Постанова № 21760603, 07.02.2012, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №8.2.3

ПОСТАНОВА

Іменем України

07 лютого 2012 року Справа № 2а-11024/11/1270 Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого: Прудника С.В.

при секретарі: Шматковій Д.О.

за участю сторін:

представника позивача Награбового О.О.

представника відповідача

Ленінської МДПІ в м. Луганську Назаренко Н.О.

представника відповідача

УДКС України у м. Луганську Ямщікової Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Авіакомпанія "ЮТейр-Україна" до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську, Управління Державної казначейської служби України у м. Луганську Луганської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 21.10.2011 №0000672360, стягнення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за липень 2011 року у розмірі 498 124,00 грн. , -

ВСТАНОВИВ:

24 листопада 2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю “Авіакомпанія "ЮТейр-Україна" звернулося до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції в м. Луганську, Головного управління Казначейства в Луганській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 21.10.2011 №0000672360, стягнення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за липень 2011 року у розмірі 498 124,00 грн.

Ухвалою від 25 листопада 2011 року було відкрито провадження.

19 грудня 2011 року провадження по справі було зупинено для досягнення згоди у спірному питанні мирним шляхом.

Ухвалою суду від 07 лютого 2012 року другого відповідача у справі Головне управління Державного казначейства України в Луганській області замінено належним Управління Державної казначейської служби України у м. Луганську Луганської області

В обґрунтування позову позивач зазначив наступне.

21 жовтня 2011 року ТОВ "Авіакомпанія "ЮТейр-Україна" було отримано податкове повідомлення-рішення Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську від 21 жовтня 2011 року №0000672360, згідно з яким Ленінською МДПІ у м. Луганську зменшено позивачу суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за липень 2011 року на суму 498124,00 грн. та накладено штрафні санкції у розмірі 249062,00 грн.

Позивач не погоджується із вищевказаним податковим повідомленням-рішенням, вважає його необґрунтованим та таким, що суперечить вимогам законодавства, з наступних підстав.

ТОВ "Авіакомпанія "ЮТейр-Україна" вважає, що Ленінською МДПІ у м. Луганську було порушено порядок проведення невиїзної документальної перевірки, оскільки перевірку проведено не за місцезнаходженням платника податків.

В повідомленні-рішенні Ленінська МДПІ у м. Луганську вказала на порушення платником податку пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України. Податковий орган вважає неможливим підтвердити факт виникнення податкових зобов'язань постачальників товарів на адресу ТОВ "Авіакомпанія "ЮТейр-Україна" по всьому ланцюгу постачання, а отже неможливо підтвердити факт сплати ПДВ по ланцюгам постачання до Державного бюджету України. Свій висновок податковий орган здійснив за результатами аналізу Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України. Позивач вважає, що цей висновок не відповідає чинному законодавству.

Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА, не є інструментом доказової бази, про що зазначає Державна податкова адміністрація в Луганській області за результатами розгляду первинної скарги ТОВ "Авіакомпанія "ЮТейр-Україна" на податкове повідомлення-рішення Ленінської МДПІ у м. Луганську від 21.10.2011 №0000672360, яке було скасовано рішенням про результати розгляду первинної скарги Державної податкової адміністрації в Луганській області від 17.05.2011 року №9585/25-08.

Позивач вважає, що неможливість встановити період виникнення податкових зобов'язань по всьому ланцюгу постачання, а також відсутність документального підтвердження сплати податку на додану вартість попередніми постачальниками (контрагентами контрагентів) у ланцюгу постачання товару не впливає на право ТОВ "Авіакомпанія "ЮТейр-Україна" на віднесення до складу податкового кредиту сплаченого податку на додану вартість при придбанні товару та заявлені до бюджетного відшкодування від'ємного значення з податку на додану вартість, оскільки ані Закон України “Про податок на додану вартість”, ані Податковий кодекс України не ставлять таке право платника податку на додану вартість в залежність від отримання документального підтвердження щодо належного виконання постачальниками у ланцюгу постачання своїх податкових зобов'язань та сплати ними сум податків до державного бюджету.

Усі суми податку на додану вартість, що заявлені позивачем до бюджетного відшкодування, підтверджені податковими накладними, порушень щодо їх оформлення перевіркою не встановлено, так само і порушень щодо ведення бухгалтерського обліку, в тому числі й відносно оформлення первинних бухгалтерських документів.

Сума податку, що заявлена ТОВ "Авіакомпанія "ЮТейр-Україна" до бюджетного відшкодування, фактично сплачена позивачем, ТОВ "Авіакомпанія "ЮТейр-Україна" є отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг.

Таким чином, позивач вважає, що ТОВ "Авіакомпанія "ЮТейр-Україна" правомірно віднесла відповідні суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг до податкового кредиту. Авіакомпанія правомірно заявила до бюджетного відшкодування суму податку на додану вартість за липень 2011 року на суму 498 124,00 грн.

Відповідно до законодавства України, а також позиції Вищого адміністративного суду України, порушення, виявлені навіть у діях контрагенту позивача, не дають підстави для “автоматичного” визнання дій позивача щодо формування суми бюджетного відшкодування, на підставі укладених з даним контрагентом договорів протиправними. В даному конкретному випадку Ленінською МДПІ у м. Луганську безпідставно стверджується про відсутність підтвердження фактів виникнення податкових зобов'язань по ланцюгам постачання до виробника продукції або імпортера, а також факту надмірної сплати суми податку на додану вартість, як то передбачено п. 1.8 ст. 1 Закону України “Про податок на додану вартість” від 03.04.1997 № 168/97-ВР.

Заявою від 16.01.2012 позивач уточнив вимоги позову та просив суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Ленінської МДПІ у м. Луганську від 21.10.2011 №0000672360 про зменшення ТОВ "Авіакомпанія "ЮТейр-Україна" суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за липень 2011 року на 498 124,00 грн. та накладення штрафних санкцій ту розмірі 249062,00 грн.; зобовязати Ленінську МДПІ у м. Луганську подати Головному управлінню Казначейства в Луганській області висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету за липень 2011 року ТОВ "Авіакомпанія "ЮТейр-Україна" за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів Українт від 07.11.2011 №1396 на суму 498 124,00 грн.; стягнути на користь ТОВ "Авіакомпанія "ЮТейр-Україна" з Державного бюджету України через Головне управління казначейства в Луганській області бюджетне відшкодування з податку на додану вартість за липень 2011 року в сумі 498 124,00 грн., а також стягнути судові витрати в сумі 1970,00 грн.

У судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги, підтримав доводи, викладені в адміністративному позові, просив суд задовольнити уточнені позовні вимоги у повному обсязі.

Представник 1-го відповідача Ленінської МДПІ у м. Луганську у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, надав письмові заперечення на адміністративний позов, в яких зазначив, що Ленінською МДПІ у м. Луганську на підставі пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п. 75.1 ст. 75, ст.79 Податкового кодексу України, п. 3 Переліку достатніх підстав, які надають податковим органам право на проведення документальної позапланової виїзної перевірки платника податку на додану вартість для визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування такого податку, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 року № 1238, проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ "Авіакомпанія "ЮТейр-Україна" з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за липень 2011 року, за результатом якої складено акт від 30.09.2011 року № 714/23-616/36129430, на підставі якого 21.10.2011 винесено податкове повідомлення-рішення №0000672360, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість по деклараціям за липень 2011 року в розмірі 498 124,00 грн. та штрафної санкції у розмірі 249062,00 грн.

Підставами винесення вказаного податкового повідомлення-рішення стало те, що обов'язковими умовами при отриманні права на бюджетне відшкодування суми податку на додану вартість є надмірна сплата цього податку до Державного бюджету України, а також реальність здійснення операцій, однак по контрагентам позивача не підтверджено можливість здійснювати реальну господарську діяльність та факт транспортування, отримання товару від постачальників.

Податковий орган правомірно ініціював проведення зустрічних перевірок основних постачальників позивача для з'ясування фактичної сплати податку на додану вартість, оскільки сума заявлена суб'єктом господарювання до бюджетного відшкодування, може бути відшкодована лише у разі підтвердження надходження податку до Державного бюджету України.

Факт порушення контрагентами-постачальниками продавця своїх податкових зобов'язань може бути підставою для висновку про необґрунтованість заявлених платником податку вимог про надання податкової вигоди - відшкодування податку на додану вартість з державного бюджету.

Враховуючи вищенаведене, податковий орган вважає, що унеможливлюється підтвердження фактів виникнення податкових зобов'язань по ланцюгам постачання до виробника продукції або імпортера, а також факт сплати суми податку на додану вартість по даним ланцюгам постачання до Державного бюджету України.

Податковий орган вважає, що посилання позивача на те, що він не може нести відповідальність за дії інших осіб по несплаті цього податку до бюджету, не може прийматися до уваги, оскільки відшкодування податку на додану вартість є наслідком лише надмірної сплати цього податку до бюджету, а в ланцюгових поставках (де постачальники є як правило посередниками), сплачений наступним постачальником попередньому в ціні придбаної продукції податку на додану вартість переходить в податкове зобов'язання кожного з попередніх постачальників, який однак до бюджету його не вносить, “перекриваючи” його податковим кредитом, що виник в зв'язку з придбанням цієї ж продукції у попереднього постачальника (посередника), а отже податку на додану вартість має вноситись до бюджету первинним постачальником (або виробником), але в даному випадку податок до бюджету не надійшов, що свідчить про порушення вимог Податкового Кодексу України в частині порядку відшкодування податку на додану вартість.

На підставі викладеного відповідач просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Представник 2-го відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, надав письмові заперечення на адміністративний позов, в яких зазначив, що Ленінською МДПІ у м. Луганську по ТОВ "Авіакомпанія "ЮТейр-Україна" в порушення вимог Податкового кодексу України висновок до казначейства про стягнення бюджетного відшкодування податку на додану вартість на заявлену суму не надавався, тому відшкодування податку на додану вартість не проводилось.

Представник 2-го відповідача вважає, що позивач, вимагаючи стягнути суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість з Державного бюджету України, обрав неналежний спосіб захисту, тому позовні вимоги позивача є необґрунтованими та такими, що суперечать чинному законодавству України.

Дослідивши всі документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступного.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Авіакомпанія "ЮТейр-Україна" зареєстровано 26.09.2008 року у Виконавчому комітеті Луганської міської ради, ідентифікаційний код 36129430, місцезнаходження: м. Луганськ, Аеропорт (а.с.15-16).

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ "Авіакомпанія "ЮТейр-Україна" до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську була подана податкова декларація з податку на додану вартість від 22.08.2011 за липень 2011 року. Відповідно до рядку 25 вказаної податкової декларації та розрахунку суми бюджетного відшкодування (додаток № 3 до декларації) позивачем була заявлена сума податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню на рахунок платника у банку, за липень 2011 року у розмірі 498 124,00 грн. До вищезазначеної податкової декларації з податку на додану вартість позивачем додано заяву про повернення суми бюджетного відшкодування.

Таким чином, позивачем виконані всі вимоги податкового законодавства щодо обчислення та нарахування бюджетного відшкодування сум податку на додану вартість.

В період з 10.10.2011 року по 20.10.2011 року головним державним податковим ревізором-інспектором відділу перевірок ризикових операцій управління податкового контролю юридичних осіб Ленінської МДПІ у м. Луганську Нєдовєсовою С.В., на підставі п.п. 78.1.5 п. 78.1 ст. 78, п.п. 200.11 ст. 200 Податкового кодексу України, п. 5, п. 7 постанови КМУ від 27.12.2010 року № 1238 “Про затвердження переліку достатніх підстав, які надають податковим органам право на проведення документальної позапланової виїзної перевірки платника податку на додану вартість для визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування такого податку”, відповідно до наказу Ленінської МДПІ у м. Луганську проведено позапланову виїзну документальну перевірку ТОВ "Авіакомпанія "ЮТейр-Україна" з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за липень 2011 року в розмірі 498 124,00 грн., заявленої до відшкодування на рахунок платника у банку, відповідно до затвердженого плану перевірки.

За результатами перевірки складено акт від 20.10.2011 № 714/23-616/36129430, у висновках якого зазначено, що в порушення пункту 200.4 статті 200 ТОВ "Авіакомпанія "ЮТейр-Україна" завищено заявлену суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок платника у банку за липень 2011 року на суму 498 124,00 грн. (а.с.53-82).

В акті невиїзної документальної перевірки від 20.10.2011 зазначено, що згідно системи автоматизованого співставлення податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів не можливо підтвердити факт надмірної сплати сум ПДВ по ланцюгам постачання ТОВ "Авіакомпанія "ЮТейр-Україна".

На підставі вищевказаного акту перевірки Ленінською МДПІ у м. Луганську 21.10.2011 винесено податкове повідомлення-рішення №0000672360, яким ТОВ "Авіакомпанія "ЮТейр-Україна" зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ в розмірі 498 124,00грн., штрафна санкція 249062,00 грн. (а.с.51).

З 01.01.2011 набрав законної сили Податковий кодекс України.

Стаття 20 Податкового кодексу України визначає права органів державної податкової служби. Відповідно до п.п. 20.1.4 п. 20.1 цієї статті органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Згідно п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Статтями 198 та 200 Податкового кодексу України регламентований порядок формування податкового кредиту, підстави його виникнення та порядок визначення сум податку, що підлягають відшкодуванню з Державного бюджету України, який платник податків зобов'язаний дотримуватися і виключно за умови порушення якого, формування податкового кредиту та заявлений від'ємного значення з податку на додану вартість до бюджетного відшкодування може бути визнано неправомірним.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту у відповідності із пунктом 198.2 статті 198 Кодексу України вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

-дата списання коштів з банківською рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

-дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з 4 абз. п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися її оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Відповідно до п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу сума податку, що підлягає бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітною (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно з пп. а) п.200.4 ст. 200 Податкового кодексу бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг.

Суд вважає податкове повідомленнярішення Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську від 21.10.2011 №0000672360, яким ТОВ "Авіакомпанія "ЮТейр-Україна" зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 498124,00 грн., протиправним та таким, що підлягає скасуванню, з огляду на те, що право на отримання суми бюджетного відшкодування повязано з фактичною сплатою податку на додану вартість у складі ціни товарів (робіт, послуг) постачальникам таких товарів (послуг). Податкове законодавство не пов'язує право платника податку на відшкодування бюджетної заборгованості з податку на додану вартість із закінченням перевірок до кінцевого виробника та фактом підтвердження сплати податку контрагентами позивача по всьому ланцюгу постачання, оскільки від'ємне значення податку на додану вартість є коштами платника податку, які він сплатив продавцям (постачальникам) товару (послуг) в ціні таких товарів (послуг). Податковим кодексом України встановлені умови та гарантії повернення цих коштів у вигляді обов'язку держави здійснити повернення коштів за результатами відповідного звітного періоду. Крім того, Податковий кодекс України не ставить право позивача на бюджетне відшкодування податку на додану вартість у залежність від проведення зустрічних перевірок по ланцюгам постачання до виробника або імпортера.

Матеріалами справи (податковими накладними, рахунками-фактурами, актами приймання-здачі виконаних послуг, банківськими виписками по особовому рахунку позивача та платіжними дорученнями) підтверджено фактичну сплату позивачем отримувачем товарів (послуг) сум податку на додану вартість в ціні товару (послуг) постачальникам таких товарів (послуг), які включені до складу податкового кредиту.

Також суд вважає, що знаходження контрагентів контрагента позивача у незадовільному стані (підприємства-банкроти, підприємства, які відсутні за місцезнаходженням, платники, по яким були оформлені акти по взаємовідносинам між підприємствами, що визнані нікчемними) (інформація системи співставлення податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України) не є підставою, передбаченою чинним законодавством з питань оподаткування, яка тягне за собою як наслідок зменшення і ненадання позивачу бюджетного відшкодування податку на додану вартість.

Порушення податкового законодавства контрагентами контрагента позивача породжує негативні наслідки безпосередньо для контрагентів контрагента позивача і не може впливати на право позивача на бюджетне відшкодування податку на додану вартість.

Враховуючи наявні в матеріалах справи докази, суд вважає, що дії відповідача щодо зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 498124,00 грн., штрафна санкція 249062,00 грн. суперечать нормам Податкового кодексу України, тому податкове повідомлення-рішення від 21.10.2011 №0000672360 є протиправним та підлягає скасуванню.

Суд вважає такими, що не підлягають задоволенню вимоги позивача щодо стягнення на його користь з Державного бюджету України через Головне управління Казначейства в Луганській області бюджетне відшкодування з податку на додану вартість за липень 2011 року в сумі 498124,00 грн., з огляду на наступне.

Згідно п. 7 ст. 200 Податкового кодексу України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Відповідно до п. 10 ст. 200 Податкового кодексу України протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, податковий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки.

Згідно з п. 12 ст. 200 Податкового кодексу, орган державної податкової служби зобов'язаний у п'ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету. На підставі отриманого висновку відповідного органу державної податкової служби орган Державного казначейства України видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку органу державної податкової служби (п.13 ст. 200 Податкового кодексу).

Відповідно до п. 200.15 ст. 200 Податкового кодексу України, у разі якщо за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку або державної податкової служби не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження справі зобов'язаний повідомити про це орган Державного казначейства України та орган Державного казначейства України тимчасово припиняє процедуру відшкодування і частині оскаржуваної суми до набрання законної сили судовим рішенням.

Після закінчення процедури судового оскарження орган державної податкової служби протягом п'яти робочих днів, що настали за днем отримання відповідного рішення, зобов'язаний подати органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

З викладеного вбачається, що з часу набрання чинності Податковим кодексом України, органи казначейства повинні відшкодовувати податок на додану вартість виключно тільки після того, як закінчиться процедура адміністративного або судового оскарження, шляхом надання казначейству протягом п'яти днів висновку із зазначенням суми податку.

Таким чином, вимога позивача щодо стягнення з Державного бюджету України бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за липень 2011 року в розмірі 498124,00 грн. є передчасною та задоволенню не підлягає.

Разом з тим, суд вважає за необхідне задовольнити вимоги уточненого позову ТОВ "Авіакомпанія "ЮТейр-Україна" щодо зобовязання Ленінську МДПІ у м. Луганську подати Управління Державної казначейської служби України у м. Луганську Луганської області висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню бюджету за липень 2011 року ТОВ "Авіакомпанія "ЮТейр-Україна" за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 07.11.2011 №1396, на суму 498124,00 грн.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку щодо часткового задоволення уточнених позовних вимог ТОВ "Авіакомпанія "ЮТейр-Україна".

Відповідно до ч.3 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Керуючись ст. ст. 2, 17, 87, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Авіакомпанія "ЮТейр-Україна" до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську, Управління Державної казначейської служби України у м. Луганську Луганської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 21.10.2011 №0000672360, стягнення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за липень 2011 року у розмірі 498124,00 грн. задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 21.10.2011 №0000672360, прийняте Ленінською міжрайонною державною податковою інспекцією у м. Луганську, про зменшення Товариству з обмеженою відповідальністю "Авіакомпанія "ЮТейр-Україна" суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за липень 2011 року у розмірі 498124,00 грн. та накладення штрафних санкцій у розмірі 249062,00 грн.

Зобовязати Ленінську міжрайонну державну податкову інспекцію у м. Луганську подати Управління Державної казначейської служби України у м. Луганську Луганської області висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню бюджету за липень 2011 року Товариству з обмеженою відповідальністю “Авіакомпанія “ЮТейр-Україна” за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 07.11.2011 №1396 на суму 498124,00 грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Авіакомпанія "ЮТейр-Україна" (код ЄДРПОУ 36129430) судові витрати у розмірі 1313,33 грн.

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо субєкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення пятиденного строку з моменту отримання субєктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Повний текст постанови складено 13 лютого 2012 року.

СуддяС.В. Прудник