором вирішуються шляхом переговорів, а якщо спір не буде вирішено - відповідним господарським судом.

Позивач, на виконання договору поставки, у період з 07.10.2008 року по 09.11.2010 року поставив Товариству з обмеженою відповідальністю "Арніка-Люкс" товар, що підтверджується копіями видаткових накладних - специфікацій (а. с. 9 - 67) та податкових накладних (а. с. 102 - 165).

Відповідач, згідно договору поставки отримав поставлений товар, що підтверджується належним чином оформленими видатковими накладними-специфікаціями з відтиском печатки товариства з обмеженою відповідальністю "Арніка-Люкс" - "для довідок" та підписом уповноваженої покупцем особи, однак свої зобов'язання щодо оплати отриманої продукції виконав неналежним чином, внаслідок чого утворилась заборгованість перед позивачем в сумі 43 540, 27 гривень, що підтверджується актом звіряння розрахунків з 01.01.2008 року по 24.08.2011 року за підписом бухгалтера Приватного акціонерного товариства "Натурфарм" та відтиском мокрої печатки ПрАТ "Натурфарм", який міститься в матеріалах справи (а. с. 69).

12.05.2011 року на адресу приватного акціонерного товариства "Натурфарм" надійшов гарантійний лист (Вих. № 18 від 12.05.2011 року) від товариства з обмеженою відповідальністю "Арніка-Люкс", згідно якого відповідач гарантував оплату боргу в сумі 55 080, 31 гривень згідно графіка: 03.06.2011 року в сумі - 5 000, 00 гривень; 10.06.2011 року в сумі - 5 000, 00 гривень; 17.06.2011 року в сумі - 5 000, 00 гривень; 24.06.2011 року в сумі - 5 000, 00 гривень; 30.06.2011 року в сумі - 5 000, 00 гривень; 01.07.2011 року в сумі - 6 000, 00 гривень; 08.07.2011 року в сумі - 6 000, 00 гривень; 15.07.2011 року в сумі - 6 000, 00 гривень; 22.07.2011 року в сумі - 6 000, 00 гривень; 29.07.2011 року в сумі - 6 080, 31 гривень.

11.11.2011 року позивач надіслав на адресу товариства з обмеженою відповідальністю "Арніка-Люкс" претензію, згідно якої просив відповідача виконати взяті на себе зобов'язання згідно із договором поставки № 41Л від 07.10.2008 року та погасити заборгованість в сумі 43 540, 27 гривень в термін передбачений законодавством. Факт надсилання претензії підтверджується фіскальним чеком Укрпошти від 11.11.2011 року № 6456 (а. с. 74).

Однак відповідач відповіді на претензію не надіслав, борг не погасив.

Суд вважає позов таким, що підлягає до задоволення з огляду на наступне.

За змістом ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договір.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, передбачених ст. 11 цього кодексу, зокрема, із договорів.

В силу ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

За змістом ст. ст. 526, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином та у встановлений строк. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений момент предявлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.

Приписами ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Суд дослідивши матеріали справи встановив, що факт порушення відповідачем договірних зобов'язань підтверджується матеріалами справи, тому позовні вимоги щодо стягнення 43 540, 27 гривень - заборгованості за поставлений товар, є обґрунтованими.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст. 34 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку про задоволення позову у повному обсязі, в межах позовних вимог.

Господарські витрати, за правилами ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, слід покласти на відповідача.

Керуючись ст. ст. 8, 124 Конституції України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. ст. 11, 509, 526, 530, 629, 712 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 22, 33, 34, 43, 49, 64, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в :

позов Приватного акціонерного товариства "Натурфарм" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Арніка-Люкс" про стягнення заборгованості за договором поставки № 41Л від 07.10.2008 року в сумі 43 540, 27 гривень - задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Арніка-Люкс" (вул. Сахарова, 21/2, м. Івано-Франківськ, Івано-Франківська область, 76018; Поштова адреса: вул. Дністровська, 53, м. Івано-Франківськ, Івано-Франківська область, 76015, ідентифікаційний код: 32077823) на користь Приватного акціонерного товариства "Натурфарм" (вул. Лісна, 30-А, Оболонський район, м. Київ, 04075, ідентифікаційний код: 24930169) 43 540, 27 гривень (сорок три тисячі п'ятсот сорок гривень двадцять сім копійок) заборгованості за поставлений товар, а також 1 411, 50 гривень (одну тисячу чотириста одинадцять гривень п'ятдесят копійок) - сплаченого судового збору.

Наказ видати стягувачу після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Михайлишин В. В.

Повне рішення складено 02.03.12

Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду"

________ Осудар І. Б. 02.03.12