Постанова № 21760224, 30.01.2012, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 січня 2012 р. справа № 2а/0570/18226/2011

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 15.45

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Бєломєстнова О. Ю.

при секретаріАнохіній Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в м. Донецьку по вул. 50-ї Гвардійської Дивізії, 17 адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Рена Фарм»

до Східної митниці

про скасування податкових повідомлень форми «Р» від 09.09.2011 року №156 та від 07.10.2011 №176

за участю представника позивача Нечитайленка О.В.

представників відповідача Смольнякової О.В., Стороженко В.А.

ВСТАНОВИВ:

До Донецького окружного адміністративного суду звернулося товариство з обмеженою відповідальністю «Рена Фарм» з адміністративним позовом до Східної митниці про скасування податкових повідомлень форми «Р» від 09.09.2011 року №156 та від 07.10.2011 №176.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач наводить, що за наслідками проведеної відповідачем перевірки стану дотримання позивачем вимог законодавства України з питань митної справи складений акт №30/1/7/700000000/0034360246 від 31.08.2011року. На підставі цього акту відповідачем були прийняті податкові повідомлення форми «Р» від 09.09.2011 року №156 та від 07.10.2011 №176, якими позивачеві визначені податкові зобовязання з ПДВ та застосовані штрафні (фінансові) санкції.

Позивач не погоджується з висновками відповідача щодо неправильного визначення ним коду товару за УКТЗЕД 6115 93 1000 як виробів з синтетичних волокон. За твердженням позивача у складі виробів медичного призначення «панчохи компресійні з полотна еластомірного „ЛП ФЦ” для хворих з варикозним розширенням він» синтетичний латекс разом з капроном превалює у масі над бавовною, а тому вироби відносяться до коду УКТЗЕД 6115 93 1000(вироби з синтетичних волокон).

Позивач заперечує проти права відповідача проводити перевірки правильності митного оформлення після його закінчення. Вважає, що відповідач належить до контролюючих органів, на які був покладений обовязок з нарахування ПДВ при імпорті товарів. Тому після закінчення митних процедур відповідач не вправі переглядати узгоджену з ним класифікацію товару за УКТЗЕД.

Також позивач посилається на неправомірне складання відповідачем податкових повідомлень замість повідомлень-рішень, наявність висновків торгово-промислових палат щодо правильності визначення коду УКТЗЕД 6115 93 1000, проведення раніш відповідачем перевірок тих самих ВМД.

Представник позивача у судове засідання зявився, позовні вимоги підтримав, просив задовольнити їх з підстав, що наведені у позовній заяві та наданих у подальшому поясненнях.

Представники відповідача у судове засідання зявилися просили відмовити у задоволенні позовних вимог з підстав, які наведені у запереченнях від 02.11.2011р. №11-23/13857.

Зазначають про наявність у митного органу права проводити перевірки незалежно від завершення митного оформлення, що передбачене ст. 69 Митного кодексу України. За результатами такої перевірки відповідачем було встановлено, що позивач при митному оформленні панчіх компресійних з полотна еластомірного для хворих з варикозним розширенням відніс їх до коду УКТЗЕД 6115 93 1000, який відповідає виробам з синтетичних волокон.

Відповідно до примітки 2(А) Пояснень до розділу ХІ УКТЗЕД (групи 50-63) товари, які складаються із сумішей двох або більше текстильних матеріалів, класифікуються за текстильним матеріалом, що домінує за масою порівняно з будь-яким іншим текстильним матеріалом, що належить до складу даного товару.

Латекс, який входить до складу спірного товару, не є текстильним матеріалом, належить до окремої групи за УКТЗЕД, а тому не може додаватися до капрону при визначенні маси у суміші текстильних матеріалів. Без його врахування у складі товару домінує бавовна, а тому код УКТЗЕД має бути 6115 10 90 00 - вироби для хворих з варикозним розширенням вен, вироблені з інших текстильних матеріалів.

Подані позивачем вантажні митні декларації відповідач вважає податковими деклараціями у розумінні Податкового кодексу України та законодавства, яке діяло раніш. Тому у разі заниження заявлених у податкових деклараціях податкових зобовязань відповідач вважає правомірним направлення позивачеві податкових повідомлень.

Заслухавши представників сторін та дослідивши матеріали справи суд встановив наступне.

Позивач товариство з обмеженою відповідальністю „Рена Фарм” є субєктом підприємницької діяльності юридичною особою, код ЄДРПОУ 34360246.

Відповідачем Східною митницею проведена документальна невиїзна перевірка стану дотримання позивачем вимог законодавства України з питань митної справи, за результатами якої складений акт №30/1/7/700000000/0034360246 від 31.08.2011року (надалі Акт перевірки). За результатами перевірки відповідач дійшов висновків про невірну класифікацію товару згідно УКТЗЕД, що призвело до недоборів митних платежів ПДВ у сумі 323998,97 грн.

На підставі вказаного Акту перевірки відповідачем 09.09.2011 було прийняте податкове повідомлення №156, яким відповідно до п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України позивачеві збільшено суму податкових зобовязань з податку на додану вартість у сумі 323998,97 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції у сумі 80999,74 грн. (а.с. 19).

Позивач звернувся зі скаргою на дане податкове повідомлення до Державної митної служби (а.с. 23-24), яка рішенням від 04.10.2011р. №11.1/2-15.1/13776 залишила його без змін, додатково визначивши обовязок відповідача застосувати до позивача штрафні санкції у відповідності до п. 123.2 ст. 123 Податкового кодексу України (а.с. 21-23).

У звязку з цим відповідачем 07.10.2011 року було прийняте податкове повідомлення №175, яким до позивача у відповідності до п. 54.3 ст.54, п. 60.6 ст. 60, п. 123.2 ст. 123 Податкового кодексу України були застосовані штрафні санкції у сумі 323998,97 грн. (а.с. 20).

Позивач оскаржує вказані вище податкові повідомлення у повному обсязі.

Судом встановлено, що між позивачем та ТОВ „Медіз” (м. Смоленськ, Російська Федерація) був укладений контракт №01 від 15.01.2007р. купівлі-продажу товарів медичного призначення (а.с. 83-85). В період з 24.03.2007р. по 10.11.2008р. сторони цього контракту уклали також низку доповнень до нього (№ 1-5).

За цим контрактом позивачем на митну територію України були ввезені панчохи компресійні з полотна еластомірного „ЛП ФЦ” для хворих з варикозним розширенням він, при митному оформленні яких складені вантажні митні декларації №700000005/8/10688 від 12.09.2008р., №700000005/8/015542 від 04.12.2008р., №700000003/9/001055 від 09.04.2009р. (а.с. 92-97).

Крім того, позивачем з ТОВ „ЛПП Фарм” (м. Смоленськ, Російська Федерація) укладений контракт №8/2009 від 22.06.2009р. та додаткові угоди до нього №1 від 09.07.2009р., №2 від 01.03.2011р.

Згідно з цим контрактом позивачем на митну територію України були ввезені панчохи компресійні з полотна еластомірного „ЛП ФЦ” для хворих з варикозним розширенням він, при митному оформленні яких складені вантажні митні декларації №700000003/9/002911 від 10.07.2009р., №700000003/9/005101 від 02.10.2009р., №700000011/10/000852 від 04.03.2010р., №700000011/10/002906 від 28.05.2010р., №700000011/10/004457 від 15.07.2010р., №700000011/10/008208 від 30.11.2010р. (а.с. 98-109).

Під час перевірки відповідачем було встановлено, що склад товарів згідно вищезазначених ВМД: бавовна-48%, латекс-21%, капрон-31%, лінійна щільність х/б нитки 15,4 текс. ТУ 8461-003-42465687-2004. Свідоцтво про державну реєстрацію від 25.01.08 №7437/2008. Виробник: ТОВ „ЛПП Фарм”. Країна виробництва: Росія.

Як зазначено у Акті перевірки, класифікація товарів для цілей митного оформлення здійснюється згідно з вимогами УКТЗЕД, що є товарною номенклатурою Митного тарифу України, затвердженого Законом України «Про митний тариф України» від 05.04.01 № 2371-ІІІ (із змінами та доповненнями), з урахуванням Основних правил інтерпретації УКТЗЕД, відповідних приміток до розділів та груп, текстового опису товарних позицій та тих характеристик товару, які є визначальними для класифікації.

З метою забезпечення єдиного тлумачення термінів, що використовуються в УКТЗЕД, Держмитслужбою наказом від 30.12.10 № 1561 затверджено Пояснення до УКТЗЕД для застосування їх митними органами як допоміжного робочого матеріалу при здійсненні класифікації товарів згідно УКТЗЕД.

Відповідно до примітки 2(А) Пояснень до розділу ХІ УКТЗЕД (групи 50-63), товари, включені до груп 50-55 або до товарної позиції 5809 або 5902, які складаються із сумішей двох або більше текстильних матеріалів, класифікуються за текстильним матеріалом, що домінує за масою порівняно з будь-яким іншим текстильним матеріалом, що належить до складу даного товару.

Згідно з приміткою 13 наведених Пояснень, у цьому розділі та у відповідних випадках в УКТЗЕД термін „еластомірні нитки” означає комплексні нитки (включаючи моно нитки) з синтетичних текстильних матеріалів, відмінні від текстурованих ниток, які не рвуться під час розтягування в три рази порівняно з їх попередньою довжиною та які під час розтягування у два рази порівняно з їх попередньою довжиною за 5 хвилин можуть повернутися до довжини, що не перевищує в 1,5 рази їх попередню довжину.

Як зазначено у Акті перевірки, відповідно до приміток до товарних під позицій 2. (А), вироби груп 56-63 з вмістом двох або більше текстильних матеріалів розглядаються як вироби, що повністю складаються з того текстильного матеріалу, який слід вибрати згідно з приміткою 2 до цього розділу для класифікації виробів груп 50-55 або товарної позиції 5809, що складаються з однакових текстильних матеріалів (А. Класифікація продуктів, що складаються зі змішаних текстильних матеріалів - див. Примітку 2 до розділу ХІ).

Текстильний продукт, який відноситься до кожної з товарних позицій у групах 50-55 (відходи, пряжа, тканини і т.д.) чи до товарної позиції 5809 або 5902 і складається із суміші двох або більше різних текстильних матеріалів, повинен класифікуватися як такий, що повністю складається з того матеріалу, який домінує за масою порівняно з будь-яким іншим окремим текстильним матеріалом, що також входить до складу цього продукту.

Відповідачем у Акті перевірки зазначено, що за результатами опрацювання документів ним ретельно розглянуті якісні характеристики товару, які вказані у документах виробника стосовно якості товару, що надані до митного оформлення.

Відповідно до сертифікатів якості ТОВ „ЛПП Фарм” (Росія) матеріал складається з декількох видів ниток з наступним масовим вмістом „х/б -48%, латекс 21%, капрон-31%”.

З посиланням на розяснення Департаменту класифікації та заходів регулювання зовнішньоекономічної діяльності Держмитслужби від 13.05.11 № 16/1-16.2/81-еп „Щодо класифікації товарів”, надісланих на запит Східної митниці від 22.04.11 № 11-18/4810-еп, відповідач стверджує, що для класифікації матеріалу „латекс” в УКТЗЕД застосовуються положення Пояснень до товарних позицій 4001 та 4002, в яких відповідно розглядається натуральний латекс та синтетичний.

Зокрема стренги (нитки) з латексу, якщо їх поперечний переріз не більше 5 мм, розглядаються у товарній позиції 4007 УКТЗЕД. Відповідно до Пояснень до товарної позиції 4007 до цієї товарної позиції не включаються текстильні матеріали в сполученні з гумовими нитками.

Такі матеріали розглядаються у розділі ХІ УКТЗЕД. Отже, за твердженням відповідача при класифікації виробів з текстильних матеріалів, вміст гумової нитки не є визначальним.

Таким чином, відповідач на підставі приміток до розділу ХІ УКТЗЕД, з урахуванням листа Департаменту класифікації та заходів регулювання зовнішньоекономічної діяльності Держмитслужби від 13.05.11 № 16/1-16.2/81-еп, дійшов висновку, що товар „вироби медичного призначення: панчохи компресійні зі швом для лікування венозної недостатності та лімфостазу з еластомірного полотна”, матеріал яких складається з декількох видів ниток з наступним масовим вмістом: х/б 48% (група 52 згідно з УКТЗЕД); латекс 21% (група 40 згідно з УКТЗЕД); капрон 31% (група 54 згідно з УКТЗЕД), повинен класифікуватися за матеріалом, який домінує за масою - бавовна 48 %.

Капрон та латекс не можуть розглядатися у сукупності, у звязку з чим наведений товар повинен класифікуватися в товарній підкатегорії 6115 10 9000 (ставка мита 12%) згідно з УКТЗЕД, як вироби для хворих з варикозним розширенням вен, вироблені з інших текстильних матеріалів.

У той самий час позивачем цей товар заявлений до оформлення за кодом згідно УКТЗЕД 6115 93 1000 як вироби з синтетичних волокон.

За результатами проведеної перевірки відповідачем встановлено, що зміна коду на рівень митної вартості не вплинула. Проте в результаті зміни класифікації згідно УКТЗЕД в період митного оформлення 2008-2010 роки товар не підпадав під дію постанови КМ України від 17.12.2003р. №1949 „Про перелік лікарських засобів та виробів медичного призначення, операції з продажу яких звільняються від обкладення податком на додану вартість”. У звязку з цим ПДВ позивачем повинний був сплачуватися на загальних підставах, що складає 323998.97 грн. (розрахунок даної суми наведений в таблиці на аркуші справи 17).

Саме на цю суму відповідач збільшив податкові зобовязання позивача з ПДВ, у звязку з чим застосував штрафні (фінансові) санкції у сумі 80999,74 грн. за податковим повідомленням №156 від 09.09.2011року. Крім того, зазначене збільшення податкових зобовязань також стало підставою для прийняття відповідачем 07.10.2011 року податкового повідомлення №175, яким у відповідності до п. 54.3 ст.54, п. 60.6 ст. 60, п. 123.2 ст. 123 Податкового кодексу України додатково були застосовані штрафні санкції у сумі 323998,97грн.

Суд вважає наведені податкові повідомлення протиправними та такими, що підлягають скасуванню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 40 Митного кодексу України (надалі МК України, цей кодекс та інші нормативно-правові акти наводяться у редакції, що діяла на час проведення спірних митних оформлень) митному контролю підлягають усі товари і транспортні засоби, що переміщуються через митний кордон України. Митний контроль передбачає проведення митними органами мінімуму митних процедур, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи.

Пунктами 1,5 статті 41 МК України встановлено, що митний контроль здійснюється безпосередньо посадовими особами митних органів, зокрема шляхом: перевірки документів та відомостей, необхідних для такого контролю; перевірки системи звітності та обліку товарів, що переміщуються через митний кордон України, а також своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, які відповідно до законів справляються при переміщенні товарів через митний кордон України.

Під час проведення митного контролю відповідно до ст. 42 МК України митні органи самостійно визначають форму та обсяг контролю, достатні для забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи та міжнародних договорів України, укладених в установленому законом порядку, контроль за дотриманням яких покладено на митні органи.

Метою митного оформлення є засвідчення відомостей, одержаних під час митного контролю товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, та оформлення результатів такого контролю, а також статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів і транспортних засобів (ст. 70 МК України).

Митне оформлення розпочинається після подання митному органу митної декларації, а також усіх необхідних для здійснення митного контролю та оформлення документів, відомостей щодо товарів і транспортних засобів, які підлягають митному оформленню (ст. 72 МК України).

Відповідно до ст. 81 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари і транспортні засоби, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Згідно з ч. 4 ст. 86 МК України з моменту прийняття митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення.

До таких фактів належать відомості, які необхідні для розрахунку суми податкових зобовязань.

Одним з етапів митного контролю у відповідності до п. 17 розділу «Митний контроль» п. 3 Порядку здійснення митного контролю й митного оформлення товарів із застосуванням вантажної митної декларації (затвердженого наказом Державної митної служби України від 20 квітня 2005 р. N 314, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27 квітня 2005 р. за N 439/10719у редакції, чинній на момент спірних оформлень) є перевірка правильності класифікації та кодування товарів (згідно з поданими документами).

Така перевірка може здійснюватися як посадовими особами митного органу, які здійснюють митне оформлення (у цьому разі саме вони несуть відповідальність за правильність коду за УКТЗЕД, що передбачено п. 6.8 зазначеного Порядку), так і підрозділом митниці, до компетенції якого належить вирішення питань класифікації товарів у відповідності до Порядку роботи відділу номенклатури та класифікації товарів регіональної митниці, митниці, відділу контролю митної вартості та номенклатури регіональної митниці, митниці при вирішенні питань класифікації товарів, що переміщуються через митний кордон України, який затверджений наказом Державної митної служби України від 7 серпня 2007 р. N 667, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 21 серпня 2007 р. за N 968/14235.

Частиною 1 статті 313 МК України визначено, що митні органи класифікують товари, тобто відносять товари до класифікаційних групувань, зазначених в УКТЗЕД.

Згідно з ч.2 ст. 78 МК України митне оформлення вважається завершеним після виконання митним органом митних процедур, визначених ним на підставі цього Кодексу відповідно до заявленого митного режиму.

Пунктом 35 статті 1 МК України передбачено, що пропуск товарів і транспортних засобів через митний кордон України - це дозвіл митного органу на переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України з урахуванням заявленої мети такого переміщення після проведення митних процедур, пов'язаних відповідно до пункту 19 тієї самої статті зі здійсненням митного контролю за переміщенням товарів і транспортних засобів через митний кордон України, митного оформлення цих товарів і транспортних засобів, а також зі справлянням передбачених законом податків і зборів.

Таким чином, віднесення товарів до певного коду УКТЗЕД здійснюється митними органами шляхом прийняття обовязкового для виконання рішення (як окремого документа) або погодження з заявленим у ВМД кодом (про що свідчить завершення митного оформлення).

У будь-якому разі класифікація товарів за кодами УКТЗЕД та визначення за її результатами податкових зобовязань належить до компетенції митних органів.

Цей висновок узгоджується з приписами податкового законодавства, яке діяло на час здійснення спірних митних оформлень.

Так, відповідно до п.п. «б» п. 10.1 ст. 10 Закону України «Про податок на додану вартість» (надалі Закон «Про ПДВ») особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) податку до бюджету, є митний орган при справлянні податку з осіб, визначених у пункті 2.4 статті 2 цього Закону.

До такої особи у відповідності із зазначеною нормою належить будь-яка особа, що імпортує (для фізичних осіб - ввозить (пересилає)) товари (супутні послуги) на митну територію України для їх використання або споживання на митній території України, незалежно від того, який режим оподаткування вона використовує згідно із законодавством, за винятком фізичних осіб, не зареєстрованих платниками податку, які ввозять (пересилають) товари (предмети) у супроводжувальному багажі або отримують їх як поштове відправлення у межах неторгового обороту в обсягах, що не підлягають оподаткуванню відповідно до митного законодавства (крім ввезення транспортних засобів чи запасних частин до них такими фізичними особами) та нерезидентів, які пересилають поштові відправлення згідно з правилами Міжнародного поштового союзу на митну територію України, та отримувачів таких поштових відправлень.

Згідно з п. 10.3 ст. 10 Закону «Про ПДВ» платники податку, визначені у пункті 2.4 статті 2 цього Закону, відповідають за дотримання правил надання інформації для розрахунку бази оподаткування (суми податку, належного до сплати) особі, визначеній у підпункті "б" пункту 10.1 цієї статті.

Крім того, пунктом 10.4 статті 10 того самого Закону передбачено, що контроль за правильністю нарахування та сплати (перерахування) податку до бюджету здійснюється відповідним податковим органом, а при імпорті товарів із сплатою податку при його митному оформленні - відповідним митним органом за правилами, встановленими спільним рішенням центральних податкового та митного органів.

Наведені приписи також відтворені у Законі України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», згідно з п.п. 2.1.1 п. 2.1. ст.2 якого митні органи визначені контролюючими органами стосовно акцизного збору та податку на додану вартість (з урахуванням випадків, коли законом обов'язок з їх стягнення або контролю покладається на податкові органи), ввізного та вивізного мита, інших податків і зборів (обов'язкових платежів), які відповідно до законів справляються при ввезенні (пересиланні) товарів і предметів на митну територію України або вивезенні (пересиланні) товарів і предметів з митної території України;

Згідно положень п.п. «г» п.п. 4.2.2. п. 4.2 ст. 4 цього Закону контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо згідно з законами з питань оподаткування особою, відповідальною за нарахування окремого податку або збору (обов'язкового платежу), є контролюючий орган.

Як вже зазначалося, згідно з п.п. «б» п. 10.1 ст. 10 Закону «Про ПДВ» особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) податку до бюджету, є митний орган, а тому саме митний орган визначає суму податкового зобовязання з ПДВ з урахуванням встановленого ним коду УКТЗЕД.

При цьому відповідно до п.п. 4.2.1. п. 4.2 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» якщо згідно з нормами цього пункту сума податкового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність та повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне і повне погашення нарахованого податкового зобов'язання та має право на оскарження цієї суми у порядку, встановленому цим Законом.

Таким чином, якщо митні органи, приймаючи вантажні митні декларації та пропускаючи товар на митну територію України, погоджувалися з відомостями щодо звільнення позивача від сплати ПДВ, та з кодом товарної номенклатури, зазначеної імпортером, то у відповідності до наведених норм законодавства відповідач не має правових підстав для прийняття податкових повідомлень про нарахування податкових зобов'язань у зв'язку з помилковим визначенням коду товарної номенклатури.

Така правова позиція викладена у постанові Верховного суду України від 12 вересня 2011 року у справі 21-87а11 за позовом підприємця до Вінницької митниці Державної митної служби України (номер рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень 18732343).

Відповідно до ч. 1.ст. 244-2 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Зважаючи на це суд дійшов висновку про неправомірність прийнятих відповідачем податкових повідомлень.

Твердження відповідача про наявність у вантажної митної декларації статусу податкової декларації у розумінні п. 1.11 ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» не спростовує наведеного вище висновку суду.

Згідно з цією нормою податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу).

У ній не зазначено особу, яка відповідальна за таке нарахування. Такою особою може бути митний орган, який у контексті даного спору на підставі заявлених у ВМД відомостей відносить товари до певного коду УКТЗЕД та виходячи з цього нараховує ПДВ.

Суд не заперечує передбачене ст. 69 МК України право митних органів здійснювати митний контроль після закінчення митного оформлення, однак вважає, що його наявність не може бути підставою для визначення позивачеві податкових зобовязань у даній справі.

Згідно з наведеною статтею незалежно від закінчення операцій митного контролю, оформлення та пропуску товарів і транспортних засобів митний контроль за ними може здійснюватися, якщо є достатні підстави вважати, що мають місце порушення законодавства України чи міжнародного договору України, укладеного в установленому законом порядку, контроль за виконанням яких покладено законом на митні органи.

Як вже зазначалося, відповідальною за нарахування ПДВ при імпорті товарів особою був митний орган.

Підпунктом 4.2.1. пункту 4.2 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» передбачено, що платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність та повноту нарахування суми податкових зобовязань, визначеної контролюючим органом.

Згідно з п. 10.3 ст. 10 Закону «Про ПДВ» позивач відповідає за дотримання правил надання відповідачеві інформації для розрахунку бази оподаткування.

Судом під час розгляду справи не встановлено факту надання позивачем неправдивих відомостей щодо спірного товару. Наданий відповідачем висновок Донецької служби з експертного забезпечення митних органів №17-173 від 14.04.2011 року не спростовує викладеного позивачем у графі 31 ВМД опису товару.

Разом з тим судом не встановлено притягнення до відповідальності посадових осіб митного органу, які здійснювали митне оформлення спірного товару та підтверджували заявлений у ВМД код товару за УКТЗЕД.

Таким чином позивачем не доведена наявність обєктивних підстав вважати, що мають місце порушення законодавства, що за приписами ст. 69 МК України дозволяє незалежно від закінчення операцій митного контролю, оформлення та пропуску товарів і транспортних засобів здійснювати митний контроль.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що згідно ст. 10 Митного Кодексу України при здійсненні митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, застосовуються виключно нормативно-правові акти, чинні на день прийняття митної декларації митним органом України.

Листи Державної митної служби України не можна віднести до нормативно-правових актів, тому висновки відповідача, які фактично ґрунтуються на наданні Держмитслужбою листа з розясненнями щодо класифікації згідно УКТЗЕД (лист від 13.05.2011р. №16/1-16.2/81-еп) не може вплинути на митні оформлення позивача, які відбулися у 2008-2010 роках.

Крім того, суд приймає до уваги, що спірні митні оформлення мали місце з 12.09.2008р. по 30.11.2010 року.

В той самий час, в обґрунтування висновків Акту перевірки відповідач поклав Пояснення до УКТЗЕД, які затверджені наказом державної митної служби №1561 від 30.12.2010 року (а.с. 10), тобто прийнятого пізніш оформлень.

При цьому відповідач у Акті перевірки зазначив, що спірний товар повинний класифікуватися в товарній підкатегорії 6115 10 90 00 вироби для хворих з варикозним розширенням вен, вироблені з інших текстильних матеріалів.

Втім, така товарна підкатегорія була відсутня у Законі України «Про Митний тариф України» у редакції, яка була чинною на час здійснення спірних митних оформлень. Вона зявилася тільки з 01.01.2011 року, коли набрав чинності Закон України від 21 грудня 2010 N2829-VI.

Так само, на час виникнення спірних правовідносин були чинними інші Пояснення до УКТЗЕД (затверджені наказом Держмитслужби від 31.01.2004р. №68), ніж ті, на які посилається відповідач у Акті перевірки.

Статтею 58 Конституції України встановлена неприпустимість зворотної дії нормативно-правового акта у часі, яка полягає в тому, що запроваджені ним нові норми не можуть застосовуватися до правовідносин, які існували до набрання ним чинності. Отже, приписи нового нормативно-правового акта (окрім випадів, коли про це прямо застережується у ньому) не можуть розповсюджуватися на правовідносини, які виникли, існували та припинилися до набрання ним чинності.

За таких обставин суд дійшов висновку про неправомірність викладених у Акті перевірки позивача висновків. Відтак позовні вимоги про скасування прийнятих на його підставі податкових повідомлень підлягають задоволенню.

Згідно ст. 94 КАС України з Державного бюджету України на користь позивача підлягають стягненню судові витрати.

Керуючись, ст. ст. 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 104-107, 110, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Рена Фарм» до Східної митниці про скасування податкових повідомлень форми «Р» від 09.09.2011 року №156 та від 07.10.2011 №176 задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення форми «Р» Східної митниці від 09.06.2011 року № 156.

Скасувати податкове повідомлення форми «Р» Східної митниці від 07.10.2011 року № 176.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Рена Фарм» ( 83044, м. Донецьк, вул. Велика Магістральна, буд.28, кв. 25, ЄДРПОУ 34360246) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 3,40 грн. (три гривні сорок копійок).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її отримання апеляційної скарги.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У випадку подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Вступна та резолютивна частина постанови проголошена у судовому засіданні 30 січня 2012р. Постанова виготовлена в повному обсязі 06 лютого 2012р.

Суддя Бєломєстнов О. Ю.