Постанова № 2175719, 02.10.2008, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

___________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" жовтня 2008 р.

Справа № 19-8/82-08-2167

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді М.С. Петрова

суддів Г.П. Разюк, С.І. Колоколова

(Відповідно із розпорядженням голови Одеського апеляційного господарського суду №131 від 16.09.08 р. для розгляду справи № 19-8/82-08-2167 колегію суддів у складі: Мирошниченко М.А, Бєляновський В.В., Шевченко В.В. замінено на колегію суддів у складі: Петров М.С., Разюк Г.П., Колоколов С.І.)

при секретарі судового засідання: Ніколовій Г.П.

за участю представників сторін:

від позивача: Піскун О.В., довіреність № 274 від 09.10.07 р.;

від відповідача: не з'явився, про час та місце розгляду апеляційної скарги належним чином повідомлений;

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Пересувна механізована колона № 4-Т”

на рішення господарського суду Одеської області від „08” серпня 2008 року

по справі № 19-8/82-08-2167

за позовом Закритого акціонерного товариства „Київстар Дж.Ес.Ем.” в особі філії Закритого акціонерного товариства „Київстар Дж.Ес.Ем.” у м. Одесі (далі по тексту ЗАТ Київстар”), м. Одеса

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Пересувна механізована колона № 4-Т” (далі по тексту ТОВ „ПМК-4Т”), м. Одеса

про стягнення 23 820 грн.

В С Т А Н О В И В:

28.05.08 р. ЗАТ „Київстар” звернулось до господарського суду Одеської області із позовом до ТОВ „ПМК-4Т” про стягнення про стягнення 23820,00 грн. штрафу за прострочення виконання проектно-узгоджувальної документації за договором № 12372 від 05 липня 2006 р.

Рішенням господарського суду Одеської області від 08.08.08 р.(суддя Гуріна Н.Д.) позов ЗАТ „Київстар” задоволено, з відповідача стягнуто 23820 грн. штрафу, з огляду на те, що позивач довів належними доказами факт виконання ним своїх обов'язків за договором і прострочення відповідачем строку виконання проектно-узгоджувальної документації, що у відповідності із умовами договору та вимогами ст.230, ч.4 ст.231 ГК України є підставою для застосування штрафних санкцій.

Не погоджуючись із рішенням місцевого господарського суду, ТОВ „ПМК-4Т” звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій просить скасувати рішення господарського суду Одеської області та відмовити у позові, оскільки воно прийнято з порушенням норм процесуального та матеріального права.

В обґрунтування апеляційної скарги ТОВ „ПМК-4Т” посилається на те, що місцевий господарський суд не повідомив його належним чином про час і місце розгляду справи та не застосував наслідки пропуску строку позовної давності щодо заявлених позивачем вимог і не відмовив у позові.

Позивач відзив на апеляційну скаргу не надав, але в судовому засіданні просив залишити її без задоволення, оскаржене рішення господарського суду 1 інстанції - без змін, вважаючи його обґрунтованим і відповідаючим вимогам чинного законодавства.

Скаржник в судове засідання не з'явився, про час і місце судового засідання належним чином повідомлений, про причини неявки свого представника не повідомив, клопотання про відкладення розгляду апеляційної скарги не заявляв, тобто без поважних причин не з'явився в судове засідання та не скористався своїм правом на участь у судовому засіданні, тому апеляційна скарга розглянута за відсутністю його представника.

Дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення представника позивача, перевіривши правильність юридичної оцінки судом першої інстанції встановлених фактичних обставин справи і застосування норм матеріального та процесуального права, судова колегія приходить до наступного.

05 липня 2006 року між ЗАТ„Київстар” (Замовник) та ТОВ „ПМК-4Т” (Підрядник) укладено договір № 12372 на проведення проектних робіт, згідно умов п.п. 1.1., 1,6. якого Підрядник зобов’язався своїми силами і засобами за завданням Замовника і за його рахунок у строк до 30 грудня 2006 року розробити проектну, узгоджувальну документацію по 22 базовим станціям, а Замовник прийняти виконані Підрядником роботи й оплатити їх.

19.01.07 р. додатковою угодою № 1/12372 до договору підряду № 12372 від 05 липня 2006 року сторони подовжили строк виконання робіт по 30.04.07 р. та строк дії договору до 20.05.07 р.

Пунктом 2.1 договору вартість робіт, які повинен виконати Підрядник складає 476400,00 грн.

Згідно із п.1.2 договору Замовник передає Підряднику технічне завдання та інші вихідні дані, необхідні для розробки документації, іншу інформацію щодо об'єкта, в строк не пізніше 10 календарних днів після набуття чинності договору.

Відповідно до пункту 2.2. договору сторони погодили, що Замовник проводить оплату Підряднику виконаних робіт в наступному порядку: 30 відсотків від загальної суми договору шляхом сплати авансового платежу згідно виставленого рахунку протягом 10 банківських днів, 60 відсотків загальної суми договору –після закінчення робіт та підписання актів виконаних проектних робіт окремо по кожній базовій станції, й решту –10 відсотків від загальної суми договору –після отримання Замовником повного пакету документів по базовим станціям.

Платіжним дорученням № 24259 від 11 липня 2006 року позивач сплатив на користь відповідача обумовлені п. 2.2. договору 30 відсотків від загальної суми договору у розмірі 142 920,00 грн. та передав останньому необхідну документацію, передбачену п.1.2 договору.

Таким чином позивач свої зобов’язання за договором виконав у повному обсязі у встановлений договором строк.

29 грудня 2006 року сторони підписали акт виконаних робіт до договору № 12372 від 05 липня 2006 року на суму 21600 грн., тобто відповідач виконав свої зобов'язання по розробці проектно-узгоджувальної документації частково.

Відповідач свої зобов’язання в повному обсязі у встановлений договором строк не виконав й звертався до позивача з листами № 192 від 27 квітня 2007 року, № 357 від 02 серпня 2007 року про подовження строку завершення робіт до 30 жовтня 2007 року, однак вказане прохання позивач не задовольнив, а відповідно із цим умови договору щодо строку виконання робіт 30.04.07 р. залишилися незмінними.

Відповідно із п.4.1.7. договору передбачена відповідальність Підрядника за прострочення виконання робіт в строки, обумовлені п. 1.6. укладеного між сторонами договору – виплата Замовнику штрафу в розмірі 5 % від загальної суми договору, тобто 23 820,00 грн.

Статтями 526, 530, 611 ЦК України встановлено, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства в установлений законом або договором строк. У разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 230, ч. 4 ст. 231 ГК України штрафними санкціями у цьому кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Відповідач не оспорює порушення ним строків виконання зобов'язання щодо виконання робіт по розробці проектно-узгоджувальної документації і відповідно із ст.614 ЦК України не довів відсутність своєї вини у простроченні цього зобов'язання, а також згідно із ст.33 ГПК України не надав будь-яких доказів невиконання позивачем своїх зобов'язань за договором, а тому місцевий господарський суд правомірно у відповідності із вищенаведеними вимогами ГК та ЦК України задовольнив позов ЗАТ „Київстар”.

Судова колегія не приймає до уваги доводи скаржника щодо неповідомлення його про час і місце розгляду справи, оскільки матеріали справи, а саме поштові повідомлення (а.с.50, 66, 73, 76, 84) свідчать про зворотне.

Таким чином, відповідач в результаті власної недбалості не скористався своїм правом заявити вимогу про застосування строку позовної давності щодо заявлених позивачем вимог, а відповідно із цим та вимогами ч.3 ст.267 ЦК України господарський суд 1 інстанції не маючи такої заяви відповідача правомірно не застосував наслідки спливу строку позовної давності.

За таких обставин судова колегія вважає, що апеляційна скарга ТОВ „ПМК-4Т” підлягає залишенню без задоволення, а оскаржене рішення місцевого господарського суду –без змін.

Згідно із ст.49 ГПК України судові витрати покладаються на скаржника.

Як вбачається з п. “г” ст.2 Декрету КМ України № 7-93 від 21.01.1993 року (із змінами) державне мито із апеляційних скарг на рішення та постанови господарських судів сплачується у розмірі 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті у разі подання заяви, для розгляду спору у першій інстанції, а із спорів майнового характеру —50 відсотків ставки, обчисленої, виходячи з оспорюваної суми. Приймаючи до уваги той факт, що при подачі апеляційної скарги скаржник не додав до неї доказів сплати державного мита за розгляд апеляційної скарги у встановленому законом порядку та розмірі та не надав до суду, витребувані ухвалою від 09.09.08 р. відповідні докази, судова колегія вважає за необхідне стягнути з ТОВ „ПМК-4Т” на користь державного бюджету України 119 грн. 10 коп. за розгляд апеляційної скарги

.Керуючись ст.ст. 49,99,101-105 ГПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Пересувна механізована колона № 4Т” залишити без задоволення, рішення господарського суду Одеської області від 08.08.08 р. –без змін.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Пересувна механізована колона № 4Т” (65020, м.Одеса, вул. Асташкіна, 5, код ЄДРПОУ 01353491, р/р 26006054405233 в Південному ГРУ АБ “Приватбанк”, МФО 328704) на користь Державного бюджету України ( ГУДКУ в Одеській області, рахунок 31114095700008, код ЄДРПОУ 23213460, МФО 828011) 119 грн. 10 коп. державного мита за розгляд апеляційної скарги.

3.Видачу наказу доручити господарському суду Одеської області.

Постанова в порядку ст.105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено в касаційному порядку.

Головуючий суддя М.С. Петров

Суддя Г.П. Разюк

Суддя С.І. Колоколов