Постанова № 21762144, 26.01.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

26 січня 2012 року 16 год. 10 хв. № 2а-18191/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючої судді Блажівської Н. Є., при секретарі судового засідання Томилець Ю.Г.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

За позовом Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 до Третя особаДержавної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва Товариство з обмеженою відповідальністю «Ядзакі Україна» проскасування податкового повідомлення рішення № 0004031740 У судовому засіданні 26 січня 2012 року відповідно до пункту 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України проголошено вступну та резолютивну частину Постанови. О Б С Т А В И Н И С П Р А В И

Фізична особа підприємець ОСОБА_1 (надалі також «Позивач», «ФОП ОСОБА_1.») звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва (надалі також «Відповідач»або «ДПІ у Святошинському районі м. Києва»), третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Ядзакі Україна», про скасування податкових повідомлень рішень № 0004031740, № 0004041740, № 0004051740, № 0004071740 від 8 серпня 2011 року Державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 січня 2012 року № 2а-18191/11/2670 розєднано поєднані в одне провадження позовні вимоги Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва, третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Ядзакі Україна», про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень рішень Державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва № 0004031740 від 8 серпня 2011 року, № 0004041740 від 8 серпня 2011 року, № 0004051740 від 8 серпня 2011 року, № 0004071740 від 8 серпня 2011 року у самостійні провадження.

Позовні вимоги мотивовані тим, що податкове повідомлення рішення Державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва № 0004031740 від 8 серпня 2011 року є протиправним, оскільки прийнято Відповідачем з порушенням та невірним застосуванням вимог чинного законодавства України.

Представник Відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечив та просив відмовити в їх задоволенні з підстав, викладених в письмових запереченнях на позов.

В обґрунтування заперечень на позов представник Відповідача вказав на те, що дохід, який був отриманий Позивачем з 1 жовтня 2009 року по 31 грудня 2009 року підлягає оподаткуванню за загальною системою оподаткування, тобто податком з доходів фізичних осіб.

Представник Третьої особи в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Розглянувши подані документи і матеріали та заслухавши пояснення представника Позивача, представника Відповідача та представника Третьої особи, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В

Державною податковою інспекцією у Святошинському районі міста Києва проведено перевірку дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, АДРЕСА_1 за період з 13 серпня 2009 року по 31 березня 2011 року.

За результатами проведеної Відповідачем перевірки було складено Акт від 29 червня 2011 року № 1168/17-40/3159922133, яким встановлено порушення Позивачем вимог, зокрема:

- пункту 4 статті 14 Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року № 13-92 «Про прибутковий податок з громадян»(зі змінами та доповненнями) та п.п. «в»пункту 19.1 статті 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»(із змінами та доповненнями) декларація про отримані доходи за IV кв. 2009 р. та IV кв. 2010 р. до ДПІ у Святошинському районі м. Києва не надавалась (термін подачі до 9 лютого 2010 року та 9 лютого 2011 року відповідно).

У відповідь на заперечення ФОП ОСОБА_1 на акт перевірки ДПІ у Святошинському районі м. Києва листом від 3 серпня 2011 року № 11455/Ц/17-425 про залишення без змін висновків акту перевірки від 29 червня 2011 року № 1168/17-40/3159922133.

На підставі вищевказаного акту перевірки Відповідачем винесено:

- податкове повідомлення-рішення від 8 серпня 2011 року № 0004031740, яким за порушення пункту 4 статті 14 Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року № 13-92 «Про прибутковий податок з громадян»(зі змінами та доповненнями) та п.п. «в»пункту 19.1 статті 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»(із змінами та доповненнями) до ФОП ОСОБА_1 застосовано штрафні санкції в розмірі 170,00 грн.

За результатами адміністративного оскарження вищевказаного податкового повідомлення-рішення Рішенням ДПА у м. Києві від 31 жовтня 2011 року № 1518/Ц/25-214 та Рішенням ДПС України податкове повідомлення-рішення залишено без змін.

Позивач вважає податкове повідомлення-рішення від 8 серпня 2011 року № 004031740 протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Відтак, предметом судового розгляду в даній адміністративній справі є позовні вимоги про скасування податкового повідомлення-рішення від 8 серпня 2011 року № 004031740, як рішення субєкта владних повноважень. Завданням адміністративного суду є перевірка правомірності (легальності) даного рішення з огляду на чіткі критерії, які зазначені у частині 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлені критерії, якими керується адміністративний суд при перевірці рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень. Відповідність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень передбаченим частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям перевіряється судом з урахуванням закріпленого статтею 9 Кодексу адміністративного судочинства України принципу законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

«На підставі»означає, що субєкт владних повноважень: 1) повинен бути утвореним у порядку, визначеному Конституцією та законами України; 2) зобовязаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.

«У межах повноважень» означає, що субєкт владних повноважень повинен приймати рішення, а дії вчиняти відповідно до встановлених законом повноважень, не перевищуючи їх.

«У спосіб»означає, що субєкт владних повноважень зобовязаний дотримуватися встановленої законом процедури і форми прийняття рішення або вчинення дії і повинен обирати лише визначені законом засоби.

Зазначені критерії, хоч і адресовані суду, але одночасно вони є і вимогами для субєкта владних повноважень, який приймає відповідне рішення, вчиняє дії чи допускається бездіяльності.

Відповідно до частини 2 статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Згідно з статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Згідно з висновком ЄСПЛ у справі «Проніна проти України»(рішення від 18 липня 2006 року) кожен доречний і важливий аргумент особи має бути проаналізований і одержати відповідь суду.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Суд звертає увагу на наступне.

Підставою для винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення став висновок Відповідача про порушення Позивачем:

- пункту 4 статті 14 Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року № 13-92 «Про прибутковий податок з громадян»(зі змінами та доповненнями) та п.п. «в»пункту 19.1 статті 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»(із змінами та доповненнями).

Як встановлено Відповідачем під час проведення перевірки, Святошинською районною державною адміністрацією м. Києва 13 серпня 2009 року зареєстровано Позивача як фізичну особу підприємця; 17 серпня 2009 року ДПІ у Святошинському районі м. Києва взято його на податковий облік за № 16974. За період з 1 січня 2008 року по 31 грудня 2010 року Позивач отримував свідоцтва платника єдиного податку, що були видані ДПІ у Святошинському районі м. Києва: Свідоцтво № 1699 серії НОМЕР_2, Свідоцтво серії НОМЕР_3 Свідоцтво 381 серії НОМЕР_4

Відповідно до пункту 1 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва»від 3 липня 1998 року № 727/98 (в редакції, чинній станом на час періоду, що перевірявся) (надалі також «Указ») спрощена система оподаткування, обліку та звітності запроваджується для таких суб'єктів малого підприємництва, зокрема: фізичних осіб, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і у трудових відносинах з якими, включаючи членів їх сімей, протягом року перебуває не більше 10 осіб та обсяг виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 500 тис. гривень.

Суб'єкти малого підприємництва фізичні особи мають право самостійно обрати спосіб оподаткування доходів за єдиним податком шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку. Ставка єдиного податку для суб'єктів малого підприємництва - фізичних осіб встановлюється місцевими радами за місцем їх державної реєстрації залежно від виду діяльності і не може становити менше 20 гривень та більше 200 гривень на місяць (абзац 1 та 2 пункту 2 Указу).

Згідно з абзацом 8 пункту 2 Указу доходи, отримані від здійснення підприємницької діяльності, що обкладається єдиним податком, не включаються до складу сукупного оподатковуваного доходу за підсумками звітного року такого платника та осіб, що перебувають з ним у трудових відносинах, а сплачена сума єдиного податку є остаточною і не включається до перерахунку загальних податкових зобов'язань як самого платника податку, так і осіб, які перебувають з ним у трудових відносинах, включаючи членів його сім'ї, які беруть участь у підприємницькій діяльності.

В період з 30 вересня 2009 року по 31 грудня 2009 року між ФОП ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ядзакі Україна»(код ЄДРПОУ 32269989) існували господарські відносини щодо поставки товарно-матеріальних цінностей.

Як підтверджується матеріалами справи, ФОП ОСОБА_1 у IV кварталі 2009 року (1 жовтня 2009 року 31 грудня 2009 року) здійснював поставку товару ТОВ «Ядзакі Україна»за наступними видатковими накладними:

-№ ЦР-0000016 від 30 вересня 2009 року на суму 50800,00 грн.;

-№ ЦР-0000020 від 6 жовтня 2009 року на суму 27187,50 грн.;

-№ ЦР-0000027 від 19 жовтня 2009 року на суму 113160,00 грн.

Вартість поставленого за даними видатковими накладними товару було оплачено ТОВ «Ядзакі Україна»шляхом безготівкового розрахунку на поточний рахунок Позивача 1 жовтня 2009 року, 7 жовтня 2009 року, 23 жовтня 2009 року, що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями.

Таким чином, за вищевказаними видатковими накладними ТОВ «Ядзакі Україна»придбало у Позивача товар на загальну суму 191147,50 грн.

Відтак, за у IV кварталі 2009 року ФОП ОСОБА_1 у Книзі обліку доходів та витрат Ф 10 оприбутковано сукупний дохід в розмірі 246618,70 грн.

В той же час, як підтверджується наявними в матеріалах справи документами, ТОВ «Ядзакі «Україна»під час подання до контролюючого органу Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків, і сум утриманого з них податку за 4 квартал 2009 року, зазначив суму сплаченого ФОП ОСОБА_1 доходу у розмірі 292747,50 грн. (замість вірної суми 191147,50 грн.).

24 червня 2011 р. ТОВ «Ядзакі Україна»було подано уточнюючий податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку за 4 квартал 2009 року, відповідно до якого було здійснено уточнення суми доходу сплаченого фізичній особі підприємцю ОСОБА_1 (індивідуальний податковий номер НОМЕР_1), та зазначено правильну суму доходу 191147,50 грн.

Крім того, в матеріалах справи міститься запит ДПІ у Святошинському районі міста Києва від 8 липня 2011 року № 1472/10/17-425 до ТОВ «Ядзакі Україна»про надання інформації щодо взаємовідносин ТОВ «Ядзакі Україна»з ФОП ОСОБА_1 за період з 13 серпня 2009 року по 31 березня 2011 року.

Листом № 251-28107/11 від 28 липня 2011 року ТОВ «Ядзакі Україна»повідомило ДПІ у Святошинському районі міста Києва про те, що при поданні звітності за формою 1ДФ за ІV квартал 2009 року було допущено помилку в поданих даних до ФОП ОСОБА_1 та здано уточнюючий розрахунок.

В той же час, належних доказів на підтвердження факту вручення Відповідачу вищевказаного листа Суду не надано.

Разом з тим, в матеріалах справи міститься Довідка від 28 липня 2011 року № 31/23-3 «Про результати проведення зустрічної звірки ТОВ «Ядзакі Україна»(код за ЄДРПОУ 32269989 щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків ФОП ОСОБА_1 (і.п.н. НОМЕР_1) їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01.01.2010 р. по 31.03.2011 р.», зі змісту пункту 3 якої вбачається, що за період з 1 жовтня 2009 року по 31 грудня 2009 року (4 квартал 2009 р.) ТОВ «Ядзакі Україна»сплатило ФОП ОСОБА_1 на підставі видаткових накладних шляхом безготівкового розрахунку суму, що становить 191147,50 грн., і саме зазначену суму було включено до складу валових витрат ТОВ «Ядзакі Україна»у відповідному періоді.

Згідно висновків зустрічної звірки (пункт 4 Довідки від 28 липня 2011 року № 31/23-3) перевіркою ТОВ «Ядзакі Україна»не встановлено розбіжності з відомостями, отриманими від ФОП ОСОБА_1, яка мала правові відносини з платником податків. Перевіркою ТОВ «Ядзакі Україна» встановлено відображення в податковому обліку результатів господарських відносин відповідно до відомостей, отриманих від ФОП ОСОБА_1, яка мала правові відносини з платником податків.

Відповідно до пункту 5 Указу у разі порушення вимог, установлених статтею 1 цього Указу, платник єдиного податку повинен перейти на загальну систему оподаткування, обліку та звітності, починаючи з наступного звітного періоду (кварталу).

В той же час, Суд звертає увагу на те, що у спірних правовідносинах Судом не встановлено порушень Позивачем вимог, встановлених статтею 1 Указу, а тому щодо нього відсутні правові підстави (обовязок) переходу на загальну систему оподаткування.

Відповідно до пункту 6 суб'єкт малого підприємництва, який сплачує єдиний податок, не є платником таких видів податків і зборів (обов'язкових платежів):

податку на додану вартість, крім випадку, коли юридична особа обрала спосіб оподаткування доходів за єдиним податком за ставкою 6 відсотків;

податку на прибуток підприємств;

податку на доходи фізичних осіб (для фізичних осіб суб'єктів малого підприємництва);

плати (податку) за землю;

збору на спеціальне використання природних ресурсів;

збору до Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення;

збору до Державного інноваційного фонду;

збору на обов'язкове соціальне страхування;

відрахувань та зборів на будівництво, реконструкцію, ремонт і утримання автомобільних доріг загального користування України;

комунального податку;

податку на промисел;

збору на обов'язкове державне пенсійне страхування;

збору за видачу дозволу на розміщення об'єктів торгівлі та сфери послуг;

внесків до Фонду України соціального захисту інвалідів;

внесків до Державного фонду сприяння зайнятості населення;

плати за патенти згідно із Законом України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності».

Таким чином, враховуючи вищевикладене, Суд звертає увагу на те, що застосування Відповідачем у спірних правовідносинах положень Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»(із змінами та доповненнями) та Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року № 13-92 «Про прибутковий податок з громадян»(із змінами та доповненнями) є безпідставним, оскільки вимоги даних нормативно-правових актів на Позивача не розповсюджуються.

Крім того, як встановлено Відповідачем в акті перевірки, Позивачем не надавалась до ДПІ у Святошинському районі м. Києва декларація про отримані доходи за IV кв. 2009 р. та IV кв. 2010 р. (термін подачі до 9 лютого 2010 року та 9 лютого 2011 року відповідно).

В той же час, як вже було зазначено вище, положення Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»(із змінами та доповненнями) та Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року № 13-92 «Про прибутковий податок з громадян»(із змінами та доповненнями) у спірних правовідносинах не підлягають застосуванню.

Для платників єдиного податку, яким був ФОП ОСОБА_1 протягом 2009 року, чинним податковим законодавством встановлюється спеціальний порядок звітності, якого Позивач в повному обсязі та відповідно до пункту 9 Наказу ДПА України від 29 жовтня 1999 року № 599 «Про затвердження Свідоцтва про сплату єдиного податку та Порядку його видачі».

Дана обставина підтверджена і в Акті перевірки, в якому зазначено про те, що звіти субєкта малого підприємництва фізичної особи платника єдиного податку подавались до ДПІ у Святошинському р-ні м. Києва відповідно п. 9 Наказу ДПА України від 29.10.1999 р. № 599 «Про затвердження Свідоцтва про сплату єдиного податку та Порядку його видачі».

До того ж, пункт 4 статті 14 Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року № 13-92 «Про прибутковий податок з громадян»(із змінами та доповненнями) та підпункт «в»пункту 19.1 статті 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» (із змінами та доповненнями) регламентують порядок подання звітності субєктами малого підприємництва фізичними особами підприємцями, які перебувають на загальній системі оподаткування або фізичними особами, не зареєстрованими субєктами підприємницької діяльності, що сплачують податок на доходи фізичних осіб.

В той же час, Позивач не є платником податку на доходи фізичних осіб (для фізичних осіб субєктів малого підприємництва), а тому обовязку щодо подачі декларації про отримані доходи за встановленою формою на Позивача не покладено.

Враховуючи вищевикладене, висновок Відповідача про порушення Позивачем пункту 4 статті 14 Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року № 13-92 «Про прибутковий податок з громадян»(зі змінами та доповненнями) та п.п. «в»пункту 19.1 статті 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»(із змінами та доповненнями) є безпідставним, а прийняте на його підставі податкове повідомлення-рішення від 8 серпня 2011 року № 0004031740 підлягає скасуванню.

Частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, Суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги Позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 99, 100, 158, 159, 160, 161, 162, 163 та 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,

П О С Т А Н О В И В

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Скасувати податкове повідомлення рішення № 0004031740 від 8 серпня 2011 року Державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва.

3. Стягнути на користь ФОП ОСОБА_1 28,23 грн. судових витрат з рахунків Державного бюджету України.

Головному управлінню Державного казначейства України в м. Києві забезпечити стягнення судових витрат в розмірі 28,23 грн. з Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунка суб'єкта владних повноважень Державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва.

Постанова може бути оскаржена в порядку та строки, визначені статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н. Є. Блажівська