Постанова № 21761508, 06.02.2012, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

06 лютого 2012 р. № 2-а- 15638/11/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого Судді Бездітка Д.В.,

при секретарі судового засідання Фоміній В.В.,

за участю: представника позивача - Агічеєвої О.А.,

прокурора - Бабанян Г.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу

за позовом Приватного акціонерного товариства "Видавництво "Харків" корпоративне підприємство ДАК "Укрвидавполіграфія"

до Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі міста Харкова

треті особи Товариство з обмеженою відповідальністю “Побутелектротехніка”, Товариство з обмеженою відповідальністю фірма “СНАРК, ЛТД”

за участю Прокурора Фрунзенського району міста Харкова

про скасування податкових повідомлень-рішень ,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Приватне акціонерне товариство "Видавництво "Харків" Корпоративне підприємство ДАК "Укрвидавполіграфія", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до відповідача, Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі міста Харкова, терті особи Товариство з обмеженою відповідальністю “Побутелектротехніка”, Товариство з обмеженою відповідальністю фірма “СНАРК, ЛТД”, в якому просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова №0002312302 від 22.11.11р. в сумі 876791,0 грн. основного платежу та штрафні (фінансові) санкції в розмірі 107080,25 грн.; скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова №0002322302 від 22.11.11р. у сумі 360874,0 грн. та штрафні (фінансові) санкції в розмірі 141786,0 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що висновки Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі м. Харкова про вчинення позивачем порушень податкового законодавства є помилковими, не доведеними належними доказами і спростовуються первинними документами підприємства.

В судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити, виходячи із доводів позовної заяви.

Прокурор в судовому засіданні проти позовних вимог позивача заперечував.

Представник відповідача суду не прибув, причини неявки не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи або її розгляд за своєї відсутності не надав, був повідомлений належним чином про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується матеріалами справи.

Представник третьої особи, ТОВ «Побутелектротехніка», в судове засідання не зявився, про місце, дату та час розгляду справи був повідомлений належним чином, подав письмові пояснення по справі разом із копіями документів, які просив залучити до матеріалів справи та заявив письмове клопотання про розгляд справи за його відсутністю. В письмових поясненнях зазначив, що повністю погоджується з вимогами адміністративного позову і просив суд позов задовольнити.

Представник третьої особи, ТОВ фірма «Снарк,ЛТД», в судове засідання не зявився, про місце, дату та час розгляду справи був повідомлений належним чином, подав письмові пояснення по справі разом із копіями документів, які просив залучити до матеріалів справи та заявив письмове клопотання про розгляд справи за його відсутністю. В письмових поясненнях третя особа зазначила, що повністю погоджується з вимогами адміністративного позову і просила суд його задовольнити.

Розглянувши матеріали справи, вивчивши доводи позову, заслухавши пояснення представника позивача та прокурора, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав та мотивів.

Державною податковою інспекцією у Фрунзенському районі м. Харкова проведена планова виїзна перевірка Приватного акціонерного товариства "Видавництво "Харків" корпоративне підприємство ДАК "Укрвидавполіграфія" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.10р. по 30.06.11р., валютного та іншого законодавства за період з 01.07.10р. по 30.06.11р., за результатами якої складено акт №3461/23-212/05905728 від 11.11.11р.

На підставі акту перевірки відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення №0002312302 від 22.11.11р., яким визначив податок на прибуток підприємств і організацій у сумі 876791,0 грн. та штрафні (фінансові) санкції в розмірі 107080,25 грн. і прийняв податкове повідомлення-рішення № 0002322302 від 22.11.11р., яким визначив ПДВ у сумі 360874,0 грн. та штрафні (фінансові) санкції в розмірі 141786,0 грн.

Відповідно до висновків акту перевірки, відповідачем встановлено порушення Приватним акціонерним товариством "Видавництво "Харків" корпоративне підприємство ДАК "Укрвидавполіграфія" п. 5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2., п.п. 5.3.9 п. 5.3. ст. 5, п.п. 8.1.2 п. 8.1 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п. 144.1 ст. 144, п. 150.1 ст. 150, п. 3 підрозділу 4 Податкового кодексу України від 02.12.10 №2755-IV та пп. 7.4.1, 7.4.4 п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»та п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, внаслідок віднесення до складу валових витрат та податкового кредиту відповідних сум по операціях з придбання товарів (робіт, послуг) від ТОВ «Побутелектротехніка»та ТОВфірма «Снарк, Лтд»(треті особи по справі).

Відповідно акту перевірки №3461/23-212/05905728 від 11.11.11р. судом встановлено, що фактичною підставою для відображення в акті спірних порушень слугував викладений в акті висновок відповідача про нікчемність всіх угод, укладених позивачем з третіми особами: ТОВ «Побутелектротехніка»за період з 30.09.10р. по 31.01.11р. та ТОВ фірма «Снарк, Лтд»за період з 06.07.10р. по 30.12.10р. Також в акті перевірки вказано, що на підставі наданих позивачем до перевірки актів прийому-передачі робіт (послуг) по виконаним роботам (діагностика та ремонт обладнання) ТОВ «Побутелектротехніка»та ТОВ Фірма «Снарк, Лтд»не має можливості визначити економічну доцільність цих робіт, у звязку з тим, що в актах не вказано перелік, склад (кількість), обсяги та вартість виконаних робіт з розрахунку яких нарахована винагорода, не доведено економічну вигоду підприємства у звязку з їх отриманням та факт використання зазначених послуг у власній господарській діяльності підприємства, оскільки ним не надано необхідних бухгалтерських документів, а саме: обсяг проведених робіт (скільки робочого часу та коштів на це витрачено виконавцем, включаючи витрати на оренду займаного виконавцем приміщення, відрядження), звітів про проведену діагностику, модернізацію, тестування обладнання з визначенням параметрів функціонування обладнання, дефектних актів, дослідження (скільки коштує одна людино-година такої роботи, тощо), як того потребує ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України»№996від 16.07.99р., і які б підтверджували використання цих послуг у власній господарській діяльності.

Однак, суд не погоджується з такими висновками відповідача, з огляду на наступне.

З акту перевірки, інших матеріалів справи вбачається, що у перевіряємому періоді основною діяльністю позивача було виконання поліграфічних робіт.

З метою здійснення своєї господарської діяльності за період з 30.09.10р. по 31.01.11р. ТОВ «Побутелектротехніка»за податковими накладними від 30.09.10р. №027010, від 30.09.10р. №0273009, від 27.10.10р. №0300010, від 29.10.10р. №0302008, від 13.12.10р. №0347001, від 14.12.10р. №0348005, від 15.12.10р. №0349010 та договору №19 від 19.01.11р. постачало позивачу матеріали для поліграфії (електродвигун для друкувальної машини, друкарську фарбу, офсетні пластини, плівку, офсетну гуму, папір, папір газетний і т.ін.) загалом на суму 2031727,02 грн. у т.ч. ПДВ, а позивач оплачував ці матеріали.

За період з 06.07.10р. по 30.12.10р. позивач придбав у ТОВ Фірма «Снарк, Лтд»за податковими накладними від 06.07.10р. №0187001, від 06.07.10р. №0187002, від 09.07.10р. №0190001, від 13.07.10р. №0194002, від 13.07.10р. №0194001, від 19.07.10р. №0200002, від 19.07.10р. №0200001, від 22.07.10р. №0203001, від 23.07.10р. №0204002, від 23.07.10р. №0204003, від 26.07.10р. №0207002, від 26.07.10р. №0207003, від 28.07.10р. №0209001, від 29.07.10р. №0210001, від 30.07.10р. №0211003, від 02.08.10р. №0214001, від 04.08.10р. №216001, від 04.08.10р. №0216002, від 05.08.10р. №0217001, від 06.08.10р. №0218001, від 06.08.10р. №0218002, від 10.08.10р. №0222001, від 11.08.10р. №0223002, від 11.08.10р. №0223001, від 13.08.10р. №0225001, від 13.08.10р. №0225002, від 17.08.10р. №0229001, від 18.08.10р. №0230001, від 18.08.10р. №023002, від 26.08.10р. №0238001, від 31.08.10р. №0243006, від 31.08.10р. №0243010, від 31.08.10р. №0243009, від 09.09.10р. №0252003, від 10.09.10р. №0253002, від 10.09.10р. №0253001, від 13.09.10р. №0256002, від 13.09.10р. №0256001, від 15.09.10р. №0258001, від 16.09.10р. №0259001, від 20.09.10р. №0263001, від 23.09.10р. №0266001, від 29.09.10р. №0272001, від 29.09.10р. №0272003, від 29.09.10р. №0272002, від 01.10.10р. №0274001, від 04.10.10р. №0277001, від 05.10.10р. №0278001, від 06.10.10р. №0279001, від 08.10.10р. №0281001, від 11.10.10р. №0284002, від 12.10.10р. №0285001, від 12.10.10р. №0285003, від 13.10.10р. №0286002, від 14.10.10р. №0287002, від 14.10.10р. №0287001, від 18.10.10р. №0291001, від 19.10.10р. №0292001, від 19.10.10р. №0292002, від 21.10.10р. №0294001, від 25.10.10р. №0298001, від 26.10.10р. №0299001, від 27.10.10р. №0300001, від 28.10.10р. №0301001, від 29.10.10р. №0302001, від 02.11.10р. №0306002, від 03.11.10р. №307001, від 08.11.10р. №0312001, від 12.11.10р. №0316002, від 12.11.10р. №0316001, від 15.11.10р. №0319001, від 16.11.10р. №0320001, від 18.11.10р. №0322002, від 18.11.10р. №0322003, від 18.11.10р. №0322001, від 19.11.10р. №0323001, від 22.11.10р. №0326001, від 23.11.10р. №0327001, від 25.11.10р. №0329001, від 29.11.10р. №0333007, від 30.11.10р. №0334005, від 01.12.10р. №0335001, від 03.12.10р. №0337002, від 06.12.10р. №0340001, від 08.12.10р. №0342001, від 09.12.10р. №0343002, від 10.12.10р. №0344002, від 13.12.10р. №0347001, від 13.12.10р. №0347002, від 14.12.10р. №0348001, від 15.12.10р. №0349002, від 15.12.10р. №0349001, від 17.12.10р. №0351001, від 20.12.10р. №0354001, від 21.12.10р. №0355002, від 27.12.10р. №0361003, від 23.12.10р. №0357001 матеріали для поліграфії (друкарську фарбу, офсетні пластини, плівку, офсетну гуму, клей, очисники для пластин та плівок і т. ін.) загалом на суму 627865,46 грн. у т.ч. ПДВ, а позивач оплачував ці матеріали.

Факт поставки товарів від контрагентів підтверджуються видатковими і товарно-транспортними накладними, відповідно до змісту яких судом встановлено фактичне транспортування вказаного вище товару від постачальників до покупця (вказані документи містяться в матеріалах справи).

Вказаний вище товар був оприбуткований позивачем в повному обсязі, що підтверджується копіями прибуткових накладних, які містяться в матеріалах справи. В подальшому вказаний товар було передано на склад позивача про що свідчать картки складського обліку матеріалів та відпущено у виробництво, що підтверджують копії лімітних карток позивача. Поліграфічні послуги позивача були оплачені замовниками в повному обсязі відповідно до виписок з розрахункового рахунку ПрАТ «Видавництво «Харків»корпоративне підприємство ДАК «Укрвидавполіграфія»(усі перелічені документи знаходяться в матеріалах справи та перевірені судом).

Факт поставки товарів, оприбуткування і подальше використання придбаних матеріалів позивачем у власній господарській діяльності відповідачем не заперечується. Згідно з актом перевірки судом встановлено, що відповідач погоджується, що всі витрати, які були включені позивачем до складу валових витрат по придбанню товарів у третіх осіб, підтверджені документально належним чином.

Відповідно до ч. 3 ст. 72 КАС України обставини, які визнаються сторонами, можуть не доказуватися перед судом, якщо проти цього не заперечують сторони і в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

На виконання умов договору №10/03 від 01.03.11р. ТОВ «Побутелектротехніка»(стор. 19 акту перевірки) виконувало роботи з діагностики та ремонту поліграфічних машин та обладнання, а саме: офсетної машини “Ronald”, фальцювальної машини касетної «Мультіефект 5071», паперорізальної машини «Сейпа-167 Н», 3-ножової паперорізальної машини 38 F, офсетної 2-х фарбової машини 2ПОЛ-71-2, друкувальної ротаційно-офсетної рулонної машини ПОГ-60.

Виконання робіт підтверджується належним чином оформленими актами виконаних робіт на загальну суму 477780,0грн., у тому числі від 31 березня 2011 р. на суму 150000,0 грн. у т.ч. ПДВ; від 29 квітня 2011 р. на суму 56340,0 грн., у т. ч. ПДВ; від 29 квітня 2011 р. на суму 56250,0 грн. у т. ч. ПДВ; від 29 квітня 2011 р. на суму 55920,0 грн. у т.ч. ПДВ; від 29 квітня 2011 р. на суму 96360,0 грн. у т.ч. ПДВ; від 29 квітня 2011 р. на суму 62910,0 грн. у т.ч. ПДВ. та специфікаціями.

ТОВ фірма «Снарк, ЛТД»на підставі договору №94/10 від 01.08.10р. (стор. 18-22 акту перевірки (судом встановлено, що в акті перевірки відповідач допустив помилку в номері договору, а саме невірно зазначив номер договору №84/10 від 01.08.10р. замість правильного номеру договору №94/10 від 01.08.10р.), виконувало для позивача роботи з діагностики та ремонту поліграфічних машин та обладнання (Друкарська машина onald», друкарська машина «ПОГ», форзацоприклеювальне обладнання, додрукувальне обладнання, брошурувальне обладнання, eedmaster», 44», паперорізальна машина «Сейпа-132», офсетна 2 х фарбова машина 2ПОЛ-71-2, установка для штриховки книг «СК-201.000.00.000», лакувальна машина «Гулаінфрапід»).

Виконання робіт підтверджується належним чином оформленими актами виконаних робіт на загальну суму 1654269,0 грн., у тому числі: від 29 вересня 2010 р. на суму 144000,0 грн. у т.ч. ПДВ; від 30 вересня 2010 р. на суму 28800,0 грн. у т.ч. ПДВ; від 30 вересня 2010 р. на суму 69720,0 грн. у т.ч. ПДВ; від 30 вересня 2010 р. на суму 69840,0 грн. у т.ч. ПДВ; від 29 вересня 2010 р. на суму 92400,0 грн. у т.ч. ПДВ; від 30 вересня 2010р. на суму 38280,0 грн. у т.ч. ПДВ; від 30 вересня 2010 р. на суму 25920,0 грн. у т.ч. ПДВ; від 30 вересня 2010 р. на суму 201600,0 грн. у т.ч. ПДВ; від 30 вересня 2010 р. на суму 21000,0 грн. у т.ч. ПДВ; від 30 вересня 2010 р. на суму 42000,0 грн. у т.ч. ПДВ; від 30 листопада 2010 р. на суму 97800,0 грн. у т.ч. ПДВ; від 30 листопада 2010 р. на суму 40200,0 грн. у т.ч. ПДВ; від 30 листопада 2010 р. на суму 56118,0 грн. у т.ч. ПДВ; від 30 листопада 2010 р. на суму 92400,0 грн. у т.ч. ПДВ; від 30 листопада 2010 р. на суму 49560,0 грн. у т.ч. ПДВ; від 30 листопада 2010 р. на суму 54852,0 грн. у т.ч. ПДВ; від 30 грудня 2010 р. на суму 28800,0 грн. у т.ч. ПДВ; від 30 вересня 2010 р. на суму 28800,0 грн. у т.ч. ПДВ; від 30вересня 2010 р. на суму 67200,0 грн. у т.ч. ПДВ; від 30 грудня 2010 р. на суму 43290,0грн. у т.ч. ПДВ; від 30 грудня 2010 р. на суму 38040,0 грн. у т.ч. ПДВ; від 30грудня 2010 р. на суму 41910,0 грн. у т.ч. ПДВ; від 30 грудня 2010 р. на суму 43650,0грн. у т.ч. ПДВ; від 30 грудня 2010 р. на суму 26850,0 грн. у т.ч. ПДВ; від 30грудня 2010 р. на суму 65100,0 грн. у т.ч. ПДВ, від 31 січня 2011 р. на суму 94359,0 грн.; від 31 січня 2011 р. на суму 109380,0 грн. у т.ч. ПДВ та специфікаціями.

За договорами будівельного підряду № 40/10 від 01.10.10р. та №42/10 від 18.10.10р ТОВ фірма «Снарк, ЛТД»виконало для позивача поточний ремонт даху будівлі газетного корпусу по пр. Московський, 247, м. Харків (штукатурення та ремонт покрівлі). Виконання робіт підтверджується належним чином оформленою проектно-кошторисною документацією, актами виконаних робіт на загальну суму 443563,20 грн., у тому числі по будівельних роботах формами КБ-3, КБ-2в, актом передачі нерухомого майна у власність позивача від 30.11.10р., ліцензією серії АВ №516619, яка видана ТОВ фірма «Снарк, ЛТД»на ведення будівельних робіт від 04.06.10р. строком дії до 04.06.15.

Сторонами у справі не заперечуються факти наявності у позивача поліграфічних машин, обладнання та будівлі, доцільності, необхідності та проведення їх ремонту (обслуговування), використання позивачем цього обладнання та будівлі у власній господарської діяльності.

Заперечення відповідача проти адміністративного позову обґрунтовуються наявністю податкової інформації у вигляді акту перевірки ТОВ «Побутелектротехніка»№717/23 5/24136939 від 09.03.11р., складеного представником ДПІ у Київському районі м.Харкова, та акту перевірки ТОВ фірма «Снарк, ЛТД»№923/233/24139808 від 09.03.11р., складеного представником ДПІ в Червонозаводському районі м. Харкова. За висновками цих актів перевірок, які є практично тотожними один одному, всі угоди, укладені третіми особами по справі, є нікчемними.

Однак суд не приймає зазначену інформацію в якості доказів правомірності висновків відповідача, адже вона не містить ніяких фактичних даних про укладення третіми особами угод з позивачем (характер угод, предмет, зміст, обсяг, цілеспрямованість, тощо), перевірки носили камеральний характер, податкові повідомлення-рішення за їхніми наслідками не приймалися. Протиправний характер призначення і проведення цих перевірок та невідповідність їх висновків фактичним обставинам встановлено судовими рішеннями, які набрали законної сили, а саме Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 17.05.11р. у справі №2а 3961/11/2070 за позовом ТОВ«Побутелектротехніка»до ДПІ в Київському районі м.Харкова, постановою Харківського окружного адміністративного суду від 23.05.11 у справі №2-а-3611/11/2070 за позовом ТОВфірма «Снарк, Лтд»до ДПІ в Червонозаводському районі м. Харкова.

Також матеріали справи не містять жодних доказів наявності між позивачем та його контрагентами при укладанні і виконанні угод взаємоузгоджених зловмисних дій спрямованих на порушення існуючого в державі суспільного ладу або моральних засад. Таких доказів суду відповідачем не надано, а судом при виконанні вимог ст.11 КАС України не виявлено.

Крім того, операції по договору №19 від 19.01.11р. укладеного між позивачем та ТОВ«Побутелектротехніка»на поставку газетного паперу, які були здійсненні в січні 2011р. року, вже раніше були предметом судового розгляду у спорі між тими ж сторонами та за участю третьої особи-ТОВ«Побутелектротехніка». Постановою Харківського окружного адміністративного суду у справі №2а-9894/11/2070 від 13.09.11р., яка набрала законної сили, скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова № 0000080700 від 27.07.11 про визначення позивачу податкового зобовязання зі сплати ПДВ за січень 2011 року, причому контролюючий орган нараховував податок з тих саме підстав, що і в цій справі. Отже, нарахування податку на прибуток спірним актом (принаймні, за січень 2011 року) є протиправним.

Згідно з п.1.6, 1.7 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість»податковий кредит це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобовязання звітного періоду, визначена згідно з цим законом.

Аналогічне визначення міститься в п.п. 14.1.181 ст. 14 Податкового кодексу України, за яким податковий кредит це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобовязання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно п.п. 7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»та п.198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом такого звітного періоду у звязку з придбанням або виготовленням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Норми п.п.7.2.1, п.п.7.2.3, п.п.7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»та п. 201.1, п. 201.4, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України встановлюють, що платник податку зобовязаний надати покупцю (отримувачу) податкову накладну в момент виникнення податкових зобовязань продавця, яка є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Приписами п.п.7.4.5. п.7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»та п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України забороняється включення до складу податкового кредиту сум податку, не підтверджених належним чином оформленими податковими накладними.

Як підтверджено матеріалами справи, угоди позивача з третіми особами виконані належним чином.

Відповідач не заперечує проти правильності оформлення всіх податкових накладних, які виписувалися третіми особами, та по яких позивач скористувався правом на податковий кредит.

Таким чином, позивачем виконані всі умови для формування податкового кредиту, при цьому судом встановлено, що на момент складання податкових накладних треті особи були офіційно зареєстровані платниками ПДВ.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позивачем було правомірно включено до податкового кредиту суми ПДВ з витрат по придбанню товарів (робіт, послуг) у третіх осіб.

Щодо встановленого відповідачем порушення п.5.1 п.п.5.2.1 п.5.2, п.п. 5.3.9. п.5.3 ст.5, п.п.8.1.2 п.8.1. ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»та п.144.1 ст. 144, п. 150.1 ст. 150, п. 3 підрозділу 4 Податкового кодексу України від 02.12.10 №2755-IV, слід зазначити наступне.

Відповідно до приписів п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до приписів п.14.1.27 ст.14 Податкового кодексу України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобовязань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Визначення господарської діяльності відображене в п.1.32. Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», відповідно до якого господарська діяльність це будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

На сьогоднішній час, визначення господарської діяльності закріплене і в п14.1.36 ст.14 Податкового кодексу України, відповідно до якого це діяльність особи, що повязана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно з п.п.5.2.1 п.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті. З положень наведеної норми закону слідує, що з-поміж витрат, які за своєю суттю відповідають законодавчо наведеному визначенню валових витрат, до складу валових витрат обігу та виробництва можуть бути віднесені ті витрати, понесення яких є обєктивно необхідним.

Згідно з абз.1 п.138.2 ст.138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення обєкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно із приписами п.п.5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обовязковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно із приписами абз.1 п.139.1.9 ст.139 Податкового кодексу України до витрат не включаються витрати, які не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обовязковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Слід зазначити, що відповідно до п. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»від 16.07.99 №996-XIV (із змінами та доповненнями) податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

В п. 1.6. Порядку складання декларації з податку на прибуток, затвердженого наказом ДПА України від 29.03.03. №134 було встановлено, що дані, наведені в декларації, повинні підтверджуватися первинними документами обліку та відповідати податковому обліку (звітності).

Первинний документ це документ, який містить відомості про господарські операції та підтверджує факт їх здійснення (ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»від 16.07.99 №996-XIV), тобто це письмове свідоцтво, що фіксує та підтверджує господарську операцію, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

До первинних документів бухгалтерського обліку належать видаткові накладні, акти виконаних робіт, платіжні доручення, касові ордери тощо. Всі ці документи містять відомості про відповідні господарські операції та підтверджують факт їх проведення.

Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

З урахуванням викладеного, суд визначає, що позивач законно та обґрунтовано до складу валових витрат включив витрати, повязані з виконанням робіт ТОВ фірма «Снарк, ЛТД»та ТОВ «Побутелектротехніка», а також вірно визначив амортизаційні відрахування за період з 01.07.10р. по 31.03.11р., адже податкові накладні, акти прийому-передачі робіт (послуг), у тому числі по будівельних роботах формами КБ-3, КБ-2в, специфікації, які були виписані контрагентами, платіжні доручення мають всі обовязкові реквізити, які визначені діючим законодавством, є в наявності у позивача та свідчать про те, що отримані позивачем роботи завдяки своїм властивостям задовольняли потреби товариства виключно в здійсненні ним своєї господарської діяльності.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Матеріали судової справи свідчать про те, що податковий орган не подав до суду жодного доказу на підтвердження висновків того, що акти прийому-передачі робіт (послуг) по виконаним роботам (діагностика та ремонт обладнання, штукатурення та ремонт покрівлі) не відповідають вимогам ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України»№996від 16.07.99, не довів правомірність твердження про відсутність економічної вигоди підприємства від послуг, які йому надавали треті особи та не довів того, що вказані послуги позивач використав в іншій діяльність підприємства ніж у господарській.

Таким чином, суд приходить до висновку, що витрати для цілей визначення обєкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення обєкта оподаткування ПДВ позивачем були фактично здійснені і підтверджуються належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність та фактичність господарських операцій з контрагентами.

Щодо твердження відповідача про те, що угоди укладені між позивачем та третіми особами є нікчемними, з посиланням на вимоги ст. 203, 215, 216, 228 ЦК України, тобто як такі, що порушують публічний порядок, та які укладені із порушенням вимог щодо змісту правочину, не спрямовані на реальне настання правових наслідків, суд зазначає наступне.

Згідно із ч. 1 ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Відповідно до абзацу 1 ч. 2 ст. 215 ЦК України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Згідно з абзацом 1 ч. 1 ст. 216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що повязані з його недійсністю.

Відповідно до ч.2 ст. 228 ЦК України нікчемним правочином є правочин, який порушує публічний порядок, а згідно з ч.1 цієї ж статті правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Отже, за своєю суттю нікчемним правочином в податкових правовідносинах є діяння платника податків, спрямоване на ухилення від сплати податків, зборів (обовязкових платежів), тобто свідоме діяння певної фізичної особи, що при укладанні правочину діяла від імені такого платника, яке має в собі ознаки кримінально переслідуваного.

Проте, доказів про прийняття компетентною особою рішення про порушення кримінальної справи за фактом здійснення господарської діяльності контрагентів чи відносно їх посадових осіб, відповідач під час судового розгляду не надав.

Навпаки, суд, дослідивши договори між позивачем та третіми особами, вважає, що вони укладені відповідно до вимог діючого законодавства та відповідають вимогам ч.1 ст.205, ч.2. ст.207, ч.1 ст.208, ч.1 ст. 638, ч.3 ст.639 ЦК України, ст.ст. 179, 180, 181 ГК України. Сторонами погоджені всі істотні умови і досягнута домовленість щодо їхнього виконання, виконання договорів підтверджується наявними в матеріалах справи первинними документами, тобто товари фактично поставлялися, роботи фактично були виконані, угоди носили реальний характер, а придбані товари (роботи) використані в господарській діяльності позивача.

Судом не встановлені факти, які б свідчили про те, що зміст спірних угод не відповідає діючому законодавству України, дійсним намірам сторін або, що ці наміри спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Також суд вважає необхідним вказати на те, що доказів того, що вказані вище правочини були визнані недійсним у судовому порядку відповідачем суду не надано.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Будь-яке рішення чи дії субєкта владних повноважень має бути законними та обґрунтованими , прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, мати під собою конкретні обєктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до п. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку. Також рішення субєкта владних повноважень на може ґрунтуватися на припущеннях.

З огляду на припис ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України при розгляді судом спору щодо правомірності рішення органу державної податкової служби, яким платнику податків донараховані податкові зобовязання чи зменшені податкові вигоди, презумується добросовісність платника податків, якщо зазначеним органом не доведено інше.

Відповідачем вказаного процесуального обовязку не виконано, тому суд приходить до висновку про невідповідність прийнятих відповідачем податкових повідомлень-рішень (в їх оскаржуваній частині) дійсним обставинам справи та вимогам діючого законодавства, а отже позовні вимоги позивача підлягають задоволенню, податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню.

Відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійсненні нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 160,161,162,163 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Приватного акціонерного товариства "Видавництво "Харків" корпоративне підприємство ДАК "Укрвидавполіграфія" до Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі міста Харкова, треті особи Товариство з обмеженою відповідальністю «Побутелектротехніка», Товариство з обмеженою відповідальністю фірма «СНАРК, ЛТД», за участю Прокурора Фрунзенського району міста Харкова про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити в повному обсязі.

Скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова №0002312302 від 22.11.11р. в сумі 876791,0 грн. (вісімсот сімдесят шість тисяч сімсот дев'яноста одна гривня) основного платежу та штрафні (фінансові) санкції в розмірі 107080,25 грн. (сто сім тисяч вісімдесят гривень).

Скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова №0002322302 від 22.11.11р. у сумі 360874,0 грн. (триста шістдесят тисяч вісімсот сімдесят чотири гривні) та штрафні (фінансові) санкції в розмірі 141786,0 грн. (сто сорок одна тисяча сімсот вісімдесят шість гривень).

Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного акціонерного товариства "Видавництво "Харків" корпоративне підприємство ДАК "Укрвидавполіграфія" (ідентифікаційний код 05905728) сплачений при поданні позову судовий збір в розмірі 28.23 грн. (двадцять вісім гривень 23 копійки).

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлений 10 лютого 2012 року.

Суддя Д.В. Бездітко