Постанова № 21760591, 08.02.2012, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №8.1.5

ПОСТАНОВА

Іменем України

08 лютого 2012 року Справа № 2а/1270/730/2012 Луганський окружний адміністративний суд

у складі головуючого суддіТвердохліба Р.С.,

за участю

секретаря судового засіданняГригоренко-Тумасян А.М.,

та

представників сторін:

від позивача ОСОБА_1 (довіреність від 23.01.2012 № 2698/10),

від відповідача не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луганську справу за адміністративним позовом Алчевської обєднаної державної податкової інспекції в Луганській області до товариства з обмеженою відповідальністю «Перевальська будівельно-індустріальна компанія» про стягнення податкового боргу за період з 20 травня 2011 року по 09 грудня 2011 року у сумі 3361,94 грн.,

ВСТАНОВИВ:

20 січня 2012 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Алчевської обєднаної державної податкової інспекції в Луганській області до товариства з обмеженою відповідальністю «Перевальська будівельно-індустріальна компанія» про стягнення податкового боргу за період з 20 травня 2011 року по 09 грудня 2011 року у сумі 3361,94 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Перевальська будівельно-індустріальна компанія» як юридична особа зареєстровано Перевальською районною державною адміністрацією, про що зроблено запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців від 16 червня 2006 року за № 13731020000000402, з 16 червня 2006 року знаходиться на обліку в Алчевській обєднаній державній податковій інспекції Луганської області.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобовязаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Перевальська будівельно-індустріальна компанія» згідно діючого податкового законодавства, а саме ст.133 Податкового кодексу України є платником податку на прибуток.

Станом на 09 грудня 2011 року товариство з обмеженою відповідальністю «Перевальська будівельно-індустріальна компанія» має податковий борг в розмірі 5035,30 грн., який складається з податкових зобовязань у розмірі 4609,27 грн. та пені в розмірі 426,03 грн.

Склад податкового боргу це самостійно визначена відповідачем сума податкових зобовязань по деклараціям з податку на прибуток від 10 травня 2011 року № 10096 у сумі 1284,00 грн., від 09 серпня 2011 року № 14166 у сумі 1849,00 грн. та нарахована пеня у сумі 228,94 грн.

На початок 2011 року відповідач мав недоїмку в розмірі 2774,05 грн. та залишок по пені в розмірі 197,09 грн., з яких сплатив 1297,78 грн., таким чином, податковий борг склав 5035,30 грн.

Згідно постанови Луганського окружного адміністративного суду від 11 травня 2011 року по справі № 2а-2304/11/1270 стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю «Перевальська будівельно-індустріальна компанія» борг з податку на прибуток в розмірі 2971,14 грн. у тому числі податкове зобовязання у розмірі 2774,05 грн. та пеня в розмірі 197,09 грн.

Враховуючи сплачені суми, податкове зобовязання складає 3133,00 грн., пеня - 228,94 грн. Отже, податковий борг складає 3133,00 грн.

У звязку з вищевикладеним, позивач просить суду стягнути з рахунків у банках відповідача податковий борг з податку на прибуток, який виник в період з 20 травня 2011 року по 09 грудня 2011 року у розмірі 3361,94 грн.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, надав пояснення аналогічні викладеному в адміністративному позові, просив позов задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не зявився про дату, час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню, з таких підстав.

Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обовязки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обовязки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

В ході судового засідання судом встановлено, що в ухвалі про відкриття провадження по справі помилково внесена назва відповідача - товариство з обмеженою відповідальністю «Пебіко», а має бути товариство з обмеженою відповідальністю «Перевальська будівельно-індустріальна компанія», що підтверджується довідкою Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва та статутом товариства з обмеженою відповідальністю «Перевальська будівельно-індустріальна компанія» (арк. справи 19-20, 21-22).

Товариство з обмеженою відповідальністю «Перевальська будівельно-індустріальна компанія» зареєстровано Перевальською районною державною адміністрацією Луганської області 16 червня 2006 року, включення відомостей до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців 22 липня 2009 року № 1373144 0004 000402 та взята на облік до Алчевської обєднаної державної податкової інспекції Луганської області 16 червня 2006 року за № 126 (арк. справи 23, 19-20, 18).

Відповідно до податкової декларації від 09 серпня 2011 року № 14160 та від 10 травня 2011 року № 10096 відповідачем самостійно визначено суму податкового боргу з податку на прибуток в розмірі 1849,00 грн. та 1284,00 грн. відповідно, згідно облікової картки платника податків сплачено частково, на дату розгляду справи заборгованість складає 3133,00 грн. (арк. справи 6-7, 8).

Статтею 14 Податкового кодексу України наведено перелік основних понять, які використовуються у Податковому кодексі України, зокрема:

- грошове зобовязання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобовязання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.39 пункту 14.1);

- податкове зобовязання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (підпункт 14.1.156 пункту 14.1);

- податковий борг - сума грошового зобовязання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобовязання (підпункту 14.1.175 пункту 14.1).

Згідно із статтею 16 Податкового кодексу України платник податків зобовязаний: вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів (підпункт 16.1.2 пункту 16.1 статті 16); подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, повязані з обчисленням і сплатою податків та зборів (підпункт 16.1.3 пункту 16.1 статті 16); сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (підпункт 16.1.4 пункту 16.1 статті 16).

Відповідно до статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право визначати у визначених цим Кодексом випадках суми податкових та грошових зобовязань платників податків (підпункт 20.1.27 пункту 20.1); застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобовязань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості субєкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом (підпункт 20.1.28 пункту 20.1); звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини (пункт 20.1.18 пункту 20.1).

Згідно із пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобовязання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

У відповідності із пунктом 49.18 статті 49 Податкового кодексу України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює:

- календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (підпункт 49.18.1);

- календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя) (підпункт 49.18.2);

- календарному року, крім випадків, передбачених підпунктами 49.18.4 та 49.18.5 цього пункту - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (підпункт 49.18.3);

- календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - до 1 травня року, що настає за звітним (підпункт 49.18.4);

- календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - підприємців - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (підпункт 49.18.5).

Платник податків відповідно до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України зобовязаний самостійно сплатити суму податкового зобовязання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Розділом ІІІ Податкового кодексу України врегульовані питання, повязані з обчисленням та сплатою податку на прибуток підприємств.

Відповідно до п. 152.1 ст. 152 Податкового кодексу України податок нараховується платником самостійно за ставкою, визначеною пунктом 151.1 статті 151 цього Кодексу, від податкової бази, визначеної згідно зі статтею 149 цього Кодексу.

Пунктом 152.9 вищевказаної статті передбачено, що для цілей цього розділу використовуються такі податкові періоди: календарні квартал, півріччя, три квартали, рік, звітний податковий період починається з першого календарного дня податкового періоду і закінчується останнім календарним днем податкового періоду.

Згідно із пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобовязання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Пунктом 57.2 статті 57 Податкового кодексу України визначено, що у разі коли відповідно до цього Кодексу або інших законів України контролюючий орган самостійно визначає податкове зобовязання платника податків з причин, не повязаних з порушенням податкового законодавства, такий платник податків зобовязаний сплатити нараховану суму податкового зобовязання у строки, визначені в цьому Кодексі, а якщо такі строки не визначено, - протягом 30 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення про таке нарахування.

Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України регламентовано, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Підпунктами 87.1 та 87.2 статті 87 Податкового кодексу України визначено, що джерелами самостійної сплати грошових зобовязань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надмірно сплачених платежів до відповідних бюджетів. Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, провадиться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги та здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини (пункти 95.2 та 95.3 статті 95 Податкового кодексу України).

У разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобовязання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу (ст. 126 Податкового кодексу України).

Згідно із підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобовязання на суму податкового боргу нараховується пеня. Нарахування пені розпочинається:

- при самостійному нарахуванні суми грошового зобовязання платником податків - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобовязання, визначеного цим Кодексом;

- при нарахуванні суми грошового зобовязання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобовязання, визначеного у податковому повідомленні - рішенні згідно із цим Кодексом.

Підпунктом 129.1.2 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України передбачено, що у день настання строку погашення податкового зобовязання, нарахованого контролюючим органом або платником податків у разі виявлення його заниження на суму такого заниження та за весь період заниження (в тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження).

Відповідно до пункту 129.4 статті 129 Податкового кодексу України пеня, визначена підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 цієї статті, нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.

Пеня, визначена підпунктом 129.1.2 пункту 129.1 цієї статті, нараховується із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день заниження.

Згідно облікової картки платника податків відповідачу Алчевською обєднаною державної податковою інспекцією Луганської області за несвоєчасну сплату самостійно нарахованого податкового зобовязання нараховано пеню у розмірі 228,94 грн., яка частково сплачена, на дату розгляду справи заборгованість по пені складає 228,94 грн. (арк. справи 5).

Відповідно до статті 6 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (який був чинним до 01 січня 2011 року) у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобовязання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Податкові вимоги також надсилаються платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суму податкових зобовязань у встановлені законом строки, без попереднього направлення (вручення) податкового повідомлення.

Податкові вимоги надсилаються:

а) перша податкова вимога - не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобовязання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обовязок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк;

б) друга податкова вимога - не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

На виконання вищезазначених положень Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» Алчевською обєднаною державною податковою інспекцією в Луганській області відповідачу направлено першу податкову вимогу від 24 лютого 2010 року № 1/35 та другу податкову вимогу від 28 квітня 2010 року № 2/64 (арк. справи 15, 16),

Згідно акту від 01 червня 2010 року № 7 про неможливість вручення платнику податкової вимоги від 28 квітня 2010 року № 2/64, податкову вимогу вивішено на дошку податкових оголошень (повідомлень), в установлені строки податкові вимоги про сплату боргу відповідачем не оскаржені.

Оскільки перша податкова вимога від 24 лютого 2010 року № 1/35 та другу податкова вимога від 28 квітня 2010 року № 2/64 є чинними (доказів про скасування або відкликання податкових вимог суду не надано), суд прийшов до висновку, що органом державної податкової служби при зверненні до адміністративного суду з позовом про стягнення коштів за податковим боргом дотримані вимоги пункту 95.2 статті 95 Податкового кодексу України.

Внаслідок того, що товариство з обмеженою відповідальністю «Перевальська будівельно-індустріальна компанія» станом на дату розгляду справи податковий борг у загальному розмірі 3361,94 грн. не сплатило, вимоги податкового органу визнаються судом обґрунтованими, доведеними і такими, що підлягають задоволенню.

Враховуючи вимоги частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, а також те, що позивач відповідно до пункту 21 частини 1 статті 5 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VІ «Про судовий збір» від сплати судового збору звільнений, судові витрати у цій справі не підлягають стягненню з відповідача, оскільки у справах, в яких позивачем є субєкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі частини 3 статті 160 КАС України у судовому засіданні 08 лютого 2012 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено до 13 лютого 2012 року, про що згідно вимог частини 2 статті 167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

На підставі викладеного, керуючись статтями 17, 18, 71, 94, 158-163, 167, 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути кошти з рахунку товариства з обмеженою відповідальністю «Перевальська будівельно-індустріальна компанія» (ідентифікаційний код 34069400, місцезнаходження: 94300, Луганська область, Перевальський район, м. Перевальськ, вул. Леніна, буд. 58) в загальному розмірі 3361,94 грн. (три тисячі триста шістдесят одна гривня девяносто чотири копійки) в рахунок погашення податкового боргу з податку на прибуток з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника податків, перерахувавши 3361,94 грн. на р/р 31118009700241, код платежу 11021000, одержувач УДКС в Перевальському районі в установі банку ГУДКСУ у Луганській області, код 37934445, МФО 804013.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо субєкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення пятиденного строку з моменту отримання субєктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Згідно з частиною 3 статті 160 КАС України постанова складена у повному обсязі 13 грудня 2012 року.

СуддяР.С. Твердохліб