Постанова № 21759905, 31.01.2012, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 січня 2012 р. справа № 2а/0570/22953/2011

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 11 год. 30 хв.

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючогосудді Полякової К.В.

при секретаріКарлюк М.О.

за участю сторін від:

позивача: ОСОБА_1 (дов.№ 2270/1 від 24.12.2010 р.),

відповідача: не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державного підприємства «Шахтоуправління «Південнодонбаське №1» до управління Пенсійного фонду України в м. Вугледарі Донецької області про скасування вимоги про сплату боргу № Ю-224 від 03.11.2011 року,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Державне підприємство «Шахтоуправління «Південнодонбаське №1» звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в м. Вугледарі Донецької області (далі по тексту відповідач) про скасування вимоги про сплату боргу № Ю-224 від 03.11.2011 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що згідно з довідкою про перерахування єдиного соціального внеску ДП «Шахтоуправління «Південнодонбаське № 1» сплатило на рахунок відповідача єдиний внесок за вересень 2011. На кінець звітного періоду заборгованості зі сплати єдиного внеску по підприємству за зазначений період не значилось. Проте, позивачу з боку відповідача направлена вимога № Ю-224 від 03.11.2011 про сплату боргу зі сплати єдиного внеску в сумі 698357,81 грн. Зазначена вимога складена згідно ч. 6 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнеобовязкове державне соціальне страхування» у звязку із перерозподілом сплачених грошових коштів за платіжним дорученням та віднесення частини цих сум на сплату штрафних санкцій та пені за попередні періоди. Однак, позивач зазначив, що відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 153 від 23.02.2011 року, бюджетні кошти використовуються для фінансового оздоровлення вугледобувних підприємств, шляхом часткового покриття витрат, що включаються до собівартості готової товарної продукції і спрямовується на оплату праці та внесення обов`язкових платежів , пов`язаних з виплатою заробітної плати. Тому, підприємство, на виконання зобов`язань перед Пенсійним фондом перерахувало, в т.ч. і бюджетні кошти, та спрямувало їх виключно на сплату єдиного внеску на соціальне страхування. Тобто, Управління не повинно було здійснювати перерозподіл бюджетних коштів та спрямовувати їх на погашення пені та штрафних санкцій. На підставі викладено, просив скасувати вимогу управління Пенсійного фонду України в м. Вугледарі Донецької області № Ю-224 від 03.11.2011 року про сплату боргу на суму 698357,81 грн. (а.с. 3-4).

З боку відповідача до суду надійшли письмові заперечення на позовну заяву (а.с. 23-24), які обґрунтовані тим, що Державне підприємство «Шахтоуправління «Південнодонбаське №1», як платник єдиного внеску, зобовязано своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок в порядку встановленому нормами Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VI. Відповідальність за своєчасність, повноту нарахування та сплати єдиного внеску несе платник єдиного внеску. Сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або несплачена платниками у строки, визначені Законом № 2464 є недоїмкою, суми якої стягуються органами пенсійного фонду з нарахуванням пені та застосуванням штрафів. Згідно зі п.6 ст. 25 Закону України № 2464 за рахунок сум, що надходять від платника єдиного внеску або від державної виконавчої служби, погашаються суми недоїмки, штрафних санкцій та пені у порядку календарної черговості їх виникнення. Отже, Управління Пенсійного фонду України в м. Вугледарі Донецької області при складанні оскаржуваної вимоги № Ю-224 від 03.11.2011 року діяло в межах діючого законодавства України. Просив у задоволені позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, надав довідку про перерахунок єдиного соціального податку на загальнообов`язкове страхування з зазначенням номерів платіжних доручень, пояснивши що суми єдиного внеску зазначені у вказаній довідці перераховані на рахунок позивача, відкритому в Управлінні Державної казначейської служби України у Мар`їнському районі Донецької області та які подалі, спрямовані позивачем на сплату єдиного внеску. В іншому надав пояснення аналогічні викладеним в позові, просив позовні вимоги задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. 18 січня 2012 до суду через відділ діловодства та документообігу Донецького окружного адміністративного суду надійшло клопотання відповідача про розгляд справи у без його участі (а.с. 36).

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши надані документи і матеріали, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову необхідно відмовити з наступних підстав.

Як свідчать матеріали справи, позивач Державне підприємство «Шахтоуправління «Південнодонбаське №1» є юридичною особою, що підтверджується копією свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи (а.с. 47).

Державне підприємство «Шахтоуправління «Південнодонбаське №1» включено до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, про що присвоєно код ЄДРПОУ 34032208 (а.с. 48).

Свою діяльність позивач здійснює на підставі Статуту, затвердженого Міністерством вугільної промисловості України 07.02.2006 року (а.с. 49-50).

Підприємство позивача з 10.04.2006 року зареєстровано в управлінні Пенсійного фонду України в м. Вугледарі Донецької області за № 05-62-01-0241 та є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Управління Пенсійного фонду України в м. Вугледарі Донецької області, в своїй діяльності керується Конституцією і законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, Положенням про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 30 квітня 2002 року №8-2, наказами та розпорядженнями Пенсійного фонду України та іншими нормативно-правовими актами.

Пунктом 2.1. Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30 квітня 2002 року №8-2, серед основних завдань управління визначено збір та ведення обліку надходжень від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) та інших коштів, призначених для пенсійного забезпечення.

З матеріалів справи вбачається, що 26.01.2011 на виконання Постанови Кабінету Міністрів України № 153 від 23.02.2011 року, ДП «Шахтоуправлінню «Південнодонбаське №1» в Управлінні Державного казначейства у Марїнському районі ГУДКУ у Донецькій області відкрито рахунок 35231001006896 по КПК 110110 «Державна підтримка вугледобувних підприємств на часткове покриття витрат із собівартості готової товарної продукції» (а.с. 51).

Вищенаведеною Постановою Кабінету Міністрів України затверджено порядок використання коштів, передбачених у державному бюджеті для часткового покриття витрат вугледобувних підприємств, що включаються до собівартості готової товарної вугільної продукції. При цьому дія цієї Постанови поширюється на Міністерство енергетики та вугільної промисловості, як головного розпорядника бюджетних коштів та на вугледобувні підприємства. (п.1, 2 Порядку).

Відповідно до затвердженого цим Порядком механізму використання бюджетних коштів Міністерством енергетики та вугільної промисловості на спеціально відкритий рахунок № 35231001006896 ДП «Шахтоуправлінню «Південнодонбаське №1» були перераховані грошові кошти, що підтверджено позивачем у судовому засіданні.

Судом встановлено, що позивач з рахунку відкритому в Управлінні Державної казначейської служби України у Мар`їнському районі Донецької області, здійснив за платіжними дорученнями, зазначеними до довідці про перерахунок єдиного соціального податку на загальнообов`язкове страхування, оплату єдиного внеску за вересень 2011 року (а.с. 52-53).

З аналізу норм наведеної Постанови Кабінету Міністрів України № 153 від 23.02.2011 року та дослідження фактичних обставин справи, суд дійшов висновку, що позивач, здійснивши оплату єдиного внеску за вересень 2011 року за рахунок бюджетних коштів спрямованих на часткове покриття витрат вугледобувних підприємств, що включаються до собівартості готової товарної вугільної продукції, використав бюджетні кошті за цільовим призначенням та не порушив норм Постанови Кабінету Міністрів України.

Проте, суд зауважує, що відносини, що виникають під час провадження діяльності, повязаної із збором та веденням обліку єдиного внеску, регулюються виключно Законом України від 08.07.2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне пенсійне страхування» (далі Закон 2464), який визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.

Процедуру нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування страхувальниками, визначеними Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», нарахування і сплати фінансових санкцій органами Пенсійного фонду України, стягнення заборгованості зі сплати страхових коштів, визначено Інструкцією про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої Постановою Пенсійного фонду від 27.09.2010, № 21-5 (далі по тексту Інструкція).

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 4 Закону № 2464-VI, платниками єдиного внеску є роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Пунктом 1 частиною 2 статті 6 Закону передбачено, що платник єдиного внеску зобов'язаний: своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Порядок обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування визначено ст.9 Закону № 2464 .

Частиною 8 цієї статті передбачено, що платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. Базовим звітним періодом для позивача є календарний місяць.

Згідно п. 12 ст. 9 Закону №2464 встановлено, що єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

Платник єдиного внеску несе відповідальність за своєчасність, повноту нарахування та сплати єдиного внеску.

Заходи стягнення та впливу, які застосовуються до платників, на яких Законом покладено обов`язок нараховувати, обчислювати та сплачувати єдиний внесок в установлені строки та у повному обсязі, визначено статтею 25 Закону №2464.

Частиною 4 статті 25 Закону №2464, територіальний орган Пенсійного фонду у порядку, за формою і в строки, встановлені Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Згідно п. 6.4 Інструкції, вимога про сплату боргу формується на підставі актів документальних перевірок, актів звірок з органами податкової служби, звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з карток особових рахунків платників за формою згідно з додатком 4 до цієї Інструкції (для платника - юридичної особи) або за формою згідно з додатком 5 до цієї Інструкції (для платника - фізичної особи).

Відповідно до ч. 10 ст. 9 Закону №2464 у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом.

Вимога про сплату боргу є виконавчим документом.

Згідно ч. 10, п. 2 ч. 11 ст. 25 Закону № 2464, розділу VІІ Інструкції, за порушення норм законодавства про єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування до платників, на яких згідно з Законом №2464 покладено обов`язок нараховувати, обчислювати та сплачувати єдиний внесок, застосовуються фінансові санкції (штрафи і пеня) відповідно з Законом № 2464.

Згідно до п. 6 ст. 25 Закону 2464 за рахунок сум, що надходять від платника єдиного внеску або від державної виконавчої служби, погашаються суми недоїмки, штрафних санкцій та пені у порядку календарної черговості їх виникнення.

Цей механізм зарахування забезпечує рівність платників у питаннях додержання платіжної дисципліни та відповідальності у разі їх порушення. Тільки такий порядок зарахування забезпечує рівність застрахованих осіб у частині зарахування періодів роботи до страхового стажу, у разі якщо страхувальник має борги зі сплати єдиного внеску. Тобто до страхового стажу включаються періоди роботи по мірі сплати боргів у чіткому календарному порядку.

Протягом пяти робочих днів після закінчення базового періоду орган Пенсійного фонду складає повідомлення про суму розподілу сплачених коштів, яке надсилається такому платнику.

Як встановлено судом, за рахунок сум, що надійшли від позивача у вересні 2011 року, відповідачем у порядку календарної черговості їх виникнення було погашено штрафні санкції та пеня, що не заперечувалось сторонами.

Оскільки станом на 03.11.2011, за даними картки особового рахунку, позивач мав недоїмку по єдиному внеску у розмірі 698 357,81 грн., Управлінням, згідно із п. 4 ст. 25 Закону № 2464 винесено вимогу від 03.11.2011 № Ю-224 про сплату боргу у сумі 698 357,81 грн. (а.с. 55).

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, з аналізу вищенаведених законодавчих норм суд дійшов висновку, що Управлінням Пенсійного фонду України в м. Вугледарі Донецької області правомірно складено вимогу 05.05.2011 № Ю-13 на суму боргу 698 357,81 грн.

Суд не приймає до уваги посилання позивача, на неправомірно проведений відповідачем перерозподіл сум єдиного внеску, сплаченого за рахунок бюджетних коштів у відповідності до Постанови Кабінету Міністрів України № 153 від 23.02.2011, оскільки, по-перше, дія цієї постанови поширюється лише на правовідносини між Міністерством енергетики та вугільної промисловості та вугледобувних підприємств, та не відноситься до органів Пенсійного фонду та підприємств зі сплати єдиного внеску; по - друге, відносини щодо механізму та порядку сплати єдиного внеску регулюються виключно Законом України від 08.07.2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне пенсійне страхування».

З огляду на викладене, суд вважає, що у задоволенні позовних вимог Державного підприємства «Шахтоуправління «Південнодонбаське № 1» до управління Пенсійного фонду України в м. Вугледарі Донецької області про визнання недійсними вимоги управління Пенсійного фонду України в місті Вугледарі про сплату боргу від 03.11.2011 року на суму 698 357,81 грн. необхідно відмовити повністю.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 11, 17, 18, 94, 112, 113, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

У задоволенні адміністративного позову Державного підприємства «Шахтоуправління «Південнодонбаське №1» до управління Пенсійного фонду України в м. Вугледарі Донецької області про скасування вимоги про сплату боргу № Ю-224 від 03.11.2011 року відмовити.

Постанова постановлена у нарадчій кімнаті та відповідно до ч. 3 ст. 160 КАС України проголошено її вступну та резолютивну частини 31 січня 2012 в присутності представника позивача.

Повний текст постанови буде виготовлено 03 лютого 2012 року.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Полякова К.В.