Рішення № 21777440, 13.02.2012, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "13" лютого 2012 р. Справа № 21/5007/123/11

Господарський суд Житомирської області у складі:

Головуючого судді

судді Вельмакіної Т.М.

судді

за участю представників сторін

від позивача: ОСОБА_1 - довіреність від 15.04.11р.;

від відповідача: не з'явився;

прокурор: Тарасюк В.С. - сл. посвідчення НОМЕР_1

розглянув справу за позовом Прокурора Брусилівського району в інтересах держави в особі Українського державного фонду підтримки фермерських господарств в особі Житомирського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств (м.Житомир)

до Фермерського господарства "Нона-1" (с.Биків Брусилівський район Житомирська область)

про стягнення 42143,74 грн.

Прокурором пред'явлено позов про стягнення з фермерського господарства "Нона-1" на користь Українського державного фонду підтримки фермерських господарств в особі Житомирського відділення Укрдержфонду підтримки фермерських господарств бюджетних коштів у сумі 42143,74 грн., з яких 39000,00грн. основного боргу та 3143,74грн. пені.

Прокурор та представник позивача в судовому засіданні позов підтримали з підстав, викладених у позовній заяві, та у заявленому розмірі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся вчасно та належним чином, про що свідчить розписка господарського суду Житомирської області (а.с.36).

Враховуючи зазначене, відсутність представника відповідача, на думку суду, не перешкоджає вирішенню спору по суті.

Справа розглядається, у відповідності до ст. 75 ГПК України, за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши надані до справи документи, заслухавши думку прокурора та пояснення представника позивача, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 23 вересня 2009 року між Українським державним фондом підтримки фермерських господарств (далі Укрдержфонд), в особі директора Житомирського відділення (позивач) та Фермерським господарством "Нона-1" (відповідач) укладено договір №05 про надання фінансової підтримки (допомоги) фермерському господарству (далі - Договір (а.с.10-11)), за умовами якого Укрдержфонд (в особі регіонального відділення) зобов'язався надати фінансову підтримку на поворотній основі фермерському господарству в сумі 100000,00грн., а фермерське господарство зобов'язалось використати її за цільовим призначенням і повернути фінансову підтримку (допомогу) у визначений даним Договором строк (п.1 Договору).

Позивач стверджує, що ним, на виконання вищевказаного Договору надано відповідачу фінансову підтримку в сумі 100000,00грн., на підтвердження чого надано платіжні доручення №3 від 25.09.09р. (а.с.9 (зворотній бік)).

Згідно п.3.4.3 Договору сторони передбачили, що фермерське господарство зобов'язане повернути кошти фінансової підтримки до Житомирського відділення Укрдержфонду згідно з встановленим графіком:

- до 23 вересня 2010 року в сумі 20000,00 грн.;

- до 23 вересня 2011 року в сумі 20000,00 грн.;

- до 23 вересня 2012 року в сумі 20000,00 грн.;

- до 23 вересня 2013 року в сумі 20000,00 грн.;

- до 23 вересня 2014 року в сумі 20000,00 грн.;

Згідно даних позивача, відповідач, порушуючи вищевказаний графік, повернув кошти фінансової підтримки частково, сплативши лише 1000,00грн. (а.с. 35).

Внаслідок вказаного, станом на день звернення з позовом до суду та на день розгляду справи в суді, за відповідачем рахується заборгованість перед позивачем в сумі 39000,00грн.

Крім основної суми боргу, прокурор просить стягнути з відповідача пеню в сумі 3143,74грн. (а.с.8).

Обгрунтовуючи позовні вимоги, прокурор посилається, зокрема, на ст. 11 Закону України "Про фермерське господарство", п.п.12,13 "Порядку використання коштів державного бюджету для надання підтримки новоствореним фермерським господарствам та фермерським господарствам з відокремленими садибами", затвердженого постановою КМУ №1102 від 25.08.04р., приписи ст.ст. 530,599,625 ЦК України, ст. 202 ГК України.

Відповідач позов за предметом та підставами звернення не оспорив, доказів додаткового погашення заборгованості не надав.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, враховуючи пояснення учасників процесу, господарський суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, враховуючи наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 11 Закону України, від 19.06.2003, № 973-IV "Про фермерське господарство" від 19.06.2003р., кошти Українського державного фонду підтримки фермерських господарств надаються новоствореним фермерським господарствам та фермерським господарствам з відокремленими фермерськими садибами, фермерським господарствам, які провадять господарську діяльність та розташовані у гірських населених пунктах, на поліських територіях, визначених в установленому порядку Кабінетом Міністрів України, на безповоротній основі та на конкурсних засадах на поворотній основі, а іншим фермерським господарствам підтримка надається тільки на поворотній основі, а також - спрямовуються на забезпечення гарантій, поруки при кредитуванні банками фермерських господарств.

Згідно пункту 13 "Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для надання підтримки фермерським господарствам", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25.08.2004, № 1102, кошти фінансової підтримки, наданої фермерським господарствам на конкурсних засадах на поворотній основі, повертаються згідно з укладеними відповідно до цього Порядку договорами на відповідні рахунки Фонду і його регіональних відділень, відкриті в територіальних органах Державної казначейської служби, і протягом двох робочих днів перераховуються до державного бюджету.

Згідно п.12 Порядку, фермерське господарство несе відповідальність згідно із законодавством за нецільове використання одержаних коштів та своєчасне і в повному обсязі повернення до державного бюджету коштів фінансової підтримки.

Матеріалами справи підтверджено, що відповідачем, як Фермерським господарством, 08.08.09р. була подана позивачу заявка на участь у конкурсі для отримання фінансової підтримки на поворотній основі (а.с.9), на підставі чого 23 вересня 2009 року між сторонами укладено договір №05 про надання фінансової підтримки (допомоги) фермерському господарству (а.с.10-11). На виконання вищевказаного Договору відповідачу надано фінансову підтримку в сумі 100000,00грн., доказом чого є платіжне дорученням №3 від 25.09.09р. (а.с.9 (зворотній бік)).

Так, беручи до уваги зміст правовідносин, які склалися між сторонами, та характер взятих ними зобов'язань, суд дійшов висновку про те, що між сторонами виникли правовідносини з договору позики.

Статтею 1046 ЦК України передбачено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно ст.1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Позика, надана за договором безпроцентної позики, може бути повернена позичальником достроково, якщо інше не встановлено договором.

Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

За ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як було зазначено, в договорі сторони передбачили, що підприємство зобов'язано провести розрахунок згідно графіку до 23 вересня 2010 року в сумі 20000,00грн. та до 23 вересня 2011 року в сумі 20000,00грн. (п.3.4.3 Договору).

Враховуючи, що відповідач за вказаний період сплатив лише 1000,00грн., доказом чого є виписка з рахунку позивача за 28.10.10р., позивач правомірно заявив до стягнення з відповідача 39000,00грн. заборгованості по сплаті фінансової допомоги за період вересень 2010 року, вересень 2011 року.

Згідно ст.ст.525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Це положення кореспондується зі ст.193 ГК України, згідно якої об'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Виходячи з викладеного, суд вважає вимогу про стягнення боргу в розмірі 39000,00 грн. обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Що стосується вимоги позивача про стягнення з відповідача 3143,74грн. пені, нарахованої станом на 05.10.11р. за період з 24.09.10р. по 23.09.11р. на суму боргу 19000,00грн. та за період з 24.09.10р. по 05.10.11р. на суму 39000,00грн., слід зазначити наступне.

Згідно п.3 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Частиною 3 ст.549 ЦК України передбачено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом. 5.2 Договору №05 сторони визначили, що за несвоєчасне повернення коштів фінансової підтримки фермерське господарство сплачує Житомирському відділенню Укрдержфонду підтримки фермерських господарств пеню за кожен день неповернення коштів, яка обчислюється від суми простроченого платежу, у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що дії у період прострочення. Пеня нараховується за весь період прострочення: дати виникнення обставин, що є підставою для застосування пені, до дати повного повернення коштів фінансової підтримки включно.

Перевіривши розрахунок пені (а.с.8), суд вважає його обґрунтованим, оскільки пеня в сумі 3143,74грн. нарахована відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства України.

Відповідно до ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач позов за підставами пред'явлення та предметом не оспорив, доказів сплати заборгованості не надав.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню в повному обсязі на суму 42143,74грн. з яких: - 39000,00грн. заборгованості по сплаті фінансової допомоги, 3143,74грн. пені.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.33, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Фермерського господарства "Нона-1" (12642, Житомирська обл., Брусилівський р-н., с. Биків, вул. Садова, 228, код 35684614)

на користь Українського державного фонду підтримки фермерських господарств в особі Житомирського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств (10014, Житомирська обл., м.Житомир, вул.Мала Бердичівська, 25, к.47, р/р 35217001003708 ВДК у м. Житомирі, код 13562604):

- 39000,00грн. заборгованості по сплаті фінансової допомоги;

- 3143,74грн. пені.

3. Стягнути з Фермерського господарства "Нона-1" (12642, Житомирська обл., Брусилівський р-н., с. Биків, вул. Садова, 228, код 35684614) в доход Державного бюджету України:

- 1411,50грн. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили у відповідності до ст. 85 ГПК України.

Суддя Вельмакіна Т.М.

Повне рішення складено 15 лютого 2012 року.

Віддрукувати:

1 - до справи

2 - відповідачу - рек. з пов. про вруч.