Постанова № 21761461, 03.02.2012, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

03 лютого 2012 р. № 2-а- 15551/11/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді - Панова М.М.,

за участю:

секретаря судового засідання - Бурхан А.С.,

представників сторін:

позивача - Лайкової М.С.,

відповідача - Запорожця С.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-торгівельна фірма "Фармаком"

до Державної податкової інспекції у Московському районі міста Харкова

провизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень ,

В С Т А Н О В И В:

До Харківського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-торгівельна фірма "Фармаком", з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Московському районі міста Харкова, в якому просив суд визнати протиправним та скасувати податкові поідомлення -рішення ДПІ у Московському районі м.Харкова: № 0001862302 від 07.11.2011 року про збільшення суми грошового зобов'язання у сумі 295538,75 грн., за платежем Податок на прибуток Приватних підприємств, 3011021000, в тому числі 236431,00 грн. - за основним платежем, 59107,75 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями;.№ 0001872302 від 07.11.2011 року про збільшення суми грошового зобов'язання у сумі 236431,25 грн. за платежем Податок на Додану вартість, 3014010100 в тому числі 189145,00 грн. - за основним платежем, 47286,25 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав та просив задовольнити позовні вимоги з підстав та мотивів, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні проти заявлених позовних вимог заперечував в повному обсязі. Надав письмові заперечення в яких виклав свою позицію.

Суд, вивчивши доводи позову та заперечень проти нього, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з наступних підстав та мотивів.

Суд зазначає, що у відповідності до ст. 21 Податкового кодексу України посадові особи контролюючих органів зобовязані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з Податковим кодексом та іншими законами і нормативними актами.

Згідно із п 20.1.4. Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків в порядку, встановленому цим Кодексом.

При розгляді матеріалів справи судом встановлено, що перевірку було проведено на підставі наказу № 1521 від 22.08.2011р., ст.78 ст. 79 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755 зі змінами та доповненнями, та з урахуванням матеріалів документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ „Фарма Трейдімпекс» від 28.03.2011р. № 416/18- 015/37091349 в частині правомірності нарахування податкового зобовязання та податкового кредиту з податку на додану вартість за період з 05.07.2010 р. по 31.01.2011р. та в частині правомірності нарахування валових доходів та валових витрат з податку на прибуток підприємств за період з 05.07.2010р. по 31.01.2011р. За результатами перевірки складений акт від 14.09.2011р. №2648/23/30590731.

Згідно висновків згаданого акту відповідачем встановлено порушення Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-торгівельна фірма "Фармаком": - п.5.1, п.п..5.2.1, п.5.2, ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 року за № 334/94-ВР зі змінами та доповненнями, в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток за 4 квартал 2010р. у сумі 236431,0грн.; п.п. 7.4.1, 7.4.4, 7.4.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997р. № 168/97ВР із змінами та доповненнями, в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість у сумі 189145,0 грн., в тому числі за вересень 2010 р. на суму 154500,0 грн. , за жовтень 2010 р. -34645,0 грн.

На підставі висновків акту від 14.09.2011р. №2648/23/30590731 за встановлене порушення ДПІ у Московському районі міста Харкова було прийнято податкові повідомлення рішення : № 0001862302 від 07.11.2011 року про збільшення суми грошового зобов'язання у сумі 295538,75 грн., за платежем Податок на прибуток Приватних підприємств, 3011021000, в тому числі 236431,00 грн. - за основним платежем, 59107,75 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями; № 0001872302 від 07.11.2011 року про збільшення суми грошового зобов'язання у сумі 236431,25 грн. за платежем Податок на Додану вартість, 3014010100 в тому числі 189145,00 грн. - за основним платежем, 47286,25 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Під час розгляду справи судом зясовано наступне.

Перевіркою встановлено, що ТОВ ВТФ «Фармаком» у перевіряємому періоді до складу валових витрат віднесено суму 945725 грн., до складу податкового кредиту віднесено суму податку на додану вартість у розмірі 189145 грн. (у тому числі за вересень 2010 р. на суму ПДВ 154500 грн., за жовтень 2010 р. на суму ПДВ 34645грн.) по операціям з придбання послуг у ТОВ „Фарма Трейдімпекс" (код за ЄДРПОУ 37091349).

ДПІ у Ленінському районі м. Харкова проведено документальну позапланової невиїзну перевірку ТОВ „Фарма Трейдімпекс" (код за ЄДРПОУ 37091349) в частині правомірності нарахування податкового зобов'язання та податкового кредиту з податку на додану вартість за період з 05.07.2010р. по 31.01.2011р. та в частині правомірності нарахування валових доходів та валових витрат з податку на прибуток підприємств за період з 05.07.2010р. по 31.01.2011р.

На адресу ТОВ „Фарма Трейдімпекс" надіслано запити №9719/10/18-012 від 13.10.2010р.та №12007/10/18-012 від 29.12.2010р. щодо надання пояснень та їх документальних підтверджень по взаємовідносинах з контрагентами. Пояснення та документальні підтвердження підприємством ТОВ «Фарма Трейдімпекс» не надавались.

При виході за місцезнаходженням ТОВ «Фарма Трейдімпекс»: м. Харків, вул. Борзенка. буд.5 кв.147, було встановлено відсутність посадових осіб підприємства за місцезнаходженням. За адресою: м. Харків вул. Борзенка, буд. 5 кв. 147 знаходиться житловий будинок, квартира. Власник квартири надав пояснення про те що договора оренди з ТОВ «Фарма Трейдімпекс" (код ЄДРПОУ 37091349) не укладав.

27.01.2011р. було складено акт №84/18-15/37091349 про можливість проведення позапланової виїзної перевірки ТОВ „Фарма Трейдімпекс" у зв'язку з відсутністю посадових осіб підприємства за місцезнаходженням та направлено запит від 27.01.2011р. №27/18-014 до ВПМ у Ленінському районі м. Харкова на встановлення місцезнаходження платника податків, на час проведення перевірки місцезнаходження підприємства не встановлено.

Перевіркою встановлено, що для здійснення господарської діяльності ТОВ «Фарма ТРЕЙДІМПЕКС" не мало власних офісних, виробничих приміщень, земельних ділянок транспортних засобів, про що свідчать дані декларацій з податку на прибуток за 2010 рік, дані додатку К1 до декларації з податку на прибуток за 2010р.

В ході проведення перевірки встановлено:

Неможливість фактичного здійснення ТОВ «ФАРМА ТРЕЙДІМПЕКС» господарських операцій через відсутність майна та інших матеріальних ресурсів, економічно необхідних для здійснення операцій з купівлі - продажу;

-відсутність необхідних умов для досягнення результатів економічної діяльності у зв'язку з відсутністю трудових ресурсів, основних фондів, складських приміщень, транспортних засобів;

-порушення ч. 1 ст. 203, ч.1 ст.207. ст. 215 , п 1 ст. 216, ст. 228 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ "ФАРМА ТРЕЙДІМПЕКС" з постачальниками та покупцями.

На підставі вищевикладеного, перевіркою правомірно зроблено висновок, що ТОВ ВТФ «Фармаком" в порушення п.5.1, пп.5.2.1, п.5.2, ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств " від 28.12.1994 року за № 334/94-ВР (зі змінами та доповненнями завищено валові витрати на суму 945725 грн., в результаті чого занижено податок на прибуток за 4 квартал 2010р. у сумі 236431.0грн.; в порушення п.п. 7.4.1, 7.4.4, 7.4.5 п. 7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.97р. № 168/97-ВР (із змінами та доповненнями) завищено податковий кредит на суму 189145 грн., в результаті чого занижено податок на додану вартість у сумі 189 145,0 грн., (в тому числі за вересень 2010р. на суму 154 500.0 грн., за жовтень 2010р. - на суму 34 645.0 грн.)

Відповідно до статті 3 Господарського Кодексу України, під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Відповідно до Національного Класифікатора України, прийнятого наказом Держспоживстандарту України від 26 грудня 2005р. №375 із змінами та доповненнями економічна діяльність - процес виробництва продукції (товарів та послуг), який здійснюється з використанням певних ресурсів: сировини, матеріалів, устаткування, робочої сили технологічних процесів тощо. Економічна діяльність характеризується витратами на виробництво, процесом виробництва та випуском продукції.

Згідно з п.5.1. ст. 5 Закону України від 28.12.1994 року за № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств" (зі змінами та доповненнями), валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України від 28.12.1994 року за № 334/94 -ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" (зі змінами та доповненнями) до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Згідно з пп. 7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду.

Згідно з пп. 7.4.4 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Відповідно до пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пп. 7.2.6 цього пункту). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Згідно до пп. 7.2.6 п.7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. У разі відмови з боку постачальника товарів (послуг) надати податкову накладну або при порушенні ним порядку її заповнення отримувач таких товарів (послуг) має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум цього податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку внаслідок придбання таких товарів (послуг).

Відповідно до пп. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Відповідно до п. 3.4 Порядку заповнення і подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 року № 166 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 9 липня 1997 року за № 250/2054 - дані, наведені в декларації, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника, достовірність даних підтверджується: підписом платника, якщо платник- фізична особа, в інших випадках (особа, яка визначена як платник податку на додану вартість, крім фізичних осіб) - підписами відповідальних посадових осіб (керівника, головного бухгалтера) та печаткою, а в разі подання декларації в електронній формі електронним підписом осіб (які підписують декларацію), зареєстрованим у порядку, визначеному законодавством.

Відповідно до частини 1 статті 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. Згідно зі статтею 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. Згідно з частиною 1 статті 215 Цивільного кодексу України, недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимоги щодо реального настання правових наслідків є підставою недійсності правочину. Відповідно до частини 2 статті 215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом - нікчемний правочин. У такому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Недійсний правочин не створює юридичних наслідків крім тих, що пов'язані з його недійсністю. Відповідно до пунктів 1, 5 статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996-ХІУ "Про бухгалтерський облік фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Отже, будь - які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів сплати грошових коштів.

Наявність укладеного між учасниками господарської операції цивільно-правового договору або відсутність визнання такого договору недійсним або нікчемним сама собою не свідчить про реальність вчинення відповідної операції.

Суд зазначає, що позивачем не були надані до суду товарно-транспортні накладні в підтвердження реальності вчинення господарських операцій, а саме руху товару до позивача від його контрагента. В наданих позивачем картках складського обліку відсутні підписи матеріально відповідальної особи. Крім того, у наданих до суду в доказ використання придбаного товару у власній господарській діяльності попередніх калькуляціях вартості виробництва продукції відсутні підписи головного бухгалтера підприємства.

Відповідно до абз.1 п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суми податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1. 54.3.2, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, неправомірно заявленої до повернення суми бюджетного відшкодування та/або неправомірно заявленої суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на вартість.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Позивачем в судовому засіданні не надано суду належних та допустимих доказів в обґрунтування неправомірності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, натомість відповідачем належним чином доведена законність та правомірність вказаних правових актів індивідуальної дії.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 9, 11, 71, 94, 159, 160163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-торгівельна фірма "Фармаком" до Державної податкової інспекції у Московському районі міста Харкова про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - відмовити в повному обсязі.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня його проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАСУ, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

У повному обсязі постанова виготовлена 8 лютого 2012 року.

Суддя Панов М.М.