Постанова № 21777145, 29.02.2012, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" лютого 2012 р. Справа № 5005/5367/2011

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючогоПолякова Б.М.,

суддівКоваленка В.М., Короткевича О.Є.

розглянувши матеріали касаційної скаргиНовомосковської об'єднаної державної податкової

інспекції Дніпропетровської області

на постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 08.11.2011 року

у справі№ 5005/5367/2011

за заявою боржникаПриватного підприємства "Агротехсервіс НК", м. Перещепине

про банкрутство в судовому засіданні взяли участь представники: не з'явились

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 22.04.2011 року порушено провадження у справі № 5005/5367/2011 про банкрутство Приватного підприємства "Агротехсервіс НК", м. Перещепине (далі Боржник, Підприємство) за заявою останнього в порядку норм ст. 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі Закон про банкрутство).

Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 19.05.2011 року Боржника визнано банкрутом, відносно нього відкрито ліквідаційну процедуру, а ліквідатором призначено арбітражного керуючого Князєву Є. Г., яку зобовязано: опублікувати оголошення в офіційному друкованому органі; провести ліквідаційну процедуру та надати обґрунтований звіт про виконану роботу та всі докази, що свідчать про виконання ліквідаційної процедури тощо.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 02.08.2011 року (суддя Примак С. А.) затверджено наданий суду звіт ліквідатора і ліквідаційний баланс, ухвалено ліквідувати юридичну особу Боржника, а провадження у справі припинено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 08.11.2011 року (головуючий суддя Лисенко О. М., судді: Виноградник О. М., Джихур О. В.) ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 02.08.2011 року - без змін.

Не погоджуючись з вказаними судовими рішеннями, Новомосковська об'єднана державна податкова інспекція Дніпропетровської області (далі ДПІ, Інспекція) звернулася до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 02.08.2011 року та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 08.11.2011 року, а провадженн у справі припинити.

Касаційна скарга мотивована порушенням судами попередніх інстанцій норм матеріального права, зокрема ст. 60 Господарського кодексу України, ст. 1, 7, 51 Закону про банкрутство, а також норм процесуального права.

Обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судами попередніх інстанцій під час розгляду справи було встановлено, що дотримання досудового порядку звернення із заявою про порушення справи про банкрутство Підприємства згідно вимог ст. 51 Закону про банкрутство в силу положень ч. 1 вказаної статті було перевірено в судовому засіданні, коли вирішувалось питання про визнання Боржника банкрутом. При цьому, слід зазначити, що постанова господарського суду Дніпропетровської області від 19.05.2011 року про визнання Підприємства банкрутом не скасована та набрала законної сили. Тому доводи скаржника про безпідставність порушення провадження у справі про банкрутство та недотримання вимог ст.1, 7, 11 Закону обґрунтовано відхилені судом апеляційної інстанції, оскільки провадження у справі про банкрутство було здійснено за спрощеною процедурою передбачено ст. 51 закону, передумовами якої є недостатня вартість майна боржника - юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, для задоволення вимог кредиторів.

Відповідно до частини 1 статті 51 Закону про банкрутство якщо вартості майна боржника - юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом. У разі виявлення зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов'язані звернутися в господарський суд із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи.

Аналіз вказаної норми та положень частин 2, 3 ст. 7 Закону про банкрутство дає підстави стверджувати про необхідні передумови для звернення із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство боржника у порядку статті 51 Закону про банкрутство, які полягають у наступному. Прийняття рішення власником майна (або органом, уповноваженим управляти майном) боржника про звернення боржника до господарського суду із заявою. Проведення аналізу активів боржника у вигляді проведення інвентаризації наявного майна (у тому числі заставленого майна), його належної оцінки та оцінки грошових коштів на рахунках боржника. Аналіз пасивів боржника шляхом публікації оголошення згідно з вимогами ст. 105 ЦК України з метою виявлення кредиторів та встановлення повного обсягу кредиторської заборгованості, у тому числі по податках, зборах (обов'язкових платежах). Проведення аналізу активів та пасивів боржника є підставою складення проміжного ліквідаційного балансу, який додається до заяви боржника відповідно до п. 3 ст. 7 Закону про банкрутство. Повідомлення органу державної податкової служби про ліквідацію підприємства.

Дотримання визначених вимог та сукупність вказаних дій із доданням доказів їх проведення є підставою для звернення ліквідатора (ліквідаційної комісії) із заявою про порушення справи про банкрутство в порядку ст. 51 Закону про банкрутство.

Як встановлено судами попередніх інстанцій голова ліквідаційної комісії Товариства звернувся до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство за правилами ст. 51 Закону про банкрутство, судами перевірено чи здійснювалось повідомлення в друкованих засобах масової інформації повідомлення про припинення Товариства та про порядок і строк заявлення кредиторами вимог до нього; докази письмового повідомлення відомих кредиторів про ліквідацію Боржника; докази здійснення ліквідаційною комісією у встановленому порядку інвентаризації основних засобів, матеріалів, грошових коштів, цінних паперів тощо; проведення належним чином оцінки наявного майна боржника, докази повідомлення органу державної податкової служби про ліквідацію вказаного Товариства у встановленому законом порядку.

Відповідно до ст. 40 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" підставою для припинення провадження у справі є затвердження звіту ліквідатора в порядку, передбаченому ст. 32 цього Закону.

Статтею 32 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" встановлено, що після завершення усіх розрахунків з кредиторами ліквідатор подає до господарського суду звіт та ліквідаційний баланс, до якого додаються: показники виявленої ліквідаційної маси (дані її інвентаризації); відомості про реалізацію об'єктів ліквідаційної маси з посиланням на укладені договори купівлі-продажу; копії договорів купівлі-продажу та акти приймання - передачі майна; реєстр вимог кредиторів з даними про розміри погашених вимог кредиторів; документи, які підтверджують погашення вимог кредиторів.

Згідно з ч.2 ст.32 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" якщо за результатами ліквідаційного балансу після задоволення вимог кредиторів не залишилося майна, господарський суд виносить ухвалу про ліквідацію юридичної особи - банкрута.

Отже, суд касаційної інстанції, відповідно до встановлених судами попередніх інстанцій обставин з урахуванням вищезазначених норм та на підставі наданих ліквідатором документів, доданих до звітів ліквідатора, погоджується із висновками судів в оскаржуваних судових рішеннях про те, що ліквідатором Підприємства були виконані всі дії у ліквідаційній процедурі, передбачені нормами ст.ст. 22, 25 Закону про банкрутство, а тому складений ліквідаційний звіт, ліквідаційний баланс Підприємства відповідають вимогам вказаних норм, підлягають затвердженню, а провадження у справі припиненню.

За таких обставин справи, доводи касаційної скарги Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанцій, тому оскаржувані ухвала та постанова цих судів підлягають залишенню без змін, як такі, що відповідають нормам матеріального та процесуального права.

З урахуванням викладеного та керуючись нормами ст.ст. 1115, 1117, 1119 11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Касаційну скаргу Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області залишити без задоволення.

2.Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 08.11.2011 року та ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 02.08.2011 року у справі № 5005/5367/2011 залишити без змін.

Головуючий Б. М. Поляков

Судді В.М. Коваленко

О.Є. Короткевич