Постанова № 21760873, 13.02.2012, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 лютого 2012 р. м. Львів№ 2а-12983/11/1370

16 год.10 хв.

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сподарик Н.І., за участі секретаря судового засідання Задорожної М.М., представника позивача Савицької І.С., представника відповідача Ящинського А.Л., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі м. Львова до публічного акціонерного товариства «Науково-виробничого комплексу «Полярон»про стягнення заборгованості,

встановив:

Управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі м. Львова (далі УПФУ в Галицькому районі м. Львова) звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з позовною заявою до публічного акціонерного товариства «Науково-виробничого комплексу «Полярон». Уточнивши позовні вимоги позивач просить суд стягнути з відповідача штрафні санкції та пеню у сумі 11647,54 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішення від 06.09.2011 року № 1334 винесене на законних підставах, правомірно і правильно, оскільки справу про банкрутство було порушено 14.10.2010 року, одночасно було введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Тобто рішення про застосування штрафних санкцій та пені винесене в період дії мораторію. Зокрема, позивач, зазначає про те, що Управління Пенсійного фонду України не є конкурсним кредитором, а дія мораторію поширюється лише на задоволення вимог конкурсних кредиторів. Що ж стосується зобовязань поточних кредиторів, то за цими зобовязаннями, згідно із загальними правилами нараховується неустойка, застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобовязань. Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала повністю, просила суд задовольнити позовні вимоги.

Представник відповідача позовні вимоги заперечив з підстав викладених в письмових запереченнях від 23.12.2011 року № 23/12/11-1, зазначив, що рішенням від 06.09.2011 року № 1334 на позивача накладено штраф в сумі 8497,27 грн. та нараховано пеню в розмірі 3150,27 грн. винесено із порушенням чинного законодавства. Зокрема, відповідачем під час накладення штрафу не було враховано того факту, що відносно позивача порушено провадження у справі про банкрутство та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника, а це у свою чергу відповідно до положень ч. 4 ст. 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»унеможливлює накладення штрафних санкцій. Представник відповідача просив суд у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Суд розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши долучені до матеріалів справи докази, оцінивши їх в сукупності та встановив наступні фактичні обставини справи:

Публічне акціонерне товариство «Науково-виробничий комплекс «Полярон»(ідентифікаційний код 14308606) зареєстровано як юридична особа виконавчим комітетом Львівської міської ради, є платником єдиного внеску (страхувальником), відповідно до ст.6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування»несе обовязки з нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску в установлені строки в повному обсязі.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою господарського суду Львівської області від 14.10.2010 року було порушено провадження у справі про банкрутство Публічного акціонерного товариства «Науково-виробничого комплексу «Полярон»за заявою ДПІ у Сихівському районі м. Львова та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

06.09.2011 року УПФУ у Галицькому районі м. Львова винесено рішення № 1334, яким за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску до платника застосовано штраф у розмірі 8497,27 грн. та нарахована пеня у розмірі 3150,27 грн. за період 20.07.2011р. по 18.08.2011р. Дане рішення отримане відповідачем 12.09.2011 року, про що свідчить копія повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 8).

Оцінюючи встановлені обставини та доводи сторін суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог з наступних міркувань:

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначається Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування»від 08.07.2010 року № 2464-VI (далі по тексту Закон №2464-VI).

Частиною 8 статті 9 Закону № 2464-VI встановлено, що платники єдиного внеску зобовязані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.

Відповідно до ст. 25 Закону № 2464-VI за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску загальнообовязкове державне соціальне страхування застосовується штраф.

Пункт 14 ст. 25 Закону № 2464-VI передбачає, що про нарахування пені та застосування штрафів, передбачених цим Законом, посадова особа територіального органу Пенсійного фонду в порядку, встановленому Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, приймає рішення, яке протягом трьох робочих днів надсилається платнику єдиного внеску. Суми пені та штрафів, передбачених цим Законом, підлягають сплаті платником єдиного внеску протягом десяти робочих днів після надходження відповідного рішення. Зазначені суми зараховуються на рахунки органів Пенсійного фонду, відкриті в органах Державного казначейства України для зарахування єдиного внеску. При цьому платник у зазначений строк має право оскаржити таке рішення до органу Пенсійного фонду вищого рівня або до суду з одночасним обов'язковим письмовим повідомленням про це територіального органу Пенсійного фонду, яким прийнято це рішення.

Оскарження рішення територіального органу Пенсійного фонду про застосування фінансових санкцій зупиняє перебіг строку їх сплати до винесення органом Пенсійного фонду або судом рішення у справі. Строк сплати фінансових санкцій також зупиняється до ухвалення судом рішення у разі оскарження платником єдиного внеску вимоги про сплату недоїмки, якщо застосування фінансових санкцій пов'язано з виникненням або несвоєчасною сплатою суми недоїмки.

З матеріалів справи вбачається, що рішення від 06.09.2011 року № 1334 про застосування штрафних санкцій та пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску відповідачем узгоджене, в адміністративному чи судовому порядку не оскаржувалось.

Згідно із визначенням, наведеним в статті 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», мораторій на задоволення вимог кредиторів це зупинення виконання боржником, стосовно якого порушено справу про банкрутство, грошових зобовязань і зобовязань щодо сплати податків і зборів (обовязкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобовязань та зобовязань щодо сплати податків і зборів (обовязкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

Відповідно до частини 4 статті 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду. Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів: забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства; не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобовязань і зобовязань щодо сплати єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обовязкових платежів).

При цьому, як вбачається з визначення терміну «мораторій», його режим поширюється на ті зобовязання, термін виконання яких (за визначенням ч. 2 ст. 251 Цивільного кодексу України, термін певний момент у часі) настав (розпочався строк виконання) до дня введення мораторію, тобто якщо початок строку виконання зобовязань припадає на дату, яка передує введенню мораторію. Визначені у спірному рішенні від 06.09.2011 року сума штрафних санкцій та пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску за період з 27.07.2011 року до 18.08.2011 року, строк виконання якого розпочався після введення мораторію (14.10.2010 року).

З аналізу вищезазначених норм вбачається, що мораторій не зупиняє виконання боржником грошових зобовязань, які виникли після введення мораторію, то відповідно, і не припиняє заходів, спрямованих на їх забезпечення. Дія мораторію поширюється лише на задоволення вимог конкурсних кредиторів, що ж стосується зобовязань поточних кредиторів, то за цими зобовязаннями згідно із загальними правилами нараховується неустойка (штраф, пеня), застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобовязань і зобовязань щодо сплати податків та зборів (обовязкових платежів).

Аналогічна позиція викладена в Постановах Верховного суду України справа № 21-113а11 від 25.06.2011 року та справа № 21-348а11 від 05.12.2011 року.

Таким чином, суд прийшов до переконання, що позивач правомірно застосував штраф та нарахував пеню за зобовязаннями, які виникли після введення мораторію на задоволення вимог кредиторів. УПФУ у Галицькому районі м. Львова правильно застосовано норми матеріального права, у відповідності до практики Верховного Суду України.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 94 КАС України, судові витрати у формі судового збору з відповідача не належить стягувати.

Керуючись ст.ст. 17-19, 94, 160-163, 167 КАС України, суд

постановив:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з публічного акціонерного товариства «Науково-виробничого комплексу «Полярон»(м. Львів, вул. Угорська,14; ЄДРПОУ 14308606 ) на користь управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі м. Львова (м. Львів, пр. Червоної Калини,35) штрафні санкції та пеню у сумі 11647 (одинадцять тисяч шістсот сорок сім) грн. 54 коп.

Апеляційну скаргу на постанову суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня отримання повного тексту постанови. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 17 лютого 2012 року.

Суддя Сподарик Н.І.