Постанова № 21759873, 01.02.2012, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 лютого 2012 р. справа № 2а/0570/671/2012

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 09год. 55хв.

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Шинкарьової І.В.

при секретаріЗаднепровської В.О.

за участю

представника позивача не зявився,

представника відповідача Глуговського Д.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у м. Дзержинську до Товариства з обмеженою відповідальністю «RAUND» про стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, в рахунок погашення податкового боргу у розмірі 12655,90грн., -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Державна податкова інспекція у м. Дзержинську, звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «RAUND» про стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, в рахунок погашення податкового боргу у розмірі 12655,90грн.

В обґрунтування позову посилається на те, що відповідач має заборгованість перед бюджетом, яка виникла внаслідок несплати поточних платежів по податку на додану вартість та з податку з доходів найманих працівників відповідно до податкових деклараціях та податкових повідомлень-рішень, яка є узгодженою з дати їх подання.

Просить суд стягнути кошти з рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю «RAUND» (85200, Донецька області, м. Дзержинськ, вул. Маяковського, буд.24 оф.3, код ЄДРПОУ 36807162) у банках, обслуговуючих такого платника податків в рахунок погашення податкового боргу по податку на додану вартість та з податку з доходів фізичних осіб у загальному розмірі 12655,90грн.

В судове засідання представник позивача не зявився, надав заяву, в якій просить розглянути справу без участі представника податкового органу.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог не заперечував, про що надав заяву, в якій зазначив, що з позовними вимогами згоден. (а.с.23)

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши письмові докази, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «RAUND» є юридичною особою, зареєстроване Виконавчим комітетом Дзержинської міської ради Донецької області 22.10.2009 року №12581020000000450, ідентифікаційний код 36807162, що підтверджено свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи (а.с.5), перебуває на податковому обліку у ДПІ у м. Дзержинську з 23.10.2009 року за №14162, про що свідчить довідка про взяття на облік платника податків за формою 4-ОПП від 23.10.2009 року №14162. (а.с.6)

Відповідно до статті 67 Конституції України, кожен повинен сплачувати податки і збори у порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідачем було надано до Державної податкової інспекції у м. Дзержинську податкову декларацію з податку на додану вартість за жовтень 2011 року №16174 від 21.11.2011 року, якою нарахував суму податку на додану вартість у розмірі 1731,00грн. (а.с.8)

Крім того, податковим органом були прийняті податкові повідомлення-рішення про нарахування відповідачу податкові зобовязання та штрафні санкції з податку на додану вартість, а саме: №0008301500/0 від 17.11.2011 року на суму 1038,00грн., №0008321500 від 01.12.2011 року на суму 555,40грн., №0008331500/0 від 01.12.2011 року на суму 4999,50грн., №0008341500/0 від 01.12.2011 року на суму 2460,00грн., №0008351500/0 від 01.12.2011 року на суму 852,00грн., які отримані відповідачем, про що є відмітки на поштових повідомленнях. (а.с.10-14)

Але відповідачем узгоджене податкове зобовязання по податку на додану вартість не сплачене, внаслідок чого виник податковий борг у розмірі 11635,90грн.

Розділом V Податкового кодексу України передбачений порядок оподаткування податку на додану вартість.

Відповідно до ст.203 Податкового кодексу України, податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Також ДПІ у м. Дзержинську було нараховане відповідачу податковим повідомленням-рішенням №0000321700 від 15.12.2011 року штрафну санкцію по податку на доходи найманих працівників у розмірі 1020,00грн. (а.с.15)

Відповідно до п.п.16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний, зокрема, сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно п.п.31.1 ст.31 кодексу строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Згідно із п.54.1 ст.54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України передбачено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В п.57.3 ст.57 кодексу вказано, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Підпунктом 14.1.175 п.14.1 ст.14 Кодексу встановлено, що суми грошового зобовязання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання вважаються податковим боргом.

Пунктом 38.1 ст.38 Податкового кодексу України встановлено, що виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

В порушення вищевказаних вимог Податкового кодексу України відповідач, у строки визначені законодавством, не сплатив в повному обсязі узгоджену суму податкового зобовязання по податку на додану вартість.

Відповідно до пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) такому платнику податків податкову вимогу.

З метою погашення податкового боргу відповідачу була відправлена податкова вимога від 09.03.2011 року №7 (а.с.24), яка одержана відповідачем, про що є відмітка на корінці вимоги.

Таким чином, заходи, прийняті податковим органом щодо стягнення податкового боргу, не призвели до їх погашення, строки їх добровільної сплати вийшли.

Відповідно до п.п.20.1.18 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до ст.50 Бюджетного кодексу України податки, збори (обовязкові платежі) та інші доходи до державного бюджету визнаються зарахованими в доход державного бюджету з моменту зарахування на єдиний казначейський рахунок державного бюджету.

Згідно п.95.1 ст.95 Податкового кодексу України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків, зокрема, шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності.

Пунктом 95.3 статті 95 Податкового кодексу України передбачено, що стягнення коштів з рахунків платника податків, здійснюється за рішенням суду.

Крім того, матеріали справи містять заяву відповідача, із змісту якої вбачається, що він визнає позовні вимоги у повному обсязі (а.с.23).

Відповідно до ч.1 ст.136 Кодексу адміністративного судочинства України, позивач може відмовитися від адміністративного позову, а відповідач визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Якщо відмову від адміністративного позову чи визнання адміністративного позову викладено в адресованій суду письмовій заяві, ця заява приєднується до справи.

Частиною 3 ст.136 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що судове рішення у звязку з визнанням адміністративного позову ухвалюється за правилами, встановленими статті 112 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно вимог ст.112 Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема, у разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову. Крім того, суд не приймає визнання адміністративного позову і продовжує розгляд адміністративної справи, якщо ці дії відповідача суперечать закону чи порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси.

Таким чином, суд приймає визнання адміністративного позову, оскільки ці дії відповідача не суперечать закону і не порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси, та приймає постанову про задоволення адміністративного позову.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги податкового органу підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є субєкт владних повноважень, а відповідачем фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Позов Державної податкової інспекції у м. Дзержинську до Товариства з обмеженою відповідальністю «RAUND» про стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, в рахунок погашення податкового боргу у розмірі 12655,90грн. задовольнити.

Стягнути кошти з рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю «RAUND» (85200, Донецька області, м. Дзержинськ, вул. Маяковського, буд.24 оф.3, код ЄДРПОУ 36807162) у банках, обслуговуючих такого платника податків в рахунок погашення податкового боргу по податку на додану вартість та з податку з доходів фізичних осіб у загальному розмірі 12655,90грн.

Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 01 лютого 2012 року в присутності представника відповідача.

Постанова у повному обсязі складена 06 лютого 2012 року.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі відкладення складання постанови у повному обсязі апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Шинкарьова І.В.