Постанова № 2176395, 01.10.2008, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.10.2008 № 9/156

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Капацин Н.В.

суддів:

при секретарі:

За участю представників:

позивача - Шостак Є.А. – представник за довіреністю від 07.11.2006 р.

№ 11/98

відповідача Павловський Ю.С. – представник за довіреністю від 21.03.2008 р. № 4/17-427

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства Український науково-дослідний інститут нафтопереробної промисловості "Масма"

на рішення Господарського суду м.Києва від 26.08.2008

у справі № 9/156

за позовом Державного акціонерного товариства "Чорноморнафтогаз"

до Державного підприємства Український науково-дослідний інститут нафтопереробної промисловості "Масма"

про стягнення 31008,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позов, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 21.08.2008 р. № 11-2910, заявлено про стягнення з відповідача неустойки у вигляді пені в сумі 45495,34 грн. за порушення строків виконання робіт за договором від 28.08.2007 р. № 1142-54707/10.

Рішенням господарського суду міста Києва від 26.08.2008 р. (дата підписання 01.09.2008 р.) позов задоволено повністю, з відповідача на користь позивача стягнуто 45495,34 грн. неустойки, судові витрати позивача в сумі 454,95 грн. (державне мито) та 118 грн. (витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу) відшкодовані за рахунок відповідача.

Суд першої інстанції, з огляду на приписи ст. 654 Цивільного кодексу України, де передбачено, що зміна або розірвання договору вчиняється в такій саме формі, що й договір, що змінюється або розривається, визнав вимоги позивача щодо застосування до відповідача штрафних санкцій обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі і не прийняв до уваги заперечення, в яких відповідач, з посиланням на протокол спільної наради сторін від 31.01.2008 р., яким було погоджено перенесення кінцевого строку виконання спірних робіт на 30.04.2008 р., наполягає на тому, що прострочення виконання зобов’язань за договором виникле в нього лише 01.05.2008, а не 01.02.2008, як зазначено в розрахунках позовних вимог.

Не погоджуючись з зазначеним рішенням, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва № 9/156 від 01.09.2008 р.

В судовому засіданні представник відповідача уточнив вимоги і просив колегію змінити рішення суду першої інстанції, зменшивши суму пені, що підлягає стягненню, виходячи з того, що прострочення виконання ним договірних зобов’язань згідно протоколу спільної наради сторін від 31.01.2008 р. розпочалося з 01.05.2008 р., а не з 01.02.2008 р., як зазначив позивач у позові.

Позивач проти зменшення суми пені заперечує, наполягаючи на тому, що правових наслідків спільна нарада сторін та підписаний представниками протокол не мають, оскільки змін до договору щодо строків виконання робіт у встановленому законом порядку не вносилось.

Дослідивши доводи апеляційної скарги та наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів встановила наступне:

28.08.2007 р. Державне акціонерне товариство „Чорноморнафтогаз” як Замовник та Державне підприємство „Український науково-дослідний інститут нафтопереробної промисловості Масма” як Підрядник уклали договір № 1142-54707/10 (далі Договір), за умовами якого Підрядник зобов’язується за завданням Замовника виконати роботу з розробки ТЕО на будівництво заводу з переробки газового конденсату, а Замовник – прийняти і оплатити виконану роботу.

28.08.2007 р., у встановлені Договором строки (п. 2.3), позивач перерахував відповідачу повну вартість робіт в сумі 387600 грн.

Згідно Календарному плану (Додаток № 2 до Договору) відповідач мав виконати оплачені роботи у повному обсязі в строк по 31.01.2008 р.

Відповідач у встановлений Договором строк роботи не виконав і звернувся до позивача з листом від 29.01.2008 р. № 10/5-106, яким просив перенести термін виконання 1-2 етапів на 30.04.2008 р. і, у випадку згоди, вважати відповідно до п. 3.2 Договору зазначений лист невід’ємною частиною Договору № 1142-54707/10 від 28.08.2007 р.

31.01.2008 р. за участю відповідальних осіб позивача та відповідача відбулася спільна нарада сторін, на якій було прийняте рішення перенести кінцевий строк розробки ТЕО „Будівництво заводу з переробки газового конденсату” на 30.04.2008 р., про що представниками складено відповідний Протокол.

Виходячи з рішення, прийнятого на спільній нараді, відповідач наполягає на тому, що санкції до нього мають бути застосовані за період з 01.05.2008 р., а не з 01.02.2008 р., як того вимагає позивач.

Проти участі представників у спільній нараді позивач не заперечує, проте вважає, що оскільки сторони у встановленому законом порядку змін до Договору в частині строків виконання відповідачем робіт не внесли, погодження перенесення строку не відбулося, і наполягає на стягненні з відповідача пені за порушення строків виконання робіт, встановлених Договором, починаючи з 01.02.2008 р.

При вирішенні спору суд першої інстанції не прийняв протокол спільної наради сторін за належний доказ на підтвердження досягнення сторонами згоди щодо перенесення строку виконання договірних робіт відповідачем до 30.04.2008 р. з тих підстав, що зміни до укладеного договору, в тому числі щодо строків виконання зобов’язань за ним, мають вноситися в тій саме формі, що й сам договір, місцевий господарський суд задовольнив позов у повному обсязі, в сумі 45495,34 грн.

Колегія суддів з таким рішенням погодитися не може з огляду на наступне.

По-перше, для розрахунку штрафних санкцій за весь період нарахування, з 01.02.2008 р. по 28.07.2008 р., позивач застосував облікову ставку НБУ в розмірі 12%, в той час як з 01.02.2008 р. по 29.04.2008 р. діяла ставка в розмірі 10%, а тому задоволення майнових вимог позивача за його розрахунком є таким, що порушує вимоги закону та умови Договору.

Крім того, згідно п. 3.2 Договору, якщо при виконанні робіт з’являється необхідність внесення змін до строків їх виконання, то такі зміни мають бути оформлені письмово за згодою сторін.

Згідно ст. 654 ЦК України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Спільні наради з врегулювання питань, що виникають в процесі виконання сторонами умов договору, є, на думку колегії судів, звичаєм ділового обороту, який використали сторони в даному випадку, оформивши результати такої наради письмово, шляхом складання спільного протоколу, як то передбачено умовами Договору.

Крім того, протокол спільної наради від 31.01.2008 р. зі сторони позивача підписано заступником директора Мельником Л.П та інженером відділу по видобуванню нафти, газу і конденсату, спільну нараду проведено за участю заступника директора Єршова Є.В., начальника відділу по видобуванню нафти, газу і конденсату Гринь О.В.

Клопотання про перенесення строків виконання роботи за договором № 1142-54707/10 від 28.08.2007 р. викладено у листі відповідача № 10/5-106 від 29.01.2008 р.

Таким чином, воля сторін щодо зміни умов договору викладена у письмовій формі і, як зазначено в листі відповідача № 10/5-106 від 29.01.2008 р., цей лист є невід’ємною частиною договору № 1142-54707/10.

В силу ст. 181 Господарського кодексу України укладення господарського договору допускається шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами, тощо, а тому лист відповідача № 10/5-106 від 29.01.2008 р. і протокол спільної наради від 31.01.2008 р. відповідно до ст. 36 Господарського процесуального кодексу України є належним і допустимим доказом внесення змін до договору щодо кінцевого строку виготовлення і здачі науково-технічної продукції.

Відповідно до ст. 188 Господарського кодексу України сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором, а сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.

Сторони досягли домовленості про внесення змін до Договору, що відобразили у документах, викладених у письмовій формі.

В ст. 92 Цивільного кодексу України вказується на те, що юридична особа набуває прав та обов’язків та здійснює їх через свої органи, орган або особу, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, і зобов’язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.

Лист № 10/5-106 від 29.01.2008 та протокол спільної наради від 31.01.2008 р. підписані посадовими особами відповідача і позивача, прийняті сторонами до виконання і засвідчують внесення змін до договору.

В ч. 4 ст. 92 Цивільного кодексу України зазначено, якщо члени органу юридичної особи та інші особи, які відповідно до закону чи установчих документів виступають від імені юридичної особи, порушують свої обов’язки щодо представництва, вони несуть солідарну відповідальність за збитки, завдані ними юридичній особі. Тобто, у разі спричинення збитків позивачеві підписанням його посадовими особами протоколу спільної наради від 31.01.2008 р., яким внесено зміни до договору № 1142-54707/10 від 28.08.2007 р, обов’язок відшкодувати ці збитки може бути покладено на ці посадові особи.

Крім того, згідно ст. 3 Цивільного кодексу України справедливість, добросовісність та розумність відносяться до загальних засад цивільного законодавства.

Як свідчать матеріали справи, відповідач добросовісно попередив позивача у відповідності до умов Договору про необхідність перенести строк виконання договірних робіт, а тому, враховуючи подальші дії позивача щодо прийняття пропозиції відповідача та обставини справи, колегія суддів вважає несправедливим застосування до відповідача відповідальності у вигляді стягнення неустойки за порушення строку виконання робіт за Договором за період з 01.02.2008 р. по 30.04.2008 р.

Пеню з відповідача за порушення строків виконання робіт за Договором має бути стягнуто за період з 01.05.2008 р. по 28.07.2008 р. в сумі 22620,59 грн.

387600 грн. * 2 * 12% / 366 днів * 89 днів = 22620,59 грн.

Згідно ч. 1 ст. 104 ГПК України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є, зокрема, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи та недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими.

При прийнятті оскаржуваного рішення судом першої інстанції, на думку колегії суддів, мале місце неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, та недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, з огляду на що, рішення господарського суду міста Києва від 26.08.2008 р. у справі № 9/156 підлягає зміні – за розрахунком суду з відповідача на користь позивача за період з 01.05.2008 р. по 28.07.2008 р. підлягає стягненню пеня в сумі 22620,59 грн.

Судові витрати позивача підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача пропорційно сумі задоволених майнових вимог.

Судові витрати відповідача на подачу апеляційної скарги підлягають відшкодуванню за рахунок позивача пропорційно сумі його майнових вимог, рішення в частині стягнення яких цією постановою скасоване (45495,34 – 22620,59 = 22874,75 грн.), в розмірі 114,38 грн.

Керуючись ст.ст. 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Державного підприємства „Український науково-дослідний інститут нафтопереробної промисловості Масма” на рішення господарського суду міста Києва від 26.08.2008 р. у справі № 9/156 задовольнити.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 26.08.2008 р. у справі № 9/156 змінити.

3. Стягнути з Державного підприємства „Український науково-дослідний інститут нафтопереробної промисловості Масма” (03680, м. Київ, пр-т. Академіка Палладіна, 46, ідентифікаційний код 00149943, р/р 26001301290758 у філії „Ленінградське віділення” ПІБ м. Києва, МФО 322108, або з будь–якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення) на користь Державного акціонерного товариства „Чорноморнафтогаз” (95000, м. Сімферополь, пр. Кірова / пр. Совнаркомовський, 51/1, ідентифікаційний код 00153117, р/р 26007301320204 в Кримському ЦВ Промінвестбанку, МФО 324430) 22620 (двадцять дві тисячі шістсот двадцять) грн. 59 коп. неустойки, 226 (двісті двадцять шість) грн. 20 коп. витрат по сплаті державного мита, 58 (п’ятдесят вісім) грн. 67 коп. витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу.

4. В іншій частині позову відмовити.

5. Стягнути з Державного акціонерного товариства „Чорноморнафтогаз” (95000, м. Сімферополь, пр. Кірова / пр. Совнаркомовський, 51/1, ідентифікаційний код 00153117, р/р 26007301320204 в Кримському ЦВ Промінвестбанку, МФО 324430, або з будь–якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення) на користь Державного підприємства „Український науково-дослідний інститут нафтопереробної промисловості Масма” (03680, м. Київ, пр-т. Академіка Палладіна, 46, ідентифікаційний код 00149943, р/р 26001301290758 у філії „Ленінградське віділення” ПІБ м. Києва, МФО 322108) 114 (сто чотирнадцять) грн. 38 коп. витрат по сплаті державного мита за подачу апеляційної скарги.

6. Видачу наказів на виконання цієї постанови доручити господарському суду міста Києва.

7. Повернути до господарського суду міста Києва матеріали справи № 9/156.

Головуючий суддя

Судді

03.10.08 (відправлено)