YouControl — сервіс перевірки контрагентів. Повне досьє на компанію доступне в індивідуальних тарифах.

Головна /

Каталог судових рішень

/

Суди Чернігівська область

/

Господарський суд Чернігівської області

Рішення № 2176601, 15.10.2008, Господарський суд Чернігівської області

Дата ухвалення

15.10.2008

Номер справи

12/165

Номер документу

2176601

Форма судочинства

Господарське

Компанії, зазначені в тексті судового документа

15.10.08

УКРАЇНА

Господарський суд

Чернігівської області

14000, м. Чернігів телефон канцелярії

проспект Миру, 20 77-99-18

Іменем України

РІШЕННЯ

“14” жовтня 2008 року справа № 12/165

Позивач: Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк (закрите акціонерне товариство) , пров. Шевченка, 12, м. Київ, 01001 В особі Філії "Відділення Промінвестбанку в м. Чернігів", пр. Перемоги, 133, м. Чернігів, 14038

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Праця Стольне", вул. Леніна, 17, с. Стольне, Менський район, Чернігівська область, 15661

Предмет спору: про стягнення заборгованості 599504,6 грн., шляхом звернення стягнення на заставне майно,

Суддя Л.М.Лавриненко

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН:

позивач: Штандура Д.А. - довіреність № 1213 від 22.08.2007 року, представник

відповідач: не з"явився

СУТЬ СПОРУ:

Позивачем подано позов про стягнення з відповідача 559 000 грн. простроченої заборгованості по кредиту, 8247 грн. 55 коп. простроченої заборгованості по відсотках, 32 257 грн. 05 коп. пені, згідно кредитного договору № 1708-05 від 22.06.2005 року, шляхом звернення стягнення на заставне майно, згідно іпотечного договору, посвідченого 14.07.2005 року державним нотаріусом Менської державної нотаріальної контори Чернігівської області Петрикей К.І. та зареєстрованого в реєстрі за № 3197, (зі змінами та доповненнями) і договору застави, посвідченого 14.07.05р. державним нотаріусом Менської державної нотаріальної контори Чернігівської області Петрикей К.І та зареєстрованого в реєстрі за № 3198 ( зі змінами та доповненнями).

Сторони були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, але відповідач повноважного представника в судове засідання не направив.

До початку судового засідання від відповідача надійшов відзив на позов з додатковими документами. В поданому відзиві на позов відповідач визнає заборгованість по кредиту в сумі 559 000 грн. та просить зменшити суму пені. Токож відповідач просить розглянути справу без участі повноважного представника відповідача на підставі наявних у справі матеріалів.

Представник позивача проти розгляду справи без участі повноважного представника відповідача не заперечував.

Суд прийняв клопотання відповідача про розгляд справи без участі повноважного представника, оскільки це є правом сторони, згідно ст. 22 Господарського процесуального кодексу України.

Представник позивача в судовому засіданні надав письмове клопотання про відмову здійснення технічної фіксації судового процесу, яке задоволено судом.

Ухвалою суду від 02.10.2008 року, відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, було прийнято письмове клопотання про зменшення розміру позовних вимог у зв"язку зі сплатою відповідачем простроченої заборгованості по відсотках та відповідно про стягнення з відповідача 559 000 грн. простроченої заборгованості по кредиту, 916 грн. 39 коп. заборгованості по відсотках за період з 30.09.08р. по 01.10.08р. та 37 022 грн. 30 коп. пені за прострочення повернення кредиту, а також про стягнення з відповідача 68 грн. витрат за реєстрацію звернення стягнення на заставне майно в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна та 34 грн. витрат за отримання витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна, оскільки подане клопотання не протирічило діючому законодавству, не зачіпало нічиї права та охоронювані законом інтереси.

Не з’явлення в судове засідання повноважного представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті. Рішення приймається за наявними у справі документами на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи, що позивачем було подано заяву про зменшення позовних вимог, яка прийнята судом, а тому суд розглядає справу з урахуванням заяви позивача.

Розглянувши подані документи і матеріали, вислухавши пояснення повноважного представника позивача, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив:

22.06.2005 року між позивачем та СТОВ „Праця”, правонаступником якого є відповідач згідно п.1.2 Статуту , зареєстрованого Державним реєстратором енської райдержадміністрації 01.06.05р. № 10501050001000119, було укладено кредитний договір № 1708-05, згідно якого позивач взяв на себе зобов’язання надати позичальнику кредит в сумі 757 883,30 грн. для придбання кормозбирального та зернозбирального комбайнів, з оплатою 17% річних, з 22.06.2008 року відсотки за неправомірне користування кредитом в розмірі 30% річних, а позичальник повернути кредит, сплачувати відсотки, пеню у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до пункту 2.2. договору було встановлено строк повернення кредиту –22.06.2008 року та визначено графік повернення кредиту.

Договором від 02.11.2005 року № 1/1708-05/2426 про внесення змін до кредитного договору № 1708-05 від 22.06.2005 року було внесено зміни до п.п. 2.1., 2.2., 2.3. кредитного договору № 1708-05 від 22.06.2005 року, відповідно до яких банк надає позичальнику кредит в сумі, яка не може перевищувати 839 000 грн., дата остаточного повернення кредиту –22.06.2008 року згідно наведеного графіку, а кредит надається із наступним цільовим призначенням: на створення основних засобів у відповідності до Постанови Кабінету Міністрів України від 18.02.2004 року № 184 із змінами, внесеними згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 15.01.2005 року № 34.

Договором від 12.11.2005 року № 1/1708-05/2487 про внесення змін до кредитного договору № 1708-05 від 22.06.2005 року, у зв’язку з здійсненням державної перереєстрації Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Праця” було змінено назву позичальника на Товариство з обмеженою відповідальністю „Праця Стольне”, а також внесено зміни до п.п. 3.1., 3.2., 3.8., 3.11., 4.1.1.3., 4.2.1. кредитного договору № 1708-05 від 22.06.2005 року, відповідно до яких відсотки за користування кредитом нараховуються банком на суму фактичного щоденного залишку заборгованості за отриманими коштами та сплачуються позичальником, виходячи з встановленої банком відсоткової ставки у розмірі 17% річних, відсотки нараховуються: за методом факт/факт щомісячно в останній робочий день звітного місяця, а також в день кінцевого терміну погашення кредиту, визначеного в п. 2.2. Договору. Відсотки нараховуються в останній робочий день звітного місяця за період з першого дня звітного місяця по останній календарний день звітного місяця та сплачуються позичальником з поточного рахунку в останній робочий день звітного місяця. Відсотки сплачуються виходячи із ставки, встановленої кредитним договором та зменшеної на 14% річних. В разі неотримання банком у вищезазначені терміни сплати компенсації в сумі 14% річних яка відшкодовується за рахунок державного бюджету, позичальник зобов’язується сплатити відсотки за користування кредитом повністю за рахунок власних коштів. В разі повного розрахунку позичальника за відсотками по кредиту за відповідний (окремий) період кредитування за рахунок власних коштів та при отриманні банком компенсації, банк здійснює зарахування компенсації в рахунок майбутніх платежів позичальника по відсоткам за кредитом. В разі повного погашення кредиту позичальником та відсотків за користування кредитом –сума отриманої банком компенсації зараховується на поточний рахунок позичальника.

Згідно ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ст. ст. 1048, 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) та сплатити відсотки за користування коштами у строк та в порядку, що встановлені договором.

Позивач виконав взяті на себе зобов’язання та надав позичальнику кредит в сумі 839 000 грн. шляхом перерахування коштів позичальнику, що підтверджується копіями платіжних доручень про надання кредитних коштів доданих позивачем до матеріалів справи.

Як свідчать матеріали справи позичальник взяті на себе зобов’язання в повному обсязі не виконав, кредит в установлений строк, в повній сумі не повернув. Заборгованість по кредиту становить 559 000 грн.

Згідно п. п. 3.2 Договору (з урахуванням Договору від 12.11.2005 року № 1/1708-05/2487 про внесення змін до кредитного договору № 1708-05 від 22.06.2005 року) позичальник зобов’язаний був сплачувати банку відсотки за користування коштами в розмірі 17 % річних.

У відповідності з частиною другою п. 3.2. Договору, нарахування відсотків здійснюється за методом “факт/факт”, щомісячно в останній робочий день звітного місяця, а також в день кінцевого терміну погашення кредиту, визначеного в п. 2.2. Договору. Відсотки нараховуються в останній робочий день звітного місяця за період з першого дня звітного місяця по останній календарний день звітного місяця та сплачуються позичальником з поточного рахунку в останній робочий день звітного місяця. Відсотки сплачуються виходячи із ставки, встановленої кредитним договором та зменшеної на 14% річних. В разі неотримання банком у вищезазначені терміни сплати компенсації в сумі 14% річних яка відшкодовується за рахунок державного бюджету, позичальник зобов’язується сплатити відсотки за користування кредитом повністю за рахунок власних коштів. В разі повного розрахунку позичальника за відсотками по кредиту за відповідний (окремий) період кредитування за рахунок власних коштів та при отриманні банком компенсації, банк здійснює зарахування компенсації в рахунок майбутніх платежів позичальника по відсоткам за кредитом. В разі повного погашення кредиту позичальником та відсотків за користування кредитом –сума отриманої банком компенсації зараховується на поточний рахунок позичальника.

Згідно п.3.3 договору у випадку порушення позичальником строку остаточного повернення всіх отриманих сум кредиту , встановлених п.2.2 договору , позичальник надалі сплачує відсотки за неправомірне користування кредитом , виходячи із відсотком ставки у розмірі 30 % річних , порядок нарахування та сплати яких встановлюється згідно п.3.2 договору.

Як вбачається із матеріалів справи відповідач в порушення умов договору № 1708-05 від 22.06.2005 року та Договору від 12.11.2005 року № 1/1708-05/2487 про внесення змін до кредитного договору № 1708-05 від 22.06.2005 року, а також вимог чинного законодавства не виконав взяті на себе зобов’язання і своєчасно кредит та відсотки за його користування не сплатив.

Відсотки за користування кредитом з 22.06.05р. по 29.09.08р. відповідачем сплачені повністю. Заборгованість по відсотках за період з 30.09.2008р. по 01.10.08р. становить 916 грн 39 коп.

Позивач також просить стягнути також відповідно до п. 5.3. договору пеню в сумі 37022 грн. 30 коп. за прострочку повернення кредиту за період з 23.06.2008 року по 01.10.2008 року.

Відповідно до ст. ст. 546, 549 Цивільного кодексу України, виконання зобов’язань за договором можуть забезпечуватись неустойкою (штрафом, пенею). Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобов’язання.

Частинами 4 та 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення зобов’язання застосовуються у розмірі передбаченому сторонами у договорі.

Також частиною 6 ст. 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Пунктом 5.3. кредитного договору передбачено, що за несвоєчасну сплату сум кредиту або плати за кредит та відсотків за неправомірне користування кредитом позичальник зобов’язаний сплатити позивачу пеню, яка обчислюється від суми простроченого платежу, в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє у період прострочення та нараховується щоденно.

Приймаючи до уваги, що позичальником була допущена прострочка сплати суми кредиту , суд доходить висновку, що позовні вимоги позивача щодо стягнення пені в сумі 37022 грн. 30 коп. за період з 23.06.2008 року по 01.10.2008 року за прострочку повернення кредиту є обґрунтованими .

Заява відповідача про зменшення суми пені задоволенню не підлягає, оскільки відповідно до ст. 233 Господарського кодексу України , суд має право зменшити розмір санкцій , у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі із збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги : ступінь виконання зобов”язання боржником; майновий стан сторін , які беруть участь у зобов”язанні ; не лише майнові , але й інші інтереси сторін , що заслуговують на увагу.

Згідно ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами.

Відповідач не надав суду доказів , які б підтверджували , що штрафні санкції є надмірно великими у порівнянні із збитками кредитора, його тяжкий фінансовий стан та неможливість сплати пені за прострочку повернення суми кредиту.

У відповідності зі ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України зобов’язання повинні виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В забезпечення виконання позичальником зобов’язань по кредитному договору № 1708-05 від 22.06.2005 року між позивачем та відповідачем 22.06.2005 року було укладено договір застави № 1711-05 (зі змінами внесеними згідно Договору про внесення змін № 1/1711-05/2537 від 11.11.2005 року).

Відповідно до п. 1.1. договору застави № 1711-05 від 22.06.2005 року (зі змінами внесеними згідно Договору про внесення змін № 1/1711-05/2537 від 11.11.2005 року) цей договір забезпечує вимоги заставодержателя (позивача), що випливають з кредитного договору № 1708-05 від 22.06.2005 року, укладеного між заставодержателем та заставодавцем, за умовами якого заставодержатель надає заставодавцю кредит у сумі, яка не може перевищувати 839 000 грн., на умовах передбачених кредитним договором , повернути заставодержателю не пізніше 22.06.2008 року включно всі отримані в межах кредитної лінії суми кредиту відповідно до графіку (п.2.2. кредитного Договору), сплатити відсотки за користування ним у розмірі 17% річних, у тому числі відсотки за неправомірне користування кредитом у розмірі 30% річних, неустойку (пеню, штрафи), а також відшкодувати заставодержателю всі збитки, понесені ним внаслідок невиконання заставодавцем умов кредитного договору у розмір і у випадках, передбачених кредитним договором.

Пунктами 1.2.-1.6. договору застави № 1711-05 від 22.06.2005 року передбачено, що предметом застави є обладнання консервного цеху, що наведений у п. 1.2. договору застави. Майно належить Заставодавцю на праві власності, що підтверджується довідкою Заставодавця від 22.06.2005 року за № 115 і обліковується на балансі Заставодавця та знаходиться за адресою: Чернігівська область, Менський район, с. Стольне, СТОВ „Праця”, сторони оцінюють майно у 130 000 грн. (балансова вартість майна становить 155 212 грн. 24 коп.).

Крім того 14.07.2005 року в забезпечення виконання позичальником зобов’язань по кредитному договору № 1708-05 від 22.06.2005 року між позивачем та відповідачем було укладено договір застави, посвідчений державним нотаріусом Менської державної нотаріальної контори Чернігівської області Петрикей К.І. та зареєстрований в реєстрі за № 3198 (зі змінами внесеними згідно Договору р. № 2943 від 12.07.2007 року).

Відповідно до п. 1.1. договору застави від 14.07.2005 року за р. № 3198 (зі змінами внесеними згідно Договору р. № 2943 від 12.07.2007 року) цей договір забезпечує вимоги заставодержателя (позивача), що випливають з кредитного договору № 1708-05 від 22.06.2005 року, укладеного між заставодержателем та заставодавцем, за умовами якого заставодержатель надає заставодавцю кредит у сумі, яка не може перевищувати 839 000 грн., на умовах передбачених кредитним договором, повернути заставодержателю не пізніше 22.06.2008 року включно всі отримані в межах кредитної лінії суми кредиту відповідно до графіку (п.2.2. кредитного Договору), сплатити відсотки за користування ним у розмірі 17% річних, у тому числі відсотки за неправомірне користування кредитом у розмірі 30% річних, неустойку (пеню, штрафи), а також відшкодувати заставодержателю всі збитки, понесені ним внаслідок невиконання заставодавцем умов кредитного договору у розмір і у випадках, передбачених кредитним договором.

Пунктами 1.2.-1.6. договору застави від 14.07.2005 року за р. № 3198 (зі змінами внесеними згідно Договору р. № 2943 від 12.07.2007 року) передбачено, що предметом застави є сільськогосподарська техніка, перелік якої наведений у п. 1.2.1. договору застави. Майно належить Заставодавцю на праві власності, що підтверджується свідоцтвами, довідкою Заставодавця від 11.07.2005 року за № 117 і обліковується на балансі Заставодавця та знаходиться за адресою: Чернігівська область, Менський район, с. Стольне, СТОВ „Праця”, сторони оцінюють майно у 762 765 грн. (балансова вартість майна становить 762 765 грн.).

Статтею 20 Закону України «Про заставу»передбачено, що заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов’язання, забезпеченого заставою, воно не було виконано.

У відповідності до статті 589 Цивільного кодексу України у разі невиконання зобов’язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.

Пунктами 2.1.8 Договору застави № 1711-05 від 22.06.2005 року (зі змінами внесеними згідно Договору про внесення змін № 1/1711-05/2537 від 11.11.2005 року) та договору застави від 14.07.2005 року за р. № 3198 (зі змінами внесеними згідно Договору р. № 2943 від 12.07.2007 року) передбачено, в разі, коли в момент настання терміну виконання заставодавцем будь-якого зобов’язання за кредитним договором, вказане зобов’язання заставодавцем виконано не буде, а також у разі виникнення інших підстав, передбачених договором, для звернення стягнення на майно Заставодержатель (позивач) отримає право звернути стягнення на майно, його реалізувати та одержати задоволення своїх вимог з вартості майна на свій розсуд переважно перед іншими кредиторами заставодавця (відповідача).

Відповідно до пунктів 5.1 договорів застави заставодержатель має право звернути стягнення на заставне майно у разі невиконання заставодавцем зобов’язань за кредитним договором.

Позивачем, відповідно до ст. 11 Закону України “Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень”, було зареєстровано забезпечувальне обтяження рухомого майна в Державному реєстрі. Інші записи обтяження на зазначене майно не здійснювались.

Оскільки позивач перший здійснив реєстрацію забезпечувального обтяження на заставне майно, то відповідно до ст. 14 Закону України “Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень” він має вищий пріоритет, тобто переважне право обтяжувала відносно права іншої особи на те саме рухоме майно.

Також в забезпечення виконання позичальником зобов’язань по кредитному договору № 1708-05 від 22.06.2005 року між позивачем та відповідачем 14.07.2005 року було укладено іпотечний договір, посвідчений державним нотаріусом Менської державної нотаріальної контори Чернігівської області Петрикей К.І. та зареєстрований в реєстрі за № 3197 (зі змінами внесеними згідно Договору р. № 2942 від 12.07.2007 року).

В пункті 1.1 іпотечного договору, сторони передбачили, що цей договір забезпечує вимоги Іпотекодержателя, що випливають з кредитного договору 1708-05 від 22.06.2005 року, укладеного між позивачем та відповідачем, тобто за рахунок предмету іпотеки підлягає погашенню заборгованість по кредиту, по відсотках, оплата неустойки (пені, штрафу), а також всіх збитків, понесених внаслідок невиконання Іпотекодавцем умов кредитного договору.

Відповідно до п. 1.2. іпотечного договору від 14.07.2005 року предметом іпотеки є нежиле приміщення магазину з підвалом, позначене на плані земельної ділянки літерою „А-1”, загальною площею 295,8 кв.м., що знаходиться за адресою: Чернігівська область, Менський район, с. Стольне, вул. Коцюбинського, 6, сторони оцінюють майно у 252247 грн.

Пунктом 1.3. договору зазначено, що предмет іпотеки належить Іпотекодавцю на праві власності, що підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно (серія САА № 769754) виданим 11.04.2005 року виконавчим комітетом Стольненської сільської ради на підставі рішення останнього від 22.03.2005 року за № 22 та витягом з Реєстру прав власності на нерухоме майно за № 7742309, виданим 11.07.2005 року Чернігівським міжміським бюро технічної інвентаризації, згідно якого балансова вартість предмету іпотеки становить 40700 грн.

Також ст.33 Закону України „ Про іпотеку” встановлено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов’язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов’язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Пунктом 2.1.9. іпотечного договору передбачено, що у разі, коли в момент настання терміну виконання Іпотекодавцем будь-якого зобов’язання, що випливає з кредитного договору, вказане зобов’язання Іпотекодавцем виконане не буде, а також у разі виникнення інших підстав для звернення стягнення на предмет іпотеки, передбачених цим договором, іпотекодержатель має право звернути стягнення на предмет іпотеки, реалізувати його відповідно до п. 5 цього договору, та за рахунок вирученої від реалізації предмета іпотеки суми переважно перед іншими кредиторами Іпотекодавця одержати задоволення в повному обсязі своїх вимог, що визначені на момент фактичного задоволення.

Частиною першою ст.7 Закону України “Про іпотеку” встановлено, що за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов’язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором , що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів. Неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачено умовами договору, що обумовлює основне зобов’язання.

Позивачем, відповідно до ст. 4 Закону України “Про іпотеку”, було зареєстровано забезпечувальне обтяження нерухомого майна в Державному реєстрі іпотек. Інші записи обтяження на зазначене майно не здійснювались.

Оскільки позивач перший здійснив реєстрацію забезпечувального обтяження на заставне майно, то відповідно до ст. 4 Закону України “Про іпотеку” він має вищий пріоритет, тобто переважне право обтяжувала відносно права іншої особи на те саме нерухоме майно.

Враховуючи , що відповідач в порушення взятих на себе зобов”язань кредит та відсотки за його користування не сплатив і вимоги позивача не оспорив, господарський суд доходить висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими і підлягають задоволенню в частині стягнення 559 000 грн. простроченої заборгованості по кредиту, 916 грн. 39 коп. заборгованості по відсотках за період з 30.09.08р. по 01.10.08р. та 37 022 грн. 30 коп. пені за прострочення повернення кредиту, шляхом звернення стягнення на заставне майно згідно:

Договору застави № 1711-05 (зі змінами внесеними згідно Договору про внесення змін № 1/1711-05/2537 від 11.11.2005 року):

Обладнання консервного цеху:

1.Закаточна машина КЗК 109, 1988 року випуску, в кількості 1 шт., інвентарна картка обліку ОЗ № 2220;

2. Наповнювач ДН1-3-63, 1988 року випуску, в кількості 1 шт., інвентарна картка обліку ОЗ № 2226;

3. Котел, 1986 року випуску, в кількості 1 шт., інвентарна картка обліку ОЗ № 1827;

4. Фарш машина Л-5 АVНЕ-335, 1987 року випуску, в кількості 1 шт., інвентарна картка обліку ОЗ № 1877;

5. Томатно-соковий агрегат ТСА-50, 1987 року випуску, в кількості 1 шт., інвентарна картка обліку ОЗ № 1950;

6. Машина А9КМ-2, 1987 року випуску, в кількості 1 шт., інвентарна картка обліку ОЗ № 2063;

7. Автомат дозуючий КП-1-1, 1986 року випуску, в кількості 1 шт., інвентарна картка обліку ОЗ № 1809;

8. Прес ВПМ-5, 1988 року випуску, в кількості 1 шт., інвентарна картка обліку ОЗ № 2154;

9. Підігрівач, 1988 року випуску, в кількості 1 шт., інвентарна картка обліку ОЗ № 2199;

10. Ковнір М8, АКС-1, 1988 року випуску, в кількості 1 шт., інвентарна картка обліку ОЗ № 2249;

11. Установка М32С241, 1989 року випуску, в кількості 1 шт., інвентарна картка обліку ОЗ № 2394;

12. Шнековий випарювач, 1989 року випуску, в кількості 1 шт., інвентарна картка обліку ОЗ № 2426;

13. Машина для різки кабачків, 1989 року випуску, в кількості 1 шт., інвентарна картка обліку ОЗ № 2466;

14. Машина А9 КР-2.8., 1989 року випуску, в кількості 1 шт., інвентарна картка обліку ОЗ № 2465;

15. Підігрівач А9КБВ, 1989 року випуску, в кількості 1 шт., інвентарна картка обліку ОЗ № 2393;

16. Установка М32С241, 1989 року випуску, в кількості 1 шт., інвентарна картка обліку ОЗ № 2392;

17. Котел Є1, 1990 року випуску, в кількості 1 шт., інвентарна картка обліку ОЗ № 2628;

18. Наповнювач Б4-КНП-1-1, 1991 року випуску, в кількості 1 шт., інвентарна картка обліку ОЗ № 2744;

19. Наповнювач ДН-1-250-2, 1991 року випуску, в кількості 1 шт., інвентарна картка обліку ОЗ № 2712;

20. Закаточна машина Б4-КЗК-109, 1991 року випуску, в кількості 1 шт., інвентарна картка обліку ОЗ № 2767;

21. Насос молочний, 1992 року випуску, в кількості 1 шт., інвентарна картка обліку ОЗ № 3111;

22. Установка УГН (розливна машина), 1994 року випуску, в кількості 1 шт., інвентарна картка обліку ОЗ № 3286;

23. Щит газовий РТ-К-100, 2002 року випуску, в кількості 1 шт., інвентарна картка обліку ОЗ № 4023;

24. Машина холодильна аміачна, 1988 року випуску, в кількості 1 шт., інвентарна картка обліку ОЗ № 606;

25. Сепаратор-освітлювач, 1983 року випуску, в кількості 1 шт., інвентарна картка обліку ОЗ № 649;

26. Машина закаточна АЕ RHD, 1985 року випуску, в кількості 1 шт., інвентарна картка обліку ОЗ № 1600;

27. Мийка КЕЗМ-5, 1986 року випуску, в кількості 1 шт., інвентарна картка обліку ОЗ № 1823;

28. Машина закаточна, 2002 року випуску, в кількості 1 шт., інвентарна картка обліку ОЗ № 1932;

29. Пакувальна машина, 2004 року випуску, в кількості 1 шт., інвентарна картка обліку ОЗ № 2033;

Майно знаходиться за адресою: Чернігівська область, Менський район, село Стольне, ТОВ „Праця Стольне”, балансовою вартістю 155212 грн. 24 коп.

Договору застави від 14.07.2005 року, посвідченого державним нотаріусом Менської державної нотаріальної контори Чернігівської області Петрикей К.І. та зареєстрований в реєстрі за № 3198 (зі змінами внесеними згідно Договору р. № 2943 від 12.07.2007 року):

1). комбайн марки РМС-100 „ДОН-680”, 2005 року випуску, реєстраційний № ЯРО5496, заводський №005612, двигун №50237454, свідоцтво про реєстрацію машини серія АБ №191977, видане Інспекцією держтехнагляду у Менському районі 20.06.2005 року;

2). комбайн марки „ДОН-1500Б”, 2005 року випуску, реєстраційний № ЯРО5488, заводський №091077, двигун №50245302, свідоцтво про реєстрацію машини серія АБ №189706, видане Інспекцією держтехнагляду у Менському районі 11.07.2005 року.

Знаходиться за адресою: Чернігівська область, Менський район, село Стольне, ТОВ „Праця Стольне”, балансовою вартістю 762765 грн.

Іпотечного договору від 14.07.2005 року, посвідченого державним нотаріусом Менської державної нотаріальної контори Чернігівської області Петрикей К.І. та зареєстрований в реєстрі за № 3197 (зі змінами внесеними згідно Договору р. № 2942 від 12.07.2007 року):

1). нежиле приміщення магазину з підвалом, позначене на плані земельної ділянки літерою „А-1”, загальною площею 295,8 кв. м., що знаходиться за адресою: Чернігівська область, Менський район, село Стольне, вулиця Коцюбинського, будинок 6., балансовою вартістю 40700 грн.

Оскільки спір виник з вини відповідача, то відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України з відповідача підлягає стягненню на користь позивача витрати по сплаті держмито в сумі 5 969 грн. 39 коп. та витрати в сумі 118 грн. за інформаційно –технічне забезпечення судового процесу.

Статтею 22 Закону України “Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень” передбачено, що за рахунок предмета обтяження обтяжувач має право задовольнити свої вимоги за забезпеченим обтяженням зобов’язанням у повному обсязі або в частині, встановленій договором. Розмір забезпечувального обтяженням вимоги визначається на момент її задоволення і включає в тому числі і відшкодування витрат, пов’язаних з пред’явленням вимоги і звернення стягнення на предмет обтяження.

Також пунктами 5.3.(d) договору застави № 1711-05 (зі змінами внесеними згідно Договору про внесення змін № 1/1711-05/2537 від 11.11.2005 року), договору застави від 14.07.2005 року, посвідченого державним нотаріусом Менської державної нотаріальної контори Чернігівської області Петрикей К.І. та зареєстрований в реєстрі за № 3198 (зі змінами внесеними згідно Договору р. № 2943 від 12.07.2007 року), п. 5.2.3. Іпотечного договору, посвідченого державним нотаріусом Менської державної нотаріальної контори Чернігівської області Петрикей К.І. та зареєстрований в реєстрі за № 3197 (зі змінами внесеними згідно Договору р. № 2942 від 12.07.2007 року)передбачено, що за рахунок заставного майна відшкодовуються позивачу витрати, понесені ним під час звернення стягнення та реалізації заставного майна, у тому числі по сплаті державного мита та інші господарські витрати, а також витрати по утриманню, збереженню, переміщенню майна, якщо таке переміщення, збереження та утримання проводилось за рахунок заставодержателя.

Таким чином державне мито в сумі 5 969 грн. 39 коп., витрати в сумі 118 грн. за інформаційно –технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню на користь позивача за рахунок заставного майна.

Вимоги позивача щодо стягнення витрат в сумі 68 грн. за реєстрацію звернення стягнення на заставне майно в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна та 34 грн. за отримання витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна задоволенню не підлягають, оскільки позивач не надав суду доказів понесення вказаних витрат..

Керуючись ст. ст. 525, 526, 546, 549, 589, 598, 599, 651, 1046, 1048, 1049, 1050 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 230, 231, 232 Господарського кодексу України, ст. 20 Закону України «Про заставу», ст.ст. 11,14, 23, 24 Закону України “Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень”, ст.ст. 4,7,33 Закону України “Про іпотеку”, ст.ст. 22, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Праця Стольне", вул. Леніна, 17, с. Стольне, Менський район, Чернігівська область, 15661 (рах. 26003302833563 в філії „Відділення Промінвестбанку в м. Чернігів”, код 353456, код ЄДРПОУ 03797482) на користь Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку (закрите акціонерне товариство) 01001, м. Київ, проулок Шевченко, 12 (рах. № 290979025 в філії Відділення Промінвестбанку в м. Чернігів, код банку 353456, код ЄДРПОУ 09353450) 559 000 грн. простроченої заборгованості по кредиту, 916 грн. 39 коп. заборгованості по відсотках, 37 022 грн. 30 коп. пені, 5 969 грн. 39 коп. державного мита, витрати в сумі 118 грн. за інформаційно –технічне забезпечення судового процесу, шляхом звернення стягнення на заставне майно згідно: