Постанова № 21761519, 31.01.2012, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"31" січня 2012 р. № 2-а-16502/11/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі

Головуючого судді Спірідонов М.О.

за участю секретаря судового засідання Істоміна А.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Шляхове ремонтно-будівельне управління №33

до Харківської обєднаної державної податкової інспекції

про скасування податкового повідомлення-рішення ,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ПАТ "Шляхове ремонтно-будівельне управління №33, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Харківської обєднаної державної податкової інспекції, в якому просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення № 0010362340 від 07.12.2011 року. Судові витрати покласти на відповідача.

В обґрунтування позову вказано, що сукупність зібраних відповідачем даних, що стали підставою для ухвалення оскаржуваного податкового повідомлення - рішення, не містять в собі обґрунтованого судження про порушення позивачем вимог податкового законодавства, жодним належним та припустимим доказом не доведені доводи про відсутність фактичного виконання (отримання виконання) господарської операції із ТОВ «Антей-95», про відсутність використання позивачем отриманих товарів у власній господарській діяльності, тощо.

Представник позивача в судове засідання зявився, позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання зявився, щодо задоволення позовних вимог заперечував у повному обсязі, посилаючись на те, що ПАТ «ШРБУ №33»не надало доказів щодо використання вказаних товарів у власній господарській діяльності. Перевіркою встановлено дефектність первинних документів - не виконані умови вищенаведеного договору, не надано документів, підтверджуючих оплату, також не має можливості встановити походження ТМЦ. Таким чином, як зазначив відповідач, ПАТ "ШРБУ №33"»порушено п. 198.3, п. 198.6, п. 201.1 Податкового кодексу України, в результаті чого зменшено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту у липні 2011 року на загальну суму 245 071 грн.

Судом встановлено, що працівниками Харківською ОДПІ була проведена невиїзна документальна позапланова перевірка Публічного акціонерного товариства «ШРБУ №33»(код за ЄДРПОУ 05422384) (далі - ПАТ «ШРБУ №33») з питань правильності нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Антей-95»(код ЄДРПОУ 22154554) за липень 2011 року.

За наслідками перевірки було складено акт №2568/234/05422384 від 14.11.2011р. яким було встановлено порушення позивачем п. 198.2, п. 198.3 ст. 198 та п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого зменшено залишок від'ємного значення суми податку на додану вартість, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту на загальну суму 245071,00 грн.

На підставі вище зазначеного акту перевірки керівником відповідача було винесено податкове повідомлення - рішення за формою «В4»№0010362340 від 07.12.2011р. Зазначеним податковим повідомленням - рішенням позивачу зменшується розмір від'ємного значення суми ПДВ за липень місяць 2011 року за податковою декларацією №9007120019 від 22.08.2011р. у розмірі 245071,00 грн. (двісті сорок п'ять тисяч сімдесят гривень 00 коп.) та застосовується штрафна (фінансова) санкція у вигляді штрафу у розмірі 183803,00 грн. (сто вісімдесят три тисячі вісімсот три гривні).

Суд зазначає, що підставою винесення оскарженого податкового-повідомлення-рішення є посилання відповідача на той факт, що до ДПІ у Орджонікідзевському р-ні м. Запоріжжя направлено запит щодо проведення зустрічної звірки ТОВ «Антей»з ПАТ «ШРБУ №33»за липень 2011р. Отримано акт про неможливість проведення зустрічної звірки від 03.10.2011р. №557/23-2/22154554. «ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя було складено акт про неможливість проведення зустрічної звірки від 03.10.2011р. №557/23-2/22154554 ТОВ «Антей-95»(код ЄДРПОУ 22154554) щодо підтвердження господарських відносин із платником податків ПАТ «Шляхове ремонтно-будівельне управління № 33», код за ЄДРПОУ 5422384 за період липень 2011р.

В ході проведення перевірки ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя було встановлено наступне:

«.. .3 метою вручення запиту про надання інформації та її документального підтвердження з питань відносин ТОВ «Антей-95»з ТОВ «Декос Альянс»(ЄДРПОУ 37505731), яке формує податкові зобов'язання по Декларації з ПДВ за липень 2011 р. та надання інформації та її документального підтвердження щодо придбання товарів (робіт, послуг), які були реалізовані на ПАТ «Шляхове ремонтно-будівельне управління № 33», код за ЄДРПОУ 5422384 (вих.. № 13321/10/23-213 від 16.09.2011р.) співробітниками ВПМ ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя здійснено виїзд на юридичну адресу ТОВ «Антей-95»(69001, м. Запоріжжя, б-р . Гвардійський, буд. 30, кв. 97.) - за юридичною адресою підприємство відсутнє.

У зв'язку з вищезазначеним складено Довідку № 1970 від 20.09.2011р. про встановлення фактичного місцезнаходження (місця проживання) платника податків. Згідно Довідки ТОВ «Антей-95»місцезнаходження платника податків не встановлено.

Станом на теперішній час підприємству ТОВ «Антей-95»присвоєно 9 стан - направлено повідомлення за Ф №18-ОПП (про відсутність за місцезнаходженням).

Від ВПМ ДПІ у Орджонікідзевському районі М.Запоріжжя отримано інформацію від 30.09.2011р. згідно якої ТОВ "АНТЕЙ-95" зареєстроване за адресою: 69057, м. Запоріжжя, бульвар Гвардійський, буд. 30, кв. 97. Здійсненими розшуковими заходами встановлено, що підприємство за адресою реєстрації не знаходиться, що підтверджено складеним актом про відсутність підприємства за адресою реєстрації. Довідку про відсутність підприємства за адресою реєстрації направлено до відділу реєстрації платників податків ДПІ.

Також встановлено, що підприємство зареєстроване за адресою реєстрації директора та засновника підприємства ОСОБА_2, який за вказаною адресою фактично не проживає. У вказаній квартирі проживає його колишня дружина, яка повідомила, що місцезнаходження ОСОБА_2 їй не відомо. Також було встановлено місце проживання батьків ОСОБА_2: АДРЕСА_3, які від надання будь-яких пояснень відмовились.

Здійсненими заходами встановлено, що ОСОБА_2 не був судимим. Фактів порушення кримінальних справ по вказаними підприємствам та їх контрагентам не встановлено. Доходи отримує лише на вказаних підприємствах.

Під час аналізу діяльності ТОВ "АНТЕЙ-95" було встановлено, що операції з ТОВ "Декос Альянс" (ЄДРПОУ 37505731) мають сумнівний характер. Згідно системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України встановлено, що ТОВ "АНТЕЙ-95" формує сумнівний схемний кредит за рахунок ТОВ "Декос Альянс", яке має ознаки фіктивності, а саме має стан «запит на встановлення місцезнаходження»та категорію уваги №№3.2.2, є «Податковою ямою». В адресу ГВПМ ДПІ у Печерському районі м. Києва направлено запит №8527/7/26-31 від 21.09.11р щодо відпрацювання ТОВ "Декос Альянс" згідно наказу №475/ДСК. Також направлено запит в адресу ДПІ у Печерському районі м. Києва про надання копій декларацій ПП "Декос Альянс". За інформацією ГВПМ ДПІ у Печерському районі встановити місцезнаходження підприємства не є можливим, тривають розшукові заходи».

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Як було встановлено судом між ПАТ «ШРБУ №33»та ТОВ «Антей-95» було укладено договор купівлі-продажу №01/01 від 01.01.2011р. разом з додатковою угодою №1 від 01.05.2011р. Згідно договору ПАТ «ШРБУ №33»отримувало від ТОВ «Антей-95» паливо пічне для виробничих потреб, а саме: виробництво асвальто-бетону на АБЗ Ордівка Нововодолазького району. Питання перевезення ТМЦ, згідно договору купівлі-продажу ТМЦ, було покладено на постачальника ТМЦ.

Отримане пічне паливо доставлено на підприємство автопідприємством ТОВ «Трансс-групп», згідно товарно-транспортним накладним.

Суд зазначає, що факт отримання товару від ТОВ «Антей-95»згідно угоди, сплата за отриманий товар, використання у власній господарській діяльності підтверджується матеріалами справи.

Згідно ст. 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

У відповідності до ст. 55 Господарського кодексу України суб'єктами господарювання визначаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством.

3гідно зі ст. 58 Господарського кодексу України суб'єкт господарювання підлягає державній реєстрації як юридична особа чи фізична особа-підприємець у порядку, визначеному Законом.

Відповідно до ст. 91 Цивільного кодексу України юридична особа здатна мати такі ж права та обов'язки (цивільну правоздатність), як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати лише людині. Цивільна правоздатність юридичної особи може бути обмежена лише за рішенням суду. Цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

У відповідності до ст. 92 Цивільного кодексу України юридична особа набуває цивільних обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та Порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом.

Згідно приписів ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»визначено, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Відповідно ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України, правочин є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

Відповідно до статті 203 Цивільного кодексу України, передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог , які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

В силу висновків Верховного Суду України, вміщених в у п.6 Постанови N 3 "Про судову практику в справах про визнання угод недійсними" до угод, укладених з метою, суперечною інтересам держави і суспільства, зокрема, належать угоди, спрямовані на приховування фізичними та юридичними особами від оподаткування доходів, тощо. Угода може бути визнана недійсною лише з підстав та з наслідками, передбаченими законом. Тому в кожному конкретному випадку при визнанні угоди недійсною суди повинні встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угоди недійсною і настання певних юридичних наслідків.

Враховуючи, що визнаний відповідачем правочини між позивачем та ТОВ «Антей-95»на думку відповідача є нікчемними, суд зазначає, що оскільки правочини, з якого виникло господарське зобов'язання укладені юридичними особами, проявом вини юридичної особи у договірних відносинах є виключно винні дії уповноважених органів та посадових осіб. Органи юридичних осіб формуються з фізичних осіб, а вина визначається як психічне ставлення особи до скоєного протиправного діяння та його наслідків. Отже за змістом ст. 92 ЦК України доведення умислу у діях юридичної особи можливе через доведення умислу у діях фізичних осіб, які діяли від імені юридичної особи.

Суд зазначає, що зміст спірних договорів не суперечить актам цивільного законодавства. Судом не встановлено фактів, які свідчили б про те, що зміст договорів не відповідає дійсним намірам сторін і, що ці наміри спрямовані на ухилення від сплати податків за фінансово-господарськими результатами виконання зазначених договорів також вказаних доказів у відповідності до вимог ст.. 71 КАС України не надано на вимогу суду і відповідачем.

Відповідачем не надано доказів наявності притягнення до кримінальної відповідальності посадових осіб як позивача так і ТОВ «Антей-95»за ухилення від сплати податків або інші податкові правопорушення.

Суд зазначає , що доказів відсутності повноважень у посадової особи ТОВ «Антей-95» на підписання договору в момент його укладання суду відповідачем не надано.

Що стосується посилання відповідача на акт перевірки, що ТОВ «Антей-95» за юридичною адресою відсутній, то вказані посилання відповідача є необґрунтованими, оскільки у відповідності до вимог ст.. 61 Конституції України юридична відповідальність має індивідуальний характер, а отже не знаходження за юридичною адресою не вказує на факт нікчемності укладених між позивачем та ТОВ «Антей-95»правочинів.

Крім цього суд зазначає, що згідно п.83.1 ст. 83 Податкового кодексу України для посадових осіб органів державної податкової служби під час проведення перевірок підставами для висновків є: 83.1.1. документи, визначені цим Кодексом; 83.1.2. податкова інформація; 83.1.3. експертні висновки; 83.1.4. судові рішення; 83.1.5. виключено; 83.1.6. інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на органи державної податкової служби.

Суд зазначає, що викладені в акті судження відповідача в акті перевірки не ґрунтуються на жодному з визначених ст. 83 Податкового кодексу України джерел.

Так, підприємство вважається створеним з дня його державної реєстрації, ст. 6 Закону України «Про підприємства в Україні». Ліквідація підприємства вважається завершеною з моменту виключення його з державного реєстру України.

Відповідно до ст. 80 ЦК України юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді. Згідно ст. 91 ЦК України Цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Суд зазначає, що на час укладення угоди між позивачем та ТОВ «Антей-95»так і на час судового розгляду ТОВ «Антей-95» знаходиться в єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців , а також є платниками податку на додану вартість.

У відповідності до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, мовлених статтею 72 цього Кодексу.

Виходячи з вище викладено суд приходить до висновку, що відповідачем не наведено та не надано доказів наявності підстав, з якими закон повязує настання наслідків никчемності угоди передбачених ст. 215 ЦК України, а тому суд не може погодиться з висновком відповідача, що правочини укладені між позивачем та ТОВ «Антей-95»є нікчемними та суперечить інтересам держави та суспільства.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність»№996, документом, що містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення є первинний документ.

У статті 3 зазначеного Закону вказано, що для підтвердження даних податкового обліку можуть братися лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно п. 198.3 ст. 198 ПКУ податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 ст. 193, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до ст. 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх ввезенні на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України;

в)отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та у разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно п. 198.6 ПКУ не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п.201.11 ст. 201 цього Кодексу).

В акті перевірки підтверджується те, що при оформленні податкових накладних було дотримано вимоги ст. 201 Податкового кодексу України, податкові накладні відображено у відповідності в вимогами п.201.6 у реєстрі отриманих та виданих податкових накладних.

Виходячи з вище викладеного суд приходить до висновку, що ТОВ «Антей-95»сформовано податковий кредит на підставі податкових накладних, які оформлені відповідно до діючих вимог без будь-яких порушень, а отже правомірно включено до складу податкового кредиту суми ПДВ по взаємовідносинах з ТОВ «Антей-95».

Виходячи з вище викладеного суд приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення № 0010362340 від 07.12.2011 року винесено Харківською об'єднаною державною податковою інспекції Харківської області з порушенням норм чинного законодавства України.

Судові витрати підлягають стягненню згідно положень ст.. 94 КАС України.

Керуючись ст.ст. 4, 7, 86, ч.1 ст. 158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України Харківський окружний адміністративний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства "Шляхове ремонтно-будівельне управління № 33 до Харківської обєднаної державної податкової інспекції скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити у повному обсязі.

Скасувати податкові повідомлення-рішення Харківської об'єднаної державної податкової інспекції № 0010362340 від 07.12.2011 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства "Шляхове ремонтно-будівельне управління № 33, код. 05422384 суму сплачених судових витрат в розмірі 28,23 грн. (двадцять вісім гривень двадцять три копійки).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення та з дня отримання копії постанови, у разі проголошення постанови суду, яка містить вступну та резолютивну частини, а також прийняття постанови у письмовому провадженні.

Якщо суб'єкта владних повноважень, у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 03 лютого 2012 року.

Суддя Спірідонов М.О.