Постанова № 21762128, 08.02.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

08 лютого 2012 року 15:05 № 7/275

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Арсірія Р.О. при секретарі судового засідання Розсошко К.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомДержавної податкової інспекції в Оболонському районі м.Києва

до ТОВ "Клуб Оздоровчого Туризму"

простягнення активів в рахунок погашення податкового боргу в розмірі 8945,00 грн.

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення активів в рахунок погашення боргу в розмірі 8945 грн.

Позовні вимоги вмотивовані тим, що заборгованість виникла у звязку з несплатою позивачем у встановлені строки донараховані штрафні санкції за порушення законодавства про патентування, про регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

Позивач змінював позовні вимоги та остаточно виклав їх у заяві від 26.01.2012, в якій просив суд:

1. стягнути з відповідача кошти в розмірі 8945 грн. з рахунків у банках:

- Центральна філія ПАТ «Кредо банк»МФО банку 325365 (номери рахунків: 2600401303001 (рос. рубель), 2600401303001 (долар США), 2600401303001 (євро), 2600401303001 (укр. грн.), 2604508303001 (укр. грн.), 2605901303001 (укр. грн.);

- «Сбербанк Росії»МФО банку 320627 (номери рахунків: 26002013003383 рос. рубель), 26002013003383 (долар США), 26002013003383 (євро). 26002013003383 (укр. грн.), 26003023003383 (укр. грн..), 26057013003383 (укр. грн.).;

2. та зарахувати кошти на р/р 31113104700006 УДК у Оболонському районі ГУ ДКУ у м. Києві, код платежу 21080900, код ЗКПО 26077916, МФО 120019.

Відповідач проти позову заперечував, посилаючись на те, що Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»не передбачено застосування реєстраторів розрахункових операцій та розрахункових книжок при наданні послуг з авіаперевезень , з огляду на це просив суд у позові відмовити.

Розгляд справи зупинявся у звязку з оскарженням відповідачем рішення про застосування штрафних санкцій (справа № 11/408).

Ухвалою від 18.01.2012 р. провадження у справі було поновлено, а Постанова Окружного адміністративного суду в м. Києві від 20.01.2009 у справі № 11/408, та Ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 18.03.2010 долучені до матеріалів справи.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Відповідач на підставі договору № 01-184 від 19.10.2004 з ЗАТ «Авіакомпанія «Аеросвіт»про продаж автоперевезень здійснював продаж авіаквитків, зокрема, авіаквиток за напрямком Київ-Москва-Київ, серійний номер 4202385554 вартістю 1789 грн.

04.04.2007 позивач провів перевірку додержання відповідачем порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), про що склав акт № 314, в якому зазначив, що відповідачем здійснено продаж зазначеного вище авіаквитка без застосування реєстратора розрахункових операцій (відсутній), без видачі розрахункового документа, готівкові кошти були надані покупцем особисто в руки начальнику відділу міжнародного туризму Смілянській Тетяні Володимирівні. Зазначеним відповідач порушив п.1, п.2 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва у справі № 11/408, залишеною без змін Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 18.03.2010 у задоволенні позову ТОВ «Клуб оздоровчого туризму»відмовлено у звязку з пропуском строку на звернення до адміністративного суду.

З аналізу наведених вище судових рішень у справі № 11/408 вбачається, що правомірність прийнятого Державної податковою інспекцією у Оболонському районі м.Києва повідомлення-рішення від 12.04.2007 № 0003042305/0 не оцінювалася у звязку з встановленням пропуску позивачем строку на звернення до адміністративного суду.

Таким чином, підстави застосовувати у даному випадку положення ч.2 ст.255 Кодексу адміністративного судочинства відсутні, а суд відповідно при розгляді даної справи не обмежується в праві досліджувати обґрунтованість доводів відповідача, якими він обґрунтовує безпідставність заявленого позивачем позову.

Відповідно до ст.1 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” реєстратори розрахункових операцій застосовуються юридичними особами (їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами) (далі - суб'єкти підприємницької діяльності), які здійснюють операції з розрахунків в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також уповноваженими банками та суб'єктами підприємницької діяльності, які виконують операції купівлі-продажу іноземної валюти.

Таким чином, виконання агентських угод та отримання по ним оплати не підпадає під дію зазначеного закону, а тому штрафні санкції застосовані неправомірно.

До того ж, відповідно до п. 4 ст. 9 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються при продажу проїзних і перевізних документів із застосуванням бланків суворого обліку на залізничному (крім приміського) та авіаційному транспорті з оформленням розрахункових і звітних документів.

Відповідно до ДСТУ 4010-2001 “Бланки цінних паперів і документів суворого обліку та звітності” квитки на право проїзду транспортом залізничним, повітряним, морським, річковим віднесені до документів суворого обліку та звітності.

Таким чином, позивач зробив хибний висновок про наявність в діях відповідача правопорушення, вважаючи, що використані при продажу бланки перевізних документів не є бланками суворої звітності.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, податковий орган, визначивши, перевірені перевізні документи як такі, що не є бланками суворої звітності, вийшов за межі наданих йому повноважень, а тому прийняв незаконне рішення про застосування штрафних санкцій.

Відповідно до ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно з ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Оскаржуване Рішення відповідача є таким, що прийняте з порушенням норм чинного в Україні законодавства, що регулює порядок використання реєстраторів розрахункових операцій та порядок здійснення перевірок податковими органами і є таким, що порушує права та законні інтереси позивача.

Відповідно до ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Відповідач не виконав вимог Кодексу адміністративного судочинства України в частині обовязку доказування щодо правомірності прийняття оскаржуваного Рішення.

За таких підстав суд доходить висновку про необґрунтованість адміністративного позову та відсутність підстав для його задоволення.

Керуючись ст.ст. 71, 86, 94, ст. 105, 158-163 КАС України, адміністративний суд,

П О С Т А Н О В И В:

У позові Державної податкової інспекції у Оболонському районі м.Києва відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя Р.О. Арсірій