Рішення № 2175669, 06.10.2008, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.10.08 Справа № 13/155

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Тридента Агро»м. Київ

до селянсько-фермерського господарства «Тополі»с. Тополі Троїцького району Луганської області

про стягнення 10138 грн. 22 коп.

Суддя

Яресько Б.В.

За участю:

Секретар судового засідання Чорна І.М.

Від позивача

Не прибув

Від відповідача

Татарінов О.Є. дов. б/н 01.10.2008 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ: позивач звернувся з позовом про стягнення з відповідача 5800 грн. 00 коп. боргу за договором купівлі-продажу № 02-32-07 від 26 квітня 2007 р., пені у розмірі 1303 грн. 02 коп., 3 % річних –204 грн. 96 коп., втрати від інфляції 1824 грн. 24 коп., штраф у розмірі 406 грн. 00 коп., збитки в сумі 600 грн. 00 коп. за юридичні послуги.

16 вересня 2008 року від позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог в якій він повідомив суд, що 01.09.2008 р. сума основного боргу відповідачем була оплачена, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню в розмірі 1352 грн. 60 коп.. 3 % річних –211 грн. 20 коп., втрати від інфляції 1824 грн. 24 коп., штраф 406 грн. 00 коп., збитки 600 грн. 00 коп.

Відповідач позовні вимоги визнає частково, а саме –пеню 1352 грн. 60 коп., та штраф в сумі 406 грн. 00 коп., разом 1758 грн. 60 коп. Проти стягнення втрат від інфляції, 3 % річних та збитків по оплаті юридичних послуг відповідач заперечує.

З’ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правової норми, яка підлягає застосуванню, приймаючи до уваги доводи учасників судового процесу, суд

ВСТАНОВИВ, що між сторонами по справі 26 квітня 2007 року був укладений договір купівлі-продажу № 02-32-07 за яким позивач зобов’язався продати відповідачу товар.

Як зазначає позивач, та не заперечує відповідач, на виконання цього договору позивач за накладною РН-ЛУ00242 від 18.06.2007 р. поставив відповідачу товар на суму 10800 грн. 00 коп.

Одержаний товар відповідач оплатив частково в сумі 5000 грн. 00 коп.

Вартість товару що відповідач не оплатив на момент звернення позивача з позовом становить 5800 грн. 00 коп.

01.09.2008 р. відповідач борг в сумі 5800 грн. 00 коп. оплатив.

Позивач звернувся до господарського суду Луганської області з позовом в якому з врахуванням оплати відповідачем боргу просить суд стягнути з відповідача пеню у розмірі 1303 грн. 02 коп. нараховану відповідно до п. 8.2. договору , 3 % річних –204 грн. 96 коп., втрати від інфляції 1824 грн. 24 коп. нараховані відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, штраф у розмірі 406 грн. 00 коп. нарахований відповідно до п. 8.4. договору, збитки в сумі 600 грн. 00 коп. за юридичні послуги сплачені позивачем за договором про надання юридичних послуг та виконання юридичних робіт № 160/08/08 від 13.08.2008 р.

Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи сторін та надані ними докази суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Вимоги позивача щодо стягнення пеню у розмірі 1303 грн. 02 коп. нараховану відповідно до п. 8.2. договору , 3 % річних –204 грн. 96 коп., втрати від інфляції 1824 грн. 24 коп. нараховані відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, штраф у розмірі 406 грн. 00 коп. нарахований відповідно до п. 8.4. договору є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідачем не доведено суду наявності підстав не застосування до спірних правовідносин положень ст. 625 Цивільного кодексу України.

Вимога позивача щодо стягнення збитків в сумі 600 грн. 00 коп. сплачених позивачем за договором про надання юридичних послуг та виконання юридичних робіт № 160/08/08 від 13.08.2008 р. не підлягає задоволенню з огляду на наступне:

Згідно ч.1 ст.623 ЦК України боржник, який порушив зобов’язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

В силу ч.2 ст.22 ЦК України, під збитками розуміються витрати, яких особа зазнала у зв’язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Притягнення до цивільно-правової відповідальності можливо лише при наявності певних, передбачених законом умов. Їх сукупність утворює склад цивільного правопорушення, який і є підставою цивільно-правової відповідальності.

Одним з елементів складу цивільного правопорушення, який вимагається законом для настання відповідальності у формі відшкодування збитків, є об’єктивна сторона, яку утворюють: наявність збитків у майновій сфері кредитора; протиправні дії, які виражені у невиконанні або неналежному виконанні боржником взятого на себе зобов’язання; причинний зв’язок між протиправними діями боржника та збитками.

При цьому важливим елементом об’єктивної сторони правопорушення є причинний зв’язок між збитками, які виникли у кредитора та протиправними діями боржника, які виражені у порушенні ним взятих на себе зобов’язань. Тобто, протиправна дія є причиною, а збитки –наслідком протиправної дії.

Між тим, заявлена позивачем до стягнення грошова сума у розмірі 600 грн. 00 коп., витрачена ним у зв’язку з отриманням юридичних послуг від іншої особи безпосередньо, не може розглядатись як завдані йому (позивачу) відповідачем збитки, оскільки такі витрати не знаходяться у необхідному причинно-наслідковому зв’язку з фактом неналежного виконання відповідачем своїх зобов’язань за іншим договором. (пост. ВСУ від 04.03.2002р. №2/217).

Відповідно до п. 1 ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито», сплачене державне мито підлягає частковому поверненню у разі внесення мита в більшому розмірі, ніж передбачено чинним законодавством.

У відповідності з вимогами ст.3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” зі змінами, внесеними Законом України “Про внесення змін до Закону України “Про державний бюджет України на 2005 рік” та деяких інших законодавчих актів України” від 25.03.2005 № 2505-IV, який набрав чинності 01.04.2005 –розмір державного мита по майновим спорам становить 1% від ціни позову, але не менш 6 та не більш 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто не менш 102 грн. та не більш 25000 грн.

Ціна позову на момент звернення з ним до суду складала 10 138 грн. 22 коп. Позивач державне мито сплатив в сумі 105 грн. 00 коп., тоді як слід було сплатити 102 грн. 00 коп.

З огляду на вищенаведене, позивачу слід повернути 3 грн. 00 коп.

Відповідно до ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача, а саме державне мито у сумі –87 грн. 72 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 101 грн. 48 коп., в решті на позивача.

Керуючись ст. 44,49,75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з селянського фермерського господарства «ТОПОЛІ» Луганська область, Троїцький район, село Тополі, вул. Нова б. 7 ідентифікаційний код 31844393 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Тридента Агро»м. Київ, вулиця Ямська б. 28А ідентифікаційний код 25591321 пеню у розмірі 1303 грн. 02 коп., 3 % річних –204 грн. 96 коп., втрати від інфляції 1824 грн. 24 коп., штраф у розмірі 406 грн. 00 коп., державне мито у сумі 87 грн. 72 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 101 грн. 48 коп., наказ видати.

3. В задоволені вимог щодо стягнення збитків в сумі 600 грн. 00 коп. відмовити.

4. Повернути з Державного бюджету України товариству з обмеженою відповідальністю «Тридента Агро» м. Київ, вулиця Ямська б. 28А ідентифікаційний код 25591321 зайве сплачене державне мито у сумі 3 грн. 00 коп., сплачене за платіжним дорученням від 15.08.2008 р. № 7886.

За згодою сторін у судовому засіданні була проголошена лише вступна та резолютивна частина рішення

Суддя Б.В. Яресько

Дата підписання повного тексту рішення

13 жовтня 2008 р.