Постанова № 21761154, 22.02.2012, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 2а/1570/7894/2011

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 лютого 2012 року

о 14год. 25хв. м.Одеса

У залі судових засідань №29

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

Судді Харченко Ю.В.

При секретарі Щербан В.О.

За участю представників сторін:

Від позивача: Державного підприємства «Одеський облавтодор»Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» ОСОБА_1 - за довіреністю від 03.01.2012року №15-1/3.

Від відповідача: ДПІ у Малиновському районі м.Одеси ОСОБА_2 - за довіреністю від 07.09.2011 року №34925/10-010.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Дочірнього підприємства «Одеський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м.Одеси про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення №0001902301/0 від 20.04.2011р. щодо визначення податкового зобовязання по податку на додану вартість у загальному розмірі 108396,00грн., з яких 86717,00грн. основний платіж, 21679,00грн. штрафні (фінансові) санкції.,

ВСТАНОВИВ:

Дочірнє підприємство «Одеський облавтодор»Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд визнати незаконним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Малиновському районі м.Одеси від 20.04.2011р. №0001902301/0 щодо визначення податкового зобовязання по податку на додану вартість у загальному розмірі 108396,00грн., з яких 86717,00грн. основний платіж, 21679,00грн. штрафні (фінансові) санкції.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на відсутність будь-яких порушень з боку Дочірнього підприємства «Одеський облавтодор»Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» положень чинного на момент виникнення спірних правовідносин податкового законодавства, оскільки податковий кредит спірного періоду Підприємством було сформовано суто з урахуванням положень Закону України «Про податок на додану вартість», та на підставі виписаних контрагентом позивача - ТОВ «Пілігрім-Плюс», податкових накладних.

Відповідач - ДПІ у Малиновському районі м.Одеси, з позовними вимогами не згодна та вважає їх необґрунтованими, з підстав викладених у письмових запереченнях на адміністративний позов (вихід.№48325/10-019 від 08.12.2011р.), наголошуючи, зокрема, на правомірності винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення №0001902301/0 від 20.04.2011р., оскільки Дочірнє підприємство «Одеський облавтодор»Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»в порушення вимог п.п.7.4.1, 7.4.4, 7.4.5 п.7.4 ст.7 закону України «Про податок на додану вартість»по декларації з ПДВ за грудень 2010р. безпідставно завищено податковий кредит в розмірі 86717,00грн. В обґрунтування та підтвердження своєї правової позиції податковий орган посилається на те, що правочини укладені, за період грудень 2010р., між позивачем та ТОВ «Пілігрім-Плюс», відповідно до ч.ч.1,5 ст.203, п.п.1,2 ст.215, ст.228 Цивільного Кодексу України, мають ознаки нікчемності, з огляду на те, що у контрагента ДП «Одеський облавтодор»Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби, тощо.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази в сукупності та системно проаналізувавши приписи чинного, на момент виникнення спірних правовідносин податкового законодавства, суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, у період з 06.04.2011р. по 07.04.2011р. головним державним податковим ревізором-інспектором відділу перевірок платників податків управління податкового контролю юридичних осіб ДПІ у Малиновському районі м.Одеси Скалозуб М.А., на виконання розпорядження ДПА України від 24.02.2011р. №48-р. «Про відпрацювання підприємств», та на підставі рішення начальника ДПІ у Малиновському районі м.Одеси, оформленого наказом ДПІ у Малиновському районі м.Одеси від 06.04.2011р. №607, згідно з п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75, п.п.78.1.4 п.78.1 ст.78, п.79.2 ст.79 Податкового кодексу України, було проведено документальну невиїзну перевірку ДП «Одеський Облавтодор»щодо підтвердження господарських відносин із платником податків ТОВ «Пілігрім-плюс»з питань правомірності нарахування податку на додану вартість по декларації за грудень 2010року.

За наслідками вказаної перевірки ДПІ у Малиновському районі м.Одеси складений акт №100/23-214/32018511 від 07.04.2011р. «Про проведення документальної невиїзної перевірки ДП «Одеський Облавтодор»щодо підтвердження господарських відносин із платником податків ТОВ «Пілігрім-Плюс»за грудень 2010року», у висновках якого наголошено на тому, що Підприємством в порушення п.п.7.4.1, 7.4.4, 7.4.5 п.7.4 ст.7 закону України «Про податок на додану вартість»по декларації з ПДВ за грудень 2010р. безпідставно завищено податковий кредит в розмірі 86717,00грн., що призвело до фактичного не надходження вказаної суми податку на додану вартість до Державного бюджету України.

На підставі складеного акта перевірки №100/23-214/32018511 від 07.04.2011р. ДПІ у Малиновському районі м.Одеси 20.04.2011р. винесено податкове повідомлення-рішення №0001902301/0 щодо визначення податкового зобовязання по податку на додану вартість у загальному розмірі 108396,00грн., з яких 86717,00грн. основний платіж, 21679,00грн. штрафні (фінансові) санкції.

Не погодившись із означеним податковим повідомленням-рішенням від 20.04.2011р. №0001902301/0, ДП «Одеський облавтодор»Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»звернулось до Державної податкової адміністрації Одеської області з первинною скаргою про його скасування, за результатами розгляду якої ДПА прийняла рішення №21974/10/25-0007 від 23.06.2011р., яким скаргу Директора ДП «Одеський облавтодор»Жердій О.М. (від 26.04.2011р. №15-1/637) залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення від 20.04.2011р. №0001902301/0 щодо визначення податкового зобовязання по податку на додану вартість у загальному розмірі 108396,00грн. без змін.

Не погоджуючись із вищезазначеним рішенням, ДП «Одеський облавтодор»Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»звернулось з повторною скаргою до ДПА України (вхід.№11142/6 ДПА України від 08.07.2011р. б/н), за результатами розгляду якої ДПА України 05.09.2011р. прийняла рішення №16096/6/25-045 Про результати розгляду скарги, яким податкове повідомлення-рішення ДПІ у Малиновському районі м.Одеси від 20.04.2011р. №0001902301/0 щодо визначення податкового зобовязання по податку на додану вартість у загальному розмірі 108396,00грн., а також рішення ДПА в Одеській області №21974/10/25-0007 від 23.06.2011р. Про результати розгляду первинної скарги, залишено без змін, а скаргу ДП «Одеський облавтодор»ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»без задоволення.

Не погоджуючись з означеним податковим повідомленням-рішенням ДПІ у Малиновському районі м.Одеси від 20.04.2011р. №0001902301/0, позивач звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою про його скасування.

Так, на думку суду, оскаржуване позивачем податкове повідомлення-рішення ДПІ у Малиновському районі м.Одеси №0001902301/0 від 20.04.2011р. щодо визначення податкового зобовязання по податку на додану вартість у загальному розмірі 108396,00грн., з яких 86717,00грн. основний платіж, 21679,00грн. штрафні (фінансові) санкції, винесено податковим органом неправомірно, безпідставно та в порушення положеньв чинного податкового законодавства України, з урахуванням наступного.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В силу п.1 ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Так, як встановлено судом та вбачаться з наявних у матеріалах справи документів, між ТОВ «Пілігрім-Плюс» (Постачальник) та ДП «Одеський облавтодор»ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України»(Покупець) був укладений договір поставки №4-1/4 від 24.06.2010р., згідно з п.п.1.1-1.5 якого, Постачальник зобов'язується передати у встановлений строк у власність Покупця продукти нафто перероблення рідкі (дизельне паливо) в асортименті, кількості та за цінами, які зазначені у специфікації, що надається до Договору і є його невід'ємною частиною, а Покупець зобов'язується прийняти цей Товар та оплатити його. Загальна кількість Товару, що є предметом поставки за цим Договором, ціна Товару визначаються у специфікації, що додається до цього Договору і є його невід'ємною частиною. Постачальник гарантує, що товар належить йому на праві власності, не перебуває під забороною відчуження, арештом, не є предметом застави та іншим засобом забезпечення виконання зобов'язань перед будь-якими фізичними або юридичними особами, державними органами і державою, а також не є предметом будь-якого іншого обтяження чи обмеження, передбаченого чинним в Україні законодавством. Постачальник гарантує, що він є безпосереднім вітчизняним виробником товарів, що пропонуються, або його офіційним представником, дилером, дистриб'ютором. Постачальник підтверджує, що укладення та виконання ним цього Договору не суперечить нормам чинного в Україні законодавства та відповідає його вимогам (зокрема, щодо отримання усіх необхідних дозволів та погоджень), а також підтверджує те, що укладення та виконання ним цього договору не суперечить цілям діяльності Постачальника, положенням його установчих документів чи інших локальних актів. Відповідно до п.п.2.1, 2.3-2.6 означеного Договору ціна товару за одиницю визначена в Специфікації, яка є невід'ємною частиною даного договору. Ціна на товар включає витрати на страхування, сплату мита, податків, зборів, навантаження, розвантаження та усіх інших витрат. Ціна на товар встановлюється в національній валюті України. Постачальник відвантажує Товар на адресу, вказану в заявці Покупця, в межах Одеської області, за цінами, що визначені у специфікації, яка є невід'ємною частиною Договору. Загальна сума договору становить суму в національній валюті України 4 225000,00грн. у т.ч. ПДВ. Також, відповідно до п.п.3.1-3.4 Договору поставки якість товару, що поставляється за цим Договором, має відповідати державним стандартам, які діють в Україні, ДСТУ, ТУ, сертифікату виробника, та іншим технічним документам, які встановлюють вимоги до його якості. Постачальник зобов'язаний на кожну партію товару, що є предметом поставки за цим Договором, видати належним чином завірену копію сертифікату, який посвідчує відповідність названого товару вимогам відповідних стандартів або технічних умов. Підтвердження якості товару додаються постачальником до кожної партії товару. Якість кожної поставленої партії товару повинна супроводжуватись паспортом якості заводу-виробника. При виявлені дефектів товару, невідповідності кількості або якості складається дефектний акт. Згідно з п.п.4.1-4.5 вказаного Договору поставка здійснюється протягом 14 календарних днів з дня отримання замовлення Покупця. Постачальник здійснює поставку Товару за замовленням Покупця залізничним транспортом, автотранспортом. Доставка товару може здійснюватися самовивозом. Поставка товару здійснюється згідно усного чи письмового замовлення Покупця. Письмове замовлення надається Постачальнику факсимільним зв'язком. Датою поставки та датою отримання товару вважається дата фактичної поставки товару за місцем вказівки Покупця, що підтверджується штемпелем Покупця на відповідній накладній. Товар повинен бути переданий у тарі та (або) упакований звичайним для нього способом в упаковку, а за їх відсутності способом, який забезпечує схоронність товару цього роду за звичайних умов зберігання і транспортування.

Також, судом зясовано, що між ТОВ «Пілігрім-Плюс»(Постачальник) та ДП «Одеський облавтодор»ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України»(Покупець) була сформована Специфікація №1 від 24.06.2010р. до Договору №4-1/4 від 24.06.2010р., відповідно до якої Постачальник зобовязався поставити, а Покупець прийняти продукти нафтоперероблення рідкі (дизельне паливо) у кількості 500тон, за ціною 8450,00грн. з ПДВ за одну тону, на загальну суму 4225000,00грн. з ПДВ.

24.06.2010р. між ДП «Одеський облавтодор»ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України»(Покупець) та ТОВ «Пілігрім-Плюс»(Постачальник) була укладена Додаткова угода №1 до Договору закупівлі продуктів нафто перероблення рідких (дизельне пальне) від 24.06.2010р. №4-1/4, в якій зазначено, що відповідно до пункту 12.2. розділу 12 Договору закупівлі продуктів нафтоперероблення рідких (дизельне паливо) від 24.06.2010р. №4-1/4, укладеного між Покупцем та Постачальником, Сторони дійшли згоди розірвати Договір за взаємною згодою Сторін. З моменту набрання чинності цією Додатковою угодою зобов'язання Сторін, що виникли з Договору, припиняються і Сторони не вважають себе пов'язаними будь-якими правами та обов'язками, що виникли із Договором, за винятком оплати товарів, що були фактично поставлені Постачальником Покупцю до набрання чинності цією Додатковою угодою.

При цьому, як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Пілігрім-Плюс»повністю виконало умови вказаного договору та поставило Замовнику - ДП «Одеський облавтодор»ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України», обумовлений Договором поставки від 24.06.2010р. №4-1/4, товар, що підтверджується наданими позивачем та наявними у справі, зокрема: податковою накладною №5659 від 13.12.2010р. на загальну суму 130189,15грн. у т.ч. ПДВ 21698,19грн., та доданих до неї рахунком №13.12-12 від 13.12.2010р. на загальну суму 130189,15грн. у т.ч. ПДВ 21698,19грн., видатковою накладною №5655 від 13.12.2010р. на загальну суму 130189,15грн. у т.ч. ПДВ 21698,19грн., товарно-транспортною накладною №13121 від 13.12.2010р. серії МНО; податковою накладною №5662 від 14.12.2010р. на загальну суму 130113,10грн. у т.ч. ПДВ 21685,52грн., та доданих до неї рахунком №14.12-5 від 14.12.2010р. на загальну суму 130113,10грн. у т.ч. ПДВ 21685,52грн., видатковою накладною №5656 від 14.12.2010р. на загальну суму 130113,10грн. у т.ч. ПДВ 21685,52грн., товарно-транспортною накладною №114121 від 14.12.2010р. серії МНО; податковою накладною №5663 від 15.12.2010р. на загальну суму 129961,00грн. у т.ч. ПДВ 21660,17грн., та доданих до неї рахунком №15.12-16 від 15.12.2010р. на загальну суму 129961,00грн. у т.ч. ПДВ 21660,17грн., видатковою накладною №5657 від 15.12.2010р. на загальну суму 129961,00грн. у т.ч. ПДВ 21660,17грн., товарно-транспортною накладною №12121 від 15.12.2010р. серії МНО; податковою накладною №5665 від 16.12.2010р. на загальну суму 130037,05грн. у т.ч. ПДВ 21672,84грн., та доданих до неї рахунком №16.12-12 від 16.12.2010р. на загальну суму 130037,05грн. у т.ч. ПДВ 21672,84грн., видатковою накладною №5658 від 16.12.2010р. на загальну суму 130037,05грн. у т.ч. ПДВ 21672,84грн., товарно-транспортною накладною №16121 від 16.12.2010р. серії МНО.

При цьому, судом встановлено, що Замовником - ДП «Одеський облавтодор»ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України», на виконання умов означеного Договору поставки від 24.06.2010р. №4-1/4 та Специфікації №1 від 24.06.2010р., не були перераховані грошові кошти Виконавцю (ТОВ «Пілігрім-Плюс»), що стало підставою для звернення ТОВ «Пілігрім-Плюс»з позовною заявою (вхід.№01/1747 від 13.10.2011р.) до Господарського суду Одеської області про стягнення з Дочірнього підприємства «Одеський облавтодор»Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»1802115,18грн. Означене підтверджується наданою позивачем та наявною у матеріалах справи ухвалою Господарського суду Одеської області про порушення провадження у справі від 10.10.2011р. по справі №27/17-4024-2011 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Пілігрім-Плюс»до Дочірнього підприємства «Одеський облавтодор»Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» про стягнення 1802115,18грн.

Судом зясовано, що суми ПДВ за вищевказаними податковими накладними були включені позивачем до складу податкового кредиту за грудень 2010р. у загальній сумі 86717,00грн. Отже, включення позивачем суми ПДВ у розмірі 86717,00грн. до складу податкового кредиту перевіряємого періоду в межах вищеозначених фінансово-господарських відносин з ТОВ «Пілігрім-Плюс», підтверджено позивачем - ДП «Одеський облавтодор»ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України»відповідними розрахунковими, платіжними, та іншими первинними документами бухгалтерського та податкового обліку.

Згідно зі ст.11 Цивільного Кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Відповідно до ст.202 Цивільного Кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 203 Цивільного Кодексу України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ст.638 Цивільного Кодексу України договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Згідно зі ст.181 ГК України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Відповідно до ст.207 ЦКУ, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Як з'ясовано судом, та вбачається з матеріалів справи, ДП «Одеський облавтодор»ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» та ТОВ «Пілігрім-Плюс» повністю дотримано вимоги, встановлені ст.203 Цивільного кодексу України та досягнуто згоди з усіх істотних умов вищезазначених укладених між господарюючими суб'єктами договорів.

Відповідно до ст.204 ЦК України правочин, яким, у даному випадку, є вищеозначений договір, є правомірним, якщо його недійсність не встановлена законом, або якщо він не визнаний судом недійсним.

Разом з тим, як вбачається з наявних у справі документів, а саме договорів, податкових накладних, рахунків, видаткових накладних, товарно-транспортних накладних останні містять опис господарських операцій, та підтверджують факти їх фактичного виконання, тобто за визначенням ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»є первинними документами, що відповідно спростовує висновок відповідача щодо відсутності фактичного надання послуг, виконання робіт, а також твердження, що угода між ДП «Одеський облавтодор»ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України»та ТОВ «Пілігрім-Плюс»укладалась без мети настання реальних наслідків.

Між тим, судом встановлено, що однією з підстав для заниження контролюючим органом суми податкового кредиту позивача за грудень 2010рік у загальній сумі 86717,00грн. за виписаними позивачу - ДП «Одеський облавтодор»ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» податковими накладними, відповідачем в акті перевірки визначено порушення п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»№168/97-ВР від 03.04.1997року (чинного на момент виникнення спірних правовідносин).

При цьому, суд не погоджується з такою позицією податкового органу та наведеними в акті перевірки висновками, оскільки згідно з п. 1.7 статті 1 Закону України „Про податок на додану вартість” №168/97-ВР від 03.04.1997року (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) податковий кредит сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Підпунктом 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 вказаного Закону встановлено, що податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 7.5.1 п.7.5. ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість” визначено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

-або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

У даному випадку датою виникнення у позивача права на податковий кредит по ПДВ є, зокрема, дати отримання виписаних ТОВ «Пілігрім-Плюс» позивачу вищеозначених податкових накладних.

Так, відповідно до п.п. 7.4.5 п. 7.4. ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість” не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Таким чином, виходячи із приписів вищевказаної імперативної норми закону, лише відсутність оформленої у законодавчо визначеному порядку податкової накладної позбавляє платника податку права на включення до складу податкового кредиту сплачених (нарахованих) сум податків у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат.

Водночас, включена позивачем до складу податкового кредиту оскаржувана сума податку на додану вартість підтверджена наявними в матеріалах справи податковими накладними, які були виписані ТОВ «Пілігрім-Плюс» з дотриманням вимог підпункту 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону України „Про податок на додану вартість”, відповідно до якого платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: порядковий номер податкової накладної; дату виписування податкової накладної; повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ціну поставки без врахування податку; ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

При цьому, платник податку на додану вартість (покупець товару) на час здійснення господарської операцій з придбання товару не має обовязку та повноважень здійснювати контроль за дотриманням продавцем, який зареєстрований у встановленому законом порядку як юридична особа та зареєстрований платником податку на додану вартість, вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності, дотримання вимог податкового законодавства тощо і в подальшому зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на податковий кредит чи бюджетне відшкодування за можливу неправомірну діяльність вказаного субєкта господарювання (постачальника).

Крім того, відповідно до п.1.3 ст.1 Закону України „Про податок на додану вартість” платник податку особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України.

Платники податку, визначені у пп. "а", "в", "г", "д" п. 10.1 ст. 10, відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту та своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону (п. 10.2 ст. 10 Закону України „Про податок на додану вартість”).

Відтак, сума податку на додану вартість, що включена до ціни товару, є податковим зобов'язанням постачальника товару, і саме постачальник товару несе обов'язок по сплаті цього податку до бюджету. У звязку з чим, сама по собі несплата податку постачальником (у тому числі у разі ухилення від сплати) при фактичному здійсненні господарської операції, не впливає на податковий кредит покупця. Ухилення однією із сторін від сплати податків після здійснення угоди відповідно до діючого законодавства України, не є підставою для виключення зі складу податкового кредиту позивача сплаченої ним суми податку на додану вартість у зв'язку з придбанням послуг (робіт), а тягне за собою адміністративну та кримінальну відповідальність посадових осіб постачальника.

До того ж, відповідних належних доказів в підтвердження того, що контрагент позивача, а саме ТОВ «Пілігрім-Плюс» на момент видачі Дочірньому підприємству «Одеський облавтодор»Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»податкових накладних не було зареєстроване у законодавчо визначеному порядку платником податку на додану вартість та не сплачувало у встановленому законом порядку податок до бюджету, відповідачем суду не надано. Натомість, як зазначено в акті ДПІ у Малиновському районі м.Одеси №97/23-214/34506470 від 07.04.2011р. «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки з питань дотримання вимог формування податкового кредитку та податкових зобовязань ТОВ «Пілігрім-Плюс»за грудень 2010р.», контрагентом позивача - ТОВ «Пілігрім-Плюс» за грудень 2010р. сформовано податкові зобовязання за рахунок сум ПДВ по податковим накладним, виписаним на продаж товарів (робіт, послуг) на адресу контрагентів покупців, у загальному розмірі 1248170,00грн., у т.ч. ДП «Одеський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» - у сумі 86 717,00грн.

Відтак, виходячи з вищенаведеного, суд дійшов висновку, що Дочірнє підприємство «Одеський облавтодор»Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»мало усі законні підстави для віднесення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість у загальному розмірі 86717,00грн., що підтверджуються наданими позивачем та наявними у матеріалах справи податковими накладними, виписаними позивачу ТОВ «Пілігрім-Плюс».

Вищевикладене спростовує твердження відповідача, наведені у письмових запереченнях на адміністративний позов та викладені усно в ході судового розгляду справи по суті.

До того ж, на виконання приписів ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якими в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, Державною податковою інспекцією у Малиновському районі м.Одеси не надала суду жодних належних доказів в обґрунтування та підтвердження, наведених в акті перевірки висновків щодо порушення позивачем вимог п.п.7.4.1, 7.4.4, 7.4.5 п.7.4 ст.7 закону України «Про податок на додану вартість»по декларації з ПДВ за грудень 2010р. безпідставно завищено податковий кредит в розмірі 86717,00грн., що призвело до фактичного ненадходження до Державного бюджету України податку на додану вартість у розмірі 86717,00грн.

Згідно з ч.1 ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч.1 ст.69 та ч.1 ст.70 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Відповідно до ст.86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Таким чином, заперечуючи проти адміністративного позову, відповідач Державна податкова інспекція у Малиновському районі м.Одеси не надала суду належних доказів в підтвердження правомірності та ґрунтовності прийняття оскаржуваного позивачем податкового повідомлення-рішення №0001902301/0 від 20.04.2011р. щодо визначення податкового зобовязання по податку на додану вартість у загальному розмірі 108396,00грн., з яких 86717,00грн. - основний платіж та 21679,00грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Відповідно до ч.1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а згідно ч.3 ст. 105 КАС України позивач має право, у тому числі, вимагати скасування або визнання нечинним рішення відповідача - суб'єкта владних повноважень повністю чи окремих його положень.

Згідно зі ст.159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Таким чином, беручи до уваги вищевикладене, та оцінюючи наявні в матеріалах справи письмові докази в сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Дочірнього підприємства «Одеський облавтодор»Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»правомірні, документально підтверджені та обґрунтовані, відповідають чинному податковому законодавству, отже підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ч.2 ст.11 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Відтак, оскільки судом встановлено, що позивач Дочірнє підприємство «Одеський облавтодор»Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»у позовній заяві просить суд визнати незаконним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Малиновському районі м.Одеси від 20.04.2011р. №0001902301/0 щодо визначення податкового зобовязання по податку на додану вартість у загальному розмірі 108396,00грн., з яких 86717,00грн. основний платіж, 21679,00грн. штрафні (фінансові) санкції, суд в межах приписів ч.2 ст.11 КАС України, вважає за доцільне, задовольнивши позовні вимоги ДП «Одеський облавтодор»ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України», податкове повідомлення-рішення ДПІ у Малиновському районі м.Одеси від 20.04.2011р. №0001902301/0, скасувати.

Керуючись ст.ст.11, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов Дочірнього підприємства «Одеський облавтодор»Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м.Одеси про скасування податкового повідомлення-рішення №0001902301/0 від 20.04.2011р. щодо визначення податкового зобовязання по податку на додану вартість у загальному розмірі 108396,00грн., задовольнити.

2. Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Малиновському районі м.Одеси від 20.04.2011р. №0001902301/0.

Постанова може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено та підписано суддею 22 лютого 2012 року.

Суддя Харченко Ю.В.